Search

Objective. To estimate the efficacy of postoperative pain reduction in first days after surgical intervention in acceleration of postoperative restoration in patients and reduction of the stationary treatment duration. Materials and methods. In Sept. 2011 - May 2019 yrs period there were performed 569 elective operative interventions, using principles of a Fast Track Surgery program, including those with application of multimodal analgesia. Depending on the kind of operative intervention the indices of pain impulses were determined in accordance to visual-analogous scale and median duration of stationary treatment. Results. On the first day after laparoscopic cholecystectomy the pain impulsation level have constituted 2.87 ± 0.74, on the second day - 2.01 ± 0.50 (p < 0.001). Median duration of the patients’ stationary stay have constituted 1.72 days. After laparoscopic hernioplasty the results of the pain level investigation were: on the first day - 3.44 ± 0.67, on the second day - 2.06 ± 0.51 (p < 0.001). Median duration of postoperative treatment have constituted 1.43 days. After laparoscopic bariatric interventions on large bowel during the first postoperative day the pain level have constituted 4.24 ± 0.75 and 4.39 ± 0.84 accordingly, on the second day it have reduced to 3.48 ± 0.57 (p < 0.001) and 3.48 ± 0.77 (p < 0.001), on the third day - to 2.79 ± 0.67 (p < 0.001) and 2.84 ± 0.69 (p < 0.001). At the same time a median duration of the patients’ stationary stay have constituted (4.99 ± 0.45) and (4.10 ± 0.60) days, accordingly. Conclusion. Efficacy of reduction of postoperative pain in first days after surgical intervention immediately impacts the speed of restoration of the patients’ organism and duration of stationary treatment.

Одним із потенційних напрямків поліпшення безпосередніх результатів лікування хворих з обтураційною непрохідністю бластоматозного генезу є інтегрування сучасних досягнень планової колоректальної хірургії у вигляді концепцій “Fast track surgery” або ERAS у хірургічні протоколи надання невідкладної допомоги пацієнтам із даною патологією. Мета дослідження – поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу шляхом упровадження принципів “Fast track surgery” в алгоритми їх лікування. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 127 пацієнтів з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, які лікувалися в хірургічній клініці Київської міської клінічної лікарні № 3 за період 2009–2018 рр. Хворим виконали ургентні хірургічні втручання із залучанням мультимодальної програми “Fast track surgery”. Результати досліджень та їх обговорення. Представлено та доведено ефективність застосування окремих елементів мультимодальної програми “Fast track surgery” в невідкладному хірургічному лікуванні зазначеної патології у перед-, інтра- та післяопераційному періодах. Так, використання ультразвукових ножиць Ultracision (“Ethicon”) та апаратів електрозварювання тканин Liga Sure (“Covidien”) та ЕК-300 М1 дозволило скоротити терміни виконання хірургічних втручань з (3,5±0,2) до (1,5±0,4) год. Середній ліжко-день хворих, які одужали, становив (13,4±2,7) доби. Серед групи пацієнтів, яким виконали хірургічні втручання у відтермінованому порядку, летальних випадків не було. Середній ліжко-день становив (8,3±1,8) доби, при цьому в групі хворих, яким в ході лікування застосували лапароскопічні технології, середній ліжко-день становив (5,4± 1,3) доби. Висновки. Застосування елементів “Fast track surgery” в невідкладному хірургічному лікуванні обтураційної непрохідності товстої кишки дало можливість досягти значно нижчого рівня летальності (14 %) та кількості післяопераційних ускладнень, згідно з класифікацією Clavien-Dindo (32 %).

Obesity leads to increased morbidity, disability, mortality and, crucially – decrease in the quality of life. As a tool for analyzing the quality of life, general nonspecific and specific questionnaires, preferring the latter are widely used. 97 patients with morbid obesity of III-IV class of operative-anesthetic risk according to the scale of the American Society of Anaesthesiologists were examined and treated. Two-stage treatment of patients was carried out as follows: in the patients of the main group intragastric balloon was used as thefirst stage for 6 months, patients of the control group were administered conservative therapy which included diet, physical activity and behavioral therapy. The quality of life was assessed using the Obesity and Weight-Loss Quality-of-Life Instrument (OWLQOL) -17 questionnaire. At the first stage, the mean percent of excess body weight loss % EWL in the main group was 22.69±5.87% being statistically significantly (p

Мета. Обґрунтувати доцільність двохетапного хірургічного лікування морбідного ожиріння (МО) з використанням внутрішньошлункового балона (ВШБ) як першого етапу. Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 97 пацієнтів з МО, а саме з суперожирінням та високим операційно-анестезіологічним ризиком (ІІІ-ІV клас за шкалою ASA РS – American Society of Anaesthesiologists Physical Status Classification System 2014). Хворих лікували в два етапи. Як перший етап використовували встановлення ВШБ на 6 міс (основна група, n = 60) та консервативну терапію впродовж 6 міс, яка включала дієту, фізичну активність та поведінкове консультування (контрольна група, n = 37). На другому етапі хворим обох груп проводили хірургічне лікування МО. Результати. Середній відсоток втрати надлишкової маси тіла (%EWL – excess weight loss) у хворих основної групи становив 22,69 ± 5,87 та статистично значуще (p < 0,001) перевищував зазначений показник у хворих контрольної групи. Рівень операційно-анестезіологічного ризику за шкалою ASA PS у хворих основної групи статистично значущо (p

38 patients with morbid obesity were treated who were subject to intragastric ballooning of stomach before execution of radical bariatric invasions (gastric-by-pass). To evaluate the thickness of gastric wall 12 patients were subject to intragastric endosonography before insertion of balloon. Thickness of gastric mucosa and muscular layer in three anatomic sections of stomach were evaluated: bottom, body and antrum. Similar endosonographic measures were done for all 12 patients on the 1st, 7th and 14th day after extraction of the balloon. 12 patients without obesity were used as a group for control. The most significant endosonographic changes in thickness of gastric wall were fixed on the first day after extraction of balloon from patients with morbid obesity. At this, thickening of wall happens exclusively due to gastric mucosa thickening. Decrease in thickness of gastric wall is observed on the 7th day after balloon extraction, while on the 14th day after extraction the wall decreased to normal indicator. Given the fact that on the 1st day after balloon extraction the endosonographic results showed thickening of gastric wall by 2 millimeters as compared to indicator before balloon insertion, we opine that the radical bariatric invasion on the first day upon extraction is inadvisable. The thickness of gastric wall comes back to its normal position on the 14th day after balloon was extracted. Therefore it is recommended to execute radical bariatric invasion not earlier than by this term.

Двоетапне хірургічне лікування хворих із суперожирінням