Search

У статті розглядаються підходи до консервативного лікування хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ). Мета дослідження — оцінка спектра дії, терапевтичної ефективності й переносимості карбімазолу (препарат Еспа-карб) порівняно з тіамазолом (препарат Мерказоліл-Здоров’я) у пацієнтів із гіпертиреозом. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 55 хворих на ДТЗ, розподілених на дві групи. Перша група (n = 30) отримувала карбімазол (препарат Еспа-карб), друга група (n = 25) — тіамазол (препарат Мерказоліл-Здоров’я). Групи хворих не відрізнялися за віком, статтю, розмірами щитоподібної залози, причинами і тривалістю тиреотоксикозу.Результати. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що в першій групі хворих відзначається більш суттєвий ефект від лікування порівняно з хворими другої групи. Середній об’єм щитоподібної залози вірогідно зменшився лише в першій групі. У середньому тиреоїдний об’єм зменшився з 37,2 ± 3,1 см3 до 29,3 ± 2,9 см3 (р < 0,05). У другій групі спостерігалася тенденція до зменшення, але без статистичної вірогідності (з 36,4 ± 3,9 см3 до 32,4 ± 2,8 см3; р > 0,05). У пацієнтів першої групи з ДТЗ спостерігалося вірогідне збільшення рівня ТТГ (з 0,027 ± 0,009 мМО/л до 0,37 ± 0,16 мМО/л; р < 0,05) і вірогідне зменшення рівнів вТ4 (з 29,3 ± 2,3 нмоль/л до 18,4 ± 1,8 нмоль/л; р < 0,05) і вТ3 (з 7,8 ± 1,6 нмоль/л до 3,2 ± ± 1,1 нмоль/л; р < 0,05). При цьому підвищення показника ТТГ у хворих другої групи не досягло рівня статистичної значущості (р > 0,05). У той же час у хворих другої групи відзначалося вірогідне зменшення рівнів вТ4 (з 31,4 ± 2,1 нмоль/л до 21,7 ± 1,8 нмоль/л; р < 0,05) і вТ3 (з 8,2 ± 1,4 нмоль/л до 3,7 ± 1,2 нмоль/л; р < 0,05). Зниження автоімунної агресії проявлялося зниженням концентрації антитіл до рТТГ, яке у хворих першої групи набуло рівня статистичної значущості. Якщо середня добова доза препаратів Еспа-карб і Мерказоліл-Здоров’я на початку лікування в обстежених групах хворих не відрізнялася, то через 6 мі, В статье рассматриваются подходы к консервативному лечению больных с диффузным токсическим зобом (ДТЗ). Цель исследования — оценка спектра действия, терапевтической эффективности и переносимости карбимазола (препарат Эспа-карб) в сравнении с тиамазолом (препарат Мерказолил-Здоровье) у пациентов с гипертиреозом. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 55 больных с ДТЗ, распределенных на две группы. Первая группа (n = 30) получала карбимазол (препарат Эспа-карб), вторая группа (n = 25) — тиамазол (препарат Мерказолил-Здоровье). Группы больных не отличались по возрасту, полу, размерам щитовидной железы, причинам и длительности тиреотоксикоза.Результаты. Анализ полученных данных свидетельствует о том, что в первой группе больных отмечается более существенный эффект от лечения по сравнению с больными второй группы. Средний объем щитовидной железы достоверно уменьшился лишь в первой группе. В среднем тиреоидный объем уменьшился с 37,2 ± 3,1 см3 до 29,3 ± 2,9 см3 (р < 0,05). Во второй группе наблюдалась тенденция к уменьшению, но без статистической достоверности (с 36,4 ± 3,9 см3 до 32,4 ± 2,8 см3; р > 0,05). У пациентов первой группы с ДТЗ наблюдалось достоверное увеличение уровня ТТГ (с 0,027 ± 0,009 мМЕ/л до 0,37 ± 0,16 мМЕ/л; р < 0,05) и достоверное уменьшение уровней свТ4 (с 29,3 ± 2,3 нмоль/л до 18,4 ± 1,8 нмоль/л; р < 0,05) и свТ3 (с 7,8 ± 1,6 нмоль/л до 3,2 ± 1,1 нмоль/л; р < 0,05). При этом повышение показателя ТТГ у больных второй группы не достигло уровня статистической значимости (р > 0,05). В то же время у больных второй группы отмечалось достоверное уменьшение уровней свТ4 (с 31,4 ± 2,1 нмоль/л до 21,7 ± 1,8 нмоль/л; р < 0,05) и свТ3 (с 8,2 ± 1,4 нмоль/л до 3,7 ± 1,2 нмоль/л; р < 0,05). Снижение аутоиммунной агрессии проявлялось снижением концентрации антител к рТТГ, которое у больных первой группы приобрело уровень статистической значимости. Если средняя суточная доза препаратов Эспа-карб и Мерказолил-Здоровье в начале лече, The article discusses approaches to conservative treatment in patients with diffuse toxic goiter (DTG). The purpose of research — evaluation of coverage, therapeutic efficacy and tolerability of carbimazole (Espa-Carb) compared with thiamazolum (Mercazolil-Zdorovye) in patients with hyperthyroidism. Materials and Methods. We observed 55 patients with DTG, divided into two groups. The first group (n = 30) received carbimazole (Espa-Carb), the second group (n = 25) — thiamazolum (Mercazolil-Zdorovye). The patient groups did not differ in age, sex, size of thyroid gland and duration of thyrotoxicosis. Results. Analysis of the findings shows that the first group of patients has a more significant effect of treatment compared with patients of the second group. Average thyroid volume was significantly reduced only in the first group. At average, thyroid volume decreased from 37.2 ± 3.1 cm3 to 29.3 ± 2.9 cm3 (p < 0.05). In the second group we observed a tendency to decrease, but without statistical significance (from 36.4 ± 3.9 cm3 to 32.4 ± 2.8 cm3 (p > 0.05). In patients from the first group with DTG, a significant increase in TSH (from 0.027 ± 0.009 mIU/l to 0.37 ± 0.16 mIU/L; p < 0.05) and a significant decrease in the levels fT4 (from 29.3 ± 2.3 nmol/l to 18.4 ± 1.8 nmol/l; p < 0.05) and fT3 (from 7.8 ± 1.6 nmol/l to 3.2 ± 1.1 nmol/l; p < 0.05) were detected. At this, TSH increase in patients of the second group did not reach a statistical significance (p > 0.05). At the same time, the second group of patients reported a significant decrease in the levels fT4 (from 31.4 ± 2.1 nmol/l to 21.7 ± 1.8 nmol/l; p < 0.05) and fT3 (from 8.2 ± 1.4 nmol/l to 3.7 ± 1.2 nmol/l, p < 0.05). Reduced autoimmune aggression manifested by a decrease in concentration of antibodies to rTSH which in patients of the first group became statistically significant. If the average daily dose of Espa-Carb and Mercazolil-Zdorovye at the baseline did not differ in the examine

Выявляются морфофункциональные взаимодействия щитовидной железы, иммунокомпетентных органов (тимуса, селезенки) при формировании отека-набухания головного мозга. В качестве фармакологического анализатора использованы тиамазол и левотироксин, Белгородский госуниверситет

В исследовании на кроликах изучено влияние тиамазола на функциональную активность белка-транспортера гликопротеина-Р (Pgp)