The purpose of the work is to study the development process, the interaction of Ukrainian cinema and the theater of the XX century in the world entertainment genre context, identifying innovative trends characteristic of the historical conditions of the time. Methodology of the research is based on the use of empirical, theoretical, and structural-functional methods which aimed at accumulating factual material, observing the dynamics of development of genre diversity, identifying differences and similarities between objects, as well as analyzing the artistic works of screen and theater arts. Based on the analytical method of research, an analysis of historical conditions, literature, events, factors of influence on cinema and theater in the artistic space has been carried out. Scientific novelty of the article lies in the fact that in the course of film analysis, current trends and priorities for the development of Ukrainian cinema and the theater of the first half of the twentieth century were revealed. Conclusions. The crisis phenomena characteristic at the beginning of the 20th century (wars, revolutions and social conflicts) contributed to the creation of a society’s depressed state in Europe and determined the conditions for creating a new direction of artistic art - modernism. At the beginning of the 20th century, the Ukrainian theater and cinema received new features and aspects of interaction: an artist created a new subjective approach to the creative process, and on the basis of established traditions, innovative trends emerged in the methods of combining various components of time and space within a single screen reality. Modernism gave spectacular art genres additional opportunities: to effectively influence the consciousness of the viewer through new means of artistic thinking, reproducing the real surrounding world and the person’s world outlook, delving into his spiritual state and personal experiences., Цель работы – исследование процесса развития, взаимодействия украинского кинематографа и театра XX века в контексте мирового зрелищного жанра, выявление новаторских тенденций, характерных для исторических условий того времени. Методология исследования основана на применении эмпирического, теоретического и структурно-функционального методов, направленных на накопление фактического материала, наблюдение за динамикой развития жанрового разнообразия, выявление различий и сходства между объектами, а также, при анализе художественных произведений экранного и театрального искусств. Опираясь на аналитический метод исследования, проведен анализ исторических условий, литературы, событий, факторов влияния на кино и театр в художественном пространстве. Научная новизна исследования заключается в том, что в ходе киноведческого анализа выявлено актуальные тенденции и приоритеты развития украинского кинематографа и театра первой половины ХХ века. Выводы. Характерные для начала XX века кризисные явления (войны, революции и социальные конфликты) способствовали созданию депрессивного состояния социума в Европе и определили условия создания нового направления художественного искусства – модернизма., Мета роботи – дослідження процесу розвитку та взаємодії українського кінематографа та театру XX століття у контексті світового видовищного жанру, виявлення новаторських тенденцій, характерних для історичних умов того часу. Методологія дослідження полягає в застосуванні емпіричного, теоретичного та структурно-функціонального методів, спрямованих на накопичення фактичного матеріалу, порівняння окремих параметрів і сукупних ознак досліджуваних об’єктів, спостереження за динамікою розвитку жанрових розмаїть та встановлення відмінностей і подібностей між ними, а також, при аналізі теоретичних праць мистецького напряму та творів екранного та театрального мистецтв. Спираючись на аналітичний метод дослідження проведено аналіз історичних умов, літератури, подій, факторів впливу на кіно та театр у мистецькому просторі. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ході кінознавчого аналізу виявлено актуальні тенденції та пріоритети розвитку українського кінематографа і театру першої половини ХХ століття. Висновки. Характерні для початку XX століття кризові явища (війни, революції та соціальні конфлікти) сприяли створенню депресивного стану соціуму на теренах Західної та Східної Європи та визначили умови створення нового напряму мистецького розвитку – модернізму. Український театр і кінематограф на початку XX століття набули нових рис та аспектів взаємодії: сформувався новий суб’єктивний підхід митця до творчого процесу, на базі сталих традицій виникли новаторські тенденції у методах поєднання різних компонентів часу і простору в межах єдиної екранної реальності. Модернізм надав видовищним жанрам мистецтва додаткових можливостей: ефективно впливати на свідомість глядача через нові засоби художнього мислення, відтворюючи реальний навколишній світ і світогляд людини, заглиблюючись в її духовний стан і особисті переживання.