Маслійов, С. В., Маслийов, С. В., Masliiov, S., Коржова, Н. О., Коржова, Н. А., Korzhova, N., Ярчук, І. І., Ярчук, И. И., Yarchuk, I., Дугінов, М. О., Дугинов, М. А., Duginov, M., Маслійов, С. В., Маслийов, С. В., Masliiov, S., Коржова, Н. О., Коржова, Н. А., Korzhova, N., Ярчук, І. І., Ярчук, И. И., Yarchuk, I., Дугінов, М. О., Дугинов, М. А., and Duginov, M.
Анотація. Зміна кліматичних умов зони Степу України, часте розміщення ячменю ярого після попередника соняшника та багато інших причин зумовили необхідність удосконалити систему основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий для її мінімізації із урахуванням технологій вирощування сільськогосподарських культур. Питання основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий після соняшнику, який наразі дуже часто є його попередником, практично не було досліджене. У зв’язку з цим на основі комплексних експериментальних досліджень вивчалася дія різних видів основного обробітку ґрунту та їх вплив на врожайність ячменю ярого в умовах Луганської області. Метою досліджень було визначення кращих способів основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий із загальнофоновим залишенням післяжнивних решток усіх польових культур, внесення мінеральних добрив і вплив даних факторів на врожайність ячменю ярого в умовах Луганської області. У досліді висівали ячмінь ярий – Адапт, Сталкер, Геліос, Вакула. У результаті проведених досліджень найкращі показники мали при безполицевому обробітку ґрунту з використанням сучасних агрегатів та з сумісним застосування Аміачної селітри та Діамонію фосфату, по всіх біометричних показниках культури, що вивчалася, оскільки такий обробіток ґрунту не тільки добре розпушив його, але й краще забезпечив накопичення та збереження вологи, що в подальшому вплинуло на врожайність рослин ячменю ярого в зоні недостатнього зволоження. Найвищі показники мали сорти Сталкер і Геліос при сумісному застосуванні Аміачної селітри, Діамонію фосфату та безполицевій обробці ґрунту на рівні 47,5 ц/га та 58,8 ц/га відповідно. Полицевий обробіток ґрунту дав менший результат за такої системи удобрення. Найменші показники мали на варіанті дискування у всіх зразках, що вивчалися., Аннотация. Изменение климатических условий зоны Степи Украины, частое размещение ячменя ярового после предшественника подсолнечника и многие другие причины обусловили необходимость усовершенствовать систему основной обработки почвы под ячмень для ее минимизации с учетом технологий выращивания сельскохозяйственных культур. Вопрос основной обработки почвы под ячмень яровой после подсолнечника, который сейчас очень часто является его предшественником, практически не было исследовано. В связи с этим на основе комплексных экспериментальных исследований изучалось воздействие различных видов основной обработки почвы и их влияние на урожайность ячменя ярового в условиях Луганской области. Целью исследований было определение лучших способов основной обработки почвы под ячмень с загальнофоновим оставлением пожнивных остатков всех полевых культур, внесение минеральных удобрений и влияние данных факторов на урожайность ячменя ярового в условиях Луганской области. В опыте высевали ячмень – Адапт, Сталкер, Гелиос, Вакула. В результате проведенных исследований лучшие показатели имели при безотвальной обработки почвы с использованием современных агрегатов и совместимыми применениями аммиачной селитры и диаммония фосфата, по всех биометрических показателях культуры, что изучалась, поскольку такой обработкой почвы не только хорошо разрыхлили, но и лучше обеспечили накопление и сохранение влаги, что в дальнейшем повлияло на урожайность растений ячменя ярового в зоне недостаточного увлажнения. Самые высокие показатели имели сорта Сталкер и Гелиос при совместном применении аммиачной селитры, диаммония фосфата и безотвальной обработке почвы на уровне 47,5 ц / га и 58,8 ц / га соответственно. Полицевая обработка почвы дала меньший результат при такой системе удобрения. Наименьшие показатели имели на варианте дискование во всех образцах, что изучались., Changes in the climate conditions of the steppe zone of Ukraine, frequent placement of spring barley after the sunflower predecessor and many other reasons, cause the necessity to improve the system of basic tillage for spring barley in the direction of its minimization taking into account the technologies of growing crops. The issue of basic tillage for spring barley after sunflower, which is fairly common predecessor today, has not been studied yet. In this case, based on the complex experimental studies the effect of different types of basic tillage and their impact on the yield of spring barley in the Luhansk region has been studied. The aim of the research was to determine the best methods of basic tillage for spring barley with general background post-harvest residues of all field crops, application of mineral fertilizers and the influence of these factors on the yield of spring barley in Luhansk region. The following types of spring barley were sown during the experiment – Adapt, Stalker, Helios, Vakula. As a result of the conducted researches the best indicators were obtained at non-shelf tillage with the usage of modern aggregates and with joint application of Ammonium nitrate and Diammonium phosphate, at all biometric indicators of the studied culture. Since such tillage has not only loosened it well, but also ensured better accumulation and retention of moisture, which further affected the yield of spring barley plants in the area of insufficient moisture. Such strains as Stalker and Helios had the highest rates with the combined use of Ammonium Nitrate and Diammonium Phosphate in shelfless tillage at the level of 47,5 c/ha and 58,8 c/ha accordingly. Shelf tillage gave less results with such a fertilizer system. The lowest indicators were in the variant of disking in all studied samples.