Search

Aim of research. To evaluate changes in the spring wheat rhizosphere microbiocenosis at the pre-sowing treatment by citrates of biogenic metals, created based on nanotechnologies and inoculation of the consortium of root microorganisms in soil at the effect of these arrangements on the enzymatic activity of leaf tissues and productivity of wheat plants. Methods. Microbiological methods – inoculation on solid nutritive mediums for determining the content of main groups of soil microorganisms in the rhizosphere of plants; biochemical – for determining the activity of antioxidant enzymes of catalase and peroxidase; biometric – for determining the mass of 1000 seeds and seed productivity on experimental areas; statistical.Results of research. Field experiments of crops of spring wheat Pecheryanka demonstrate that at the pre-sowing treatment of seeds by 1%-solutions of biologically active substances in the content of composite fields of citrates of nanoparticles of Ag+Cu and Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Avatar-1) and ions I-Se and introduction of the consortium of soil-useful microorganisms (biopreparation BP Extrakon), there were observed changes of ratios of main microbial groups in the composition of soil microbiocenocis: aerobic nitrogen-fixers, actinomycetes, fungal microflora, oligotrophic bacteria, that in some way correlated with the seed productivity.Conclusions. 1. It has been established, that the ratio of microbial groups, especially the percent of groups of aerobic nitrogen-fixers increased in the wheat rhizosphere relating to the control in the following succession – in the earing phase: BP Extrakon˃Extrakon+I-Se, and in the milk ripeness phase – in the following succession: BP Extrakon+I-Se˃BP Extrakon˃Avatar-1˃Ag-Cu. Actinomycetes prevailed on the variant with the pre-sowing treatment by I-Se, and the fungal microflora – in the milk ripeness phase. 2. The activity of catalase ad peroxidase in leaf tissues at the pre-sowing treatment by biologically active su, Цель исследования. Оценить изменения в микробиоценозе ризосферы пшеницы яровой в условиях предпосевной обработки семян цитратами биогенных металлов, созданными на основе нанотехнологий и инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов при одновременном действии этих приемов на ферментативную активность тканей листьев и продуктивность растений пшеницы.Методы. Микробиологические методы – посева на твердые питательные среды для определения содержания основных групп почвенных микроорганизмов в ризосфере растений; биохимические – с целью определения активности антиоксидантных ферментов каталазы и пероксидазы; биометрические – для определения массы 1000 зерен и зерновой продуктивности на опытных участках; статистические.Результаты исследования. В полевых опытах на посевах пшеницы яровой сорта Печерянка показано, что при предпосевной обработке семян 1 %-ми растворами биологически активных веществ в составе композитов цитратов наночастиц Ag+Cu и Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) и ионов I-Se, а так же внесения в почву консорциума почвенно-полезных микроорганизмов (биопрепарат (БП) Экстракон) отмечались изменения соотношения основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза почвы: аэробных азотфиксаторив, актиномицетов, грибной микрофлоры, олиготрофных бактерий, что определенным образом коррелировало с зерновой продуктивностью.Выводы. 1. Установлено, что в ризосфере пшеницы яровой менялось соотношение основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза, в частности процент аэробных азотфиксаторов увеличивался относительно контроля, в фазу колошения, в следующей последовательности: БП Экстракон˃Экстракон+I-Se, а в фазу молочной спелости – в следующей последовательности: БП Экстракон+I-Se˃БП Экстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варианте с предпосевной обработкой I-Se преобладали актиномицеты, а в фазу молочной спелости – грибная микрофлора.2. Активность каталазы и пероксидазы в тканях листьев в условиях предпосевной обработки биологически активными веществами была ниже, Мета дослідження. Оцінити зміни у мікробіоценозі ризосфери пшениці ярої за передпосівної обробки насіння цитратами біогенних металів, створеними на основі нанотехнологій та інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів за дії цих заходів на ферментативну активність тканин листків і продуктивність рослин пшениці.Методи. Мікробіологічні методи – посіву на тверді поживні середовища для визначення вмісту основних груп ґрунтових мікроорганізмів у ризосфері рослин; біохімічні – з метою визначення активності антиоксидантних ферментів каталази і пероксидази; біометричні – для визначення маси 1000 зерен і зернової продуктивності на дослідних ділянках; статистичні.Результати дослідження. У польових дослідах на посівах пшениці ярої сорту Печерянка показано, що за передпосівної обробки насіння 1 %-ними розчинами біологічно активних речовин у складі композитів цитратів наночасток Ag+Cu та Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) та іонів I-Se і внесення у ґрунт консорціуму ґрунтово-корисних мікроорганізмів (біопрепарат (БП) Екстракон) відмічалися зміни співвідношення основних мікробних угрупувань у складі мікробіоценозу ґрунту: аеробних азотфіксаторів, актиноміцетів, грибної мікрофлори, оліготрофних бактерій, що певним чином корелювало із зерновою продуктивністю.Висновки. 1. Встановлено, що у ризосфері пшениці ярої змінювалося співвідношення мікробних угрупувань, зокрема відсоток груп аеробних азотфіксаторів збільшувався відносно контролю в наступній послідовності – у фазу колосіння: БП Екстракон˃Екстракон+I-Se, а у фазу молочної стиглості – у наступній послідовності: БП Екстракон+I-Se˃БП Екстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варіанті із передпосівною обробкою I-Se переважали актиноміцети, а у фазу молочної стиглості – грибна мікрофлора.2. Активність каталази і пероксидази в тканинах листків за передпосівної обробки біологічно активними речовинами була нижче, ніж на контролі, окрім варіанту передпосівної обробки цитратами наночасток Ag-Cu, де каталазна активність дещо зростала – на 7,9