В дисертаційній роботі розглядається питання підвищення рівня енергоефективності інженерних систем житлової будівлі. Дослідження базується на отриманому досвіді у сфері енергозбереження будинку, перевірки та вдосконалення існуючих систем. Повна діагностика базується на встановленні основних показників енергоефективності. Інженерне оснащення будинку включає в себе усі структурні підрозділи, що впливають на значне споживання ресурсів. Існуючих план розподілу та використання енергії споживачами на основі базових принципів енергоефективності є одним з важливих аспектів роботи. Для оцінки інженерної складової буде проведено порівняльне дослідження. Такі параметри як енергоспоживання за кожен рік, заходи з енергоефективності, що вже проводились в будинку, тарифні умови, витрати енергетичних ресурсів є невід’ємною його частиною. Це необхідно для оцінки стану будинку і встановлення можливостей скорочення витрат енергії зараз і в майбутньому. Актуальність теми дослідження. За даними відомої датської компанії Velux [1] 90% нашого часу ми проводимо в будівлях, на життєзабезпечення яких витрачається 40% енергії, що виробляється в світі. На даний час навіть в Європі до 30% всіх будівель не забезпечують здоровий мікроклімат в приміщеннях. В Україні на потреби опалення існуючого комунального житлового фонду щорічно використовується оцінково до 200 кВт•годин на 1 кв. м. опалювальної площі, що зумовлено великими дисипативними втратами теплоти через огороджувальні будівельні конструкції будинків (вікна, стіни, дахи, підвали тощо). Фактично в будинках старої забудови майже половина енергії первинного палива втрачається при генерації, транспортуванні і кінцевому споживання теплової енергії, де втрати теплоти подекуди сягають 50%. Це призводить до надмірної перевитрати природного газу для потреб теплозабезпечення. Згідно з нормативно-технічними вимогами України будинки високої енергетичної ефективності повинні щорічно споживати до 65…75 кВт•год на 1 кв. м. площі, для Німеччини аналогічний показник становить 40 кВт•год на 1 кв. м., а для будівель так званого «пасивного типу» - не більше 15 кВт•год на 1 кв. м. Для кліматичних умов України рівень теплоспоживання будинку пасивного типу законодавчо не визначений. Тому проблема суттєвого підвищення енергоефективності будівель шляхом теплозбереження за рахунок використання інноваційних будівельних конструкцій та застосування сучасних інженерних систем теплозабезпечення (включаючи використання поновлюваних та альтернативних джерел енергії) є вкрай актуальною. Одним із напрямків вирішення нагальних завдань енергозбереження в існуючому будівельному фонді та в новобудовах є впровадження пілотних проектів по термомодернізації будівель; по пасивним, «зеленим», екологічно чистим, «активним» будинкам; з обов'язковим довгорічним моніторингом їх показників реального енергоспоживання. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі напрямом дослідження є енергоефективність інженерних систем будинку. Одним з головних завдань є підвищення ефективності і надійності функціонування системи шляхом модернізації існуючого теплогенеруючого обладнання та впровадження сучасних енергоефективних технологій і устаткування. Отже, зв’язок полягає в необхідності заміни чи оновлення обладнання, що входить до складу інженерних систем будинку. Тобто проведення необхідних заходів з енергозбереження з метою економії ресурсу. Це, в свою чергу, вплине на рівень споживання енергетичних ресурсів, який є основою сталого розвитку енергетики – однієї з важливих задач кафедри електропостачання. Метою роботи є підвищення рівня енергоефективності за рахунок проведення комплексного аналізу інженерних систем будинку з урахуванням існуючої моделі енергозабезпечення та контролю показників впливу на ефективність роботи інженерно-технічного обладнання. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі розглядаються такі основні задачі: -методи підвищення рівня енергоефективності інженерних систем житлового будинку; - провести дослідження існуючого стану інженерно-технічного обладнання житлового будинку; - зробити розрахунок споживання енергетичних ресурсів будівлі, встановлення показників енергоефективності; - виявити можливості удосконалення інженерних систем будинку; Об'єктом досліджень є системи інженерно-технічного забезпечення будинку. Предметом досліджень є енергоефективність житлових будинків, пов'язана з процесом поєднання основних складових інженерних систем будинку на основі енергетичної діагностики та перевірки існуючого обладнання. Методи досліджень. Методичну основу проведеного наукового дослідження складають такі методи: теоретичний метод аналізу існуючого стану інженерно-технічного обладання, розрахунковий метод споживання енергетичних ресурсів, розрахунковий метод визначення балансу енергетичних ресурсів. Наукова новизна роботи полягає у наступному: -здійснення нових напрямків удосконалення інженерних систем об'єкта за ознакою його енергоефективності; - на основі проведеного аналізу режимів функціонування споживачів теплової та електричної енергії у житлових будинках, а також аналізу методів та заходівв підвищення в них енергоефективності було розроблено методологію оцінювання ефективності впровадження енергоефективних технологій для підвищення рівня енергоефективності житлових будинків. Практичне значення отриманих результатів роботи полягає у підвищенні енергоефективності житлового будинку шляхом перевірки і вдосконалення існуючих інженерних систем. The dissertation deals with the issue of increasing the level of energy efficiency of residential building engineering systems. The research is based on the experience gained in the field of home energy conservation, inspection and improvement of existing systems. Full diagnostics are based on the establishment of key indicators of energy efficiency. Home engineering includes all structural units that affect significant resource consumption. Existing energy distribution and use plans based on basic energy efficiency principles are an important aspect of the work. A comparative study will be conducted to evaluate the engineering component. Such parameters as energy consumption for each year, energy efficiency measures already carried out in the home, tariff conditions, energy consumption are an integral part of it. This is necessary to assess the condition of the home and identify opportunities to reduce energy costs now and in the future. Relevance of the research topic. According to the well-known Danish company Velux [1], we spend 90% of our time in buildings that provide 40% of the world's energy production. At present, even in Europe, up to 30% of all buildings do not provide a healthy indoor climate. In Ukraine, an estimated up to 200 kWh per 1 square meter is used annually for the heating needs of an existing communal housing stock. m. of the heating area, which is caused by large dissipative heat losses due to the building envelope (windows, walls, roofs, basements, etc.). In fact, in old buildings, almost half of the primary fuel energy is lost in the generation, transportation and final consumption of thermal energy, where heat losses in some places reach 50%. This leads to excessive consumption of natural gas for heat supply. According to the requirements of Ukraine, high energy efficiency homes must consume up to 65… 75 kWh per 1 square meter per year. m. area, for Germany a similar figure is 40 kWh per 1 square meter. m., and for buildings of the so-called "passive type" - no more than 15 kWh per 1 sq. m. m. For the climatic conditions of Ukraine the level of heat consumption of the passive type house is not legally determined. Therefore, the problem of significantly improving the energy efficiency of buildings through heat conservation through the use of innovative building structures and the use of modern engineering systems of heat supply (including the use of renewable and alternative energy sources) is extremely urgent. One of the directions of solving the urgent problems of energy saving in the existing building stock and in new buildings is the implementation of pilot projects on thermal modernization of buildings; passive, green, environmentally friendly, active homes; with mandatory long-term monitoring of their actual energy consumption. Relationship with working with scientific programs, plans, topics. In the dissertation the direction of research is energy efficiency of engineering systems of the house. One of the main tasks is to increase the efficiency and reliability of the system operation by modernizing existing heat generating equipment and introducing modern energy efficient technologies and equipment. Therefore, the connection is the need to replace or upgrade the equipment that is included in the engineering systems of the home. That is, carrying out the necessary energy saving measures in order to save resources. This, in turn, will affect the level of consumption of energy resources, which is the basis for the sustainable development of energy - one of the important tasks of the Department of Power Supply. The purpose of the work is to increase the level of energy efficiency by carrying out a comprehensive analysis of engineering systems at home, taking into account the existing model of energy supply and control of the impact on the efficiency of engineering equipment. In order to achieve this goal, the following main tasks are considered in the dissertation: -methods for improving the energy efficiency of residential systems engineering; - study of the existing state of engineering and technical equipment of a dwelling house; - verification of project documentation in order to assess the real state of affairs; - consumption of energy resources of the building, establishment of energy efficiency indicators; - Possibilities of improvement of engineering systems on the basis of technological basis applied in this field; - price / quality ratio and durability / practicality in engineering systems concept; - recommendations for increasing the level of energy efficiency; The object of research is systems of engineering and technical support of the house. The subject of research is the energy efficiency of residential buildings, connected with the process of combining the main components of engineering systems of the home based on energy diagnostics and inspection of existing equipment. Research Methods. The methodological basis of the scientific research is the following methods: the teoretic method of analysis of the existing state of engineering and technical equipment, the calculated method of consumption of energy resources, the calculated method of determining the balance of energy resources. The scientific novelty of the work is as follows: - implementation of new directions of improvement of engineering systems of the object on the basis of its energy efficiency; -based on the analysis of the modes of functioning of the consumers of heat and electricity in residential buildings, as well as the analysis of methods and measures for improving their energy efficiency, a methodology for evaluating the efficiency of the implementation of energy efficient technologies for improving the level of energy efficiency of residential buildings was developed. The practical value of the results obtained is to improve the energy efficiency of a dwelling house by checking and improving existing engineering systems. В диссертационной работе рассматривается вопрос повышения уровня энергоэффективности инженерных систем жилого здания. Исследование базируется на полученном опыте в сфере энергосбережения дома, проверки и совершенствования существующих систем. Полная диагностика базируется на установлении основных показателей энергоэффективности. Инженерное оснащение дома включает в себя все структурные подразделения, влияющие на большое потребление ресурсов. Существующих план распределения и использования энергии потребителями на основе базовых принципов энергоэффективности является одним из важных аспектов работы. Для оценки инженерной составляющей будет проведено сравнительное исследование. Такие параметры как энергопотребление за каждый год, мероприятия по энергоэффективности, что уже проводились в доме, тарифные условия, затраты энергетических ресурсов является неотъемлемой его частью. Это необходимо для оценки состояния дома и установления возможностей сокращения затрат энергии сейчас и в будущем. Актуальность темы исследования. По данным известной датской компании Velux [1] 90% нашего времени мы проводим в зданиях, на жизнеобеспечение которых расходуется 40% энергии, вырабатываемой в мире. В настоящее время даже в Европе до 30% всех зданий не обеспечивают здоровый микроклимат в помещениях. В Украине на нужды отопления существующего коммунального жилищного фонда ежегодно используется оценочно до 200 кВт часов на 1 кв. м. отапливаемой площади, что обусловлено большими диссипативными потерями теплоты через ограждающие строительные конструкции зданий (окна, стены, крыши, подвалы и т.п.). Фактически в домах старой застройки почти половина энергии первичного топлива теряется при генерации, транспортировке и конечном потребления тепловой энергии, где потери теплоты иногда достигают 50%. Это приводит к чрезмерной перерасхода природного газа для нужд теплоснабжения. Согласно нормативно-техническими требованиями Украине дома высокой энергетической эффективности должны ежегодно потреблять до 65 ... 75 кВт • ч на 1 кв. м. площади, для Германии аналогичный показатель составляет 40 кВт • ч на 1 кв. м., а для зданий так называемого «пассивного типа» - не более 15 кВт • ч на 1 кв. м. Для климатических условий Украины уровень теплопотребления дома пассивного типа законодательно не определен. Поэтому проблема существенного повышения энергоэффективности зданий путем теплосбережения за счет использования инновационных строительных конструкций и применения современных инженерных систем теплоснабжения (включая использование возобновляемых и альтернативных источников энергии) является крайне актуальной. Одним из направлений решения насущных задач энергосбережения в существующем строительном фонде и в новостройках является внедрение пилотных проектов по термомодернизации зданий; по пассивным, «зеленым», экологически чистым, «активным» домам; с обязательным многолетний мониторингом их показателей реального энергопотребления. Связь работы с научными программами, планами, темами. В диссертационной работе направлением исследования является энергоэффективность инженерных систем дома. Одной из главных задач является повышение эффективности и надежности функционирования системы путем модернизации существующего теплогенерирующего оборудования и внедрение современных энергоэффективных технологий и оборудования. Итак, связь заключается в необходимости замены или обновления оборудования, входящего в состав инженерных систем дома. То есть проведение необходимых мероприятий по энергосбережению с целью экономии ресурса. Это, в свою очередь, повлияет на уровень потребления энергетических ресурсов, который является основой устойчивого развития энергетики - одной из важных задач кафедры электроснабжения. Целью работы является повышение уровня энергоэффективности за счет проведения комплексного анализа инженерных систем дома с учетом существующей модели энергообеспечения и контроля показателей влияния на эффективность работы инженерно-технического оборудования. Для достижения поставленной цели в диссертационной работе рассматриваются следующие основные задачи: -методы повышения уровня энергоэффективности инженерных систем жилого дома; - провести исследования существующего состояния инженерно-технического оборудования жилого дома; - произвести расчет потребления энергетических ресурсов здания, установление показателей энергоэффективности; - выявить возможности совершенствования инженерных систем здания; Объектом исследований являются системы инженерно-технического обеспечения дома. Предметом исследований является энергоэффективность жилых домов, связанная с процессом сочетание основных составляющих инженерных систем здания на основе энергетической диагностики и проверки существующего оборудования. Методы исследований. Методическую основу проведенного научного исследования составляют следующие методы: теоретический метод анализа существующего состояния инженерно технического обладания, расчетный метод потребления энергетических ресурсов, расчетный метод определения баланса энергетических ресурсов. Научная новизна работы заключается в следующем: -осуществление новых направлений совершенствования инженерных систем объекта по признаку его энергоэффективности; -на основе проведенного анализа режимов функционирования потребителей тепловой и электрической энергии в жилых домах, а также анализа методов и заходивв повышение в них энергоэффективности была разработана методология оценки эффективности внедрения энергоэффективных технологий для повышения уровня энергоэффективности жилых домов. Практическое значение полученных результатов работы заключается в повышении энергоэффективности жилого дома путем проверки и совершенствования существующих инженерных систем.