Search

У статті автором здійснено аналіз наукового підґрунтя розвитку дитини, її взаємодії з навколишнім світом. Узагальнено, що взаємодія дитини з навколишнім світом, тобто його пізнання, відбувається через відчуття та сприйняття. Актуалізовано цей процес в сучасних умовах розвитку, навчання і виховання дітей. Охарактеризовано поняття «відчуття» – це психічне відображення властивостей реальності, яке виникає і функціонує в процесі життя. Це найпростіша пізнавальна діяльність, через яку дитина отримує елементарні відомості про зовнішнє середовище і стани свого організму. Відчуття у своїй якості та розмаїтті відбивають різноманітність значущих для людини властивостей навколишнього середовища. Життєва роль відчуттів полягає в тому, щоб своєчасно й швидко доводити до центральної нервової системи, як головного органу управління діяльністю всього організму, відомості про стан зовнішнього та внутрішнього середовища та наявність у ньому біологічно значущих факторів Більш складним процесом є сприйняття – віддзеркалення предметів, явищ, процесів і сукупності їх властивостей в їх цілісності при безпосередній дії цих предметів і явищ на відповідні органи чуття. Сприйняття тісно повʼязано з руховою діяльністю, з емоційними переживаннями, різноманітними розумовими процесами.

В статті висвітлено роль казки в колективному житті дітей, розкрито її виховний потенціал, результатом чого є розвиток індивідуалізму в прояві дитячої творчості. Охарактеризовано принцип розкриття В.О.Сухомлинським високої мудрості і життєстверджуючого оптимізму казки. Окреслено найраціональніші способи її використання у навчально-виховному процесі. Зазначено також, що слово не тільки розвиває мовлення і мислення дитини, а й має великий виховний і освітній потенціал.

У статті автор розкрив філософсько-етичні основи духовно-морального виховання дітей в історії України в ХV – ХVІІ століттях. Указано, що у той час зберігався православно-патріархальний підхід до виховання в українських землях, але виразним було узгодження зі становим положенням. Духовно-моральне виховання дітей у родині і школах передбачало дотримання суворих канонів. Виховний процес у козацькому братстві відбувався за чіткими вимогами. Серед традиційних форм духовно-морального виховання були церковні таїнства покаяння, причастя, повчання у виконанні християнського закону, дотримання кодексу лицарства, пожертви, фізичний і моральний гарт.

У статті проаналізовано стан проблеми навчально-виховного процесу дітей дошкільного віку в полікультурному середовищі. Обгрунтовано важливість розвитку творчої особистості дошкільника, вплив полікультурного середовища на оволодіння загальними навичками управління креативною діяльністю.