Search

Серцева недостатність (СН) — поширена причина передчасної смерті пацієнтів із доведеними серцево‑судинними захворюваннями (ССЗ). Відомо, що біологічні маркери, насамперед натрійуретичні пептиди, галектин‑3, розчинний ST2 та кардіоспецифічні тропоніни, дають змогу спрогнозувати несприятливі кардіальні події, зокрема СН, як у загальній популяції, так і у пацієнтів із ССЗ. Проведені останнім часом клінічні дослідження довели, що біомаркери відрізняються за здатністю визначати ризик виникнення ССЗ та смерті. Остання залежить від низки чинників, зокрема від віку, статі, коморбідності, режиму медикаментозної терапії, фенотипу СН. Із згаданих біомаркерів лише натрійуретичні пептиди і ST2 використовують для біомаркер‑керованої терапії СН, а їх послідовне серійне вимірювання не посилює прогностичний ефект при тривалому спостереженні, особливо у пацієнтів зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Фактор росту і диференціювання 15 (ФРД‑15) належить до суперсімейства факторів росту β та регулює функцію мітохондрій широкого спектру клітин, залучених у запалення, оксидативний стрес, апоптоз, імунні реакції, фіброз, репарацію та малігнізацію, що дає змогу використовувати його для стратифікації ризику в хворих із ССЗ, зокрема із СН. ФРД‑15 синтезується та вивільняється внаслідок адаптації до стресу, його рівень у плазмі крові прямо пропорційно корелює з тяжкістю СН, піковою концентрацією N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду, рівнем смертності від усіх причин. Припускають, що додавання ФРД‑15 до мультимаркерного пула (високочутливий С‑реактивний протеїн та розчинний ST2 з галектином‑3/ N‑термінальним фрагментом мозкового натрійуретичного пептиду або без нього) може сприяти прогнозу СН та полегшити диференціацію СН зі збереженою ФВ ЛШ від СН зі зниженою/помірно зниженою ФВ ЛШ., Сердечная недостаточность (СН) — состояние, которое приводит к преждевременной смерти пациентов с доказанными сердечно‑сосудистыми заболеваниями (ССЗ). Известно, что биологические маркеры, прежде всего натрийуретические пептиды, галектин‑3, растворимый ST2 и кардиоспецифические тропонины, позволяют спрогнозировать неблагоприятные кардиальные события, в частности СН, как в общей популяции, так и у пациентов с ССЗ. Проведенные в последнее время клинические исследования доказали, что биомаркеры отличаются по способности определять риск возникновения ССЗ и смерти. Последняя зависит от ряда факторов, в частности, от возраста, пола, коморбидности, режима медикаментозной терапии, фенотипа СН. Из упомянутых биомаркеров только натрийуретический пептиды и ST2 используют для биомаркер‑управляемой терапии СН, а их последовательные серийные измерения не усиливают прогностический эффект при длительном наблюдении, особенно у пациентов с сохраненной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ). Фактор роста и дифференциации 15 (ФРД‑15) относится к суперсемейству факторов роста β и регулирует функцию митохондрий широкого спектра клеток, вовлеченных в воспаление, оксидативный стресс, апоптоз, иммунные реакции, фиброз, репарацию и малигнизацию, что позволяет использовать его для стратификации риска у больных с ССЗ, в частности с СН. ФРД‑15 синтезируется и высвобождается в результате адаптации к стрессу. Его уровень в плазме крови прямо пропорционально коррелирует с тяжестью СН, пиковой концентрацией N‑терминального фрагмента мозгового натрийуретического пептида, уровнем смертности от всех причин. Предполагают, что добавление ФРД‑15 к мультимаркерному пулу (высокочувствительный С‑реактивный протеин и растворимый ST2 с галактином‑3/N‑терминальным фрагментом мозгового натрийуретического пептида или без него) может способствовать прогнозированию СН и облегчить дифференциацию СН с сохраненной ФВ ЛЖ от СН со сниженной/умеренно сниженной ФВ ЛЖ., Heart failure (HF) is a major factor contributing to premature death in patients with established cardiovascular (CV) disease. There is a large body of evidence that biological markers, primarily natriuretic peptides, galectin‑3, soluble ST2 and cardiac troponins, allow predicting poor clinical outcomes, particularly, heart failure (HF), in general population as well as in individuals with suspected or established CV diseases. Recent clinical trials have shown that abilities of these biomarkers are different regarding identification of morbidity and mortality risks, the latter depending on numerous factors, i.e. age, sex, comorbidities, treatment regime and phenotypes of HF. Of the biomarkers mentioned, only natriuretic peptides and ST2 are used for biomarker‑controlled therapy for heart failure, and their serial measurements do not enhance the prognostic effect in long‑term follow‑up, especially in patients with preserved left ventricular (LV) ejection fraction (LV). Growth and differentiation factor 15 (GDF‑15) belongs to the superfamily of growth factors β and regulates the function of mitochondria of a wide range of cells involved in inflammation, oxidative stress, apoptosis, immune responses, fibrosis, repair and malignancy, which allows using it for risk stratification in patients with CVD, in particular with HF. GDF‑15 is synthesized and released as a result of adaptation to stress. Its plasma level correlates directly with the severity of HF, the peak concentration of the N‑terminal fragment of the brain natriuretic peptide, the mortality rate from all causes. It has been suggested that adding GDF‑15 to the multimarker pool (highly sensitive C‑reactive protein and soluble ST2 with a galactin‑3/N‑terminal fragment of the brain natriuretic peptide or without it) can help predict HF and facilitate the differentiation of HF with preserved LV EF from HF with reduced/moderately reduced LV EF.

The aim — to determine differences in the structure and function of the heart, arterial stiffness, resistive and pulsative loads and ventricular‑arterial connection in patients with arterial hypertension, confirmed heart failure (HF) and preserved ejection fraction, depending on age and gender.Materials and methods. The study included 115 patients (62 (53.9 %) men and 53 (46.1 %) women, average age — 67.3 ± 9.7 years) with a diagnosis of HF with preserved EF of IIA or IIB stage, II — III functional class according to NYHA, left ventricular (LV) ejection fraction (EF) ≥ 50 % and signs of LV diastolic dysfunction according to transthoracic echocardiography, who were divided into two groups by gender and two groups by age (≥ 65 years and 0.05). The glomerular filtration rate was lower in the elderly, and the frequency of anemia in these groups of patients was higher. In women of both age groups it was lower than in men (p 0.05) for both sexes. When assessing the pulse load, an increase in the augmentation index was detected, standardized to a heart rate of 75 per 1 min and a pulse wave velocity in older women, compared with older men (24.9 ± 4.3 and 22.4 ± 5.7; 13.04 ± 1.4 and 12.4 ± 1.9, respectively (p, Цель работы — определить различия в структурно‑функциональном состоянии сердца, артериальной жесткости, резистивной и пульсовой нагрузке и желудочково‑артериальном сочетании у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и подтвержденной сердечной недостаточностью (СН) с сохраненной фракцией выброса (ФВ) в зависимости от возраста и пола.Материалы и методы. В исследование было включено 115 пациентов (62 (53,9 %) мужчины и 53 (46,1 %) женщины, средний возраст — (67,3 ± 9,7) года) с диагнозом СН с сохраненной ФВ ІІА или ІІБ стадии, II — III функционального класса по NYHA, с ФВ левого желудочка (ЛЖ) ≥ 50 % и признаками диастолической дисфункции ЛЖ по данным трансторакальной эхокардиографии, которых распределили на две группы по гендерному признаку и на две группы по возрасту (≥ 65 лет и 0,05). Скорость клубочковой фильтрации была ниже у пожилых лиц, а частота анемии в этих группах больных — больше, причем у женщин обеих возрастных групп — меньше, чем у мужчин (p 0,05). При оценке пульсовой нагрузки выявлено повышение индекса аугментации, стандартизированного до частоты сердечных сокращений 75 за 1 мин и скорости пульсовой волны у старших женщин, по сравнению со старшими мужчинами (24,9 ± 4,3 и 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 и 12,4 ± 1,9 соответственно p, Мета роботи — визначити відмінності структурно‑функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, резистивного і пульсового навантаження і шлуночково‑артеріального сполучення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) залежно від віку та статі.Матеріали і методи. В дослідження було залучено 115 пацієнтів (62 (53,9 %) чоловіка та 53 (46,1 %) жінки, середній вік — (67,3 ± 9,7) року) з діагнозом СН зі збереженою ФВ ІІа або ІІб стадії, ІІ — ІІІ функціональним класом за NYHA, з ФВ лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за трансторакальну ехокардіографію, яких розділили на дві групи залежно від статі, кожну групу розділили на дві підгрупи залежно від віку (≥ 65 років та 0,05). Швидкість клубочкової фільтрації була нижчою у літніх осіб, а частота анемії в цих групах хворих — більшою, при чому в жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (p 0,05). При оцінці пульсового навантаження виявлено підвищення індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв і швидкості пульсової хвилі у старших жінок порівняно зі старшими чоловіками (24,9 ± 4,3 і 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 і 12,4 ± 1,9 відповідно p

The aim — to establish clinical factors associated with cognitive dysfunction (CD) in patients with chronic heart failure (CHF) and reduced left ventricular ejection fraction (LV EF).Materials and methods. We examined 124 patients aged 18 to 75 years with CHF II — IV functional class according to the criteria of the New York Heart Association (NYHA). The cognitive function was assessed using a mini­mental state examination (MMSE), the Schulte test, the HADS scale. The number of points on the MMSE scale £ 26 indicated the presence of CD. In addition to the standard general clinical examination, the quality of life was assessed by the MLHFQ (The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire), the physical activity index was calculated using the Duke Activity Status index (DASI), a 6­minute walk test, an immunoassay study (levels of interleukin­6, N­terminal fragment of the brain natriuretic peptide and insulin were determined), ultrasound diagnosis of the vasodilating function of the endothelium of the brachial artery (flux­dependent vasodilation (FDVD)) using a sample with a reactive hyperemia.Results and discussion. CD was observed in 85 (68.6 %) patients. There was no statistically significant effect of sex, LVEF value, the influence of atrial fibrillation on the state of cognitive function. CD in patients with CHF and decreased LVEF was associated with the worst functional class by NYHA (p = 0.001), the presence of hypertension, coronary heart disease and renal dysfunction (p = 0.037, p = 0.021 and p = 0.032, respectively). Patients with CD were statistically significantly older (p = 0.002), had worse quality of life by MLHFQ (p = 0.04) and low DASI (p = 0.037), a high level of depression on the HADS scale (p = 0.032), lower glomerular filtration rate (p = 0.012), greater thickness of the posterior wall of the left ventricle (p = 0.011), inferior FDVD (p = 0.049) compared to patients without CD. The number of points on the MMSE scale directly correlated with the distance of a 6­minute walk (r = 0.264, p = 0.003), the DASI value (r = 0.275, p = 0.002), the glomerular filtration rate (r = 0.275, p = 0.002), FDVD (r = 0.207, p = 0.021) and the activity of superoxide dismutase (r = 0.205, p = 0.028) and inversely proportional to the degree of deterioration of the quality of life in MLHFQ (r = –0.179, p = 0.049), age (r = –0.429, p = 0.0001), the score on the HADS­D scale (r = –0.257, p = 0.004) and the level of ceruloplasmin (r = –0.308, p = 0.004).Conclusions. CD in patients with CHF and decreased LVEF was detected in 85 (68.6 %) cases. CD was associated with the severity of heart failure and the presence of hypertensive disease, coronary heart disease and renal dysfunction. Patients with CHF and CD are statistically significantly older in age, have a worse quality of life and physical activity, a high level of depressive manifestations, a higher concentration of ceruloplasmin in the blood plasma, a lower glomerular filtration rate and a worse flux­dependent vasodilator response compared to patients without CD., Цель работы — установить клинические факторы, ассоциированные с наличием когнитивной дисфункции (КД) у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и сниженной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ).Материалы и методы. Обследованы 124 больных в возрасте от 18 до 75 лет с ХСН II — IV функционального класса по критериям Нью­Йоркской ассоциации сердца (NYHA). Когнитивную функцию оценивали с помощью короткой шкалы исследования психического статуса (MMSE), пробы Шульте, шкалы HADS. Количество баллов по шкале MMSE £ 26 баллов свидетельствовало о наличии КД. Кроме стандартного общеклинического обследования, оценивали качество жизни по опроснику MLHFQ (The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire), рассчитывали индекс бытовой физической активности с помощью анкеты Университета Дюка (DASI), проводили тест с 6­минутной ходьбой, иммуноферментные исследования (определение уровня интерлейкина­6, N­терминального фрагмента мозгового натрийуретического пептида и инсулина), ультразвуковую диагностику вазодилатирующей функции эндотелия плечевой артерии (потокозависимая вазодилатация (ПЗВД)) с помощью пробы с реактивной гиперемией.Результаты и обсуждение. У 85 (68,6 %) пациентов зарегистрирована КД. Не выявлено статистически значимого влияния пола, величины ФВ ЛЖ, наличия фибрилляции предсердий на состояние когнитивной функции. КД у пациентов с ХСН и сниженной ФВ ЛЖ ассоциировалась с худшим функциональным классом по NYHA (р = 0,001), наличием гипертонической болезни, ишемической болезни сердца и почечной дисфункции (р = 0,037, р = 0,021 и р = 0,032 соответственно). Пациенты с КД были статистически значимо старше по возрасту (р = 0,002), имели худшее качество жизни по MLHFQ (р = 0,04) и низкий DASI (р = 0,037), высокий уровень депрессии по шкале HADS (р = 0,032), более низкую скорость клубочковой фильтрации (р = 0,012), бо¢льшую толщину задней стенки левого желудочка (р = 0,011), худшую ПЗВД (р = 0,049) по сравнению с пациентами без КД. Количество баллов по шкале MMSE прямо пропорционально коррелировало с дистанцией 6­минутной ходьбы (r = 0,264, p = 0,003), величиной DASI (r = 0,275, p = 0,002), скоростью клубочковой фильтрации (r = 0,275, p = 0,002), ПЗВД (r = 0,207, p = 0,021) и активностью супероксиддисмутазы (r = 0,205, p = 0,028) и обратно пропорционально — со степенью ухудшения качества жизни по MLHFQ (r = –0,179, p = 0,049), возрастом (r = –0,429, p = 0,0001), количеством баллов по шкале HADS­D (r = –0,257, p = 0,004) и уровнем церулоплазмина (r = –0,308, р = 0,004).Выводы. КД у пациентов с ХСН и cниженной ФВ ЛЖ выявлена в 85 (68,6 %) случаев. КД ассоциировалась с тяжестью СН и наличием гипертонической болезни, ишемической болезни сердца и почечной дисфункции. Пациенты с ХСН и КД статистически значимо старше по возрасту, имеют худшие качество жизни и уровень физической активности, высокий уровень депрессивных проявлений, бо¢льшую концентрацию церулоплазмина в плазме крови, более низкую скорость клубочковой фильтрации и худший потокозависимый вазодилататорный ответ по сравнению с пациентами без КД., Мета роботи — з’ясувати клінічні чинники, асоційовані з наявністю когнітивної дисфункції (КД) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).Матеріали і методи. Обстежено 124 хворих віком від 18 до 75 років з ХСН II — IV функціонального класу за критеріями Нью­Йоркської асоціації серця (NYHA). Когнітивну функцію оцінювали за допомогою короткої шкали дослідження психічного статусу (MMSE), проби Шульте, шкали HADS. Кількість балів за шкалою MMSE £ 26 свідчила про наявність КД. Окрім стандартного загальноклінічного обстеження, оцінювали якість життя за опитувальником MLHFQ (The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire), розраховували індекс побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка (DASI), проводили тест із 6­хвилинною ходьбою, імуноферментні дослідження (визначення рівня інтерлейкіну­6, N­термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду та інсуліну), ультразвукову діаг­ностику вазодилатаційної функції ендотелію (потокозалежна вазодилатація (ПЗВД)) плечової артерії за допомогою проби з реактивною гіперемією.Результати та обговорення. У 85 (68,6 %) пацієнтів зареєстровано КД. Не виявлено статистично значущого впливу статі, величини ФВ ЛШ, наявності фібриляції передсердь на стан когнітивної функції. КД у пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ асоціювалася з тяжчим функціональним класом за NYHA (р = 0,001), наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції (р = 0,037, р = 0,021 та р = 0,032 відповідно). Пацієнти з КД були статистично значущо (р = 0,002) старші за віком, мали гіршу якість життя за MLHFQ (р = 0,04) та нижчий DASI (р = 0,037), вищий рівень депресії за шкалою HADS (р = 0,032), нижчу швидкість клубочкової фільтрації (р = 0,012), більшу товщину задньої стінки ЛШ (р = 0,011), гіршу ПЗВД (р = 0,049) порівняно з пацієнтами без КД. Кількість балів за шкалою MMSE прямо пропорційно корелювала з дистанцією 6­хвилинної ходьби (r = 0,264, p = 0,003), величиною DASI (r = 0,275, р = 0,002), швидкістю клубочкової фільтрації (r = 0,275, p = 0,002), ПЗВД (r = 0,207, p = 0,021), активністю супероксиддисмутази (r = 0,205, р = 0,028) і обернено пропорційно — зі ступенем погіршення якості життя за MLHFQ (r = –0,179, p = 0,049), віком (r = –0,429, p = 0,0001), кількістю балів за шкалою HADS­D (r = –0,257, p = 0,004) та рівнем церулоплазміну (r = –0,308, р = 0,004).Висновки. У пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ виявлено КД у 85 (68,6 %) випадків. КД асоціювалася з тяжкістю СН і наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції. Пацієнти з ХСН та КД статистично значущо старші за віком, мають гіршу якість життя, нижчу фізичну активність, вищий рівень депресивних виявів, більшу концентрацію церулоплазміну в плазмі крові, нижчу швидкість клубочкової фільтрації та гіршу потокозалежну вазодилатаційну відповідь порівняно з пацієнтами без КД.

The aim — to determine the frequency of different combinations of criteria of heart failure (HF) with preserved ventricular ejection fraction (EF), established by the European Society of Cardiology (ESC) in 2016, in symptomatic patients with arterial hypertension (AH) in clinical practice and to assess their relationship to the clinical profile and the structural and functional state of the heart and arteries.Materials and methods. The study included 103 patients aged 43 to 85 years, with symptoms and signs of HF, AH and LVEF ³ 50 %, which had signs of diastolic dysfunction (DD) according to Doppler EchoCG data. The level of N­terminal fragment of the brain natriuretic peptide (NT­proBNP) was assessed by an enzyme immunoassay. The pulse wave velocity (carotid­femoral) (PWVcf) was assessed using applanation tonometry. Using ECG, the back wall thickness (BWT) of the left ventricle (LV) and interventricular septal thickness (IST), end­diastolic index (EDI) and end­systolic index (ESI) of the LV, left ventricular myocardial index (LVMI), left atrium volume index (LAVI) and left ventricular ejection fraction (LVEF). Early (E) and late diastolic left ventricular filling velocity (A), E/A ratio, diastolic speed of septal and lateral motion of fibrous mitral valve ring, the mean value e¢, the relation Е/e¢, tricuspidal regurgitation velocity (TRV), the deceleration time of early diastolic filling (DT) and left ventricular isovolumic relaxation time (IVRT), and systolic pulmonary artery pressure (SPAP) — with the use of Doppler EchoCG were evaluated. Patients with ratio E/e¢ 9 — 13 at rest underwent diastolic stress test.Results and discussion. According to the ESC algorithm, HF was absent in 11 (10.6 %) patients (group 1); 28 (30.4 %) patients had structural criteria and no functional criteria (group 2); 64 (69.5 %) patients had three structural and functional criteria of HF according to ESC algorithm (group 3). High left ventricular filling pressure (LVFP) was found in all 35 (54.6 %) patients of group 3 without atrial fibrillation (AF) and in 7 (26.9 %) patients of group 3. Normal left ventricular filling pressure was found in all patients of group 1 and 7 (26.9 %) patients of group 2. Left ventricular filling pressure could not be identified in 4 (36.3 %) patients of group 1 and 12 (46.1 %) patients of group 2 (all p, Цель работы — определить частоту наличия критериев сердечной недостаточности (СН) с сохраненной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ), установленных Европейским обществом кардиологов (ЕОК) в 2016 г., у симптоматических пациентов с артериальной гипертензией (АГ) в клинической практике и оценить их связь с клиническим профилем и структурно­функциональным состоянием сердца и артерий.Материалы и методы. В исследование включено 103 больных в возрасте от 43 до 85 лет с симптомами и признаками СН, АГ и ФВ ЛЖ ³ 50 %, которые имели признаки диастолической дисфункции по данным допплерэхокардиографии (допплер­­ЭхоКГ). Исследовали уровень N­терминального фрагмента предшественника мозгового натрийуретического пептида (NT­proBNP) иммуноферментным методом. Скорость распространения пульсовой волны (каротидно­феморальную) (СРПВкф) определяли с помощью аппланационной тонометрии. Измеряли толщину задней стенки ЛЖ и межжелудочковой перегородки, конечнодиастолический и конечносистолический индекс ЛЖ, индекс массы миокарда ЛЖ, индекс объема левого предсердия и ФВ ЛЖ с помощью ЭхоКГ, максимальную скорость раннего (Е) и позднего (А) диастолического наполнения ЛЖ, соотношение скоростей Е/А, скорость диастолического движения септального и латерального участков фиброзного кольца митрального клапана, среднее значение е¢, отношение Е/e¢, скорость трикуспидальной регургитации, время замедления раннего диастолического наполнения и изоволюмического расслабления ЛЖ, систолическое давление в легочной артерии — с помощью допплер­ЭхоКГ. Больным с показателем Е/е¢ 9 — 13 в состоянии покоя проводили диастолический стресс­тест.Результаты и обсуждение. У 11 (10,6 %) пациентов СН с сохраненной ФВ ЛЖ по алгоритму ЕОК отсутствовала (группа 1), у 28 (30,4 %) больных имелись структурные критерии и отсутствовали функциональные (группа 2), у 64 (69,5 %) лиц были три критерия СН по алгоритму ЕОК (группа 3). Повышенное давление наполнения ЛЖ установлено у 35 (54,6 %) пациентов группы 3 без фибрилляции предсердий (ФП) и у 7 (26,9 %) — группы 2, нормальное — у всех пациентов группы 1 и 7 (26,9 %) — группы 2, не определено — у 4 (36,3 %) группы 1 и 12 (46,1 %) группы 2 (все р, Мета роботи — визначити частоту наявності критеріїв серцевої недостатності (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ), встановлених Європейським товариством кардіологів (ЄТК) 2016 р., у симптоматичних пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у клінічній практиці та оцінити та їх зв’язок з клінічним профілем і структурно­функціональним станом серця та артерій.Матеріали і методи. До дослідження залучили 103 хворих віком від 43 до 85 років із симптомами та ознаками СН, АГ та ФВ ЛШ ³ 50 %, які мали ознаки діастолічної дисфункції за даними допплерехокардіографії (допплер­ЕхоКГ). Досліджували рівень N­термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT­proBNP) імуноферментним методом. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно­феморальну) (ШППХкф) визначали за допомогою апланаційної тонометрії. Вимірювали товщину задньої стінки ЛШ і міжшлуночкової перегородки, кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний індекс ЛШ, індекс маси міокарда ЛШ, індекс об’єму лівого передсердя і ФВ ЛШ за допомогою ЕхоКГ, максимальну швидкість раннього (Е) та пізнього (А) діастолічного наповнення ЛШ, співвідношення швидкостей Е/А, швидкість діастолічного руху септальної та латеральної ділянок фіброзного кільця мітрального клапана, середнє значення е¢, відношення Е/е¢, швидкість трикуспідальної регургітації, час сповільнення раннього діастолічного наповнення та ізоволюмічного розслаблення ЛШ, систолічний тиск у легеневій артерії. Хворим з показником Е/е¢ 9 — 13 у стані спокою проводили діастолічний стрес­тест.Результати та обговорення. В 11 (10,6 %) пацієнтів СН зі збереженою ФВ ЛШ за алгоритмом ЄТК була відсутня (група 1), у 28 (30,4 %) хворих були наявні структурні критерії та відсутні функціональні (група 2), у 64 (69,5 %) осіб були три критерії СН за алгоритмом ЄТК (група 3). Підвищений тиск наповнення ЛШ установлено у 35 (54,6 %) пацієнтів групи 3 без фібриляції передсердь (ФП) та у 7 (26,9 %) — групи 2, нормальний — у всіх пацієнтів групи 1 і 7 (26,9 %) — групи 2, не визначено — у 4 (36,3 %) осіб групи 1 та 12 (46,1 %) — групи 2 (усі р

The aim — to elucidate the predictors of renal dysfunсtion (RD) in patients with chronic heart failure (CHF) and reduced left ventricular ejection fraction (LVEF).Materials and methods. 134 patients were examined with stable CHF, II — IV NYHA functional class (FC), and LVEF, Цель работы — установить предикторы почечной дисфункции (ПД) у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и сниженной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ).Материалы и методы. Обследовано 134 пациента со стабильной ХСН, II — IV функционального класса (ФК) по NYHA и ФВ ЛЖ, Мета роботи — з’ясувати предиктори ниркової дисфункції (НД) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).Матеріали і методи. Обстежено 134 пацієнтів зі стабільною ХСН ІІ — ІV функціонального класу (ФК) за NYHA та ФВ ЛШ

The aim — to investigate the effectiveness of surgical septal myectomy in patients with obstructive form of hypertrophic cardiomyopathy (HCM) and to determine its effect on survival and quality of life.Materials and methods. The research included 118 consequential symptomatic patients with obstructive form of HCM who underwent surgical extensive myectomy with secondary chordae resection and mobilization of the anterior and posterior groups of papillary muscles (PM). An evaluation of the following parameters in group of patients before and after surgical intervention was performed: systolic pressure gradient (SPG) on the left ventricle outflow tract (LVOT), mitral regurgitation (MR) degree, NYHA functional class, survival rate and main post­operative complications.Results and discussion. According to the obtained data, SPG decreased from 93.6 ± 23.2 mmHg prior the surgery to 19.7 ± 11.4 mmHg after the treatment (p, Цель работы — исследовать эффективность хирургической септальной миэктомии у пациентов с обструктивной формой гипертрофической кардиомиопатии (ГКМП) и определить ее влияние на выживаемость и качество жизни.Материалы и методы. Исследование охватило 118 последовательных симптоматических пациентов с обструктивной формой ГКМП, которым была выполнена расширенная хирургическая миэктомия с резекцией вторичных (патологических) хорд и мобилизацией передней и задней групп паппилярных мышц. Проведена оценка следующих параметров в группе пациентов до и после оперативного вмешательства: систолический градиент давления (СГД) на выходном тракте левого желудочка, степень митральной регургитации (МР), функциональный класс по NYHA, выживаемость пациентов, а также основные послеоперационные осложнения.Результаты и обсуждение. Согласно полученным данным, СГД снизился с (93,6 ± 23,2) мм рт. ст. перед операцией до (19,7 ± 11,4) мм рт. ст. после лечения (р, Мета роботи — дослідити ефективність хірургічної септальної міектомії в пацієнтів з обструктивною формою гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП) та визначити її вплив на виживаність і якість життя.Матеріали і методи. Дослідження охопило 118 послідовних симптоматичних пацієнтів з обструктивною формою ГКМП, яким було виконано розширену хірургічну міектомію із резекцією вторинних (патологічних) хорд та мобілізацією передньої і задньої груп папілярних м’язів. Оцінювали такі параметри у групі пацієнтів до та після хірургічного втручання: систолічний градієнт тиску (СГТ) на вихідному тракті лівого шлуночка, ступінь мітральної регургітації (МР), функціональний клас за NYHA, виживаність пацієнтів, а також основні післяопераційні ускладнення.Результати та обговорення. Згідно з отриманими даними СГТ знизився з (93,6 ± 23,2) мм рт. ст. перед операцією до (19,7 ± 11,4) мм рт. ст. після лікування (р

The aim — to establish clinical and other factors associated with iron deficiency (ID) in patients with chronic heart failure (CHF) and reduced left ventricular (LV) ejection fraction (EF).Materials and methods. 134 stable patients with CHF (113 (84.3 %) men and 21 (15.7 %) women), 18 — 75 years old, NYHA class II — IV, with left ventricular ejection fraction, Цель работы — установить клинические и другие факторы, ассоциированные с железодефицитом (ЖД), у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и сниженной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ).Материалы и методы. Обследовано 134 стабильных пациента с ХСН II — IV функционального класса (ФК) по NYHA (113 (84,3 %) мужчин, 21 (15,7 %) женщина) в возрасте 18 — 75 лет с ФВ ЛЖ менее 40 %, которые находились под ­наблюдением на базе отдела сердечной недостаточности ГУ «Национальный научный центр «Институт кардиологии им. акад. Н. Д. Стражеско» НАМН Украины» от 13 января 2016 г. до 28 февраля 2018 г. Пациентов включали в исследование в фазе клинической компенсации. Качество жизни оценивали по шкале MLHFQ, физическую активность рассчитывали по индексу Университета Дюка, функциональный статус — при помощи теста с шестиминутной ходьбой и стандартизированного теста с разгибанием нижней конечности.Результаты и обсуждение. Из 134 больных с ХСН и сниженной ФВ ЛЖ феномен ЖД наблюдали у 83 (61,9 %) пациентов. Группы больных с ЖД и без ЖД не отличались по доле лиц с ишемической болезнью сердца, артериальной гипертензией, дилатационной кардио­мио­патией, перенесенным инфарктом миокарда, персистирующей/постоянной формой фибрилляции предсердий, хроническим обструктивным заболеванием легких, сахарным диабетом. В группах с ЖД и без ЖД не обнаружено статистически значимых различий по демографическим и клинико­инструментальным показателям, таким как пол, возраст, частота сердечных сокращений, индекс конечнодиастолического объема, поток­зависимая вазодилатация плечевой артерии. В то же время среди пациентов с ЖД в отличие от пациентов без ЖД доминировали больные с тяжелым (III — IV) ФК по NYHA и чаще имели место анемия и почечная дисфункция. Группа с ЖД характеризовалась несколько более низким индексом массы тела (ИМТ) и уровнем систолического артериального давления (САД), более высоким уровнем N­терминального фрагмента предшественника мозгового натрийуретического пептида (NT­proBNP), более низкими уровнями гемоглобина, MCV, MCH, высокими уровнями интерлейкина­6 (ИЛ­6), цитруллина и более низкой скоростью клубочковой фильтрации; более низким качеством жизни по MLHFQ, худшим результатом теста с шестиминутной ходьбой и теста с разгибанием нижней конечности. Продемонстрирована статистически значимая прямая корреляция содержания ферритина с уровнями железа в сыворотке крови, MCV, MCH, гемоглобина и с ИМТ. Насыщение трансферрина железом прямо коррелировало с уровнями железа в сыворотке крови, гемоглобина, MCV и MCH, с выносливостью мышц нижней конечности, дистанцией шестиминутной ходьбы, САТ, ИМТ, индексом физической активности и обратно — с уровнями цитруллина, NT­proBNP, ИЛ­6 в плазме крови и количеством баллов нарушения качества жизни по MLHFQ.Выводы. Железодефицитные состояния наблюдаются у 62 % пациентов с ХСН и сниженной ФВ ЛЖ. Среди пациентов с ХСН, сниженной ФВ ЛЖ и сопутствующим ЖД по сравнению с такими пациентами без ЖД бо¢льшая доля больных с ХСН III — IV ФК по NYHA, с анемией и почечной дисфункцией, ниже ИМТ, САТ, уровни гемоглобина, MCV, MCH; выше уровни NT­proBNP, ИЛ­6, цитруллина; хуже качество жизни, ниже индекс физической активности, более короткая дистанция шестиминутной ходьбы и меньше выносливость четырехглавой мышцы бедра. В отличие от уровня ферритина в плазме, который коррелирует только с гемоглобином и показателями обмена железа, для насыщения трансферрина железом продемонстрирована связь не только с указанными параметрами, но и с ИМТ, САТ, индексом физической активности, дистанцией шестиминутной ходьбы, выносливостью четырехглавой мышцы бедра (прямая связь) и с уровнями цитруллина плазмы, ИЛ­6, NT­proBNP и степенью снижения качества жизни по анкете MLHFQ (обратная связь)., Мета роботи — встановити клінічні та інші чинники, асоційовані із залізодефіцитом (ЗД), у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).Матеріали і методи. Обстежено 134 стабільних пацієнтів з ХСН II — IV функціонального класу (ФК) за NYHA (113 (84,3 %) чоловіків, 21 (15,7 %) жінка) віком 18 — 75 років із ФВ ЛШ менше 40 %, які перебували під спостереженням на базі відділу серцевої недостатності ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України» від 13 січня 2016 р. до 28 лютого 2018 р. Пацієнтів залучали в дослідження у фазі клінічної компенсації. Якість життя оцінювали за шкалою MLHFQ, фізичну активність розраховували за індексом Університету Дюка, функціональний статус — за тестом із шестихвилинною ходьбою та за стандартизованим тестом з розгинанням нижньої кінцівки.Результати та обговорення. Із 134 хворих із ХСН та зниженою ФВ ЛШ феномен ЗД спостерігали у 83 (61,9 %) пацієнтів. Групи пацієнтів із ЗД та без ЗД не відрізнялися за часткою осіб з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією, дилатаційною кардіоміо­па­тією, перенесеним інфарктом міокарда, персистентною/постійною формою фібриляції передсердь, хронічним обструктивним захворюванням легень, цукровим діабетом. У групах із ЗД та без ЗД не виявлено статистично значущих відмінностей щодо демографічних і клініко­інструментальних показників, таких як стать, вік, частота серцевих скорочень, індекс кінцеводіастолічного об’єму, потокозалежна вазодилатація плечової артерії. Водночас серед пацієнтів із ЗД на відміну від пацієнтів без ЗД домінували хворі із тяжчим (III — IV) ФК за NYHA та частіше траплялася анемія і ниркова дисфункція. Група із ЗД характеризувалася дещо нижчим індексом маси тіла та рівнем систолічного артеріального тиску (САТ), вищим рівнем N­термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT­proBNP), нижчими рівнями гемоглобіну, MCV, MCH, вищими рівнями інтерлейкіну­6 (ІЛ­6), цитруліну та нижчою швидкістю клубочкової фільтрації; гіршою якістю життя за MLHFQ, гіршим результатом тесту із шестихвилинною ходьбою та тесту з розгинанням нижньої кінцівки. Продемонстровано статистично значущу пряму кореляцію вмісту феритину з рівнями заліза в сироватці крові, MCV, MCH, гемоглобіну і з індексом маси тіла (ІМТ). Насичення трансферину залізом прямо корелювало з рівнями заліза в сироватці крові, гемоглобіну, MCV та MCH, із витривалістю м’язів нижньої кінцівки, дистанцією шестихвилинної ходьби, САТ, ІМТ, індексом фізичної активності та обернено — із рівнями цитруліну, NT­proBNP, ІЛ­6 у плазмі крові та кількістю балів порушення якості життя за MLHFQ.Висновки. Залізодефіцитний стан спостерігається у 62 % пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ. Серед пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ і супутнім ЗД порівняно з такими пацієнтами без ЗД більша частка хворих із ХСН ІІІ — ІV ФК за NYHA, з анемією та нирковою дисфункцією, нижчі ІМТ, САТ, рівні гемоглобіну, MCV, MCH; вищі рівні NT­proBNP, ІЛ­6, цитруліну; гірша якість життя, нижчий індекс фізичної активності, менша дистанція шестихвилинної ходьби та менша витривалість чотириголового м’яза стегна. На відміну від рівня феритину у плазмі, який корелює лише з гемоглобіном і показниками обміну заліза, для насичення трансферину залізом зареєстровано зв’язок не тільки із зазначеними параметрами, а й з ІМТ, САТ, індексом фізичної активності, дистанцією шестихвилинної ходьби, витривалістю чотириголового м’яза стегна (прямий зв’язок) та з рівнями цитруліну плазми, ІЛ­6, NT­proBNP і ступенем зниження якості життя за анкетою MLHFQ (обернений зв’язок).