Search

Background. The complicated forms of infection in inflammatory processes characterized by rising resistance of microorganisms to antibiotics, are forcing to find new treatments that would prevent development of pathogenic microorganisms, increased local immunity, and thus accelerated regenerative processes.Objective. Classification of pathogenic and opportunistic microorganisms that may be potential producers of BMN, in terms of the location and properties of BMN using the methods of comparative genomics with the prospect of their subsequent use as the vectors for magnetically targeted delivery of drugs. This will make possible the use of the hyperthermia techniques for removal of pathogenic and opportunistic microorganisms that are capable of biomineralization BMN using for heating the cells directly intracellular BMN of these microorganisms.Methods. The methods of paired and multiple sequence alignment were applied using a free access program “BLAST” of National Center for Biotechnology Information.Results. It was revealed that strains such as E. coli (541-15), K. pneumoniae 342, C. perfringens str. 13, P. fluorescens are potential producers of crystalline magnetite and bacteria: S. aureus RF122, S. suis BM407, E. aerogenes KCTC 2190, K. pneumoniae RYC492, P. aeruginosa M18 can be producers of intracellular amorphous BMN. The power of magnetic dipole interaction between BMN of the bacteria and BMN of the tumors is in the range between 10-7–10-8 N.Conclusions. It is explained the neutralization effect of pathogens by the method of magnetic hyperthermia due to the presence BMN, and it was proposed the use for the treatment of inflammatory processes not only antibiotic drugs, but also electromagnetic fields for those microorganisms which are producers of BMN. It is shown that as vectors for targeted delivery of drugs should be used microorganisms with natural magnetic properties, making method targeted delivery of drugs safer and more efficient, and reduced its cost., Проблематика. Осложненные формы инфекции при воспалительных процессах характеризуются ростом резистентности микрофлоры к антибиотикам, что заставляет искать новые способы лечения, которые бы предотвращали развитие патогенных микроорганизмов, повышали местный иммунитет и тем самым ускоряли регенеративные процессы.Цель. Целью работы является классификация патогенных и условно-патогенных микроорганизмов, которые могут быть потенциальными продуцентами биогенных магнитных наночастиц (БМН) на предмет локализации и свойств БМН с помощью методов сравнительной геномики с перспективой их дальнейшего использования в качестве магнитоуправляемых векторов для целевой доставки лекарственных препаратов. Это позволит использовать методы гипертермии для обезвреживания патогенных и условно-патогенных микроорганизмов, которые способны к биоминерализации БМН, применяя для нагрева клеток непосредственно внутриклеточные БМН этих микроорганизмов.Методика реализации. В работе применялись методы парного и множественного выравнивания с использованием свободной в доступе программы “BLAST” Национального центра биотехнологической информации.Результаты. Выявлено, что такие штаммы, как E. coli (541-15), K. pneumoniae 342, C. perfringens str. 13, P. fluorescens, являются потенциальными продуцентами именно кристаллического магнетита, а микроорганизмы S. aureus RF122, S. suis BM407, E. aerogenes KCTC 2190, K. pneumoniae RYC492, P. aeruginosa M18 могут быть продуцентами внутриклеточных аморфных БМН. Сила магнитодипольного взаимодействия между БМН бактерий и БМН опухолей составляет 10 - 7 –10 - 8 Н.Выводы. Объясняется эффект обезвреживания патогенных микроорганизмов с помощью метода магнитной гипертермии за счет наличия БМН. Предложено использовать для лечения гнойно-воспалительных процессов не только антибиоти­ческие препараты, но и электромагнитные поля для тех микроорганизмов, которые являются продуцентами БМН. Показано, что в качестве векторов для целевой доставки лекарственных препаратов целесообразно использовать микроорганизмы с естественными магнитными свойствами, что сделает метод целевой доставки препаратов надежным и более эффективным и уменьшит его стоимость., Проблематика. Ускладнені форми інфекції при запальних процесах характеризуються зростанням резистентності мікрофлори до антибіотиків, що змушує шукати нові способи лікування, які б запобігали розвитку патогенних мікроорганізмів, підвищували місцевий імунітет і тим самим прискорювали регенеративні процеси.Мета. Метою роботи є класифікація патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, які можуть бути потенційними продуцентами біогенних магнітних наночастинок (БМН), на предмет локалізації та властивостей БМН за допомогою методів порів­няльної геноміки з перспективою їх подальшого використання як магнітокерованих векторів для цільової доставки лікарських препаратів. Це дасть змогу використовувати методи гіпертермії для знешкодження патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, які здатні до біомінералізації БМН, застосовуючи для нагріву клітин безпосередньо внутрішньоклітинні БМН цих мікроорганізмів.Методика реалізації. У роботі застосовано методи попарного та множинного вирівнювання з використанням вільної в доступі програми “BLAST” Національного центру біотехнологічної інформації.Результати. Виявлено, що такі штами, як E. coli (541-15), K. pneumoniae 342, C. perfringens str. 13, P. fluorescens, є потенційними продуцентами саме кристалічного магнетиту, а мікроорганізми S. aureus RF122, S. suis BM407, E. aerogenes KCTC 2190, K. pneumoniae RYC492, P. aeruginosa M18 можуть бути продуцентами внутрішньоклітинних аморфних БМН. Сила магнітодипольної взаємодії між БМН бактерій і БМН пухлин становить 10-7 –10-8 Н.Висновки. Пояснюється ефект знешкодження патогенних мікроорганізмів за допомогою методу магнітної гіпертермії за рахунок наявності БМН. Запропоновано використовувати для лікування гнійно-запальних процесів не тільки антибіотичні препарати, але й електромагнітні поля для тих мікроорганізмів, які є продуцентами БМН. Показано, що як вектори для цільової доставки лікарських препаратів доцільно використовувати мікроорганізми з природними магнітними властивостями, що зробить метод цільової доставки препаратів надійнішим та більш ефективним і зменшить його вартість.

Проблематика. Інтерлейкін-7 (ІЛ-7) є одним із найважливіших регуляторних цитокінів імунної системи. З урахуванням здатності ІЛ-7 до модуляції Т- і В-клітинної відповіді і Т-клітинного гомеостазу можливо припустити, що препарати ІЛ-7 мають властивість не лише впливати на формування специфічного імунітету та імунодефіцитного стану, а й інгібувати репродукцію вірусів, зокрема вірусу гепатиту С (ВГС).Мета дослідження. Вивчення антивірусної дії рекомбінантного ІЛ-7 людини (рІЛ-7) на моделях експериментальної вірусної інфекції гепатиту С in vitro на чутливих до вірусу епітеліальних і лімфоїдних клітинах.Методика реалізації. У роботі використовували перещеплювані культури клітин: Jurkat, невриноми вузла Гассера щура та нирки бика. Як сурогатний ВГС використовували вірус бичачої вірусної діареї. Для вивчення антивірусної активності рІЛ-7 у різних концентраціях вводили в культуру клітин, яка продукує ВГС, та визначали вірусне навантаження. Проводили також цитологічний аналіз впливу рІЛ-7 на клітини та визначення їх проліферативної активності.Результати дослідження. Було показано, що рІЛ-7 інгібує репродукцію сурогатного ВГС в умовах in vitro (СС50 – 3 мкг/мл, ED50 – 4,7 нг/мл, IS – 640). Найвища проліферація інтактних Т-клітин визначається при дозах рІЛ-7 0,3 і 0,025 мкг/мл. рІЛ-7 по-різному впливав на інфіковані ВГС культури: в перші 3 доби кількість клітин зменшувалася або не змінювалася, а через 2–3 тижні – збільшувалася майже в 2 рази. При введенні рІЛ-7 в дозі 6 мкг/мл упродовж 3 діб на 3-тю добу інгібування вірусного навантаження становило 89 %, а на 4-ту добу – 100 %; при використанні дози рІЛ-7 0,3 мкг/мл інгібіція на 4-ту добу становила 100 %; при використанні дози рІЛ-7 1,5 мкг/мл – на 55 % на 4-ту добу.Висновки. У результаті проведених досліджень з визначення впливу рІЛ-7 на репродукцію сурогатного ВГС показано, що рІЛ-7 ефективно інгібує репродукцію вірусу., Background. Interleukin-7 (IL-7) is one of the most important regulatory cytokine of immune system. Given the ability of IL-7 to the modulation of T- and B-cell responses and T-cell homeostasis we may assume that IL-7 not only has the ability to influence the formation of specific immunity and immunodeficiency state, but also inhibit the reproduction of viruses, including hepatitis C virus (HCV).Objective. Study of antiviral activity of recombinant human IL-7 (rIL-7) with experimental models of viral hepatitis C infection in vitro on sensitive virus epithelial and lymphoid cells.Methods. We have used the following inoculated cell cultures: Jurkat, rat neurinoma of gasserian ganglion and bovine kidney. As used surrogate HCV we used virus of bovine diarrhea. To study the antiviral activity different concentrations of rIL-7 were injected into the cell culture, producing HCV, and determined virus load. Also we have performed cytological analysis of cells and determined its proliferative activity under influence of rIL-7.Results. It has been shown that rIL-7 inhibits surrogate HCV reproduction in in vitro conditions (SS50 – 3 mg/ml, ED50 – 4.7 ng/ml, IS – 640). Highest proliferation of intact T-cells is determined at rIL-7 doses 0.3 mg/m and 0.025 mg/ml. rIL-7 affected HCV infected cells differently: during the first 3 days the number of cells decreased or did not change, and after 2–3 weeks the number of cells increased almost 2 times. When we injected rIL-7 with dose of 6 mg/ml within 3 days we obtained 89% viral inhibition at the 3rd day and 100 % at the 4th day; using the dose of rIL-7 0.3 mg/ml the inhibition on the 4th day was 100 %; using dose of rIL-7 1.5 mg/ml the inhibition settled at 55 % for 4 days.Conclusions. As a result of the studies directed towards determining the effect of rIL-7 on surrogate HCV reproduction, HCV cDNA producing transfected human T-cells Jurkat, it was showed that rIL-7 effectively inhibits virus reproduction., Проблематика. Интерлейкин-7 (ИЛ-7) является одним из важнейших регуляторных цитокинов иммунной системы. C учетом способности ИЛ-7 к модуляции Т- и В-клеточного ответа и Т-клеточного гомеостаза возможно предположить, что препараты ИЛ-7 имеют свойство не только влиять на формирование специфического иммунитета и иммунодефицита, но и ингибировать репродукцию вирусов, в частности вируса гепатита С (ВГС).Цель исследования. Изучение антивирусного действия рекомбинантного ИЛ-7 человека (рИЛ-7) на моделях эксперимен­тальной вирусной инфекции гепатита С in vitro на чувствительных к вирусу эпителиальных и лимфоидных клетках.Методика реализации. В работе использовали перевиваемые культуры клеток: Jurkat, невриномы узла Гассера крысы и почки быка. В качестве суррогатного ВГС использовали вирус бычьей вирусной диареи. Для изучения антивирусной активности рИЛ-7 в различных концентрациях вводили в культуру клеток, продуцирующих ВГС, и определяли вирусную нагрузку. Проводили также цитологический анализ влияния рИЛ-7 на клетки и определяли их пролиферативную активность.Результаты исследования. Было показано, что рИЛ-7 ингибирует репродукцию суррогатного ВГС в условиях in vitro (СС50 – 3 мкг/мл, ED50 – 4,7 нг/мл, IS – 640). Самая высокая пролиферация интактных Т-клеток определялась при дозах рИЛ-7 0,3 мкг/мг и 0,025 мкг/мл. рИЛ-7 по-разному влиял на инфицированные ВГС культуры: в первые 3 суток количество клеток уменьшалось или не менялось, а через 2–3 недели количество клеток увеличивалось почти в 2 раза. При введении рИЛ-7 в дозе 6 мкг/мл в течение 3 суток на 3-е сутки ингибирование вирусной нагрузки составляло 89 %, а на 4-е сутки – 100 %; при использовании дозы рИЛ-7 0,3 мкг/мл ингибирование на 4-е сутки составило 100 %; при использовании дозы рИЛ-7 1,5 мкг/мл – на 55 % на 4-е сутки.Выводы. В результате проведенных исследований по определению влияния рИЛ-7 на репродукцию суррогатного ВГС показано, что рИЛ-7 эффективно ингибирует репродукцию вируса.

Background. Development of the process and biotechnology of production of antitumor antibiotic with microbial origin – landomycin A.Objective. Establishment of the rational parameters for the submerged biosynthesis of landomycin A during the cultivation in the laboratory conditions.Methods. Cultivation of the producer Streptomyces cyanogenus S136 was performed on shaking devices in the flasks. Antibiotic was extracted from culture fluid with ethyl acetate; the content of antibiotic was determined by measuring optical density of the extract.Results. Conditions and parameters for antibiotic submerged biosynthesis of the landomycin A by S. cyanogenus S136 were investigated. Alternative nutrient mediums for the biosynthesis of the landomycin A were presented. Mediums that are based on soybean’s flour extract and corn’s flour allow obtaining up to 80 mg/ml of antibiotic. The influence of mixing intensity and temperature on the rate of the product accumulation and its dynamics was established. Rational technological parameters of the producer’s submerged biosynthesis such as temperature 25 ± 1 °С mixing intensity 230–250 U/min, duration of the submerged fermentation 50–60 hours were established.Conclusions. Variants of the culture media, that were selected (based on the corn’s flour and the extract of the soybean’s flour) and the parameters of the landomycin A biosynthesis, that were set are the basis for optimization and design of the technology for obtaining the antibiotic in industrial conditions., Проблематика. Разработка способа и биотехнологии производства противоопухолевого антибиотика микробного происхождения – ландомицина А.Цель исследования. Установление рациональных параметров глубинного биосинтеза ландомицина А при культивировании в лабораторных условиях.Методика реализации. Культивирование продуцента Streptomyces cyanogenus S136 проводили на качалочных устройствах в колбах. Антибиотик экстрагировали из культуральной жидкости этилацетатом и определяли его содержание по оптической плотности экстракта.Результаты исследований. Исследованы условия и параметры глубинного биосинтеза антибиотика ландомицина А штаммом S. cyanogenus S136. Предложены альтернативные питательные среды для биосинтеза ландомицина А на основе экстракта соевой муки и на основе кукурузной муки, позволяющие получить до 80 мкг/мл антибиотика. Установлено влияние интенсивности перемешивания и температуры на уровень накопления продукта и его динамику. Определены рациональные технологические параметры глубинного культивирования продуцента, а именно: температура 25 ± 1 °С, интенсивность переме­ши­вания 230-250 об/мин, продолжительность глубинной ферментации 50-60 ч.Выводы. Подобранные варианты питательных сред (на основе кукурузной муки и экстракта соевой муки) и установленные параметры биосинтеза ландомицина А являются основой для оптимизации и разработки технологии получения антибиотика в промышленных условиях., Проблематика. Розробка способу та біотехнології виробництва протипухлинного антибіотика мікробного походження – ландоміцину А.Мета дослідження. Встановлення раціональних параметрів глибинного біосинтезу ландоміцину А при культивуванні у лабораторних умовах.Методика реалізації. Культивування продуцента Streptomyces cyanogenus S136 проводили на качалкових пристроях у колбах. Антибіотик екстрагували з культуральної рідини етилацетатом і визначали його вміст за оптичною густиною екстракту.Результати дослідження. Досліджено умови та параметри глибинного біосинтезу антибіотика ландоміцину А штамом S. cyanogenus S136. Запропоновано альтернативні живильні середовища для біосинтезу ландоміцину А на основі екстракту соє­вого борошна та на основі кукурудзяного борошна, що дає змогу отримати до 80 мкг/мл антибіотика. Встановлено вплив інтенсивності перемішування і температури на рівень накопичення продукту та його динаміку. Визначено раціональні технологічні параметри глибинного культивування продуцента, а саме: температура 25 ± 1 °С, інтенсивність перемішування 230-250 об/хв, тривалість глибинної ферментації 50-60 год.Висновки. Підібрані варіанти живильних середовищ (на основі кукурудзяного борошна та екстракту соєвого борошна) і встановлені параметри біосинтезу ландоміцину А є основою для оптимізації та розробки технології отримання антибіотика в промислових умовах.

Background. Development of new immunobiotics based on commensal nonpathogenic probiotic bacteria such as lactic acid bacteria and bifidobacteria with antibacterial and immunomodulatory effects is an important area of modern biotechnology.Оbjective. The aim of this study was to determine the effect of Lactobacillus acidophilus IMV B-7279, L. casei IMV B-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ІМV В-7281, Bifidobacterium animalis VKL and B. animalis VKB (individually) or their different compositions on the number of natural killer cells (NKC) in the spleen of BALB/c mice at normal conditions and in the case of the experimental intravaginal staphylococcosis.Methods. The number of NKC in the spleen was studied using monoclonal phycoerythrin-conjugated antibodies against NKC antigens (MACS, Miltenyi Biotec, Germany). Calculations of NKC as well as analysis of the results were performed using flow cytometry method on a FACStar Plus cytofluorometer.Results. It is shown that the number of NKC in the spleen of intact mice did not change under the influence of L. acidophilus ІМV В-7279, L. casei ІМV В-7280, B. animalis VKL or B. animalis VKB (individually). But, using L. acido­philus ІМV В-7279, L. casei ІМV В-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ІМV В-7281, B. animalis VKL and B. ani­malis VKB (individually) or their different compositions for colonization of the vagina in the case of intravaginal staphylococcosis associated with increasing of the number of NKC in spleen in different periods of observation. The number of NKC in the spleen of staphylococcus-infected mice completely normalized after treatment with some probiotic compositions. The probiotic bacteria (individually) only partially normalized the number of NKC in the spleen of staphylococcus-infected mice.Conclusions. Thus, L. acidophilus ІМV В-7279, L. casei ІМV В-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ІМV В-7281 or B. animalis VKL (individually) or their various compositions are promising to create highly effective immunobiotics, that are able to increase the innate immunity in cases of infections., Проблематика. Разработка новых иммунобиотиков на основе непатогенных коменсальних пробиотических бактерий, таких как лактобациллы и бифидобактерии с антибактериальным и иммуномодулирующим действием, является важным направлением современной биотехнологии.Цель исследования. Целью работы является определение влияния Lactobacillus acidophilus ИМВ В-7279, L. casei ИМВ В-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ИМВ В-7281, Bifidobacterium animalis VKL и B. animalis VKB (индивидуально) или их различных композиций на количество естественных киллерных клеток (ЕКК) в селезенке мышей линии BALB/с в норме и при экспериментальной интравагинальной стафилококковой инфекции.Методика реализации. Количество ЕКК в селезенке определяли с использованием моноклональных фикоэритрин-конъю­гированных антител против антигенов ЕКК (MACS, Miltenyi Biotec, Германия). Подсчет ЕКК, а также анализ результатов проводили на цитофлюориметре FACStar Plus.Результаты исследования. Показано, что под влиянием L. acidophilus ИМВ В-7279, L. casei ИМВ В-7280, B. animalis VKL и B. animalis VKB (индивидуально) количество ЕКК в селезенке интактных мышей не изменялось. Однако использование для колонизации влагалища L. acidophilus ИМВ В-7279, L. casei ИМВ В-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ИМВ В-7281, B. animalis VKL и B. animalis VKB (индивидуально) или их различных композиций в случае интравагинальной стафилококковой инфекции было связано с увеличением количества ЕКК в селезенке мышей в различные периоды наблюдения. В селезенке инфицированных стафилококком мышей количество ЕКК полностью нормализовалось после использования для лечения пробиотических композиций. Пробиотические бактерии (индивидуально) нормализовали количество ЕКК в селезенке инфицированных стафилококком мышей лишь частично.Выводы. L. acidophilus ИМВ В-7279, L. casei ИМВ В-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ИМВ В-7281 и B. animalis VKL (инди­видуально) и их различные композиции являются перспективными для создания высокоэффективных иммунобиотиков, способных усилить врожденный иммунитет при инфекционных болезнях., Проблематика. Розробка нових імунобіотиків на основі непатогенних коменсальних пробіотичних бактерій, таких як лакто­бацили і біфідобактерії з антибактеріальною та імуномодулювальною дією, є важливим напрямом сучасної біотехнології.Мета дослідження. Метою роботи є визначення впливу Lactobacillus acidophilus IMВ B-7279, L. casei IMВ B-7280, L. del­brueckii subsp. bulgaricus ІМВ В-7281, Bifidobacterium animalis VKL та B. animalis VKB (окремо) або їх різних композицій на кількість природних кілерних клітин (ПКК) у селезінці мишей лінії BALB/с у нормі та за експериментальної інтравагінальної стафілококової інфекції.Методика реалізації. Кількість ПКК у селезінці визначали з використанням моноклональних фікоеритрин-кон’югованих антитіл проти антигенів ПКК (MACS, Miltenyi Biotec, Німеччина). Підрахунок ПКК, а також аналіз результатів проводили на цитофлюориметрі FACStar Plus.Результати дослідження. Показано, що під впливом L. acidophilus ІМВ В-7279, L. casei ІМВ В-7280, B. animalis VKL та B. animalis VKB (окремо) кількість ПКК у селезінці інтактних мишей не змінювалась. Проте використання для колонізації піхви L. acidophilus ІМВ В-7279, L. casei ІМВ В-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ІМВ В-7281, B. animalis VKL та B. animalis VKB (окремо) або їх різних композицій за інтравагінальної стафілококової інфекції було пов’язане зі збільшенням кількості ПКК у селезінці мишей у різні періоди спостереження. В селезінці інфікованих стафілококом мишей кількість ПКК повністю нормалізувалась після використання для лікування певних пробіотичних композицій. Пробіотичні бактерії (окремо) нормалізували кількість ПКК у селезінці інфікованих стафілококом мишей лише частково.Висновки. L. acidophilus ІМВ В-7279, L. casei ІМВ В-7280, L. delbrueckii subsp. bulgaricus ІМВ В-7281 та B. animalis VKL (окремо) або їх різні композиції є перспективними для створення високоефективних імунобіотиків, які здатні посилити вроджений імунітет при інфекційних хворобах.

Background. The development of environmentally safe preparations with antimicrobial activity on microorganism-phytopathogens.Objective. Determination of antimicrobial activity of compositions alilthiosulfonate (ATS) and metylthiosulfonate (MTS) with surface-active rhamnolipid biocomplex (RBC) on phytopathogens Agrobacterium tumefaciens and Сlavibacter michiganensis.Methods. Investigation in vitro of antimicrobial activity of compositions based on thiosulfonates and rhamnolipid biocomplex on microorganism-phytopathogens A. tumefaciens and C. michiganensis in accordance with the minimum inhibitory concentration and minimum bactericidic concentrations of developed compositions. Studies of biosurfactant effect on permeability of cell membraines.Results. It is shown that the composition of methyl- and alilthiosulfanilates with RBC are more activе and have lower values of minimum inhibitory and bactericidic concentrations than ATS and MTS alone – on average by 50 %.Conclusions. The results showed the prospects of rhamnolipid-biosurfactants use for creation of highly effective compositions with biocides for plant protection., Проблематика. Разработка экологически безопасных препаратов для защиты растений с антимикробной активностью и ингибирующим эффектом на микроорганизмы-фитопатогены.Цель исследования. Определить антимикробную активность композиций алилтиосульфанилата (АТС) и метилтиосульфанилата (МТС) с поверхностно-активным рамнолипидным биокомплексом (РБК) по отношению к фитопатогенам Аgrobac­terium tumefaciens и Сlavibacter michiganensis.Методика реализации. Исследования in vitro антимикробного действия композиций на основе производных тиосульфокислот (АТС и МТС) с биоПАВ на микроорганизмы-фитопатогены А. tumefaciens и С. michiganensis по их минимальным ингибирующим и бактерицидным концентрациям. Изучение влияния биоПАВ на проницаемость клеточных мембран бактерий.Результаты исследования. Показано, что композиции МТС и АТСс РБК имеют большую активность и характеризуются более низкими значениями минимальных ингибирующих и бактерицидных концентраций, чем АТС и МТС отдельно – в среднем на 50 %.Выводы. Результаты доказывают перспективность использования рамнолипидных биогенных поверхностно-активных веществ для создания высокоэффективных комплексных агробиопрепаратов для защиты растений., Проблематика. Розробка екологічно безпечних препаратів з антимікробною активністю та інгібувальним ефектом відносно мікроорганізмів-фітопатогенів для захисту рослин.Мета дослідження. Визначити антимікробну активність композицій алілтіосульфанілату (АТС) і метилтіосульфанілату (МТС) з поверхнево-активним рамноліпідним біокомплексом (РБК) щодо фітопатогенів Аgrobacterium tumefaciens та Сlavibacter michiganensis.Методика реалізації. Дослідження in vitro антимікробної дії композицій на основі похідних тіосульфокислот (АТС і МТС) і РБК щодо мікроорганізмів-фітопатогенів А. tumefaciens і С. michiganensis за їх мінімальними інгібувальними й бактерицидними концентраціями. Вивчення впливу біоПАР на проникність клітинних мембран бактерій.Результати дослідження. Показано, що композиції МТС і АТС з РБК є більш активними та мають менші значення мінімальних інгібувальних і бактерицидних концентрацій, ніж АТС і МТС окремо – у середньому на 50 %.Висновки. Результати доводять перспективність використання рамноліпідних біогенних поверхнево-активних речовин для створення високоефективних комплексних агробіопрепаратів для захисту рослин.