Search

Актуальність. Дослідження останніх років продемонстрували, що хворі на цукровий діабет (ЦД) часто мають захворювання скелета, зокрема зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопороз. Окрім самого захворювання у збільшення ризику переломів за ЦД суттєвий вклад може вносити і характер цукрознижувальної терапії. Метою дослідження була оцінка впливу цукрознижувального препарату метформін на рівень вітаміну D в сироватці у хворих на ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 47 пацієнтів. Основну групу (n = 25) сформували пацієнти, які страждали від ЦД 2-го типу та отримували лікування цукрознижувальним препаратом метформін. Контрольну групу становили практично здорові особи (n = 22). З дослідження виключили пацієнтiв з патологією прищитоподібних залоз, порушенням функції щитоподібної залози, патологією нирок, а також тих, хто приймав препарати вітаміну D або кальцію. Проводилося визначення рівня 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D), паратгормону, кальцію іонізованого, глікованого гемоглобіну (HbA1c). Результати. Вік пацієнтів становив від 42 до 69 років (середній вік 58,0 ± 17,5 року). Дослідження рівня 25(OH)D у сироватці показало, що у більшості пацієнтів він виявився низьким. Середній рівень 25(OH)D в обстежених основної групи становив 18,37 ± 7,62 нг/мл (5,89–32,8 нг/мл). Дослідження продемонструвало більш високу поширеність дефіциту вітаміну D серед пацієнтів з ЦД 2-го типу (66,7 %), які отримували метформін, ніж у групі контролю (7,69 %). Визначено, що більш низькі рівні вітаміну D мали пацієнти з гіршими показниками глікемічного контролю ЦД 2-го типу (HbA1c > 7 %) (25(OH)D 15,03 ± 7,60 нг/мл та 22,75 ± 7,62 нг/мл відповідно). Висновки. Дослідження продемонструвало більш високу поширеність дефіциту вітаміну D серед пацієнтів з ЦД 2-го типу (66,7 %), які отримували метформін, ніж у групі контролю (7,69 %). Встановлено вірогідний зворотний зв’язок між підвищеним рівнем HbA1с та зниженням вмісту 25(OH)D. Рівень 25(OH)D виявився вірогідно нижчим в основній групі пацієнтів, які отримували терапію метформіном, порівняно з особами контрольної групи., Актуальность. Исследования последних лет продемонстрировали, что больные сахарным диабетом (СД) часто имеют заболевания скелета, в частности снижение минеральной плотности костной ткани, остеопороз. Кроме самого заболевания в увеличение риска переломов при СД существенный вклад может вносить и характер сахароснижающей терапии. Целью исследования была оценка влияния сахароснижающего препарата метформин на уровень витамина D в сыворотке у больных СД 2­го типа. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 47 пациентов. Основную группу (n = 25) сформировали пациенты, страдающие СД 2­го типа и получающие лечение сахароснижающим препаратом метформин. Контрольную группу составили практически здоровые лица (n = 22). Из исследования исключили пациентов с патологией паращитовидных желез, нарушением функции щитовидной железы, патологией почек, а также принимавших препараты витамина D или кальция. Проводилось определение уровня 25­гидроксивитамина D (25(OH)D), паратгормона, кальция ионизированного, гликированного гемоглобина (HbA1c). Результаты. Было обследовано 47 пациентов в возрасте от 42 до 69 лет (средний возраст 58,0 ± 17,5 года). Исследование уровня 25(OH)D в сыворотке показало, что у большинства пациентов он оказался низким. Средний уровень 25(OH)D у обследованных основной группы составил 18,37 ± 7,62 нг/мл (5,89–32,8). Исследование продемонстрировало более высокую распространенность дефицита витамина D у пациентов с СД 2­го типа (66,7 %), получавших метформин, чем в группе контроля (7,69 %). Определено, что более низкие уровни витамина D имели пациенты с худшими показателями гликемического контроля СД 2­го типа (HbA1c > 7 %) (25(OH)D 15,03 ± 7,60 нг/мл и 22,75 ± 7,62 нг/мл соответственно). Выводы. Исследование продемонстрировало более высокую распространенность дефицита витамина D у пациентов с СД 2­го типа (66,7 %), получавших метформин, чем в группе контроля (7,69 %). Установлена достоверная обратная связь между повышенным уровнем HbA1с и снижением содержания 25(OH)D. Уровень 25(OH)D оказался достоверно ниже в основной группе пациентов, получавших терапию метформином, по сравнению с лицами контрольной группы., Background. Recent studies have shown that patients with diabetes mellitus (DM) often have skeletal disorders, in particular, reduced bone mineral density, osteoporosis. Apart from the disease itself, the nature of hypoglycemic therapy can make a significant contribution to increasing the risk of diabetes mellitus. The aim of the study was to evaluate the effect of metformin on the serum vitamin D level in patients with type 2 DM. Materials and methods. There were 47 patients under observation. The main group (n = 25) included patients who suffered from type 2 DM and received treatment with metformin, a hypoglycemic drug. The control group consisted of apparently healthy persons (n = 22). The study excludes patients with pathology of parathyroid glands, thyroid function disorders, kidney disease, and those taking vitamin D or calcium. Le­vels of 25­hydroxyvitamin D (25(OH)D), parathormone, ioni­zed calcium, glycated hemoglobin (HbA1c) were evaluated. Results. Forty­seven patients aged 42 to 69 years (average age 58.0 ± 17.5 years) were examined. A study of serum 25(OH)D level showed that in most patients it was low. The average level of 25(OH)D in the main group was 18.37 ± 7.62 ng/ml (5.89–32.8 ng/ml). The study showed a higher prevalence of vitamin D deficiency among patients with type 2 DM (66.7 %) receiving metformin than in the control group (7.69 %). It was found that vitamin D levels were lower in patients with poorer glycemic control of type 2 DM (HbA1c > 7 %) — 15.03 ± 7.60 ng/ml and 22.75 ± 7.62 ng/ml, respectively. Conclusions. The study showed a higher prevalence of vitamin D deficiency among patients with type 2 DM (66.7 %) receiving metformin than in the control group (7.69 %). A reliable inverse correlation was found between the elevated HbA1c level and reduced 25(OH)D content. The level of 25(OH)D was significantly lower in the main group of patients receiving metformin therapy compared to the control group.

Background. Many studies have investigated vitamin D status in women with polycystic ovary syndrome (PCOS), but there is no consensus on whether or not its serum levels are different between women with and without PCOS. Current evidence suggests an inverse association between vitamin D status and metabolic disturbances in PCOS. No studies have been conducted to evaluate vitamin D level in the blood serum of Ukrainian women with PCOS. Purpose of the study was to determine vitamin D level in the blood serum, and also the prevalence of its insufficiency and deficiency in women with PCOS as compared to the healthy women. Materials and methods. Forty five PCOS women and body mass index­ and age­matched 25 healthy controls were recruited in observational, cross­sectional study. Serum vitamin D concentrations less than 30 ng/ml were classified as insufficiency and vitamin D deficiency — with a concentration below 20 ng/ml. Correlations between metabolic parameters and vitamin D status were analyzed separately in patients and controls. Results. Significant differences were observed in serum vitamin D levels, as well as in the prevalence of its insufficiency and deficiency between patients with PCOS and healthy women (93.3 and 84.0 %, respectively). In PCOS women, we found significantly negative correlations of vitamin D levels with body mass index and dehydroepiandrosterone sulfate serum concentrations. Conclusions. We found differences in the absolute level of serum vitamin D and the prevalence of its deficiency in PCOS and healthy women, suggesting a specific role of vitamin D in the pathogenesis of PCOS. Since vitamin D deficiency prevalence is high, large intervention trials are needed to evaluate the effect of vitamin D supplementation in PCOS women., Актуальность. Результаты изучения статуса витамина D у женщин с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ) в сравнении со здоровыми женщинами оказались противоречивыми. В большинстве исследований была выявлена обратная связь между обеспеченностью витамином D и метаболическими нарушениями при СПКЯ. Исследований, которые изучали бы уровень витамина D в сыворотке крови в украинской популяции женщин с СПКЯ, ранее не проводилось. Цель: установить содержание витамина D в сыворотке крови, а также распространенность его недостаточности и дефицита среди пациенток из СПКЯ в сравнении со здоровыми женщинами. Материалы и методы. Обследовано 45 женщин с СКПЯ и 25 женщин без этой патологии, сопоставимых по возрасту и индексу массы тела (ИМТ). Недостаточность витамина D определяли при уровне 25(OH)D ниже 30 нг/мл, дефицит — при концентрации ниже 20 нг/мл. Результаты. Содержание витамина D в сыворотке, а также частота его недостаточности и дефицита у пациенток с СПКЯ достоверно отличались от показателей у здоровых женщин (93,3 и 84,0 % соответственно). В группе пациенток с СПКЯ уровень витамина D достоверно значимо коррелировал с ИМТ и уровнем дегидроэпиандростерона сульфата в сыворотке крови. Выводы. Установлены достоверные различия абсолютного уровня витамина D в сыворотке крови, а также частоты его недостаточности и дефицита у женщин с СПКЯ и в контрольной группе. Эти данные свидетельствуют об определенной роли витамина D в патогенезе СПКЯ. С учетом высокой распространенности недостаточности и дефицита витамина D необходимы дальнейшие интервенционные исследования эффективности его препаратов у женщин с СПКЯ., Актуальність. Результати вивчення статусу вітаміну D у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) порівняно із здоровими жінками виявилися суперечливими. У більшості досліджень встановлений обернений зв’язок між забезпеченням вітаміном D і метаболічними порушеннями при СПКЯ. Досліджень, які б вивчали рівень вітаміну D у сироватці крові в українській популяції жінок із СПКЯ, не проводилося. Мета: встановити вміст вітаміну D у сироватці крові, а також поширеність його недостатності й дефіциту серед пацієнток із СПКЯ порівняно зі здоровими жінками. Матеріали та методи. Обстежено 45 жінок із СКПЯ і 25 жінок без цієї патології, порівнянних за віком та індексом маси тіла (ІМТ). Недостатність вітаміну D встановлювали при рівні 25(OH)D нижче від 30 нг/мл, дефіцит — при концентрації нижче від 20 нг/мл. Результати. Вміст вітаміну D у сироватці, а також частота його недостатності й дефіциту в пацієнток із СПКЯ вірогідно відрізнялися від показників у здорових жінок (93,3 і 84,0 % відповідно). У групі пацієнток із СПКЯ рівень вітаміну D вірогідно значимо корелював з ІМТ і рівнем дегідроепіандростерону сульфату в сироватці крові. Висновки. Встановлено вірогідні відмінності абсолютного рівня вітаміну D у сироватці крові, а також частоти його недостатності й дефіциту в жінок із СПКЯ і в контрольній групі. Ці дані свідчать про певну роль вітаміну D у патогенезі СПКЯ. З огляду на високу поширеність недостатності й дефіциту вітаміну D необхідні подальші інтервенційні дослідження ефективності його препаратів у жінок із СПКЯ.

Background. Today, there is evidence that a low level of vitamin D can be considered as an independent predictor for the formation and progression of obesity. Objective: to study the levels of vitamin D in the blood of children with overweight and obesity. Materials and methods. A group of adolescents (15–18 years) with overweight and obesity was formed from 55 people included in a study group. The comparison group consisted of 20 apparently healthy adolescents of the same age. Methods of examination included anamnesis collection, anthropometry, determination of 25(OH)D content in the blood plasma, total cholesterol, triglycerides, high and low density lipoproteins, calcium, phosphorus, alkaline phosphatase. The statistical processing of the data was carried out in the Excel 2003 environment for Windows XP. Results. Median 25(OH)D in the control group was 21.67 ng/ml (confidence interval (CI): 16.06–28.85). The content of 25(OH)D was normal in 16 (80 %) persons, in 3 (15 %) patients, the level of 25(OH)D indicated vitamin D insufficiency, and in 1 (5 %) child, vitamin D deficiency was detected. The analysis of 25(OH)D in the group of adolescents with overweight showed its deficiency in 6 persons (26.1 %), insufficiency — in 14 (60.8 %) and normal provision — in 3 (13 %), with a me­dian of 18.29 ng/ml (CI: 16.6–20.1). Median of 25(OH)D in the group of overweight adolescents was 16.15 ng/ml (CI: 12.7–23.8). Normal content of 25(OH)D was determined only in 2 (6.2 %) persons, deficiency was detected in 17 (53.1 %), insufficiency — in 13 patients (40.6 %). Vitamin D deficiency in obese children is associated with dyslipidemia due to reduced low-atherogenic lipid fractions. Analysis of the relationship between serum concentration of 25(OH)D and indices of total calcium, phosphorus and alkaline phosphatase did not reveal a significant correlation. Conclusions. Adolescents with obesity and overweight have a decrease in 25(OH)D (deficiency or insufficiency), dyslipidemia due to reduced low-atherogenic and increased high-atherogenic lipid fractions, and the preservation of traditional phosphorus-calcium metabolism indices within the reference values., Актуальность. Сегодня существуют доказательства того, что низкий уровень витамина D может рассматриваться как независимый предиктор формирования и прогрессирования ожирения. Цель: исследовать уровни витамина D в крови детей с избытком массы тела и ожирением. Материалы и методы. Сформирована группа подростков (15–18 лет) с избыточной массой тела (ИМТ) и ожирением из 55 человек, которые составляли группу исследования. В группу сравнения включены 20 практически здоровых подростков аналогичного возраста. Методы обследования включали сбор анамнеза, антропометрию, определение содержания 25(ОН)D в плазме крови, общего холестерина, триглицеридов, липопротеинов высокой и низкой плотности, кальция, фосфора, щелочной фосфатазы. Статистическая обработка полученных данных осуществлялась в среде пакета Excel 2003 for Windows XP. Результаты. Медиана 25(OH)D в контрольной группе составила 21,67 нг/мл (доверительный интервал (ДИ): 16,06–28,85). Нормальное содержание 25(ОН)D определено у 16 человек, что составляло 80 %, у 3 (15 %) человек уровень 25(OH)D указывал на недостаточность витамина D, и у 1 (5 %) подростка установлен его дефицит. Анализ 25(OH)D в группе подростков с ИМТ показал его дефицит у 6 (26,1 %) человек, недостаточность — у 14 (60,8 %) и нормальную обеспеченность — у 3 (13 %) при медиане 18,29 нг/мл [ДИ: 16,6–20,1]. Медиана 25(ОН)D в группе подростков с ожирением составила 16,15 нг/мл (ДИ: 12,7–23,8). Нормальное содержание 25(ОН)D определено только у 2 человек, что составляло 6,2 %, дефицит имел место у 17 (53,1 %), недостаточность — у 13 детей (40,6 %). Дефицит витамина D у детей с ожирением ассоциирован с дислипидемией за счет снижения низкоатерогенных фракций липидов. Корреляционный анализ взаимосвязи между сывороточной концентрацией 25(OH)D и показателями общего кальция, фосфора и щелочной фосфатазы не выявил значимой связи. Выводы. В подростков с ожирением и избытком массы тела наблюдается снижение показателей 25(OH)D (недостаточность или дефицит), дислипидемия за счет снижения низкоатерогенных и повышения высокоатерогенных фракций липидов и сохранение традиционных показателей фосфорно-кальциевого обмена в пределах референтных значений., Актуальність. Сьогодні існують докази того, що низький рівень вітаміну D може розглядатися як незалежний предиктор формування й прогресування ожиріння. Мета: дослідити рівні вітаміну D у крові дітей із надлишком маси тіла й ожирінням. Матеріали та методи. Сформована група підлітків (15–18 років) із надлишковою масою тіла (НМТ) та ожирінням з 55 осіб, вони становили групу дослідження. До групи порівняння включено 20 практично здорових підлітків аналогічного віку. Методи обстеження включали збір анамнезу, антропометрію, визначення вмісту 25(ОН)D у плазмі крові, загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів високої й низької щільності, кальцію, фосфору, лужної фосфатази. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася в середовищі пакета Excel 2003 for Windows XP. Результати. Медіана 25(OH)D у контрольній групі становила 21,67 нг/мл (довірчий інтервал (ДІ): 16,06–28,85). Нормальний вміст 25(ОН)D встановлено в 16 осіб, що становило 80 %, у 3 (15 %) осіб рівень 25(OH)D вказував на недостатність вітаміну D у крові підлітків, і в 1 (5 %) особи встановлено його дефіцит. Аналіз 25(OH)D у групі підлітків із НМТ показав його дефіцит у 6 осіб (26,1 %), недостатність — у 14 осіб (60,8 %) і нормальну забезпеченість — у 3 осіб (13 %) при медіані 18,29 нг/мл (ДІ: 16,6–20,1). Медіана 25(ОН)D у групі підлітків з ожирінням становила 16,15 нг/мл (ДІ: 12,7–23,8). Нормальний вміст 25(ОН)D визначено тільки у двох осіб, що становило 6,2 %, дефіцит відзначався в 17 осіб (53,1 %), недостатність — у 13 дітей (40,6 %). Дефіцит вітаміну D у дітей з ожирінням асоційований із дисліпідемією за рахунок зниження низькоатерогенних фракцій ліпідів. Кореляційний аналіз взаємозв’язку між сироваткової концентрацією 25(OH)D і показниками загального кальцію, фосфору й лужної фосфатази не виявив значущого зв’язку. Висновки. У підлітків з ожирінням і надлишком маси тіла спостерігаються зниження показників 25(OH)D (недостатність або дефіцит), дисліпідемія за рахунок зниження низькоатерогенних і підвищення високоатерогенних фракцій ліпідів і збереження традиційних показників фосфорно-кальцієвого обміну в межах референтних значень.

Background. Changes of vitamin D level and its influence on the indexes of carbohydrate metabolism compensation in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) combined with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) are studied not enough. Aim: to study vitamin D content in patients with type 2 DM and correlation of carbohydrate metabolism compensation, the state of lipid metabolism, levels of transaminases with vitamin D level. Materials and methods. Sixty patients with type 2 DM associated with NAFLD aged 48 to 80 (on the ave­rage 63.30 ± 0.89) years were examined. Among the surveyed persons, there were 40 women (67 %) and 20 men 20 (33 %). All patients were divided into two groups: group 1 (32 persons) consisted of patients with DM type 2 combined with NAFLD and osteoporosis; group 2 (28 people) — individuals with type 2 DM associated with NAFLD without osteoporosis. Results. The paper presents the results of the examined groups of patients (type 2 DM in combination with NAFLD with and wi­thout osteoporosis); vitamin D deficiency or insufficiency was detected, that is, none of the patients didn’t have an adequate supply of vitamin D. Patients from the above groups had dyslipidemia on a background of a low 25(OH)D content. The levels of total cholesterol, β-lipoproteins, triglycerides, low-density lipoprotein cholesterol and very low-density lipoprotein cholesterol, as well as atherogenic index were statistically significantly increased with decreasing levels of vitamin D; therefore, there was an inverse correlation between the above indicators. Statistically significant differences were not found between the levels of total bilirubin, an indicator of thymol samples and the level of vitamin D. Conclusions. An increase was noted in transaminase concentration compared to their normative values, as well as a decrease in the De Ritis ratio with a simultaneous decrease in vitamin D content., Актуальность. Вопрос об изменениях уровня витамина D и его влиянии на показатели компенсации углеводного обмена у больных сахарным диабетом (CД) 2-го типа в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) изучен недостаточно. Цель: изучить содержание витамина D у больных СД 2-го типа и взаимо­связь компенсации углеводного обмена, состояния липидного обмена, уровней трансаминаз с показателем уровня витамина D. Материалы и методы. Обследованы 60 пациентов, страдающих СД 2-го типа в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП), в возрасте от 48 до 80 лет, в среднем 63,30 ± 0,89 года. Среди обследованных женщин было 40 человек (67 %), мужчин — 20 (33 %). Все пациенты были разделены на две группы: первую группу (32 человека) составили пациенты с СД 2-го типа в сочетании с НАЖХП и ОП; вторую (28 человек) — пациенты с СД 2-го типа в сочетании с НАЖХП без ОП. Результаты. В работе представлены результаты обследованных групп пациентов (СД 2-го типа в сочетании с НАЖБП с остеопорозом и без него) и выявлены дефицит или недостаточность витамина D, то есть ни у одного из больных не наблюдалось адекватного обеспечения витамином D. У обследованных пациентов вышеупомянутых групп при низком содержании 25(ОН)D отмечалась дислипидемия. Уровни общего холестерина, β-липопротеинов, триглицеридов, холестерина липопротеинов низкой плотности и холестерина липопротеинов очень низкой плотности, а также коэффициента атерогенности статистически значимо увеличивались при уменьшении уровня витамина D, соответственно, наблюдалась обратная корреляционная связь между вышеуказанными показателями. Статистически значимых различий между уровнями общего билирубина, показателем тимоловой пробы и уровнем витамина D не установлено. Выводы. Установлено увеличение показателей трансаминаз по сравнению с нормативными их значениями, а также снижение коэффициента де Ритиса с одновременным снижением уровня витамина D., Актуальність. Питання про зміни рівня вітаміну D і його впливу на показники компенсації вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) вивчено недостатньо. Мета: вивчити вміст вітаміну D у хворих на ЦД 2-го типу і взаємозв’язок компенсації вуглеводного обміну, стану ліпідного обміну, рівнів трансаміназ із показником рівня вітаміну D. Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнтів, які страждають від ЦД 2-го типу в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), віком від 48 до 80 років, в середньому 63,30 ± 0,89 року. Серед обстежених жінок було 40 осіб (67 %), чоловіків — 20 (33 %). Усі пацієнти були розподілені на дві групи: першу групу (32 особи) становили пацієнти з ЦД 2-го типу в поєднанні з НАЖХП та ОП; другу (28 осіб) — пацієнти з ЦД 2-го типу в поєднанні з НАЖХП без ОП. Результати. У роботi подані результати обстежених груп пацієнтів (ЦД 2-го типу в поєднанні з НАЖХП з остеопорозом та без нього) та виявлені дефіцит або недостатність вітаміну D, тобто в жодного хворого не спостерігалося адекватного забезпечення вітаміном D. В обстежених пацієнтів вищезазначених груп при низькому вмісті 25(ОН)D відзначається дисліпідемія. Рівні загального холестерину, β-ліпопротеїнів, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів низької щільності та холестерину дуже низької щільності, а також коефіцієнта атерогенності статистично значуще збільшувалися при зменшенні рівня вітаміну D, відповідно, спостерігався обернений кореляційний зв’язок між вищевказаними показниками. Статистично значущих різниць між рівнями загального білірубіну, показником тимолової проби та рівнем вітаміну D установлено не було. Висновки. Установлено збільшення показників трансаміназ порівняно з нормативними їх значеннями, а також зниження коефіцієнта де Рітіса з одночасним зниженням рівня вітаміну D.

Background. Fertility of women, especially with an endocrine hyperandrogenic imbalance, requires special attention, as incidence of reproductive losses in this group reaches almost 67 %. The objective is to determine the correlation between body mass index, violations of carbohydrate metabolism and vitamin D level in clinical symptoms of polycystic ovary syndrome (PCOS). Materials and me­thods. Hormonal analysis is conducted during days 5–7 of menstrual cycle by evaluating serum levels of follicle-stimu­lating and luteinizing hormones, testosterone, sex hormone-binding globulin, dehydroepiandrosterone sulfate, dehydrotestosterone in 45 women with PCOS aged 18–25 years. Results. The relationship between vitamin D content and hormonal maintenance of the reproductive system in women with PCOS has been traced; a trigger role of redu­cing the level of vitamin D has been shown in the formation of hormonal imbalance and clinical hyperandrogenic manifestations of insulin resistance in women with PCOS. Conclusions. Patients with PCOS and insufficient level of vitamin D, despite the absence of excessive body weight and obesity, have more significant changes in carbohydrate metabolism than patients without PCOS., Актуальность. Фертильность женщин, особенно с эндокринным гиперандрогенным дисбалансом, заслуживает особого внимания, поскольку частота репродуктивных потерь в этой группе достигает почти 67 %. Цель. Определение взаимосвязи между индексом массы тела, нарушениями углеводного обмена и показателем витамина D при клинических симптомах склерополикистоза яичников (СПКЯ). Материалы и методы. Гормональный анализ проведен на протяжении пятого — седьмого дней менструального цикла на основании определения в сыворотке крови фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, тестостерона, глобулина, связывающего половые гормоны, дегидроэпиандростерона сульфата, дегидротестостерона у 45 женщин с СПКЯ в возрасте 18–25 лет. Результаты. Установлена взаимосвязь содержания витамина D и гормонального обеспечения репродуктивной системы у женщин с СПКЯ, продемонстрирована триггерная роль снижения уровня витамина D в формировании гормонального дисбаланса и клинических гиперандрогенных проявлений инсулинорезистентности у женщин с СПКЯ. Выводы. Пациентки с СПКЯ и недостаточным уровнем витамина D, несмотря на отсутствие избыточной массы тела и ожирения, имеют более выраженные изменения углеводного обмена, чем пациентки без СПКЯ., Актуальність. Фертильність жінок, особливо з ендокринним гіперандрогенним дисбалансом, заслуговує на особливу увагу, оскільки частота репродуктивних втрат у цій групі сягає майже 67 %. Мета. Визначення взаємозв’язку між індексом маси тіла, порушеннями вуглеводного обміну та показником вітаміну D при клінічних симптомах склерополікістозу яєчників (СПКЯ). Матеріали та методи. Гормональний аналіз проведено упродовж п’ятого — сьомого днів менструального циклу на підставі визначення у сироватці крові фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві гормони, дегідроепіандростерону сульфату, дегідротестостерону у 45 жінок із СПКЯ віком 18–25 років. Результати. Прослідковано зв’язки вмісту вітаміну D і гормонального забезпечення репродуктивної системи у жінок із СПКЯ, продемонстровано тригерну роль зниження рівня вітаміну D у формуванні гормонального дисбалансу та клінічних гіперандрогенних проявів інсулінорезистентності у жінок із СПКЯ. Висновки. Па­цієнтки із СПКЯ та недостатнім рівнем вітаміну D, незважаючи на відсутність надмірної маси тіла та ожиріння, мають більш виражені зміни вуглеводного обміну, ніж пацієнтки без СПКЯ.

В огляді літератури наведені дані досліджень вмісту вітаміну D і стану кісткового метаболізму у хворих із синдромом тиреотоксикозу. Підсумовуючи результати досліджень, проведених різними авторами, слід відзначити важливість нормального балансу гормонів щитоподібної залози для розвитку скелета й забезпечення мінеральної щільності кісткової тканини., В обзоре литературы приведены данные исследований содержания витамина D и состояния костного метаболизма у больных с синдромом тиреотоксикоза. Подытоживая результаты исследований, проведенных различными авторами, следует отметить важность нормального баланса гормонов щитовидной железы для развития скелета и обеспечения минеральной плотности костной ткани., The literature review presents data of researches on the content of vitamin D and the state of bone metabolism in patients with syndrome of hyperthyroidism. Overt hyperthyroidism is associated with accelerated bone remodeling, reduced bone density, osteoporosis, and an increase in fracture rate. Summarizing the results of the studies conducted by different authors, there should be noted the value of normal balance of thyroid hormones for a skeletogeny and providing bone mineral density.

Попри значні успіхи в розвитку хірургічного лікування захворювань щитоподібної залози (ЩЗ), так і залишаються актуальними і поки невирішеними питання профілактики і корекції післяопераційного гіпопаратиреозу з розробкою чітких рекомендацій для підбору оптимальних схем корекції післяопераційної гіпокальціємії. Мета дослідження: розробити диференційовану схему лікування післяопераційного гіпопаратиреозу і визначити оптимальну терапію гіпокальціємії після тиреоїдектомії при різних захворюваннях ЩЗ. Матеріали і методи. У проспективному дослідженні 77 пацієнтів після тиреоїдектомії з приводу різних захворювань ЩЗ проводилося спостереження впродовж 6 місяців із регулярною оцінкою показників фосфорно-кальцієвого обміну. Відповідно до схеми терапії пацієнти були розподілені на три групи залежно від початкових показників 25(ОН)D до операції і рівня паратгормона після операції. Результати. Оптимальною схемою корекції післяопераційної гіпокальціємії є комбіноване призначення препарату кальцію і аналогів активного метаболіту вітаміну D, що забезпечує швидку позитивну динаміку основних показників фосфорно-кальцієвого обміну із досягненням стійкого ефекту. Усім пацієнтам із захворюванням ЩЗ в період передопераційної підготовки рекомендується проводити визначення 25(ОН)D з метою використання цього показника як прогностичного чинника розвитку післяопераційної гіпокальціємії. Висновки. При виявленні гіпокальціємії після тиреоїдектомії рекомендується розпочати комбіновану терапію препаратами кальцію і аналогами активного метаболіту вітаміну D незалежно від нозології патології щитоподібної залози, об’єму операції, однак слід здійснювати індивідуальний підбір дозування під контролем основних показників фосфорно-кальцієвого обміну., Несмотря на значительные успехи в развитии хирургического лечения заболеваний щитовидной железы (ЩЖ), так и остаются актуальными и пока нерешенными вопросы профилактики и коррекции послеоперационного гипопаратиреоза с разработкой четких рекомендаций для подбора оптимальных схем коррекции послеоперационной гипокальциемии. Цель исследования: разработать дифференцированную схему лечения послеоперационного гипопаратиреоза и определить оптимальную терапию гипокальциемии после тиреоидэктомии при различных заболеваниях ЩЖ. Материалы и методы. В проспективном исследовании 77 пациентов после тиреоидэктомии по поводу различных заболеваний ЩЖ проводилось наблюдение на протяжении 6 месяцев с регулярной оценкой показателей фосфорно-кальциевого обмена. В соответствии со схемой терапии пациенты были распределены на три группы в зависимости от исходных показателей 25(ОН)D до операции и уровня паратгормона после операции. Результаты. Оптимальной схемой коррекции послеоперационной гипокальциемии является комбинированное назначение препарата кальция и аналогов активного метаболита витамина D, который обеспечивает быструю положительную динамику основных показателей фосфорно-кальциевого обмена с достижением стойкого эффекта. Всем пациентам с заболеваниями ЩЖ в период предоперационной подготовки рекомендуется проводить определение 25(ОН)D с целью использования этого показателя как прогностического фактора развития после­операционной гипокальциемии. Выводы. При выявлении гипокальциемии после тиреоидэктомии рекомендуется начать комбинированную терапию препаратами кальция и аналогами активного метаболита витамина D независимо от нозологии патологии ЩЖ, объема операции, однако следует осуществлять индивидуальный подбор дозировки под контролем основных показателей фосфорно-кальциевого обмена., Without regard to considerable successes in the surgical treatment of thyroid diseases, questions of prevention and correction of postoperative hypoparathyroidism with the development of clear recommendations for the selection of optimal schemes of correction for postoperative hypocalcemia remain topical and still unsolved. The purpose of this study: to work out the differentiated scheme of treatment for postoperative hypoparathyroidism and to define optimal therapy of hypocalcemia after thyroidectomy in different thyroid diseases. Materials and methods. In a prospective study of 77 patients after thyroidectomy for various thyroid disease, a surveillance was conducted within 6 months, with a regular assessment of phosphorus-calcium metabolism performance. According to the treatment regimen, patients were divided into three groups depending on the baseline values of 25(OH)D before surgery and parathyroid hormone levels after surgery. Results. The optimal scheme for the correction of postoperative hypocalcemia is a combination of calcium preparation and analogs of the active metabolite of vitamin D, which provides a quick positive dynamics of the main indicators of phosphorous-calcium metabolism, while achieving sustainable effect. All patients with thyroid disease are recommended to determine 25(OH)D during preoperative preparation in order to use this index as a predictive factor of postoperative hypocalcemia. Conclusions. Upon detection of hypocalcemia after thyroidectomy it is recommended to start combined treatment with calcium preparations and analogs of the active metabolite of vitamin D, regardless of nosology of thyroid pathology, extent of operation, however, individually controlled dosage selection of key indicators of phosphorous-calcium metabolism should be done.

В огляді представлені ключові питання, які розглядалися під час робочого засідання з питань дефіциту та недостатності вітаміну D, організованого та проведеного в м. Лісабон (Португалія) спільними зусиллями професора ендокринології Mário Rui Mascarenhas (медичний факультет Університету Лісабону, Santa Maria Hospital), президента Португальського товариства остеопорозу та метаболічних захворювань кісток (SPODOM — Portuguese Society of Osteoporosis and Bone Metabolic Diseases) Ana Paula Barbosa та президента українського підрозділу EVIDAS (European Vitamin D Association Scientific society), президента Української асоціації остеопорозу професора В.В. Поворознюка., В обзоре изложены ключевые вопросы, которые рассматривались в ходе рабочего заседания по вопросам дефицита и недостаточности витамина D, организованного и проведенного в г. Лиссабон (Португалия) совместными усилиями профессора эндокринологии Mário Rui Mascarenhas (медицинский факультет Университета Лиссабона, Santa Maria Hospital), президента Португальского общества остеопороза и метаболических заболеваний костей (SPODOM — Portuguese Society of Osteoporosis and Bone Metabolic Diseases) Ana Paula Barbosa и президента украинского подразделения EVIDAS (European Vitamin D Association Scientific society), президента Украинской ассоциации остеопороза профессора В.В. Поворознюка., Key highlights which were discussed during the Workshop on Vitamin D deficiency and insufficiency, that has been organized and held in Lisbon (Portugal) through the united efforts of Mário Rui Mascarenhas, Professor of Endocrinology at the Medical Faculty of the University of Lisbon, Professor Ana Paula Barbosa, President of the Portuguese Society of osteoporosis and metabolic bone diseases (SPODOM)) and Professor Vladyslav Povoroznyuk, President of the Ukrainian division of EVIDAS, President of the Ukrainian Association of Osteoporosis.

Вивчення дефіциту вітаміну D у дорослого населення України проводилося, але в цих дослі­дженнях детально не аналізувалися показники залежно від розташування району проживання над рівнем моря та екологічного забруднення регіону. Мета дослідження — визначити рівень вітаміну D у сироватці крові серед населення, яке проживає в різних регіонах Прикарпаття і Буковини. Матеріал і методи. В одномоментному дослідженні обстежені 482 особи віком 18–88 років, які постійно проживають у різних регіонах Прикарпаття (Коломийський, Косівський, Верховинський райони) та Буковини (Чернівці, Кіцманський і Вижницький райони). Результати. Лише в 37 випадках (7,7 %) вміст 25(ОН)D у сироватці крові перебував у межах норми, а в інших випадках (92,3 %) спостерігалися дефіцит та недостатність вітаміну D. До того ж тяжка форма дефіциту вітаміну D відмічалася у 23 (4,8 %) обстежених. При порівнянні показників 25(ОН)D у регіонах обстеження було встановлено, що рівень вітаміну D у сироватці був вірогідно вищим у жителів Верховинського і Косівського районів (розташовані на висоті більше ніж 450 м над рівнем моря) порівняно з жителями Вижниці та Коломиї. Висновок. Середній рівень вітаміну D у сироватці крові представників дорослої популяції залежить від місця проживання та підвищується зі збільшенням висоти над рівнем моря., Изучение дефицита витамина D у взрослого населения Украины проводилось, однако в этих исследованиях детально не анализировались показатели в зависимости от расположения района проживания над уровнем моря и экологического загрязнения региона. Цель исследования — определить уровень витамина D в сыворотке крови у населения, проживающего в различных регионах Прикарпатья и Буковины. Материал и методы. В одномоментном исследовании обследованы 482 человека в возрасте 18–88 лет, постоянно проживающих в различных регионах Прикарпатья (Коломыйский, Косовский, Верховинский районы) и Буковины (Черновцы, Кицманский и Вижницкий районы). Результаты. Лишь в 37 случаях (7,7 %) концентрация 25(ОН)D в сыворотке крови находилась в пределах нормы, а в других случаях (92,3 %) наблюдались дефицит и недостаточность витамина D. При этом тяжелая форма дефицита витамина D отмечалась у 23 (4,8 %) обследованных. При сравнении показателей 25(ОН)D в регионах установлено, что уровень витамина D был достоверно выше у жителей Верховинского и Косовского районов (расположенных на высоте более чем 450 м над уровнем моря) в сравнении с жителями Вижницы и Коломыи. Выводы. Средний уровень витамина D в сыворотке крови зависит от места жительства и повышается с увеличением высоты над уровнем моря., The study of vitamin D deficiency in the adult population of Ukraine was conducted, but in these researches, indexes were not analyzed in detail depending on a residence above sea level and ecological contamination of the region. Research aim — to define the level of vitamin D in the blood serum among residents of different regions of Bukovyna and Subcarpathia. Material and methods. In the cross-sectional study, we have examined 482 people aged 18–88 years, who are permanently resident in different regions of Subcarpathia (Kolomyia, Kosiv, Verhovyna districts) and Bukovyna (Chernivtsi, Kitsman and Vyzhnytsia districts). Results. Only in 37 cases (7.7 %), the content of 25(OH)D in the blood serum was in the normal range, and in other cases (92.3 %), deficiency and insufficiency of vitamin D were observed. In addition, the severe form of vitamin D deficiency was detected in 23 (4.8 %) patients. When comparing the performance of 25(OH)D in the examined areas, it was found that serum level of vitamin D was significantly higher in residents of Verkhovyna and Kosiv districts (located higher than 450 meters above sea level) compared with residents of Vyzhnytsia and Kolomyia. Conclusion. The average level of vitamin D in the blood serum of the adult population depends on the residence and increases with height above sea level.

The article presents data concerning the problem of vitamin D deficiency in adolescents with diabetes mellitus type 1. A correlation between vitamin D deficiency and compensation of the disease is shown. The examination of adolescent patients suffering from type 1 diabetes mellitus found a connection between levels of vitamin D, duration and the degree of type 1 diabetes compensation. Further studies are focused on studying the impact and the correction of vitamin D status in children with diabetes mellitus type 1, on improving the glycemic control and quality of life of a patient., В статье приведены данные относительно состояния проблемы дефицита витамина D у подростков, больных cахарным диабетом 1-го типа. Показана связь между дефицитом витамина D и компенсацией заболевания. При обследовании группы пациентов-подростков, болеющих сахарным диабетом 1-го типа, установлено, что существует связь между уровнем витамина D, длительностью и степенью компенсации сахарного диабета 1-го типа. Дальнейшие исследования направлены на изучение влияния и коррекцию статуса витамина D у детей с сахарным диабетом 1-го типа, улучшение гликемического контроля и качества жизни пациента., У статті наведені дані щодо стану проблеми дефіциту вітаміну D у підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу. Показаний зв’язок між дефіцитом вітаміну D та компенсацією захворювання. При обстеженні групи пацієнтів-підлітків, які хворіють на цукровий діабет 1-го типу, встановлено, що існує зв’язок між рівнем вітаміну D, тривалістю та ступенем компенсації цукрового діабету 1-го типу. Подальші дослідження направлені на вивчення впливу та корекцію статусу вітаміну D у дітей з цукровим діабетом 1-го типу, покращення глікемічного контролю та якості життя пацієнта.

The features of calcium, phosphorus, parathyroid hormone, vitamin D indexes in patients with diffuse toxic goiter after thyroidectomy are presented. It is set that age, greater thyroid volume, decreased 25(ОН)D level before operation, decline of parathyroid hormone level after operation it is belonged to the basic parameters that influence on development of hypocalcemia in patients with diffuse toxic goiter after thyroidectomy. 25(ОН)D level below 20 ng/ml it follows to examine as to specific and sensible preoperated predictor of hypocalcemia development after thyroidectomy as well as hypoparathyroidism., В статье установлены особенности показателей кальция, фосфора, паратгормона и витамина D у больных диффузным токсическим зобом после тиреоидэктомии. Показано, что возраст больных, объем щитовидной железы, более низкий уровень 25(ОН)D перед операцией, снижение уровня паратгормона после операции принадлежат к основным параметрам, которые влияют на развитие гипокальциемии у больных диффузным токсическим зобом после тиреоидэктомии. Уровень 25(ОН)D ниже 20 нг/мл следует рассматривать как специфический и чувствительный дооперационный предиктор развития гипокальциемии после тиреоидэктомии, а также стойкого гипопаратиреоза. Предикторами послеоперационного развития указанных состояний также можно считать уровень паратгормона после операции ниже 10 пг/мл., У статті встановлено особливості показників кальцію, фосфору, паратгормону та вітаміну D у хворих на дифузний токсичний зоб після тиреоїдектомії. Встановлено, що вік хворих, більший об’єм щитоподібної залози, більш низький рівень 25(ОН)D до операції, зниження рівня паратгормону після операції належать до основних параметрів, які впливають на розвиток гіпокальціємії у хворих на дифузний токсичний зоб після тиреоїдектомії. Рівень 25(ОН)D нижче від 20 нг/мл слід розглядати як специфічний і чутливий доопераційний предиктор розвитку гіпокальціємії після тиреоїдектомії, а також стійкого гіпопаратиреозу. Предикторами розвитку зазначених станів можна вважати рівень паратгормону після операції нижче від 10 пг/мл.

The features of calcium, phosphorus, parathyroid hormone and vitamin D indexes in patients with multinodular non-toxic goiter after thyroidectomy are presented in the article. It is found that age over 60 years, greater thyroid volume, lower 25(ОН)D level before surgery, decline of parathyroid hormone level after surgery are the basic parameters that influence the development of hypocalcemia in patients with multinodular goiter after thyroidectomy. The level of 25(OH)D below 20 ng/ml should be regarded as a specific and sensitive preoperative predictor of hypocalcemia after thyroidectomy, as well as persistent hypoparathyroidism. The level of parathyroid hormone after surgery below 10 pg/ml can be considered as a predictor of these conditions., В статье установлены особенности показателей кальция, фосфора, паратгормона и витамина D у больных многоузловым нетоксическим зобом после тиреоидэктомии. Установлено, что возраст больных старше 60 лет, больший объем щитовидной железы, более низкий уровень 25(ОН)D перед операцией, снижение уровня паратгормона после операции являются основными факторами, влияющими на развитие гипокальциемии у больных многоузловым зобом после тиреоид-эктомии. Уровень 25(ОН)D ниже 20 нг/мл следует рассматривать как специфический и чувствительный дооперационный предиктор развития гипокальциемии после тиреоидэктомии, а также стойкого гипопаратиреоза. Предиктором послеоперационного развития указанных состояний можно считать уровень паратгормона после операции ниже 10 пг/мл., У статті встановлено особливості показників кальцію, фосфору, паратгормона та вітаміну D у хворих на багатовузловий нетоксичний зоб після тиреоїдектомії. Встановлено, що вік хворих понад 60 років, більший об’єм щитоподібної залози, більш низький рівень 25(ОН)D до операції, зниження рівня паратгормона після операції є основними факторами, що впливають на розвиток гіпокальціємії у хворих на багатовузловий зоб після тиреоїдектомії. Рівень 25(ОН)D нижче від 20 нг/мл слід розглядати як специфічний і чутливий доопераційний предиктор розвитку гіпокальціємії після тиреоїдектомії, а також стійкого гіпопаратиреозу. Предиктором розвитку зазначених станів можна вважати рівень паратгормона після операції нижче від 10 пг/мл.

The article deals with the problem of vitamin D deficiency and its significance for the human body. The current laboratory methods for diagnosing vitamin D deficiency, which are being used in the laboratory of Synevo Ukraine LLC, are described., В статье освещены проблема дефицита витамина D и его значение для организма человека. Представлены со-временные лабораторные методы диагностики дефицита витамина D, которые применяются в лаборатории ООО «Синэво Украина»., У статті висвітлено проблему дефіциту вітаміну D та його значущість для організму людини. Наведено сучасні лабораторні методи діагностики дефіциту вітаміну D, що застосовуються в лабораторії ТОВ «Сінево Україна».

The study examined vitamin D levels in 75 patients with autoimmune thyroiditis (AIT) with diminished thyroid function. The objective of the study — to determine the content of 25(OH)D in patients with overt and subclinical hypothyroidism on the background of AIT. Materials and Methods. 75 patients (59 women and 16 men) and 25 apparently healthy subjects (matched for age and sex) were followed. The levels of thyroid stimulating hormone (TSH), free thyroxine (fT4), free triiodothyronine (fT3), antibodies to thyroid peroxidase (TPO), and the content of 25(OH)D in the blood serum were determined. Results. Patients with AІT were divided according to the levels of TSH and thyroid hormones into the group with subclinical (n = 21) and overt (n = 54) hypothyroidism. TSH level was significantly higher in the group with subclinical (6.80 ± 1.84 mcU/ml) and overt hypothyroidism (11.38 ± 2.16 mcU/ml) compared with the control group (2.11 ± 0.37 mcU/ml) (p < 0.05). The level of antibodies to TPO was 312.83 ± 7.19 U/ml in subclinical hypothyroidism and 546.29 ± 9.81 U/ml — in overt hypothyroidism. 25(OH)D level in blood serum was significantly lower in subclinical (18.8 ± 1.2 nmol/l) and overt hypothyroidism (21.7 ± 1.3 nmol/l) compared with the control group (27.3 ± 1.4 nmol/l) (p < 0.05). Highly reliable negative correlation was established between the level of TSH, antibodies to TPO and vitamin D (p < 0.001). Also highly reliable positive correlation was established between the levels of serum 25(OH)D and fT4 content (p < 0.001), between TSH and TPO antibody levels (p < 0.05). Conclusions. Vitamin D deficiency is combined with the presence of AIT with diminished thyroid function (in subclinical and overt hypothyroidism). Further studies are needed to determine vitamin D deficiency as a causal factor of AIT., В исследовании изучено содержание витамина D у 75 пациентов с аутоиммунным тиреоидитом (АИТ) со сниженной функцией щитовидной железы (ЩЖ). Цель исследования — установить содержание 25(ОН)D у пациентов с явным и субклиническим гипотиреозом на фоне АИТ. Материалы и методы. 75 пациентов (59 женщин и 16 мужчин) и 25 практически здоровых лиц (сопоставимых по возрасту и полу) находились под наблюдением. Определяли уровень тиреотропного гормона (ТТГ), свободного тироксина (свТ4), свободного трийодтиронина (свТ3), антитела к тиреоидной пероксидазе (ТПО), а также содержание 25(OH)D в сыворотке крови. Результаты. ациенты с АИТ были разделены соответственно уровням ТТГ и тиреоидных гормонов на группы с субклиническим (n = 21) и явным (n = 54) гипотиреозом. Уровень ТТГ был достоверно выше в группе с субклиническим (6,80 ± 1,84 мкЕд/мл) и явным гипотиреозом (11,38 ± 2,16 мкЕд/мл) по сравнению с группой контроля (2,11 ± 0,37 мкЕд/мл) (p < 0,05). Уровень антител к ТПО составлял 312,83 ± 7,19 Ед/мл при субклиническом гипотиреозе и 546,29 ± 9,81 Ед/мл — при явном гипотиреозе. Уровень 25(OH)D в сыворотке крови был достоверно ниже при субклиническом (18,8 ± 1,2 нмоль/л) и явном гипотиреозе (21,7 ± 1,3 нмоль/л) по сравнению с группой контроля (27,3 ± 1,4 нмоль/л) (p < 0,05). Высокодостоверная отрицательная корреляция установлена между уровнем ТТГ, антител к ТПО и витамином D (р < 0,001). Также высокодостоверная положительная корреляция установлена между уровнями сывороточного 25(OH)D и содержанием свT4 (р < 0,001), между ТТГ и уровнем антител к ТПО (р < 0,05). Выводы. Дефицит витамина D сочетается с наличием АИТ со сниженной тиреоидной функцией (при субклиническом и явном гипотиреозе). Дальнейшие исследования необходимы для установления недостаточности витамина D как причинного фактора АИТ., У дослідженні вивчено вміст вітаміну D в 75 пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом (АІТ) зі зниженою функцією щитоподібної залози (ЩЗ). Мета дослідження — установити вміст 25(ОН)D в пацієнтів із явним і субклінічним гіпотиреозом на тлі АІТ. Матеріали і методи. 75 пацієнтів (59 жінок і 16 чоловіків) і 25 практично здорових осіб (які не відрізнялися за віком і статтю) перебували під спостереженням. Ви-значали рівень тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вТ4), вільного трийодтироніну (вТ3), антитіла до тиреоїдної пероксидази (ТПО), а також вміст 25(OH)D в сироватці крові. Результати. Пацієнти з АІТ були розподілені відповідно до рівня ТТГ і тиреоїдних гормонів на групи із субклінічним (n = 21) та явним (n = 54) гіпотиреозом. Рівень ТТГ був вірогідно вищим у групі із субклінічним (6,80 ± 1,84 мкОд/мл) і явним гіпотиреозом (11,38 ± 2,16 мкОд/мл) порівняно з групою контролю (2,11 ± 0,37 мкОд/мл) (p