Search

Introduction. Congenital malformations are morecommon in newborns and require surgical correction againstthe background of severe perinatal diseases, which leadsto catabolic stress, circulatory and respiratory disorders,metabolic disorders, disorders of water-electrolyte, proteinand acid-base states.Aim of the study. To establish the dynamics of acidbase status and some clinical indicators in newborns andinfants with congenital pathology under different types ofanesthesia during surgical treatment.Material and research methods. A retrospective studyincluded 150 newborns and infants with congenital malformationsof the surgical profile, depending on the anesthesia (inhalation +regional anesthesia; inhalation + intravenous anesthesia andtotal intravenous). The indicators of the acid-base state,peripheral oximetry, and the need for the oxygen mixtureinhaled by an infant were analyzed.Results. When assessing the indicators of PvCO2, pH,it was found that in group I with anesthesia accompaniedby inhalation and regional anesthesia, the partial tensionof CO2was reduced and the pH was increased at all stages.Peripheral saturation was not critically reduced during theobservation, except for the obtained decrease in children ofgroup I compared with group III at the stage of inductionof anesthesia (97.79 ± 2.45 vs. 98.79 ± 1.63, at p = 0.0194,respectively). ) and at the most painful moment of surgery(96.29 ± 3.47 vs. 98.10 ± 2.47, at p = 0.0368). Newbornsand infants required higher concentrations of oxygen inthe inhalation mixture during inhalation and regionalanesthesia. There was a significant difference between theI and III groups during the most painful stage - 0.47 ± 0.29and 0.33 ± 0.2, at p = 0.0071, respectively, and immediatelyafter surgery - 0.34 ± 0, 19 and 0.26 ± 0.13, at p = 0.0246,respectively.Conclusion. Among the examined groups, the mostvulnerable to pathological changes were children whowere provided with anesthesia by inhalation sevoran withregional anesthesia., Вступление. Врожденные пороки чаще встречаютсяу новорожденных и требуют хирургической коррекции нафоне тяжелых перинатальных заболеваний, что приводит ккатаболическому стрессу, расстройствам кровообращения идыхания, метаболизма, нарушениям водно-электролитного,белкового и кислотно-основного состояния.Цель исследования. Установить динамику показателей кислотно-основного состояния и отдельных клинических показателей у новорожденных и младенцев сврожденной патологией при разных видах анестезии втечение оперативного лечения.Материал и методы исследования. В ретроспективное исследование были включены 150 новорожденных имладенцев с врожденными пороками развития хирургического профиля в зависимости от анестезии (ингаляционное + региональное обезболивания; ингаляционное+ внутривенное обезболивание и тотальное внутривенное). Анализировались показатели кислотно-основногосостояния, периферической оксиметрии, потребности вкислородной смеси, которую вдыхает ребенок.Результаты исследования. При оценке показателейPvCO2, рН установлено, что в первой группе с анестезией ингаляционно и региональным обезболиванием снижено парциальное напряжение СО2 и повышен рН навсех этапах. Периферическая сатурация критически неснижалась на протяжении наблюдения за исключениемуменьшения показателя у детей I группы по сравнениюс III группой на этапе индукции в наркоз (97,79 ± 2,45против 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 соответственно) ив максимально болезненный момент операции (96,29± 3,47 против 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368). При обезболивании ингаляционным и региональным методомноворожденные и младенцы требовали более высокихконцентраций кислорода в дыхательной смеси. Отмечена достоверная разница показателя между I и III группами в максимально болезненный этап - 0,47 ± 0,29 и0,33 ± 0,2, при р = 0,0071, соответственно и сразу послеоперации - 0,34 ± 0, 19 и 0,26 ± 0,13, при р = 0,0246.Вывод. Среди обследованных групп наиболееуязвимыми к патологическим изменениям показателейбыли дети, которым анестезиологическое сопровождение обеспечивалось ингаляционно (севораном) с региональной анестезией., Вступ. Вроджені вади найчастіше зустрічаються у новонароджених та потребують хірургічної корекціїна тлі важких перинатальних захворювань, що призводить до катаболічного стресу, розладів кровообiгу ідихання, метаболiзму, водно-електролітного, білкового і кислотно-лужного станів.Мета дослідження. Встановити динаміку показників кислотно-лужного стану та окремих клінічних показників у новонароджених і немовлят із вродженою патологією при різних видах анестезії протягом оперативного лікування.Матеріал та методи дослідження. У ретроспективне дослідження були включені 150 новонароджених інемовлят із вродженими вадами розвитку хірургічного профілю в залежності від анестезії (інгаляційне + регіональне знеболення; інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання та тотальне внутрішньовенне). Аналізувалисяпоказники кислотно-лужного стану, периферійної оксиметрії, потреби у кисневій суміші, яку вдихає дитина.Результати дослідження. При оцінці показників PvCO2, рН встановлено, що саме в І групі з анестезіологічним супроводом інгаляційно та регіональним знеболюванням знижена парціальна напруга СО2 та підвищено рН на всіх етапах. Периферійна сатурація критично не знижувалась протягом спостереження за винятком отриманого зменшення показника у дітей І групи в порівнянні з ІІІ групою на етапі індукції в наркоз (97,79± 2,45 проти 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 відповідно) і в максимально болісний момент хірургічного втручання(96,29 ± 3,47 проти 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368). При знеболюванні інгаляційним і регіональним методомновонароджені та немовлята потребували більш високі концентрації кисню у вдихальній суміші. Відзначенадостовірна різниця показника між І та ІІІ групами під час максимально болісного етапу - 0,47 ± 0,29 і 0,33 ±0,2, при р = 0,0071, відповідно та відразу після операції - 0,34 ± 0,19 і 0,26 ± 0,13, при р = 0,0246, відповідно.Висновок. Серед обстежених груп найбільш уразливими до патологічних змін були діти, яким анестезіологічний супровід забезпечувався інгаляційно севораном з регіональною анестезією.

Introduction. Various methods of combined anesthesia are used with a combination of inhalation, regional, intravenous anesthesia during surgical interventions in pediatric anesthesiology. It is important to carry out a differentiated approach to the appointment of anesthesia in children at all stages of surgical intervention to prevent complications and deaths in children. Aim. To analyze various types of anesthetic support for newborns and infants with congenital malformations during thoracic, urological and abdominal types of surgical treatment and determine the safest combination of anesthesia. Materials and methods. The retrospective study included newborns with congenital malformations of the surgical profile, as well as infants who received and continued stepwise surgical treatment for congenital malformations, depending on the chosen combined anesthetic accompaniment (inhalation + regional anesthesia; inhalation + intravenous anesthesia and total intravenous one). After identification and assessment of 41 prognostic variables by simple logistic regression with the calculation of the odds ratio, stepwise multiple logistic regression analysis was performed to identify significant factors associated with death. Results. It has been proven that there is no relationship between the age of children, the type of surgical intervention in newborns and infants with congenital malformations with various options for anesthesiological support and deaths. It can be argued that the combination anesthesia options selected for analysis are safe. Conclusions. To prevent the chances of fatalities in various types of surgical interventions and options for anesthetic support of newborns and infants with congenital malformations, it is advisable to monitor blood pressure (especially diastolic), cerebral, peripheral oximetry at all stages of treatment more closely and correct the impaired condition of a child in time., Вступление. В детской анестезиологии при хирургических вмешательствах используются различные методы комбинированной анестезии с сочетанием: ингаляционного, регионального, внутривенного обезболивания. Важно проводить дифференцированный подход к назначению анестезии у детей на всех этапах операционного вмешательства, должно предотвратить реализации осложнений и случаев смерти детей. Цель исследования. Проанализировать различные виды анестезиологического сопровождения новорожденных и младенцев с врожденными пороками развития при торакальному, урологическом и абдоминальном видах оперативного лечения и определить наиболее безопасную комбинацию анестезии. Материал и методы исследования. В ретроспективное исследование были включены новорожденные с врожденными пороками развития хирургического профиля, а также младенцы, которые получали и продолжали поэтапное хирургическое лечение по поводу врожденных пороков развития в зависимости от выбранного комбинированного анестезиологического сопровождения (ингаляционное + региональное обезболивания; ингаляционное + внутривенное обезболивание и тотальное внутривенное). После идентификации и оценки 41 прогностических переменных методом простой логистической регрессии с расчетом отношение шансов было проведено пошаговый множественный логистический регрессионный анализ для выявления достоверных факторов, ассоциировались со смертельным исходом. Результаты исследования. Доказано отсутствие зависимости между возрастом детей, видом хирургического вмешательства у новорожденных и младенцев с врожденными пороками развития при различных вариантах анестезиологического сопровождения и смертельными случаями. Можно утверждать о безопасности избранных для анализа вариантов комбинированной анестезии. Выводы. Для предотвращения шансов смертельных случаев при различных видах оперативного вмешательства и вариантах анестезиологического сопровождения новорожденных и младенцев с врожденными пороками развития целесообразно более тщательно контролировать показатели артериального давления (особенно диастолическое), церебральной, периферической оксиметрии на всех этапах лечения и своевременно корректировать нарушенный состояние ребенка., Вступ. У дитячій анестезіології при хірургічних втручаннях використовуються різні методи комбінованої анестезії з поєднанням інгаляційного, регіонального, та внутрішньовенного знеболювання. Важливо проводити диференційований підхід до призначення анестезії у дітей на всіх етапах операційного втручання, що має запобігти реалізації ускладнень і випадків смерті дітей. Мета дослідження. Проаналізувати різні види анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з природженими вадами розвитку при торакальному, урологічному та абдомінальному видах оперативного лікування та визначити найбільш безпечну комбінацію анестезії. Матеріали і методи дослідження. У ретроспективне дослідження були включені новонароджені з природженими вадами розвитку хірургічного профілю, а також немовлята, які отримували та продовжували поетапне хірургічне лікування з приводу природжених вад розвитку в залежності від обраного комбінованого анестезіологічного супроводу (інгаляційне + регіональне знеболення; інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання та тотальне внутрішньовенне). Після ідентифікації та оцінки 41 прогностичних змінних методом простої логістичної регресії з розрахунком відношення шансів було проведено покроковий множинний логістичний регресійний аналіз для виявлення достовірних факторів, що асоціювалися зі смертельними випадками. Результати дослідження. Доведено відсутність залежності між віком дітей, видом хірургічного втручання у новонароджених і немовлят з природженими вадами розвитку при різних варіантах анестезіологічного супроводу та смертельними випадками. Можна стверджувати про безпечність обраних для аналізу варіантів комбінованої анестезії. Висновки. Для запобігання шансів смертельних випадків при різних видах оперативного втручання та варіантах анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з природженими вадами розвитку доцільно більш ретельно контролювати показники артеріального тиску (особливо діастолічного), церебральної, периферійної оксиметрії на всіх етапах лікування та своєчасно корегувати порушений стан дитини.