Search

Objective. To determine methodological bases of the design and the components of the program for restoring the activity and participation of children with hemiplegic and diplegic forms of cerebral palsy using the means of ergotherapy and physical therapy. Methods. Analysis of scientific and methodological literature, synthesis and generalization. Results. It was determined that the construction of the program should take into account multi-, interand transdisciplinary approaches, the philosophical and methodological approach of the international classification of functioning, the SMART method in setting goals, the family-center approach, brain neuroplasticity and other aspects. A block diagram of the rehabilitation process with complex usage of means was formed. Conclusions. Modern methodological approaches to the organization of the process of physical therapy and ergotherapy along with a rational combination of means are the basis for increasing the participation and activity of children with cerebral palsy, Цель. Определить методические основы построения и составляющие программы восстановления активности и участия детей с гемиплегической и диплегической формами церебрального паралича средствами эрготерапии и физической терапии. Методы. Анализ научно-методической литературы, синтез и обобщение. Результаты. Определено, что построение программы должно учитывать мульти-, интери трансдисциплинарный подходы, философско-методологический подход международной классификации функционирования, методику SMART в постановке целей, семейно-центровой подход, нейропластичность головного мозга и другие аспекты. Сформирована блок-схема процесса реабилитации с комплексным использованием средств. Выводы. Современные методологические подходы в организации процесса физической терапии и эрготерапии наряду с рациональным сочетанием средств являются основой для повышения участия и активности детей с церебральным параличом., Мета. Визначити методичні основи побудови і складові програми відновлення активності й участі дітей з геміплегічною і диплегічною формами церебрального паралічу засобами ерготерапії і фізичної терапії. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, синтез і узагальнення. Результати. Визначено, що побудова програми повинна враховувати мульти-, інтері трансдисциплінарний підходи, філософсько-методологічний підхід міжнародної класифікації функціонування, методику SMART у встановленні цілей, сімейно-центровий підхід, нейропластичність головного мозку і інші аспекти. Сформовано блок-схему процесу реабілітації з комплексним використанням засобів. Висновки. Сучасні методологічні підходи в організації процесу фізичної терапії і ерготерапії разом із раціональним поєднанням засобів є основою для підвищення участі й активності дітей з церебральним паралічем

Objective. To identify the types of cardiorespiratory system (CRS) responses to hypercapnic shifts in respiratory homeostasis of qualified athletes who specialized in competitive distances of different duration, and to determine their association with the character of the energy and functional potential realization under physical loads. Methods. To analyze the CRS responses to physical loads, a set of tests was used to determine the aerobic and anaerobic capabilities of the athlete's body. To evaluate the CRS responses to hypercapnia, progressive hypercapnic stimulation by the method of "recurrent respiration was used. Characteristics of the athletes' functional fitness were determined as well. Results. With an increase in the duration of the main competitive distance and the level of overall work capacity of athletes, the sensitivity of CRS to CO 2 -H + stimulus was decreased. A positive relationship was established between the sensitivity characteristics of CRS to CO 2 -H + stimulus with the level of CRS responses and the rate of their development under conditions of average aerobic load and the negative relationship – under conditions of load of maximal aerobic power., Цель. Выделить типы реакции кардиореспираторной системы (КРС) на гиперкапнические сдвиги дыхательного гомеостазиса квалифицированных спортсменов, которые специализировались на соревновательных дистанциях разной продолжительности, а также определить их взаимосвязь с характером реализации энергетического и функционального потенциала в условиях физических нагрузок. Методы. Для анализа реакций КРС на физические нагрузки использовался комплекс тестов, позволяющих определить аэробные и анаэробные возможности организма спортсменов. Для оценки реакции КРС на гиперкапнию использовали прогрессирующую гиперкапническую стимуляцию методом «возвратного дыхания. Определяли характеристики функциональной подготовленности спортсменов. Результаты. С увеличением продолжительности основной соревновательной дистанции и уровня общей работоспособности спортсменов отмечалось снижение чувствительности КРС к CO 2 -H + -стимулу. Установлена положительная взаимосвязь между характеристиками чувствительности КРС к CO 2 -H + -стимулу с уровнем реакций КРС и скоростью их развития в условиях нагрузки средней аэробной мощности и отрицательная взаимосвязь – в условиях нагрузки максимальной аэробной мощности, Мета. Виділити типи реакції кардіореспіраторної системи (КРС) на гіперкапнічні зрушення дихального гомеостазису кваліфікованих спортсменів, які спеціалізувалися на змагальних дистанціях різної тривалості, а також визначити їх взаємозв’язок з характером реалізації енергетичного і функціонального потенціалу в умовах фізичних навантажень. Методи. Для аналізу реакцій КРС на фізичні навантаження було використано комплекс тестів, який дав можливість визначити аеробні й анаеробні можливості організму спортсменів. Для оцінки реакції КРС на гіперкапнію використовували прогресуючу гіперкапнічну стимуляцію методом «зворотного дихання». Визначали характеристики функціональної підготовленості спортсменів. Результати. Зі збільшенням тривалості основної змагальної дистанції і рівня загальної працездатності спортсменів відзначалося зниження чутливості КРС до CO 2 -H + -стимула. Встановлено позитивний взаємозв’язок між характеристиками чутливості КРС до CO 2 -H + -стимула з рівнем реакцій КРС і швидкістю їх розвитку в умовах навантаження середньої аеробної потужності і негативний взаємозв’язок – в умовах навантаження максимальної аеробної потужності

Objective: to consider molecular-genetic mechanisms of myocardial hypertrophy development as a result of systemic physical exercise and to determine the key factors contributing to boundary forms of hypertrophy development and the hereditary factors contributing to its development. Меthods: аnalysis of scientific and scientific-methodical literature. Rеsults. It has been established that the propensity to develop myocardial hypertrophy under the influence of intense physical loads has hereditary features, which depend on the polymorphisms of the genes and their level of expression. The list of such genes includes the genes of the protein regulators of the metabolic networks, the renin-angiotensin system, the heart muscle structural proteins, the growth factors, and the non-coding RNA genes (micro and long non-coding RNA). Conclusions. Study of the polymorphisms of the genes of protein regulators of metabolic networks, the renin-angiotensin system, structural proteins of the heart muscle, non-coding RNA and their level of expression in response to physical loads will reveal the molecular-genetic mechanisms of regulation of cardiovascular system adaptation response and serve as the basis for the creation of the method of noninvasive diagnostics of the liability to pathological forms of myocardial hypertrophy development. Expression of non-coding RNA genes is a potential information marker for adaptation processes to physical loads., Цель: рассмотреть молекулярно-генетические механизмы развития гипертрофиимиокарда в ответ на физические нагрузки и установить ключевые факторы, способствующиеразвитию крайних форм гипертрофии, определить наследственные факторы,способствующие ее развитию. Методы: анализ научной и научно-методической литературы.Результаты. Установлено, что предрасположенность к развитию гипертрофии миокарда подвлиянием интенсивных физических нагрузок имеет наследственные особенности, зависящиеот полиморфизмов генов и уровня их экспрессии. К перечню таких генов относят геныбелков–регуляторов метаболических сетей, ренин-ангиотензиновой системы, структурныхбелков сердечной мышцы, факторов роста и гены некодирующих РНК (микро- и длинныхнекодирующих). Выводы. Исследования полиморфизмов генов белков–регуляторовметаболических сетей, ренин-ангиотензиновой системы, структурных белков сердечноймышцы и уровня експрессии этих генов в ответ на физические нагрузки позволят раскрытьмолекулярно-генетические аспекты механизма регуляции адаптационного ответа сердечно-сосудистой системы и послужат основой для создания метода неинвазивной диагностикипредрасположенности к развитию патологических форм гипертрофии миокарда. Экспрессиянекодирующих РНК является потенциальным информационным маркером протеканияадаптационых процессов к физическим нагрузкам., Мета: розглянути молекулярно-генетичні механізми розвитку гіпертрофії міокарда у відповідь на систематичні фізичні навантаження та встановити ключові фактори, що сприяють розвитку крайніх форм гіпертрофії, виявити спадкові фактори, які сприяють її розвитку. Методи: аналіз наукової та науково-методичної літератури. Результати. Встановлено, що схильність до розвитку гіпертрофії міокарда під впливом інтенсивних фізичних навантажень має спадкові особливості, які залежать від поліморфізмів генів та рівня їх експресії. До переліку таких генів належать гени білків–регуляторів метаболічних мереж, ренін-ангіотензинової системи, структурних білків серцевого м’яза, факторів росту та гени некодуючих РНК (мікрота довгих некодуючих РНК). Висновки. Дослідження поліморфізмів генів білків–регуляторів метаболічних мереж, ренін-ангіотензинової системи, структурних білків серцевого м’яза, некодуючих РНК та рівня їх експресії у відповідь на фізичні навантаження дозволять розкрити молекулярногенетичні механізми регуляції адаптаційної відповіді серцево-судинної системи та слугуватимуть основою створення методу неінвазивної діагностики схильності до розвитку патологічних форм гіпертрофії міокарда. Експресія генів некодуючих РНК є потенційним інформаційним маркером перебігу адаптаційних процесів до фізичних навантажень.

Изучена эффективность курсового применения препарата «Глутаргин» в соревновательном периоде годичного цикла подготовки спортсменов, специализирующихся в академической гребле. Полученные данные свидетельствуют о том, что курсовое применение препарата «Глутаргин» позитивно влияет на процессы восстановления в организме спортсменов и может быть рекомендовано для использования в процессе подготовки спортсменов высокого класса с целью повышения эффективности тренировочной и соревновательной деятельности., The aim of the study was to investigate «Glutargin» efficiency in competition period in rowers. «Glutargin» intake has positive effect on recovery processes in the body of athletes and can be recommended for use in the preparation of high-class elite athletes to improve training and competitive activities.