Search

Аbstract. Traumatic neuropathies are the most common group of peripheral nerve diseases. The article considers the effectiveness of rehabilitation measures after neurosurgical restoration of the integrity of the upper extremity damaged peripheral nerves. Objective. To evaluate the effectiveness of the technology of rehabilitation measures in patients after neurosurgical restoration of the integrity of the upper extremity damaged peripheral nerves. Methods. Theoretical (analysis and generalization of data from literature sources and the Internet), anthropometric (goniometry, dynamometry), electroneuromyography (ENMG). Results. Initial examination demonstrated a decrease in the range of motions in the joints and muscle strength of the affected limb im most patients. According to the results of ENMG, there was a decrease in the rate of excitation propagation of both motor and sensory responses in all damaged nerves and the amplitude of the M-response, which indicated nervous tissue injury. Rehabilitation technology in the main group of patients included means and methods of kinesitherapy, exercises in water, massage, orthoses, kinesitherapy, PNF technique, neurodynamic techniques. To restore the grips of the injured hand and activity in everyday life exercises on ergotherapy simulator ARAT, mirror therapy, CIMT-therapy were used. Standard rehabilitation measures were applied for patients of the control group. Upon re-examination as a result of modern rehabilitation measures, we found a significant positive dynamics of anthropometric and neurophysiological parameters in patients of both groups, but in the main group most of these indices were significantly better. The proposed technology of rehabilitation measures in patients with damage to the peripheral nerves of the upper extremities allows to optimize the appointment of physical therapy and ergotherapy aimed at restoring lost limb functions., Анотація. Травматичні невропатії – найбільш поширена група захворювань периферичних нервів. У статті розглянуто ефективність реабілітаційних заходів після нейрохірургічного відновлення цілісності пошкоджених периферичних нервів верхньої кінцівки. Мета. Оцінити ефективність застосування технології реабілітаційних заходів у хворих після нейрохірургічного відновлення цілісності пошкоджених периферичних нервів верхньої кінцівки. Методи. Теоретичні (аналіз та узагальнення даних літературних джерел та мережі Інтернет),антропометричні (гоніометрія, динамометрія), електронейроміографія (ЕНМТ). Результати. При первинному обстеженні було виявлено, що у більшості пацієнтів спостерігалися знижені показники обсягу рухів у суглобах та сили м’язів в ураженій кінцівці. За результатами ЕНМГ відмічалося зниження швидкості поширення збудження як моторної, так і сенсорної реакції в усіх пошкоджених нервах та амплітуди М-відповіді, що вказувало на травмування нервової тканини. Реабілітаційна технологія в основній групі пацієнтів включала засоби і методи кінезитерапії, вправи у воді, масаж, ортезування, кінезитейпування, методику ПНФ, нейродинамічні техніки. Для відновлення захоплень пошкодженої руки і активності в повсякденному житті використовували заняття на ерготерапевтичному тренажері ARAT, дзеркальну терапію, CIMT-терапію. У пацієнтів контрольної групи застосовували стандартні реабілітаційні заходи. При повторному обстеженні у результаті застосування сучасних реабілітаційних заходів ми виявили достовірну позитивну динаміку антропометричних та нейрофізіологічних показників у пацієнтів обох груп, проте в основній групі більшість зазначених показників були достовірно кращими. Запропонована технологія реабілітаційних заходів у хворих з пошкодженнями периферичних нервів верхніх кінцівок дозволяє оптимізувати призначення засобів фізичної терапії та ерготерапії, які спрямовані на відновлення втрачених функцій кінцівки.

У статті висвітлено питання застосування нейродинамічних технік при компресійно-ішемічних невропатіях верхньої кінцівки. Зазначається, що ця патологія займає важливе місце в неврологічній практиці, оскільки найчастіше страждають люди працездатного віку (30–50 років). Мета. Вивчення ролі нейродинамічних технік для відновлення рухової функції верхньої кінцівки при компресійно-ішемічних невропатіях. Методи. Аналіз та узагальнення даних літературних джерел. Результати. Найбільша складність терапії тунельних синдромів полягає у виборі методу лікування – консервативного або хірургічного. Важливою складовою консервативного лікування компресійно-ішемічних невропатій верхньої кінцівки є фізична терапія, одним із засобів якої виступають нейродинамічні техніки. Звертається увага, що важливим для використання цих технік є розуміння функціональної рухливості нерва в анатомічних каналах верхньої кінцівки. Нерв повинен мати свободу руху, щоб адекватно функціонувати, і ковзання по навколишніх тканинах і структурах. Під час руху кінцівок він здатний до ковзання в поздовжньому напрямку в межах кількох міліметрів, що захищає його від перерозтягування. Зниження мобільності нерва під час руху кінцівок може привести до мікропошкодження з подальшим формуванням спайок, які ще більше обмежують його рух,порушують відтік крові та лімфи, спричиняють розвиток набряку сполучнотканинних оболонок і компресії нервових волокон. Літературні джерела свідчать, що нейродинаміка включає діагностичну (нейродинамічне тестування) і терапевтичну частини (нейромобілізація). Перед початком діагностичної частини рекомендується проведення електронейроміографії з метою визначення параметрів проведення імпульсу по нервових волокнах. Нейродинамічне тестування виконується за строгими алгоритмами і складається з рухів верхніми кінцівками у певних напрямках і під певним кутом за допомогою фізичного терапевта. Якщо за результатами нейродинамічного тестування не виявлено протипоказань до лікування, то наступним етапом буде нейромобілізація. Зазначається, що як нейродинамічні техніки використовують також реліз сполучної тканини оболонки нерва., The article highlights the usage of neurodynamic techniques during the upper extremity compressionischemic neuropathies. It is noted that this pathology occupies an important place in neurological practice, as people of working age (30-50 years) are most often affected.Objective. To study the role of neurodynamic techniques for upper extremity motor function restoration during compression-ischemic neuropathies. Methods.Analysis and synthesis of data from literary sources. Results. The biggest complexity of tunnel syndrome therapy is the choice of treatment method – either conservative or surgical. An important component of conservative treatment of the upper extremity compression-ischemic neuropathies is physical therapy with one of which methods being the neurodynamic techniques. Attention is drawn to the importance of understanding the functional nerve motility in the anatomical channels of the upper extremity in order to use these techniques. The nerve must have the freedom of movement to function adequately, and slip on the surrounding tissues and structures. Whenving the limbs, it is capable of sliding longitudinally within a few millimeters, which protects it from overstretching.Reduced nerve mobility during limb movement may result in micro-damage with subsequent formation of commissura, which further restrict its movement, disturb blood and lymph efflux, cause the development of connective tissue edema and nerve fiber compression. Literary sources indicate that neurodynamics includes diagnostic (neurodynamic testing) and therapeutic parts (neuromobilization). Before starting the diagnostic part, it is recommended to perform electroneuromyography to determine the parameters of pulse conduction along nerve fibres. Neurodynamic testing is performed according to strict algorithms and consists of movements of the upper extremities in certain directions and at a certain angle with the help of a physical therapist. If the results of neurodynamic testing do not reveal contraindications to treatment, then the next step will be neuromobilization. It is noted that the release of connective tissue of the nerve sheath is also used as neurodynamic techniques.