1. Клиническая характеристика беременных с аллогенным плодом
- Subjects
аллогенный плод ,донация ооцитов ,assisted reproductive technologies ,surrogacy ,gynecological history ,somatic history ,social and demographic factors ,гинекологический анамнез ,соматический анамнез ,алогенний плід ,сурогатне (замінне) материнство ,гінекологічний анамнез ,донація ооцитів ,суррогатное материнство ,репродуктивний анамнез ,соматичний анамнез ,oocyte donation ,вспомогательные репродуктивные технологии ,социально-демографические факторы ,репродуктивный анамнез ,соціально-демографічні фактори ,допоміжні репродуктивні технології ,allogenous fetus ,reproductive history - Abstract
The development of assisted reproductive technologies (ART) today allows many women to overcome biological barriers to motherhood. However, the use of such relatively new areas as oocyte donation and surrogacy, which result in the formation of an allogeneic fetus, is associated not only with legal but also with medical problems. Purpose - to analyze the clinical characteristics of pregnant women with an allogeneic fetus and pregnant women who were involved in ART programs with their own oocytes. Materials and methods. 120 pregnant women were examined, who were divided into the following groups: the Group I - 40 pregnant women who were involved in ART programs using foreign oocytes with the formation of an allogeneic fetus and whose management is planned to be carried out according to an improved algorithm; the Group II - 40 pregnant women who were involved in ART programs using foreign oocytes with the formation of an allogeneic fetus and whose management is planned to be carried out according to the generally accepted algorithm; the Group III - 40 pregnant women who underwent ART using the woman's own oocytes. The features of reproductive and somatic history, as well as social and demographic factors of the patient’s lives, were established. Results. Among pregnant women with an allogeneic fetus, a significantly higher proportion of women with pelvic inflammatory disease, bacterial vaginosis, cervical pathology, as well as patients with a history of surgical termination of pregnancy at the woman’s request were recorded. At the same time, the rates of registration of late menarche, endometriosis, polycystic ovary syndrome, early spontaneous abortions, as well as the following extragenital pathology: chronic arterial hypertension, diseases of the urinary system, and diabetes mellitus were significantly lower in patients of the Groups I and of the Groups II. The following social and demographic features of patients with an allogeneic fetus were noted: a smaller proportion of women with higher education, as well as those who live in their own home and are in a registered marriage compared to the control group. Conclusions. Registration of higher levels of a number of gynecological complications in pregnant women with an allogeneic fetus, as well as unfavorable social and demographic factors, requires the development of an improved management algorithm for such women, taking into account these features, which can help to reduce the rates of various obstetric and perinatal complications. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the author., Развитие вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ) на сегодняшний день позволяет многим женщинам преодолеть биологические барьеры на пути к материнству. Однако использование таких относительно новых направлений, как донация ооцитов и суррогатное материнство, результирующих в формирование алогенного плода, связано не только с юридическими, но и с медицинскими проблемами. Цель - проанализировать клиническую характеристику беременных с аллогенным плодом и беременных, вовлеченных в программы ВРТ с использованием собственных ооцитов. Материалы и методы. Обследованы 120 беременных женщин, поделенных на группы: I группа - 40 женщин, беременность у которых наступила в результате ВРТ с использованием чужих ооцитов с формированием алогенного плода и ведение которых планируется по усовершенствованному алгоритму; II группа - 40 женщин, беременность у которых наступила в результате ВРТ с использованием чужих ооцитов с формированием алогенного плода и ведение которых планируется по общепринятому алгоритму; ІІІ группа - 40 пациенток, у которых беременность наступила в результате ВРТ с использованием собственных ооцитов. Результаты. Среди беременных с аллогенным плодом регистрировалась достоверно более высокая доля женщин с воспалительными заболеваниями органов малого таза, бактериальным вагинозом, патологией шейки матки, а также с прерыванием беременности по желанию женщины хирургическим методом в анамнезе. В то же время, у пациенток I и II групп достоверно ниже были показатели регистрации позднего менархе, эндометриоза, синдрома поликистозных яичников, самопроизвольных выкидышей в ранних сроках, а также следующей экстрагенитальной патологии: хронической артериальной гипертензии, заболеваний мочевыделительной системы, сахарного диабета. Отмечались следующие социально-демографические особенности пациенток с аллогенным плодом: меньшая доля женщин с высшим образованием, а также проживающих в собственном доме и состоящих в зарегистрированном браке по сравнению с контрольной группой. Выводы. Регистрация у беременных с аллогенным плодом высших уровней ряда осложнений гинекологического анамнеза, а также неблагоприятных социально-демографических факторов требует разработки усовершенствованного алгоритма ведения таких женщин с учетом данных особенностей, что может способствовать снижению частоты различных акушерских и перинатальных осложнений. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие женщин. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов., Розвиток допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на сьогодні дає змогу багатьом жінкам подолати біологічні бар’єри на шляху до материнства. Однак застосування таких відносно нових напрямів, як донація ооцитів і сурогатне материнство, що результують у формування алогенного плода, пов’язане не лише з юридичними, але й власне медичними проблемами. Мета - проаналізувати клінічну характеристику вагітних з алогенним плодом і вагітних, залучених до програм ДРТ із використанням власних ооцитів. Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних жінок, поділених на групи: І група - 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті ДРТ з використанням чужих ооцитів із формуванням алогенного плода та ведення яких планується за вдосконаленим алгоритмом; ІІ група - 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті ДРТ з використанням чужих ооцитів із формуванням алогенного плода та ведення яких планується за загальноприйнятим алгоритмом; ІІІ група - 40 пацієнток, у яких вагітність настала в результаті ДРТ з використанням власних ооцитів. Встановлено особливості репродуктивного та соматичного анамнезу, а також соціально-демографічні фактори життя пацієнток. Результати. Серед вагітних з алогенним плодом реєструвалася достовірно вища частка жінок із запальними захворюваннями органів малого таза, бактеріальним вагінозом, патологією шийки матки, а також із перериванням вагітності за бажанням жінки хірургічним методом в анамнезі. Водночас у пацієнток І і ІІ груп достовірно нижчими були показники реєстрації пізнього менархе, ендометріозу, синдрому полікістозних яєчників, самовільних викиднів у ранніх термінах, а також екстрагенітальної патології: хронічної артеріальної гіпертензії, захворювань сечовидільної системи, цукрового діабету. Відмічалися такі соціально-демографічні особливості пацієнток з алогенним плодом: менша частка жінок із вищою освітою, а також тих, хто проживає у власному помешканні та перебуває в зареєстрованому шлюбі, порівняно з контрольною групою. Висновки. Реєстрування серед вагітних з алогенним плодом вищих рівнів багатьох ускладнень гінекологічного анамнезу, а також несприятливих соціально-демографічних факторів потребує розроблення вдосконаленого алгоритму ведення таких жінок з урахуванням цих особливостей, що може сприяти зниженню частоти різних акушерських і перинатальних ускладнень. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
- Published
- 2023