Search

Актуальність. Серцево-судинні захворювання та цукровий діабет (ЦД) залишаються переважаючими супутниками еректильної дисфункції (ЕД), причому ендотеліальна дисфункція відіграє надзвичайно важливу роль у механізмах розвитку ЕД у чоловіків. Мета. Дослідження ролі судинного чинника в патогенезі ЕД у чоловіків з ЦД та можливостей ранньої діагностики судинних порушень. Матеріали та методи. Для вивчення показників кровотоку нами обстежено 45 чоловіків, хворих на ЦД та ЕД, віком 22–58 років. Допплерівську ультрасонографію статевого члена виконували на апараті Аloka-SSD 5000 Pro Sound (Японія) у стані спокою та в динаміці переходу до стану ригідної ерекції після введення вазоактивного препарату на 5, 15, 30-й хвилині. Результати. Зниження пікової систолічної швидкості кровотоку зі збільшенням приросту показників тонусу артеріальної стінки та периферичного опору є наслідком порушень мікроциркуляції, тканинної проникності, що спостерігається у хворих на ЦД. Зниження кровонаповнення статевого члена та сповільнення виведення радіофармпрепарату у чоловіків з ЦД та ЕД, встановлені при проведенні радіонуклідної ангіографії статевого члена, вказують на розлади мікроциркуляції в кавернозних тілах (мікроангіопатії). Висновки. Малоінвазивні спеціалізовані методи обстеження хворих на ЦД та ЕД дозволяють отримати фізіологічно адекватну оцінку загального ступеня васкуляризації кавернозних тіл в динаміці виникнення ерекції, взаємодоповнюють один одного і дають можливість оцінити феномен виникнення ерекції за різними об’єктивними показниками., Background. Cardiovascular diseases and diabetes mellitus (DM) remain the main comorbidities in erectile dysfunction (ED), and endothelial dysfunction plays an extremely important role in the mechanisms of ED development. The purpose of the study is to investigate the role of the vascular factor in the pathogenesis of ED in men with DM and the possibility of early diagnosis of vascular disorders. Materials and methods. To study the blood flow, 45 men with DM and ED aged 22–58 years were examined. Penile Doppler ultrasonography was carried out using Aloka­SSD 5000 ProSound (Japan) device at rest and in dynamics of transition to a rigid erection after administration of a vasoactive drug at the 5, 15, and 30th minutes. Results. Reduction of peak systolic blood flow velocity with increased indices of arterial wall tone and peripheral resistance is a consequence of microcirculatory disorders, tissue permeability observed in patients with DM. Decreased blood supply to the penis and slowing the washout of tracer in men with DM and ED established during the radionuclide angiography of the penis indicate microcirculation disorders in the cavernous bodies (microangiopathy). Conclusions. Minimally invasive specia­lized methods for the examination of patients with DM and ED allow us to obtain a physiologically adequate assessment of the overall degree of vascularization of cavernous bodies in the dynamics of erection, complement each other and make it possible to evaluate the phenomenon of erection by various objective indicators., Актуальность. Сердечно­сосудистые заболевания и сахарный диабет (СД) остаются преобладающими спутниками эректильной дисфункции (ЭД), причем эндотелиальная дисфункция играет чрезвычайно важную роль в механизмах развития ЭД у мужчин. Цель. Исследование роли сосудистого фактора в патогенезе ЭД у мужчин с СД и возможностей ранней диагностики сосудистых нарушений. Материалы и методы. Для изучения показателей кровотока нами обследованы 45 мужчин, больных СД и ЭД, в возрасте 22–58 лет. Допплеровскую ультрасонографию полового члена выполняли на аппарате Аloka­SSD 5000 Pro Sound (Япония) в состоянии покоя и в динамике перехода в состояние ригидной эрекции после введения вазоактивного препарата на 5, 15, 30­й минуте. Результаты. Снижение пиковой систолической скорости кровотока с увеличением прироста показателей тонуса артериальной стенки и периферического сопротивления является следствием нарушений микроциркуляции, тканевой проницаемости, что наблюдается у больных СД. Снижение кровонаполнения полового члена и замедление вывода радиофарм­препаратов у мужчин с СД и ЭД, установленные при проведении радионуклидной ангиографии полового члена, указывают на расстройства микроциркуляции в кавернозных телах (микроангиопатии). Выводы. Малоинвазивные специализированные методы обследования больных СД и ЭД позволяют получить физиологически адекватную оценку общей степени васкуляризации кавернозных тел в динамике возникновения эрекции, взаимодополняют друг друга и дают возможность оценить феномен возникновения эрекции по разным объективным показателям.

На двух группах (n=10; 1:1) половозрелых крыс-самцов линии Вистар массой 160–180 г с индуцированной гипергликемией (>8 ммоль/л) проведено сравнительное исследование влияния четырех интракавернозных инъекций (1×106 клеток один раз в неделю) нативных стволовых клеток (СК) и клеток с интегрированными в мембрану молекулами SYT1/SYT2 (СК-м-SYT1/SYT2) на сократительную и фосфатазную активность пещеристой ткани. Установлено, что по окончании ИКИ в группе животных, получавших СК-м-SYT1/SYT2, медиана амплитуды сокращений была в 1,6 раза больше (р, На двох групах (n=10; 1:1) статевозрілих щурів-самців лінії Вістар масою 160–180 г з індукованої гіперглікемією (>8 ммоль/л) проведено порівняльне дослідження впливу чотирьох інтракавернозних ін’єкцій (1×106 клітин один раз на тиждень) нативних стовбурових клітин (СК) і клітин з інтегрованими у мембрану молекулами SYT1 / SYT2 (СК-м-SYT1 / SYT2), на скоротливу і фосфатазну активність печеристої тканини. Встановлено, що по закінченню ІКД у групі тварин, які отримували СК-м-SYT1 / SYT2, медіана амплітуди скорочень була в 1,6 разу більше (р, A comparative study of the effect on the contractile and phosphate activity of the cavernous tissue of four intracavernous injections (ICI) (1×106 cells once a week) of native stem cells (SC) and cells, with SYT1/SYT2 molecules, integrated into the cell membrane (SC-m-SYT1/SYT2), was performed in two groups (n=10; 1:1) of sexually mature Wistar rats weighing 160-180 gwith induced hyperglycemia (>8 mmol/l). It was found that, at the end of the ICI in the group of animals receiving SC-m-SYT1/SYT2, the median amplitude of contractions was 1.6 times greater (P

The article discusses the history and development of modern methods of treatment of erectile dysfunction: psychosexual correction, LNP-therapy, drug therapy, iPDE-5, intracovernosal therapy by alprostadil, surgical arterialization of the cavernous bodies of faloimitation. Based on the analysis of data regarding the efficacy, safety and relevance to patients and professionals of early refuse treatment, we can conclude that none of these methods meets the needs of the patient fully. Currently there is a great need for technology that will allow you to restore the structure and function of the cavernous tissue. This technology needs to solve such problem as providing the patient the most natural sexual activity as well as the problem associated with the lack of response to pharmacotherapy in irreversible damage to NO-producing structures. The results suggest that cellular and molecular techniques have optimistic future application in patients with erectile dysfunction., В обзорной статье рассмотрены история возникновения и развитие современного арсенала методов лечения эректильной дисфункции: психосексуальной коррекции, ЛОД-терапии, медикаментозной терапии иФДЭ-5, интракавернозной терапии алпростадилом, хирургической артериализации кавернозных тел фаллоимплантации. На основании анализа данных относительно эффективности, безопасности и востребованности пациентами и специалистами, уровня раннего отказа от лечения можно сделать вывод, что ни один из рассматриваемых методов не соответствует потребностям пациента в полной мере. В настоящее время существует большая потребность в технологии, которая позволит восстанавливать структуру и функцию пещеристой ткани. Эта технология должна решить как проблему обеспечения пациенту максимально естественной сексуальной активности, так и проблему, связанную с отсутствием отклика на фармакотерапию при необратимых повреждениях NO-продуцирующих структур. Результаты обзора свидетельствуют, что клеточные и молекулярные методики имеют оптимистичную перспективу применения у пациентов с эректильной дисфункцией., В оглядовій статті розглянуті історія виникнення та розвиток сучасного арсеналу методів лікування еректильної дисфункції: психосексуальної корекції, ЛОД-терапії, медикаментозної терапії іФДЕ-5, інтракавернозної терапії алпростадилом, хірургічної артеріалізації кавернозних тіл, фаллоімплантації. На підставі аналізу даних щодо ефективності, безпеки та затребуваності пацієнтами і фахівцями, рівня ранньої відмови від лікування роблять висновок, що жоден з розглянутих методів не відповідає потребам пацієнта в повній мірі. На сьогодні існує велика потреба в технології, яка дозволить відновлювати структуру і функцію печеристої тканини. Ця технологія повинна вирішити як проблему забезпечення максимально природної сексуальної активності пацієнта, так і проблему, пов’язану з відсутністю відгуку на фармакотерапію при незворотних пошкодженнях NO-продукуючих структур. Результати огляду свідчать, що клітинні та молекулярні методики мають оптимістичну перспективу застосування у пацієнтів з еректильною дисфункцією.

The investigation of the effectiveness of the combined therapy with sildenafil, sildenafil and arginin, sildenafil, arginin and LNP therapy was carried out in 120 hypertensive patients with erectile dysfunction.The patients were divided into several groups. Group I (25 patients) got therapy with inhibitors of phosphodiasterase of 5 type (sildenafil) on demand; Group II (25 patients) got sildenafil in a dose of 50 mg every other day; Group III (25 patients) – sildenafil in a dose of 50 mg every other day + arginin; Group IV (25 patients) – sildenafil +arginin+LNP therapy; Group V (20 patients) was a group of comparison. The final estimation of the effectiveness of complex therapy in a month showed good and perfect results in 96,0% of patients of Group IV and 84,0% of patients of Group III. Poorer results were revealed in patients of Group I and Group II. In Group V indexes didn’t change but in 2 patients (10,0%) results worsened.On the basis of carried out investigation it was established that arginin and LNP therapy improved treatment., Проведено исследование эффективности комбинированной терапии силденафилом; силденафилом и аргинином; силденафилом, аргинином и ЛОД-терапией у 120 больных с эректильной дисфункцией на фоне артериальной гипертензии. Больные были разделены на группы: I группа (25 пациентов) – получали терапию ингибиторами фосфодиэстеразы 5-го типа (силденафил) «по требованию»; II группа (25 пациентов) – получали силденафил в дозе 50 мг через день; III группа (25 пациентов) – силденафил 50 мг через день + аргинин; IV группа (25 пациентов) – силденафил + аргинин +ЛОД-терапия; V группа (20 пациентов) – группа сравнения. Заключительная оценка эффективности комплексной терапии через 1 мес показала отличный и хороший результаты у 96,0% пациентов IV группы и у 84,0% пациентов III группы. Значительно худшие показатели выявлены у пациентов I и II группы. В контрольной группе показатели эректильной функции не изменились, а у 2 пациентов (10,0%) результаты ухудшились. По результатам проведенного исследования установлено, что терапия с включением в схему лечения аргинина и ЛОД-терапии позволяет значительно улучшить результат лечения., Проведено дослідження ефективності комбінованої терапії силденафілом; силденафілом та аргініном; силденафілом, аргініном та ЛВТ-терапією у 120 хворих з еректильною дисфункцією на фоні артеріальної гіпертензії.Хворі були поділені на групи: І група (25 пацієнтів) – отримували терапію інгібіторами фосфодіестерази 5-го типу (силденафіл) «на вимогу»; ІІ група (25 пацієнтів) отримували силденафіл у дозі 50 мг через день; ІІІ група (25 пацієнтів) – силденафіл 50 мг через день + аргінін; ІV група (25 пацієнтів) – силденафіл + аргінін+ЛВТ-терапія; V група (20 пацієнтів) – група порівняння.Заключна оцінка ефективності комплексної терапії через 1 міс показала відмінний і добрий результати у 96,0% пацієнтів IV групи і у 84,0% пацієнтів ІІІ групи. Значно гірші показники виявлені в пацієнтів I та II групи. У контрольній групі показники еректильної функції не змінилися, а у 2 пацієнтів (10,0%) результати погіршились. За результатами проведеного дослідження встановлено, що терапія з включенням у схему лікування аргініну та ЛВТ-терапії дозволяє значно покращити результат лікування.