Search

The purpose was to establish the manifestation peculiarities of sunflower diseases and their combination with valuable economic traits depending on the genotype, as well as to select the best lines and hybrids for further use in production. To complete this purpose, the following objectives were achieved: to create a stationary infectious background for sunflower; to investigate the manifestation of major diseases of sunflower depending on the year conditions; to assess lines and hybrids for valuable economic characteristics and resistance to several pathogens; to select the best lines and hybrids. Materials and methods. The phytopathological studies were conducted on a long-term (2005–2020) sunflower monocrop, against artificial field infectious backgrounds, for the creation of which we used parts of naturally infected plants and laboratory infectious material. We studied resistance of sunflower lines and hybrids to pathogens widespread in the Northern Steppe of Ukraine: downy mildew (Plasmopara helianthi Novot.), dry head rot (Rhizopus nigricans Ehrend) and embellisia blotch (Embellisia helianthi (Hansf.) Pidolp). The infectious background level was determined by calculating the percentage of sunflower plants affected by pathogens related to the total number of sown achenes of an accession. The valuable economic characteristics of the genotypes were determined in accordance with the competitive trial methods. A total of 60 accessions, sunflower lines and hybrids bred by IOC NAAS and PPP nd a V.Ya. Yuriev NAAS, were studied. results and discussion. The infectious background level, defined as the percentage of infected plants, fluctuated over the study years. The variability ranges were as follows: for downy mildew in 2005–2020 – 7.2–27.3%; for dry head rot in 2012–2020 – 47.1–82.2%; for embellisia blotch in 2012–2020 – 11.0–88.8%. A line – sterile analogue (ZL70A), a line – pollen fertility restorer (Kh 114 V) and hybrids (Khazar, Koliada, Pervistok and Pryz) with high (score 7 points) or very high (score 9 points) resistance to the three studied pathogens have been identified. High resistance to downy mildew and dry head rot was recorded in line Kh 720 V and simple sterile hybrid KhZ 1701 A. Lines Skh 1008 A, ZL72A, ZL42A, and ZL260V as well as hybrid Haichur were distinguished due to their high resistance to downy mildew. During the years of studying valuable economic characteristics (2017–2020), high levels of the infectious backgrounds of the major pathogens of sunflower were observed, which made it possible to identify the best accessions combining high resistance (resistance score 7 and 9 points) with high yield, high 1000-seed weight (up to 58.6 g), high oil content in seeds (up to 52.12%) and low huskness (£ 24.6%). The ‘germination – physiological ripeness’ period in the best resistant hybrids was 95–105 days and, in the lines, it lasted 85–105 days. Hybrid Koliada jointly bred by PPI nd a V.Ya. Yuriev NAAS and IOC NAAS was the best in terms of yield (3.61 t/ha). Since 2020, Koliada has been the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine. Conclusions. A possibility of identifying genotypes (lines and hybrids) with group resistance to the major sunflower pathogens, which are common in the Northern Steppe of Ukraine, has been proven. Lines and their hybrids combining high resistance to the major pathogens with high levels of economic characteristics have been identified., Цель исследований – определение уровня проявления болезней подсолнечника и их сочетания с ценными хозяйственными признаками в зависимости от генотипа, а также выделение лучших линий и гибридов с целью дальнейшего производственного использования. Для этого решали такие задачи: создание стационарного инфекционного фона подсолнечника; исследование уровня проявления основных болезней подсолнечника в зависимости от условий года; оценка линий и гибридов по ценным хозяйственным признакам и по устойчивости к комплексу патогенов; выделение лучших линий и гибридов. Материалы и методы. Фитопатологические исследования проводили в условиях многолетней (2005–2020 гг.) монокультуры подсолнечника, на искусственном полевом инфекционном фоне, для создания которого использовали инфицированные в природных условиях части растений и лабораторный инфекционный материал. Изучали устойчивость линий и гибридов подсолнечника к патогенам, распространенным в условиях южной Степи Украины: ложной мучнистой росе (Plasmopara helianthi Novot.), сухой гнили (Rhyzopus nigricans Ehrend) и эмбелизии (Embellisia helianthi (Hansf.) Pidolp). Уровень проявления инфекционного фона определяли путем подсчета процента пораженных возбудителями болезней растений подсолнечника по отношению к общему количеству высеянных семянок образца. По методике конкурсного испытания проводили учет ценных хозяйственных признаков генотипов. Материалом для исследований были линии и гибриды подсолнечника селекции ИМК НААН и ИР имени В.Я. Юрьева НААН, всего 60 образцов. Обсуждение результатов. Показатель уровня инфекционного фона, определенный как процент пораженных растений, колебался по годам исследований. Размах изменчивости составил: по ложной мучнистой росе в 2005–2020 гг. – 7,2–27,3%; по сухой гнили в 2012–2020 гг. – 47,1–82,2%, по ембелизии в 2012–2020 гг. – 11,0–88,8%. Выделена линия-стерильный аналог (ЗЛ70А), линия-восстановитель фертильности пыльцы (Х114В) и гибриды (Хазар, Коляда, Первісток и Приз), обладающие высокой (балл 7) и очень высокой (балл 9) устойчивостью к трем изученным патогенам. Высокую устойчивость к ложной мучнистой росе и сухой гнили показала линия Х 720 В, а также простой стерильный гибрид ХЗ1701А. По высокой устойчивости к ложной мучнистой росе выделено линии Сх1008 А, ЗЛ72А, ЗЛ42А, ЗЛ260В и гибрид Гайчур. В годы изучения ценных хозяйственных признаков (2017–2020 гг.) наблюдали высокий уровень инфекционного фона основных патогенов подсолнечника, что позволило выделить лучшие образцы, объединяющие высокую устойчивость (бал устойчивости 7 и 9) с высокой урожайностью, высокой масой 1000 семян (до 58,6 г), высоким содержанием масла в семенах (до 52,12 %) и низкой лузжистостью, которая не превышала 24,6 %. Продолжительность периода «всходы–физиологическая спелость» у лучших по устойчивости гибридов была 95–105 сут., у линий 85-105 сут. Лучшим по урожайности (3,61 т/га) был гибрид Коляда совместной селекции ИР имени В.Я. Юрьева НААН и ИМК НААН. Гибрид Коляда с 2020 года занесен в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине. Выводы. Доказана возможность выделения генотипов (линий и гибридов) с групповой устойчивостью к основным патогенам подсолнечника, распространенным в условиям южной Степи Украины. Выделены линии и их гибридные комбинации, которые объединяют высокую устойчивость к основным патогенам с высоким уровнем проявления хозяйственных признаков., Мета досліджень – визначення рівня прояву хвороб соняшнику та їх поєднання з цінними господарськими ознаками залежно від генотипу, а також виділення кращих ліній і гібридів для подальшого використання у виробництві. Для досягнення мети вирішували такі задачі: створення стаціонарного інфекційного фону соняшнику; дослідження рівня прояву основних хвороб соняшнику залежно від умов року; оцінка ліній і гібридів за цінними господарськими ознаками та за стійкістю до комплексу патогенів; виділення кращих ліній і гібридів. Матеріали та методи. Фітопатологічні дослідження проводили в умовах багаторічної (2005-2020 рр.) монокультури соняшнику, на штучному польовому інфекційному фоні, для створення якого використовували інфіковані в природних умовах частини рослин і лабораторний інфекційний матеріал. Досліджували стійкість ліній і гібридів соняшнику до патогенів, розповсюдженим в умовах північного Степу України: несправжної борошнистої роси (Plasmopara helianthi Novot.), сухої гнилі (Rhyzopus nigricans Ehrend) і ембелізії (Embellisia helianthi (Hansf.) Pidolp). Рівень прояву інфекційного фону визначали шляхом підрахунку відсотка уражених збудниками хвороб рослин соняшнику по відношенню до загальної кількості висіяних сім'янок зразка. За методикою конкурсного випробування проводили облік цінних господарських ознак генотипів. Матеріалом для досліджень були лінії і гібриди соняшнику селекції ІОК НААН та ІР імені В.Я. Юр'єва НААН, всього 60 зразків. Обговорення результатів. Показник рівня інфекційного фону, визначений як відсоток уражених рослин, коливався за роками досліджень. Розмах мінливості склав: за несправжньою борошнистою росою в 2005-2020 рр. – 7,2-27,3%; за сухою гниллю в 2012-2020 рр. – 47,1-82,2%; за ембелізією в 2012-2020 рр. – 11,0-88,8%. Виділено лінію-стерильний аналог (ЗЛ70А), лінію-відновник фертильності пилку (Х 114 В) і гібриди (Хазар, Коляда, Первісток і Приз), які мають високу (бал 7) і дуже високу (бал 9) стійкість до трьох досліджених патогенів. Високу стійкість до несправжньої борошнистої роси і сухої гнилі показала лінія Х 720 В, а також простий стерильний гібрид ХЗ 1701 А. За високою стійкістю до несправжньої борошнистої роси виділено лінії Сх1008 А, ЗЛ72А, ЗЛ42А, ЗЛ260В і гібрид Гайчур. За роки досліджень цінних господарських ознак (2017-2020 рр.) спостерігали високий рівень інфекційного фону основних патогенів соняшнику, що дозволило виділити кращі зразки, що поєднують високу стійкість (бал стійкості 7 і 9) з високою врожайністю, високою масою 1000 насінин (до 58,6 г), високим умістом олії в насінні (до 52,12 %) і низькою лушпинністю, яка не перевищувала 24,6 %. Тривалість періоду «сходи-фізіологічна стиглість»у кращих за стійкістю гібридів була 95-105 діб, у ліній 85-105 діб. Кращим за врожайністю (3,61 т/га) був гібрид Коляда, спільної селекції ІР імені В.Я. Юр'єва НААН та ІОК НААН. Гібрид Коляда з 2020 року занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Висновки. Доведено можливість виділення генотипів (ліній і гібридів) з груповою стійкістю до основних патогенів соняшнику, розповсюдженим в умовах північного Степу України. Виділено лінії та їх гібридні комбінації, які поєднують високу стійкість до основних патогенів з високим рівнем прояву господарських ознак. &nbsp

Purpose. To create multi-sprout sugar beet pollinators with a narrowed genetic basis, to assess their productivity and combining ability over time at different stages of multiple individual-family selection. Materials and methods. The studies were conducted at the Tobacco Experimental Station of the National Research Center «Institute of Agriculture of NAAS» in the Laboratory of Sugar Beet Breeding in 2009–2020. Seven diploid multi-sprout sugar beet populations bred in Ukraine were taken as starting material. New multi-sprout pollinators were obtained by multiple individual-family selection. Breeding accessions were tested by the method developed by scientists of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet of NAAS. The GCA was evaluated using unidirectional cyclic crosses on the basis of three CMS-testers. Results and discussion. The results demonstrated a high efficiency of two and three cycles of individual-family selection for increasing the root yields of the multi-sprout sugar beet pollinators. The root yields increased by 11.7% and 13.5% after two and three selection cycles, respectively, related to the original populations. Subsequent selection cycles (four and five) were less effective due to inbreeding depression. The yields of the multi-sprout pollinators was 106.3% and 98.2% after four and five selection cycles, respectively, related to the original populations. The multi-sprout pollinators from selection cycles four and five had the highest sugar content in roots: 121.6% and 119.5%, respectively, related to the original populations. As to the compound trait of «sugar collection», the highest productivity in the multi-sprout pollinators was observed after three selection cycles (119.5%). In subsequent cycles of selection, this parameter decreased. The yield and sugar content in roots of the best diploid multi-sprout sugar beet pollinators varied between 108.2–116.3% and 98.6–105.5%, respectively, related to the group reference. As to the sugar collection and output, they exceeded the group reference by 9.2–19.2% and 9.5–21.8%, respectively. Conclusions. In the 2009–2020 studies, the changes in the performance characteristics of the multi-sprout sugar beet pollinators from different cycles of multiple individual-family selection were investigated over time. The highest basic productivity was seen in the multi-sprout pollinators from selection cycle 3, which should be used both as sources of valuable genotypes – ancestors of lines and directly as parents of hybrids. Ten highly productive multi-sprout sugar beet pollinators with the optimal combinations of the most significant breeding-genetic traits have been created., Цель исследований – создание многоростковых опылителей сахарной свеклы со суженной генетической основой, оценка динамики их продуктивности и комбинационной способности на разных этапах многократного индивидуально-семейственного отбора. Материалы и методика исследований. Исследования проводились на Опытной станции табаководства ННЦ «ИЗ НААН» в лаборатории селекции сахарной свеклы в 2009–2020 гг. Исходным материалом служили семь диплоидных многоростковых популяций сахарной свеклы отечественной селекции. Создание новых многоростковых опылителей осуществлено с использованием многократного индивидуально- семейственного отбора. Сортоиспытания селекционных образцов выполнено по методике, разработанной учеными ИБК и СС НААН. Оценка ОКС проведена по схеме односторонних циклических скрещиваний на основе трех ЦМС-тестеров. Обсуждение результатов. По результатам исследований установлена высокая эффективность двух-трех циклов индивидуально-семейственного отбора в повышении урожайности корнеплодов многоростковых опылителей сахарной свеклы. После двукратного отбора урожайность корнеплодов выросла на 11,7%, а трехкратного – 13,5% по сравнению с исходными популяциями. Следующие циклы отбора (четвертый-пятый) по соответствующему признаку оказались менее эффективными, в результате проявления инбредной депрессии. При четырехкратном отборе урожайность многоростковых опылителей составила 106,3%, а пятикратного 98,2% до исходных популяций. Самой высокой сахаристостью корнеплодов характеризовались многоростковые опылители четвертого-пятого циклов отбора. Их показатели составили 121,6% и 119,5% к исходным популяциям, соответственно. По комплексному признаку «сбор сахара» самая высокая продуктивность многоростковых опылителей наблюдалась при трехкратном отборе (119,5%). В следующих циклах отбора этот показатель снижался. Показатели урожайности и сахаристости корнеплодов лучших диплоидных многоростковых опылителей сахарной свеклы варьировали в пределах 108,2–116,3% и 98,6–105,5% к групповому стандарту. По сбору и выходу сахара они превышали соответствующие показатели группового стандарта на 9,2–19,2% и 9,5–21,8%. Выводы. По результатам исследований изучена динамика изменения признаков продуктивности многоростковых опылителей сахарной свеклы различных циклов многократного индивидуального-семейственного отбора. Установлено, что самой высокой базовой продуктивностью характеризуются многоростковые опылители третьего цикла отбора, которые целесообразно использовать в качестве источника ценных генотипов-родоначальников линий, а также непосредственно в качестве родительских компонентов гибридов. Создано 10 высокопродуктивных многоростковых опылителей сахарной свеклы с оптимальным сочетанием наиболее значимых селекционно-генетических признаков. &nbsp, Мета досліджень – створення багаторосткових запилювачів буряків цукрових зі звуженою генетичною основою, оцінка динаміки їх продуктивності та комбінаційної здатності на різних етапах багаторазового індивідуально-родинного добору. Матеріали і методика досліджень. Дослідження проводилися на Дослідній станції тютюнництва ННЦ «ІЗ НААН» в лабораторії селекції буряків цукрових у 2009–2020 рр. Вихідним матеріалом слугували сім диплоїдних багаторосткових популяцій буряків цукрових вітчизняної селекції. Створення нових багаторосткових запилювачів здійснено з використанням багаторазового індивідуально-родинного добору. Сортовипробування селекційних зразків виконано за методикою, розробленою науковцями ІБК і ЦБ НААН. Оцінку ЗКЗ проведено за схемою односторонніх циклічних схрещувань на основі трьох ЦЧС-тестерів. Обговорення результатів. За результатами досліджень встановлено високу ефективність двох-трьох циклів індивідуально-родинного добору в підвищенні врожайності коренеплодів багаторосткових запилювачів буряків цукрових. Після дворазового добору врожайність коренеплодів зросла на 11,7 %, а триразового – 13,5 % порівняно з вихідними популяціями. Наступні цикли добору (четвертий-п’ятий) за відповідною ознакою виявилися менш ефективними, внаслідок прояву інбредної депресії. За чотириразового добору врожайність багаторосткових запилювачів становила 106,3 %, а п’ятиразового 98,2 % до вихідних популяцій. Найвищою цукристістю коренеплодів характеризувалися багаторосткові запилювачі четвертого-п’ятого циклів добору. Їх показники становили 121,6 % і 119,5 % до вихідних популяцій, відповідно. За комплексною ознакою «збір цукру» найвища продуктивність у багаторосткових запилювачів спостерігалася за триразового добору (119,5 %). У наступних циклах добору цей показник знижувався. Показники врожайності та цукристості коренеплодів кращих диплоїдних багаторосткових запилювачів буряків цукрових варіювали в межах 108,2–116,3 % і 98,6–105,5 % до групового стандарту. За збором і виходом цукру вони перевищували відповідні показники групового стандарту на 9,2–19,2 % і 9,5–21,8 %. Висновки. За результатами досліджень вивчено динаміку зміни ознак продуктивності багаторосткових запилювачів буряків цукрових різних циклів багаторазового індивідуального-родинного добору. Встановлено, що найвищою базовою продуктивністю характеризуються багаторосткові запилювачі третього циклу добору, які доцільно використовувати як джерела цінних генотипів-родоначальників ліній, а також безпосередньо в якості батьківських компонентів гібридів. Створено 10 високопродуктивних багаторосткових запилювачів буряків цукрових з оптимальним поєднанням найбільш значимих селекційно-генетичних ознак. &nbsp

Urgency of the research. There is a need from industrial practice for developing of methods for linefollowing navigation of automated guided vehicle (AGV) for logistic task in factories without operators. Target setting. Various types of navigation methods are used for vehicles. Actual scientific researches and issues analysis. Navigation of this automated guided vehicle can be made through the color line on ground or through the inductive sensed cable located underground. Also magnetically guided method is used. Various types of optical markers can be also used. Nowadays this type of autonomous robot applications grows up, because there is a need from industry. Uninvestigated parts of general matters defining. Next generation of automated guided vehicle is navigated via using laser scanners and they are also called LGV – Laser Guided Vehicle. This type is not covered in this paper. The research objective. The main aim of paper is to design the sensing system for color line sensing. There are several problems in using of these types of sensors. Manufacturer notes that there is placed daylight filter, but first experiments shows sensitivity to daylight. This problem can occurs when vehicle goes to tunnel. Next problem is when vehicle moves uphill and downhill on a bridge. The statement of basic materials. The color of sensor can be sensed with sensor - reflection optocoupler working in infrared light range. The optocoupler includes the infrared LED transmitter and infrared phototransistor, which senses the reflected light. Optocouplers are placed on bottom side of vehicle. Navigation line is black and other ground area is white. Optocoupler located over the navigation black line has no infrared reflection. Conclusions. The selected sensor system has been adapted for line detection application. Also ramp problems have been solved. Sensors have been successfully installed on linefollower vehicle. Results shows visible difference between the voltage levels related to black and white color line. Future plans is to add camera vision system for automatic recognition of line before vehicle and continuously path planning. Vision systems are also frequently used for obstacle detection and mapping of environment and consequently for path planning., Актуальность темы исследования. Из производственной практики существует потребность в разработке методов дальнейшей навигации автоматизированного управляемого транспортного средства для выполнения логистических задач на заводах без операторов.Постановка проблемы. Различные виды навигации используются для транспортных средств.Анализ последних исследований и публикаций. Навигация этого автоматизированного управляемого транспортного средства может осуществляться через цветную линию на земле или через индуктивный кабель, расположенный под землей. Также используется магнитно-управляемый способ. Также могут быть использованы другие типы оптических маркеров. В настоящее время такое применение автономного робота растет, потому что есть потребность от промышленности.Выделение неисследованных частей общей проблемы. Навигация следующего поколения автоматизировано управляемых транспортных средств осуществляется с помощью лазерных сканеров, которые поэтому называются лазерно-управляемыми машинами. Этот тип не рассмотрен в этой статье.Постановка задачи. Основная цель статьи - разработка сенсорной системы для определения цветных линий. Есть несколько проблем в использовании этих типов датчиков. Производитель отмечает, что там установлен фильтр дневного света, но первые эксперименты показывают чувствительность к дневному свету. Эта проблема может возникнуть, когда автомобиль въедет в туннель. Следующая проблема, когда транспортное средство движется вгору и вниз по мосту.Изложение основного материала. Цвет датчик может распознать с помощью сенсора - отражателя оптопары, работающий в инфракрасном диапазоне света. Оптопара включает в себя инфракрасный светодиодный передатчик и инфракрасный фототранзистор, который воспринимает отраженный свет. Оптопары размещены на нижней стороне автомобиля. Линия навигации черная, а другие участки поверхности белые. Оптрон, расположенный над навигационной черной линией, не имеет инфракрасного отражения.Выводы в соответствии со статьей. Выбранная система датчиков была адаптирована для использования при выявлении линии. Также решены проблемы с пандусом. Датчики были успешно установлены на навигации транспортного средства. Результаты показывают видимую разницу между уровнями напряжения, связанными с черно-белой и цветной линией. В будущем планируется добавить систему видеонаблюдения для автоматического распознавания линии перед транспортным средством и непрерывного планирования пути. Системы наблюдения также часто используются для обнаружения препятствий и отображения окружающей среды и, следовательно, для планирования пути., Актуальність теми дослідження. З виробничої практики існує потреба в розробці методів подальшої навігації автоматизованого керованого транспортного засобу для виконання логістичних завдань на заводах без операторів.Постановка проблеми. Різні види навігації використовуються для транспортних засобів.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Навігація цього автоматизованого керованого транспортного засобу може здійснюватися через кольорову лінію на землі або через індуктивний кабель, розташований під землею. Також використовується магніто-керуємий спосіб. Також можуть бути використані інші типи оптичних маркерів. В даний час таке застосування автономного робота зростає, тому що є потреба від промисловості.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Навігація наступного покоління автоматизовано керованих транспортних засобів здійснюється за допомогою лазерних сканерів, які тому називаються лазерно-керованими машинами. Цей тип не розглянутий в цій статті.Постановка завдання. Основна мета статті - розробка сенсорної системи для визначення кольорових ліній. Є кілька проблем у використанні цих типів давачів. Виробник зазначає, що там встановлений фільтр денного світла, але перші експерименти показують чутливість до денного світла. Ця проблема може виникнути, коли автомобіль в’їде в тунель. Наступна проблема, коли транспортний засіб рухається в гору і вниз по мосту.Виклад основного матеріалу. Колір давач можна розпізнати за допомогою сенсора - відбивача оптопари, що працює в інфрачервоному діапазоні світла. Оптопара включає в себе інфрачервоний світлодіодний передавач та інфрачервоний фототранзистор, який сприймає відбите світло. Оптопари розміщені на нижньому боці автомобіля. Лінія навігації чорна, а інші ділянки поверхні білі. Оптрон, розташований над навігаційною чорною лінією, не має інфрачервоного відображення.Висновки відповідно до статті. Обрана система давачів була адаптована для використання при виявленні лінії. Також вирішені проблеми з пандусом. Давачі були успішно встановлені на навігації транспортного засобу. Результати показують видиму різницю між рівнями напруги, пов'язаними з чорно-білою та кольоровою лінією. В майбутньому планується додати систему відеоспостереження для автоматичного розпізнавання лінії перед транспортним засобом і безперервного планування шляху. Системи спостереження також часто використовуються для виявлення перешкод і відображення навколишнього середовища а, отже, для планування шляху.

Purpose. Identification of soft winter wheat varieties and lines from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev, NAAS by allelic state of Pina–D1 and Pinb-D1 genes for targeted use in the breeding for high confectionery properties of flour. Methods. Identification of the Pina-D1 and Pinb-D1 genes allelic state was performed by polymerase chain reaction (PCR) using allele-specific primer pairs. Confectionery properties of flour were evaluated by determining the quality indicators: the water absorption capacity (WAC) of the flour, trial baking of cookies and evaluation of its quality. Results. According to the results of PCR analysis, 9 samples had an allelic composition of puroindoline genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties. Flour of the lines 'L137-26-0-2', 'L137-26-0-3' had the best confectionery properties, it had a WAC value less than 55%, cookies diameter 85 mm, cookies height 10 mm, estimation of a surface of cookies 7– 9 points, what meets the requirements for soft-grained wheat. 76% of the samples belonged to hard-grained varieties and had the corresponding alleles of the Pina-D1 or Pinb-D1 genes. In the studied sample, Pina-D1 gene is represented by 2 alleles: Pina-D1a and Pina-D1b. 27 samples had Pina-D1a allele, which also allows them to be used in breeding programs for grain quality when crossed with soft samples, 4 ones had Pina-D1b allele. As to Pinb-D1 gene, all hard grain samples had Pinb-D1b allele, and the 'Erythrospermum S 424-1 / 14' line was heterogeneous for Pinb-D1a / Pinb-D1b. The flour of these samples had typical for hard wheat quality indicators: WAC 68% and more, cookie diameter of 60–72 mm, cookie height of 13–15 mm, the surface evaluation of 1–4 points.Conclusions. The studies allowed to differentiate the breeding material and transfer a soft winter wheat cultivar of a confectionery use 'L137-26-0-3' ('Mazurok') which has an allelic structure of puroindolins genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties and high confectionery flour properties for qualification examination., Цель. Идентифицировать аллельное состояние генов Pina-D1 и Pinb-D1 сортов и линий пшеницы мягкой озимой селекции Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН для целевого использования в селекции на высокие кондитерские показатели муки. Методы. Аллельное состояние генов Pina-D1 и Pinb-D1 идентифицировали методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с использованием аллель-специфических пар праймеров. Кондитерские свойства муки оценивали, определив показатели качества: водопоглотительную способность муки (ВПС), пробную выпечку печенья и оценку его качества. Результаты. По результатам ПЦР-анализа 9 образцов имели аллельное состояние генов пуроиндолинов, характерное для мягкозёрных сортов – Pina-D1a и Pinb-D1а. Лучшей по кондитерским свойствам была мука линий пшеницы ‘L137-26-0-2’, ‘L137-26-0-3’, она имела показатель ВПС меньше 55%, диаметр печенья 85 мм, высоту – 10 мм, оценка поверхности печенья составляла 7–9 балов, что соответствовало требованиям к мягкозёрным пшеницам. 76% изученных образцов относились к твёрдозёрным сортам и имели соответствующие аллели генов Pina-D1 или Pinb-D1. В опытной выборке образцов ген Pina был представлен 2 аллелями: Pina D1а и Pina D1b. 27 образцов имели аллель Pina D1а, это также позволило использовать их в селекции на качество зерна при скрещивании с сортами типа soft, 4 – аллель Pina D1b. По гену Pinb все твёрдозёрные образцы имели аллель Pinb D1b, а линия ‘Эритроспермум S 424-1/14’ была гетерогенной Pinb D1а/Pinb D1b. Эти образцы имели соответствующие твёрдозёрным пшеницам показатели качества муки: ВПС 68% и выше, диаметр печенья 60–72 мм, высота – 13–15 мм, оценка поверхности – 1–4 балла. Выводы. Проведенные исследования позволили эффективно дифференцировать селекционный материал и передать на квалификационную экспертизу сорт пшеницы мягкой озимой кондитерского направления использования ‘L137-26-0-3’ (‘Мазурок’), который имеет аллельный состав генов пуроиндолинов (Pina-D1a и Pinb-D1а), характерный для мягкозёрных сортов, и высокие кондитерские свойства муки., Мета. Ідентифікувати за алельним станом гени Pina-D1 і Pinb-D1 сортів та ліній пшениці м’якої озимої селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН для цільового використання в селекції на високі кондитерські показники борошна.Методи. Алельний стан генів Pina-D1 і Pinb-D1 ідентифікували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням алель-специфічних пар праймерів. Кондитерські властивості борошна оцінювали, визначивши показники якості: водопоглинальну здатність борошна (ВПЗ), пробне випікання печива та оцінювання його якості.Результати. За результатами ПЛР-аналізу 9 зразків мали алельний склад генів пуроіндолінів (Pina-D1a і Pinb-D1а), характерний для м'якозерних сортів. Кращим за кондитерськими властивостями було борошно ліній 'L137-26-0-2', 'L137-26-0-3', воно мало показник ВПЗ менший 55%, діаметр печива 85 мм, висоту – 10 мм, оцінку поверхні – 7–9 балів, що відповідало вимогам до м'якозерних пшениць. 76% зразків належали до твердозерних сортів та мали відповідні алелі генів Pina-D1 або Pinb-D1. У дослідженій вибірці ген Pina-D1 був представлений 2 алелями: Pina-D1а та Pina-D1b. 27 зразків мали алель Pina-D1а, що також дозволило використовувати їх в селекційних програмах на якість зерна при схрещуванні зі зразками типу soft, 4 – алель Pina-D1b. За геном Pinb-D1 всі твердозерні зразки мали алель Pinb-D1b, а лінія 'Еритроспермум S 424-1/14' була гетерогенною Pinb-D1а/Pinb-D1b. Борошно цих зразків мало характерні для твердозерної пшениці показники якості: ВПЗ 68% і більше, діаметр печива 60–72 мм, висота – 13–15 мм, оцінка поверхні – 1–4 бали.Висновки. Виконані дослідження дозволили ефективно диференціювати селекційний матеріал і передати на кваліфікаційну експертизу сорт пшениці м'якої озимої кондитерського напряму використання 'L137-26-0-3' ('Мазурок'), який має алельний склад генів пуроіндолінів (Pina-D1a і Pinb-D1а), характерний для м'якозерних сортів, та високі кондитерські властивості борошна.

The article presents results of AMMI analysis of yield capacity and phenotypic stability of 8 promising spring barley lines and 2 standard varieties. The study indentified genotypes that consistently fulfill their genetic potentials under contrastive hydrothermal conditions: lines 06-652 (G4) and 09-837 (G8). Line 09-837 named as ‘Lord’ was submitted to the state variety trial. Benefits of AMMI analysis for assessment of breeding material at the final stage of breeding are shown, Цель и задачи исследований. Целью данных исследований была оценка адаптивности и стабильности урожайности линий ячменя ярового с помощью AMMI анализа и вспомогательных непараметрических статистик для отбора генотипов с высокой продуктивностью и фенотипической стабильностью, благодаря минимальным эффектам G × E.Материал и методика исследований. Исследования проведены в течении 2012-2015 гг. в лаборатории селекции и генетики ячменя Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. Исходным материалом для исследований служили восемь перспективных линий ячменя ярового и два сорта-стандарта Взирец и Командор. Анализ адаптивности и стабильности осуществляли с помощью метода AMMI по Zobeletal. (1988).Обсуждение результатов. С помощью дисперсионного анализа вариабельность урожайности была разделена на эффекты генотипа, окружающей среды и взаимодействия генотип-среда. Наибольшую долю в общей дисперсии составляли эффекты окружающей среды – 89,0 %, эффекты генотипа и взаимодействия генотип-среда были значительно меньше – 5,8 % и 5,2 %, соответственно. Взаимодействие генотип-среда было дополнительно разделено с помощью метода главных компонент (РСА). Первые две оси РСА определяли 95 % от вариабельности взаимодействия генотип-среда, что позволило оценить стабильность генотипов по этим двум компонентам.Наименьший уровень ASV среди исследованных генотипов и, соответственно, максимальную стабильность имели линии 06-652 (G4) и 09-837 (G8), а линии 05-393 (G3), 09-2162 (G7) та 08-1385 (G9) характеризовались высокой вариабельностью урожайности. Линии 06-652 и 09-837 также характеризовались высоким уровнем интегрального показателяYSI, сочетающего урожайность и ее стабильность, что делает их наиболее ценным селекционным материалом. Графический анализ с использованием AMMI1 и AMMI2 биплот указали на генотипы 06-652 (G4) и 09-837 (G8), как наиболее ценные.Выводы. Результаты исследований, как с использованием показателейASV и YSI, так и с помощью построения графиков АММІ1 и АММІ2, показали, что линии 06-652 (G4) и 09-837 (G8) являются наиболее перспективным материалом. Линия 09-837 была передана в Государственное сортоиспытание Украины под названием Пан. Индекс устойчивости SuI оказался неинформативным в наших исследованиях. Таким образом, показана возможность использования АММІ анализа для оценки адаптивных особенностей перспективного селекционного материала на завершающих этапах селекционного процесса, Мета і задачі дослідження. Метою даних досліджень була оцінка адаптивності та стабільності врожайності ліній ячменю ярого за допомогою AMMI аналізу і допоміжних непараметричних статистик для добору генотипів з високою продуктивністю та фенотиповою стабільністю, завдяки мінімальним ефектам G × E.Матеріал і методика. Дослідження проведено протягом 2012–2015 рр. у лабораторії селекції та генетики ячменю Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Вихідним матеріалом для дослідження були вісім перспективних ліній ячменю ярого та два сорти-стандарти Взірець і Командор. Аналіз адаптивності та и стабільності здійснювали за допомогою метода AMMI за Zobel et al. (1988).Обговорення результатів. За допомогою дисперсійного аналізу варіабельність урожайності було розділено на ефекти генотипу, оточуючого середовища та взаємодію генотип-середовище. Найбільшу частку в загальній дисперсії складали ефекти оточуючого середовища – 89,0 %, ефекти генотипу та взаємодії генотип-середовище були значно меншими – 5,8 % и 5,2 % відповідно. Взаємодію генотип-середовище було додатково розподілено за допомогою метода головних компонент (РСА). Перші дві вісі РСА визначали 95 % від варіабельності взаємодії генотип-середовище, що дозволило оцінити стабільність генотипів за цими двома компонентами. Найнижчий рівень ASV серед досліджених генотипів і, відповідно, максимальну стабільність мали лінії 06-652 (G4) та 09-837 (G8), а лінії 05-393 (G3), 09-2162 (G7) та 08-1385 (G9) характеризувались високою варіабельністю врожайності. Лінії 06-652 і 09-837 також характеризувалися високим рівнем інтегрального показника YSI, який поєднує врожайність та її стабільність, що робить їх найціннішим селекційним матеріалом. Графічний аналіз із застосуванням AMMI1 та AMMI2 біплот показали на генотипи 06-652 (G4) і 09-837 (G8) як найцінніші.Висновки. Результати дослідження як з використанням показниківASV і YSI, так і за допомогою побудови графіків АММІ1 і АММІ2, показали, що лінії 06-652 (G4) та 09-837 (G8) є найперспективнішим матеріалом. Лінію 09-837 було передано до Державного сортовипробування України під назвою Пан. Індекс стійкості SuI виявився неінформативним у наших дослідженнях. Таким чином, показано можливість використання АММІ аналізу для оцінки адаптивних особливостей перспективного селекційного матеріалу на завершальних етапах селекційного процесу

В статье представлен путь развития символического языка голландского художника Яна Тооропа (1858-1928), современника Ван Гога и Густава Климта, сыгравшего большую роль в формировании и становлении символизма на европейской арене конца XIX – начала XX века. Анализируя личность художника, его творческий путь и ключевые произведения, статья открывает стилистику произведений мастера и его значение для развития отдельных направлений., The article presents a development way of the symbolic language of the Dutch painter Jan Toorop (1858-1928), a contemporary of Van Gogh and Gustav Klimt, who played a big role in the formation and establishment of the symbolism in the European countries at the end of XIX – beginning of the XX century. Analyzing the personality of the artist, his creative path, and the main works, the article reveals the style of the works and its importance for the development of certain art areas., №2(3) (2019)