Search

Мета дослідження – визначити вплив лютеранства на освіту та музичну культуру у Великому князівстві Литовському. Методологія дослідження включає культурно-історичний аналіз, що дав можливість проаналізувати та дослідити вплив лютеранства на музичну культуру у Великому князівстві Литовському. Джерелознавчий та музично-теоретичний методи використані під час пошуку та аналізу церковно-співочих збірників. Біографічний метод дослідження був вжитий для проведення систематизації відомостей про життя і творчість теологів, композиторів та теоретиків. Наукова новизна дослідження. Вперше проаналізовано вплив лютеранства на освіту, книговидання та музичне мистецтво. Виявлено перші церковно-співочі збірники, в яких прослідковується поступовий перехід від монодії до багатоголосся. Висновки. В процесі дослідження впливу лютеранства на освіту та музичну культуру у Великому князівстві Литовському встановлено, що одним із головних шляхів занесення протестантських ідей стало навчання шляхетського та міщанського українського юнацтва в західноєвропейських лютеранських університетах. Конкуренція між православними, католицькими та протестантськими школами, яка існувала у Великому князівстві Литовському, сприяла розвитку освіти в країні. В XVІ ст. Вільно було поліграфічним центром Великого князівства Литовського, де друкарі змагалися один з одним, видаючи книги різними мовами та з протилежними релігійними позиціями. В цей період завдяки литовським протестантам друкуються церковно-співочі збірники. Піснеспіви в перших збірниках об’єднували стилістичні тенденції протестантських хоралів, чеських реформаторів та традиції місцевих майстрів.

В статье рассматривается эволюция пропаганды с античных времен по настоящее время. Рассмотрена античная протопропаганда. Проанализированы процессы перехода от античности к раннехристианству с точки зрения государственной идеологии. Проанализировано возникновение протестантизма и его роль в развитии капитализма и становлении экономической системы ХХ века, которые авторы называют экономическая модель Кейнса-Бернайса. Рассмотрены новейшие пропагандистские возможности и потенциал использования обработки Больших данных. В статье исследуется феномен последнего десятилетия – социальные сети, как новый инструмент пропаганды. В настоящей работе авторы использовали системный метод, психологический метод, метод сравнительно-исторического анализа, с использованием современной терминологии включая, вводимую авторами терминологию, позволяющую усовершенствовать методологическую базу. Научная новизна настоящей работы состоит в рассмотрении пропагандистских возможностей Голливуда и анализе потенциала использования обработки Больших данных, в новых терминах внедрение будущего потребления, внедрение шаблонов поведения, инфокапсула; описание послевоенной экономики, как модели Кейнса-Бернайса.В заключение, делается вывод о сингулярности пропаганды и необходимости дальнейшего исследования данного феномена.

The article represents two Glagolitic editions stored in St. St. Cyril and Methodius National Library’s collection of rare Croatian books. First of them is a new found copy of Tabla za dicu/Abecedarium – printed in Tübingen (Urach) in 1561 by Primož Trubar. Actually it is the 14th copy of the book known until now, preserved completely and bound. The second is a copy of Breviarium Romanum from the year 1688, the last known Glagolitic printed book. In this paper the history of the Glagolitic books printed in the 16th and 17th century is described. Some pedagogical and theological aspects have been commented to represent both books as a part of the European cultural process and heritage and to clarify their place and role for the literary and cultural life of South Slavs (in particular Bulgarians)., В статията са представени две глаголически издания, съхранявани в колекцията от редки хърватски книги на Националната библиотека »Св. Св. Кирил и Методий«. Първата е новооткрит екземпляр от изданието на словенския печатар Примож Трубар Табла за дицу/Abecedarium, глаголически буквар, отпечатан в Тюбинген (Урах) през 1561 г. Книгата е четиринадесетият по ред известен до този момент екземпляр в света, запазен напълно и подвързан. Второто издание е екземпляр от Бревиарий, отпечатан в Рим през 1688 г. – втората и последна за колекцията глаголическа книга. Във фокуса на представянето е историята на печатната глаголическа книга (ХVІ–ХVІІ в). В коментарната част са разгледани някои педагогически и теологични аспекти, които представят двете книги като част от културните процеси в Европа и от европейското културно наследство, както и изясняват мястото и ролята на тези издания в литературния и културния живот на южните славяни (в частност на българския народ).