Search

The problem of didactic terms and receptions of forming of conformities to the law, facilities and rules of construction of picture is examined in the article, as component of development of creative capabilities of students.

In the article is examined the problem of didactic terms and receptions of forming systems approach during the prosecution of school-drawing in a section “Drawing of a human figure” as a development component of creative capabilities of students.

It has been proposed to add a load-lifting crane with a flexible cable suspension of cargo with an additional side balancing cable. The latter is located predominantly horizontally. An additional rope is attached to the boom, and is also fastened by the unit to the main cargo cable at its intermediate point between the boom tip and the load handler. It does not require the addition of a drive drum with a cable winch with a rotary damping mechanism. Using the example of a pipe-laying crane in the Matlab modeling environment, an imitational mathematical model has been developed that allows us to investigate the free sways of a separate load in the lateral direction, taking into account the additional balancing rope. The simulation model takes into account not only the angular degrees of freedom, but also the stretching of two sections of the cargo rope. The linear and angular energy dissipation coefficients of each of the two sections of the cargo rope, as well as the linear dissipation coefficient of the side balancing cable, are set depending on the length of the respective sections. The use of a simulation model made it possible to establish that as a result of the use of a side balancing cable connected to the main cargo cable, the attenuation coefficient of uncontrolled cargo sways in the lateral direction increases significantly. In this case, the average sway period decreases, and the logarithmic decrement of sways also increases. The dimensions of the area of sway of the cargo with this method of clearing, are reduced, which contributes to improving the safety of the workflow.

Представлена рецензия на монографию Ф. Аммона, в центре которой – история вхождения и интеграции территорий исторической Грузии в пространство Российской империи. В своей книге немецкий историк сосредоточился на поиске корней и предтеч современных российско-грузинских политических конфликтов. Автор последовательно описывает события XVIII–XIX вв. Ф. Аммон показывает обстоятельства заключения Георгиевского трактата 1783 г., провозглашения Манифеста о присоединении Грузии 12 сентября 1801 г. При этом автор называет вхождение Восточной Грузии в административно-политическое пространство Российской империи оккупацией, а последующую политику российских властей рассматривает как русификацию. Аргументация этих положений основана на известной научной литературе, архивные и опубликованные документальные свидетельства Ф. Аммоном, по замечанию авторов рецензии, систематически не использовались. Подтверждением репрессивной политики Российского государства, по мнению Ф. Аммона, являются вооруженные протесты и политические заговоры, которые происходили на южной окраине империи в первой половине XIX в. Историк кратко отмечает и другую сторону имперской политики: создание образовательной системы, культуртрегерские инициативы власти, социальные трансформации. Однако все это, по мнению Ф. Аммона, также является составным элементом русификаторской политики. В рецензии приведена критика некоторых положений книги.

У запропонованому дослідженні розглянуто тематику монотеїстичних та містичних мотивів у давньокитайській «Книзі пісень», а також історичні обставини її генези, включно з гіпотетичною реконструкцією давньокитайських вірувань та інтелектуальної атмосфери досліджуваного періоду. У статті розкрито ключові релігійні теми давньокитайської поетики, особливу увагу приділено розділам од та гімнів. Мета розвідки – розкрити відображення найдавніших елементів нематеріального (філософського та релігійного) світогляду Китаю в поетичних творах «Книги пісень» та проаналізувати виявлені в її одах та гімнах містичні мотиви. Ключову увагу приділено концепту Неба як відображенню найвищої містичної сили в давньокитайській літературі та ролі культу Неба. Висвітлено образ Верховного владики Верхнього неба як персоніфікацію небесних сил, який у давньокитайській «Книзі пісень» виступає у ролі правителя світу. Актуальність статті полягає у комплексному аналізі структури «Книги пісень» та історії наявної на сьогодні її версії («Мао Ши»), зокрема систематизації всіх гімнів та пісень, що включають в себе містичні мотиви, а також розгляді монотеїстичного компоненту класичної давньокитайської культури. «Книга пісень» містить ключові монотеїстичні мотиви культу Неба та Небесного імператора, легенди про контакт давньокитайських князів з вищими небесними силами, Небесним імператором, що є джерелом монотеїстичних та теїстичних вірувань у культурі давнього Китаю. Поезія «Книги пісень» значно вплинула на подальший розвиток китайської літератури, літератури країн Далекого Сходу, Центральної та Південно-Східної Азії. Вивчення зазначених впливів є перспективним у контексті подальшого наукового пошуку в цій царині.

У статті розглянуто зміни, що відбулися в китайському етнокультурному середовищі на межі 2–3 ст. н.е. Проаналізовано літературно-історичні причини виникнення коротких містичних оповідань у середньовічній китайській прозі, охарактеризовано їх найрозповсюдженіші моделі та хронотоп, виявлено особливості сприйняття містичного та надприродного, що дозволить у подальших дослідженнях детально розкрити різні аспекти китайської містичної літератури та середньовічної прози.

In the article are examined the problem of summarite methods of man-figure forms in the different historic periods of graphic arts with the aim to use time-accumulated езуклепее for developing the students creative abilities.