Search

У збільшенні продуктів тваринництва важлива роль належить кролівництву, одній зі скоростиглих галузей дрібного тваринництва. Від кролиці і її приплоду за рік можна отримати понад 100 кг м’яса. Організм кроликів, як і інших с.-г. тварин, впродовж життя підпадає під вплив абіо- і біотичних чинників, що обумовлюють депресію росту, зміну морфологічного складу крові, імунологічних показників. На сьогодні заслуговує на увагу використання біологічно активних препаратів, що підвищують імунологічну реактивність, стимулюючи ріст, розвиток і резистентність. Застосування пробіотичних препаратів молодняку тварин на ранніх стадіях вирощування нормалізує мікрофлору шлунково-кишкового тракту, стимулює синтез імуноглобуліну IgA, підвищує природну резистентність організму, активізує гомеостаз. Метою роботи було провести гігієнічну оцінку впливу пробіотика Біосевен на природну резистентність організму кролів. Для отримання наукової інформації використовували наступні методи спостереження: біологічні, гематологічні, біохімічні дослідження, статистичні. Дослідження проводили на кролях породи сірий велетень обох статей. В експериментах використано здорових тварин з відповідною масою тіла. Коливання маси тіла у групах не перевищували ±10,0 %. Тварин утримували групами в клітках із дотриманням санітарно-гігієнічних вимог. У науково-дослідній роботі обґрунтовано використання нового вітчизняного біологічно активного препарату (пробіотика) Біосевен, як засобу превентивної дії. Доведено позитивний вплив препарату на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові тварин, підвищення природної резистентності та інтенсивності росту кролів. За проведення морфологічних досліджень установлено, що рівень ендогенної інтоксикації організму кролів дослідних груп та контролю впродовж періоду спостережень залишався стабільним і становив 17,95-18,33 % (дослідні) та 18,42±0,55 – контроль, що вказує на відсутність супресорної дії пробіотика Біосевен на антиоксидантні властивості організму кролів у дозах 0,5-5,0 г/гол. Економічна ефективність від застосування Біосевену: зниження захворюваності тварин, підвищення їх збереженості, середньодобового приросту маси тіла, а отже і додаткового приросту на 0,300-1,200 кг (залежно від дози), зменшення затрат на отримання одиниці продукції (на 0,5 %) та зниження собівартості тваринницької продукції на одну голову за період досліду на 5,0–15,0 грн. Отже, гігієнічна оцінка впливу пробіотика Біосевен на природну резистентність організму кролів вказує на відсутність супресорної дії препарату на метаболічні процеси організму лабораторних тварин.

Важливою ланкою підтримки епізоотичного благополуччя країни є своєчасно встановлений діагноз інфекційної хвороби тварин. В умовах сьогодення та підвищених вимог до біобезпеки зростає важливість своєчасного та якісного проведення лабораторних досліджень. За більшості заразних хвороб лише лабораторно підтверджений діагноз є остаточним. Класичний бактеріологічний метод є основою для експертного висновку – як результату лабораторного дослідження, спрямованого на виявлення збудників бактеріозів. Актуальність зоонозів обумовлюється епізоотологічним, епідеміологічним, екологічним, соціально-економічним значеннями та небезпекою для людини і тварин. У статті проведено ґрунтовний аналіз та репрезентовані результати лабораторних досліджень біоматеріалу від різних видів тварин та дані щодо домінуючих і спорадично виникаючих збудників бактеріозів на території Харківської області. Визначено структуру основних збудників та об’єктів виділення. Зокрема, за результатами аналізу бактеріологічних досліджень встановлено, що на території Харківської області циркулюють збудники колібактеріозу (41,0 %), стафілококозу (30,0 %), стрептококозу (17,0 %), сальмонельозу (5,0 %), пастерельозу (2,0 %). Частка збудників дизентерії, аеромонозу та американського гнильцю бджіл становить по 1,48 % кожна. Результати досліджень доводять необхідність продовження проведення як активного, так і пасивного бактеріологічного моніторингу з виявлення збудників бактеріозів на території Харківської області та всій території України з метою підтримання суспільної та своєчасної профілактики зоонозних захворювань.

Стаття присвячена визначенню факторів, що здійснюють вплив на інвестиційну привабливість підприємства та узагальнюючого підходу при визначенні його інвестиційної привабливості. Авторами проаналізовано основні аспекти оцінки інвестиційної привабливості підприємства, де серед основних визначено привабливість продукції підприємства, кадрову, інноваційну, фінансову, територіальну, соціальну привабливість. Виявлено взаємозв’язок між інвестиційною привабливість та фінансовим станом підприємства. Доведено, що інвестиції дають підприємству конкурентну перевагу і часто є каталізатором зростання. Для інвесторів надзвичайно важливим є аналіз та оцінка інвестиційної привабливості підприємства, оскільки це дає можливість мінімізувати ризик неправильного інвестування. Ефективність інвестиційної діяльності промислового підприємства значною мірою залежить від організації управління інвестиційною діяльністю на ньому. Обґрунтовано необхідність під час дослідження інвестиційної привабливості підприємства оцінювати не лише саме підприємство, а й ринок та галузь в якому перебуває це підприємство в цілому. Зроблено акцент на необхідності ефективної організації управління інвестиційною діяльністю на підприємстві та підвищення інвестиційної активності підприємства. У висновках зазначено, що у сучасних умовах існує декілька підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств. чим більше підходів і методів буде використано в процесі оцінки, тим більшою буде ймовірність того, що сукупне відображення інвестиційної привабливості підприємства буде об'єктивним. Доведено, що інвестиційна привабливість підприємств є основним механізмом залучення інвестицій в економіку. Інвестиційна привабливість залежить від зовнішніх (рівень розвитку регіону та галузі, розміщення підприємства) і внутрішніх (всередині підприємства) факторів.

Розглянуто, проаналізовано й узагальнено світовий досвід розвитку органічного виробництва. Систематизовано та проаналізовано статистичну інформацію, яка стосується обсягів світового ринку органічної продукції. На підставі проведеного аналізу чотирьох міжнародних звітів, які торкаються стану та перспектив розвитку цього ринку було встановлено, що прогнозують майже в тричі його зростання продовж наступних десяти років. З'ясовано, що глобальний ринок органічних продуктів харчування та напоїв виріс завдяки зростанню свідомості споживачів щодо свого здоров'я та численним перевагам безпечного споживання органічних продуктів харчування та напоїв. Виокремлено чинники, які сприяють зростанню даного ринку, а саме – причин розширення обсягів споживання його органічної продукції та обізнаності про її користь для здоров'я, підвищенню доступності органічних продуктів харчування та вишуканих напоїв. Виявлено, що зростанню світового органічного ринку сприятиме впровадження в дію законодавства в галузі органічного сільського господарства, адже 74 країни світу повністю запровадили правила такого господарювання, водночас 21 країна має органічні правила, проте не повністю впроваджені, а 50 країн ще розробляють відповідне законодавство. Іншим чинником, який істотно впливає на зростання світового ринку органічної продукції, на нашу думку є зростання органічних сільськогосподарських угідь, які, станом на кінець 2021 року в усьому світі становили 1,6 %. У цьому ж році площа органічних сільськогосподарських угідь збільшилася на 1,3 млн га, що на 1,7 % більше порівняно з попереднім роком. У проведеному дослідженні обґрунтовано подальші перспективи розвитку світового ринку органічної продукції на підставі аналізу та систематизації статистичної інформації, яка відображена у різних доступних джерелах. Зазначено, що не зважаючи на воєнну агресію РФ вітчизняні оператори органічного ринку зуміли дещо наростити обсяги експорту органічної продукції.

У статті наведено дослідження якості насіння сої сортів різних строків збирання, що часто відрізняється своїми якісними показниками. Задля підвищення такої якості доцільно проводити фракціонування насіння за різними властивостями (геометричні розміри, густина ін.). Мета дослідження – вивчити питання формування якості насіння сої залежно від процесу його фракціонування. Для досягнення мети були поставленні наступні завдання дослідження: провести технологічну оцінку насіння сої раннього та пізнього сортів; встановити процес фракціонування та визначити його вплив на якість насіння. Предметом досліджень було насіння сої раннього сорту (вегетаційний період – 105 днів) та пізнього сорту (вегетаційний період – 120 днів). Об’єкт дослідження – це процеси формування якості насіння сої під час його фракціонування. Для дослідження використовували сита з круглими отворами діаметром: 6,0 мм, 5,5 мм, 5,0 мм, 4,5 мм, 4,0 мм, 4,25 мм, 4,0 мм, 3,37 мм, 3,5 мм, 3,25 мм, 2,5 мм, 2,0 мм, 1,0 мм. У результаті вимірів геометричних характеристик насіння сої, що вивчали встановлено, що насіння раннього сорту вирізняється більшими лінійними значеннями. Так, довжина насіння знаходилась в межах від 5,0 до 7,0 мм, ширина – від 4,0 до 7,0, а товщина – від 2,0 до 4,0 за середніх значень відповідно 6,0, 4,6 і 3,1 мм. В свою чергу, зерно сої пізнього сорту поступалося за їхніми середлніми лінійними показниками довжини, ширини і товщини на 8, 9 і 32% відповідно. За обома сортами спостерігали тенденцію до збільшення значення густини зі зменшенням розміру насіння. За допомогою фракціонування насіння можна запобігти самосортування насіння під час переміщенні та струшуванні, та в результаті ефективного очищення, покращити його якість, відокремивши зерно з більшим вмістом білка.

В статті розкривається проблема необхідності проведення окремих експериментально-дослідницьких дій, спрямованих на встановлення можливості сприйняття особою певних фактів або явищ, здійснення нею конкретних дій, наявності або відсутності певних вмінь і навичок тощо. Такі дослідження виконуються шляхом проведення слідчого експерименту. Разом із тим слідчий експеримент, як і будь – яка інша слідча дія, забезпечує не тільки перевірку даних, що мають значення для провадження кримінальної справи, а також отримання нових доказів (зокрема, встановлення механізму утворення слідів кримінального правопорушення). Особлива увага звертається на те, що розкриття кримінальних правопорушень та розслідування кримінальних проваджень – складний процес пізнання, який детально регламентований кримінально-процесуальним законом. Відступ від якого розцінюється як порушення закону. Процесуальною формою діяльності слідчих під час проведення попереднього розслідування є слідчі дії, що виступають одночасно і як спосіб доказування. Але такі слідчі дії, як допит, виїмка, пред’явлення для впізнання отримали, загальне визнання (як у теорії, так і на практиці), то стосовно слідчого експерименту, передбаченого ст. 240 КПК України, єдності в поглядах не існує. Через це виникають проблеми вибору тактики проведення слідчого експерименту; оцінювання отриманих під час його проведення результатів; визначення ролі цієї слідчої дії в процесі доказування. Тому в статті зроблено висновок про необхідність аналіз стану проблем і концептуальних основ вдосконалення процедури отримання нової доказової інформації та перевірки наявних доказів шляхом проведення слідчого експерименту, що має забезпечити швидке, якісне й ефективне розслідування кримінальних правопорушень. Крім цього, автором звертається увага на те, що слідчий експеримент є найбільш трудомісткою складною слідчою дією, оскільки у ньому бере участь велика кількість осіб. Проте результати правильно проведеної слідчої дії відіграють важливу роль у процесі доведення вини осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, особливо за їх відмови від раніше наданих показань або у випадку смерті. Якісне та ефективне проведення слідчого експерименту вимагає ретельної підготовки, чіткої організації та використання низки тактичних прийомів і комбінацій, що не тільки дозволить одержати правдиві показання, та довести причетність певних осіб до кримінальної діяльності.

Стаття присвячена питанням формування і розвитку кримінально-виконавчої політики України на сучасному етапі її становлення, як правової системи держави. Політика відображає принципи, стратегію, основні напрямки та форми досягнення соціальних цілей, що стоять перед суспільством, його політичними і владними структурами. Варто зазначити, що мета соціальної політики має складну ієрархію, яка залежить від характеру і спрямованості діяльності держави та й органів щодо реалізації цієї діяльності. Окрім того кримінально-виконавча політика в Україні спрямовує діяльність держави, і її відповідних органів на профілактику злочинів та інших правопорушень, адже їхнє своєчасне відвернення і припинення, реалізацію відповідальності осіб, які скоїли злочини, виконання покарання щодо засуджених і досягнення його цілей. Водночас політика у сфері виконання кримінальних покарань є логічним відображенням загальної та кримінальної політики держави, проявом державної стратегії забезпечення національних інтересів та громадської безпеки, необхідним елементом вираження ставлення держави та суспільства до злочинності, можливості боротьби з нею, а також підтримання правопорядку. Врегулювання норм кримінально-виконавчого законодавства, норм кримінального законодавства у частині призначення та виконання покарань завжди корелюють з актуальними змінами видів та способів скоєння злочинів, загальною динамікою та станом злочинності у певний період, сучасними внутрішніми та зовнішніми кримінологічними загрозами. В рамках кримінально-виконавчої політики розробляються основні напрямки, форми та методи виконання покарань, застосування інших заходів кримінально-правового характеру, надання виправного впливу на засуджених, взаємодії системи виконання покарань з іншими державними органами та громадськими формуваннями. Політика держави у цій сфері багатопланова і, в першу чергу, вона визначає основи кримінальної політики, яка являє собою заснований на об’єктивних законах розвитку суспільства напрямок діяльності державних і громадських органів з охорони інтересів народу від злочинних посягань, виконання заходів державного примусу до осіб, які їх вчинили, а також заходів з попередження злочинів. Цілі і завдання сучасної кримінально-виконавчої політики базуються на вироблених міжнародним співтовариством положеннях про поводження із засудженими, відповідних міжнародних актах, досягненнях науки.

Ранній неонатальний сепсис здебільшого має бактеріальну природу (у 84% випадків), у 12% – грибкову, а в 4% – вірусну та паразитарну. За даними Європейського центру контролю захворювань та профілактики (CDC), виникнення сепсису в новонароджених тісно пов’язане з масою тіла при народженні, гестаційним віком, а також із кольором шкіри. Встановлено, що найтяжчий стан спостерігається в дітей з масою тіла 400–1500 г і гестаційним віком менше 30 тижнів. Паразитарний сепсис у новонароджених належить до тяжких форм дитячого сепсису з високим рівнем летальності. Клінічний випадок. Наведено досвід успішного лікування 2 дітей з тяжким паразитарним сепсисом в умовах пологового будинку, коли пацієнти були нетранспортабельними. На початку лікування детально вивчено анамнез кожної вагітності. Обом пацієнтам, починаючи з першої доби, проведено комплексне інструментальне дослідження (ультразвукове і рентгенологічне), а також лабораторні дослідження крові (полімеразна ланцюгова реакція, імуноферментний аналіз, коагулограма, С-реактивний білок, прокальцитонін, загальні біохімічні тести). Першу дитину, передчасно народжену на 30-му тижні вагітності з вагою 1070 г, лікували від внутрішньоутробного хламідіозного сепсису. Другу, народжену в строк, яка страждала на внутрішньоутробний токсоплазменний сепсис і резус-конфлікт, почали лікувати внутрішньоутробно – на 30-му тижні вагітності. Обох дітей лікувала багатопрофільна команда, діти одужали. Висновки. Позитивний результат лікування демонструє ефективність патогенетичного підходу до лікування тяжких форм сепсису в новонароджених. Комплексна спеціалізована протизапальна терапія і стимуляція захисних механізмів дає змогу вилікувати новонароджених і завчасно народжених дітей, навіть із паразитарним сепсисом. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Метою статті є здійснення ретроспективного аналізу коміксу як об’єкта дослідження в наукових роботах українських і зарубіжних науковців у галузі мальопису та коміксології, а також у систематизації основних періодів вивчення цієї теми у світовому науковому просторі. Методологія дослідження базується на застосуванні як загальних, так і спеціальних методів наукового пізнання, зокрема ретроспективного, теоретико-дослідницького, системно-структурного та емпіричного. Зазначений методологічний підхід дозволив розкрити і проаналізувати дослідження зарубіжних та українських науковців щодо історичних аспектів становлення коміксу як самостійного складного мультимодального утворення. Наукова новизна виконаного дослідження полягає в тому, що у роботі комплексно розглянуто основні аспекти та актуальні наукові підходи до дослідження мальопису серед вітчизняних і зарубіжних науковців та здійснено періодизацію розвитку коміксів із виділенням його семи етапів як інформаційного продукту і розкрито їх специфіку. Автором встановлено, що комікс є інтерсеміотичним феноменом людської творчої діяльності, самостійним складним мультимодальним утворенням. У висновках у результаті детальної характеристики особливостей наукових досліджень у сфері коміксології аргументовано появу нових тенденцій у дослідженні науковцями графічних історій не лише в розрізі ретроспективи коміксу як окремого напрямку мистецтва, а й таких, як: взаємодія вербальних і невербальних компонентів; соціального впливу мальованих історій на життя та побут читачів; інформаційно-комунікаційних властивостей мальованих історій; особливості лінгвокультурологічних аспектів коміксу; визначення дефініції поняття «комікс»; співвідношення певних композиційних складових коміксу інформаційно-комунікаційних властивостей мальованих історій; системне дослідження різновидів та типології коміксу.

медицини. Останнім часом активізувався дослідницький інтерес до надважливої ролі лікарських рослин в медичній сфері. Метою цієї статті є зосередження уваги на виокремленні із лікарських засобів тих, які містять лікарські рослини і вжива- ються у практичній медицині та на ролі лікарських рослин в медицині сьогодення. Також проаналізувати структуру моделей словосполучень лікарських рослин. Медицина розвивається і тому постійно з’являються нові лікарські засоби, які містять лікарські рослини. Актуальним завданням даної статті є спостереження за розширенням досліджень з вишукування джерел для отримання нових ефективних і безпечних лікарських препаратів рослинно- го походження. Висновки. Дослідження, в якому зосереджено сучасне значення лікарських рослин та аналіз структури словосполучень у назвах лікарських рослин, дозволяє стверджувати, що лікарсь- кі рослини як сировина, але перш за все діючі речовини, що вивільняються з них, залишаються цінними помічниками ме- диків, гарантією чого є подальший розвиток медичних наук, у тому числі фахової термінології. Сучасні реалії наголошують, що вченим, біологам, лікарям, фітотерапевтам потрібно поєдна- ти всі свої сили та знання, щоб повною мірою використати тися- чолітній досвід народної медицини для зцілення людини. На сьогоднішній день медицина активно використовує лікарські рослини тому вивчення моделей термінів є досить перспектив- ним напрямком.

Розглянуті основні підходи до розробки імітаційних моделей, освітлені їх недоліки та переваги. Розглянута імітаційна модель процесу глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей з використанням парокомпресійного теплового насосу, до складу якої входять імітаційні моделі компресора, конденсатора, електронного розширювального вентиля, випарника, переохолоджувача та контактного теплообмінника – утилізатора тепла пароповітряних сумішей. Імітаційні моделі цих складових побудовані з використанням експериментальних даних, отриманих авторами в результаті виконання фізичних натурних експериментів на лабораторній дослідній установці. В імітаційній моделі випарника теплового насосу реалізовано функцію розрахунку «баластної» та «ефективної» витрати холодоагенту. «Баластна» витрата виникає за рахунок переохолодження холодоагенту до температури кипіння і супроводжується випаровуванням його частки, яка не приймає участі у відборі тепла випарником. Для цього до імітаційної моделі випарника була додана підсистема розрахунку перепаду температур кипіння (тиску) по довжині випарника в залежності від витрати холодоагенту та температурного напору у випарнику, що враховує довжину ділянки випарника на якій відбувається кипіння рідкої фази. Залежність перепаду тиску по довжині випарника від витрат холодоагенту через нього є не монотонно зростаючою функцією а має екстремум і спадає при рівнях перегріва холодоагенту від 15 до 0 °С. Тиск на виході випарника розраховується в моделі з використанням нелінійної функції двох змінних – положення електронного розширювального вентиля та частоти обертання компресора. Динамічні властивості каналів моделюються ланками, передатні функції яких були отримані в результаті фізичних експериментів. Проведена перевірка розробленої імітаційної моделі на адекватність, для чого було організовано ряд комп’ютерних експериментів з умовами, аналогічними умовам проведення натурних фізичних експериментів. Порівняння результатів моделювання та фізичного експерименту показало високу ступінь їх схожості.

Представлено науку як ланку інноваційної системи і науково-технологічного процесу, що охоплює дві економічні сфери: фундаментальні дослідження і прикладну діяльність. Проведено теоретичне узагальнення сучасних аспектів науково-технологічного розвитку у межах реалізації інноваційної моделі економіки України. Сучасне постіндустріальне інформаційне суспільство, на порозі якого стоїть також і Україна, відрізняється системним впливом на виробництво в цілому. Реалізація інноваційної моделі економіки в Україні, у межах якої розглядається науково-технологічний розвиток, включає модернізацію засобів виробництва, створення нових видів послуг, нових методів підготовки персоналу та розвитку його потенціалу. Підкреслено, що ефективність праці пов’язана не тільки з освітою, досвідом і навичками, а також з особистісними якостями, нормами поведінки, здатністю використовувати нові технології. Узагальнено закордонний досвід регулювання науково-технологічної діяльності і фінансова підтримка з боку державних фондів, аспекти взаємодії держави з університетами, організаційне забезпечення інноваційної діяльності.

Розглядаються основні питання визначення структури та призначення моделей, які використовують-ся при дослідженні системи технічного забезпечення (ТхЗ), основних шляхів їх реалізації в ході навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності курсантів; надаються деякі рекомендації командиру зенітного підрозділу з питань покращення системи ТхЗ з метою якісної підготовки спеціалістів за фахом та вдоско-налення навчального процесу підготовки спеціалістів факультету. Це в деякій мірі дозволяє покращити питання підвищення ефективності навчання на факультеті.

У статті розглянуто актуальність і необхідність застосування систем, що дозволяють утилізувати тепло пароповітряних сумішей як енергетичних відходів. Розглянуто різні варіанти утилізації на прикладі газових котлів, як джерела великої кількості енергетичних відходів у вигляді димових газів, виділені їх недоліки. Для більш глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей запропоновано можливість застосування теплового насоса, а також удосконалення системи автоматичного керування процесом утилізації тепла димових газів з тепловим насосом у складі, для подальшого підвищення енергетичної ефективності. Представлена параметризована схема технологічного процесу утилізації тепла димових газів. Наведені результати експериментів, по дослідженню процесу утилізації в автоматичному режимі на фізичній моделі, розробленій авторами. Проведено аналіз результатів. Виконана структурна ідентифікація процесу утилізації тепла димових газів як об’єкту керування, виділені основні канали керування, перехресні зв’язки між ними, та найбільш впливові збурення. Складено параметричну схему процесу як об’єкту керування. Проведено параметричну ідентифікацію основних каналів керування, перехресних зв’язків та контрольованих збурень в ході якої отримані математичні моделі основних каналів перетворення координатних дій.

Мета. Дослідження стану вільнорадикальних процесів, перекисного окислення ліпідів, антирадикального захисту та вмісту цитокінів у сироватці крові хворих з бластоматозною жовтяницею. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 80 хворих у віці від 38 до 83 років, які мали бластоматозну жовтяницю до оперативних втручань. Всі пацієнти були розподілені на три групи в залежності від тяжкості жовтяниці, визначеної за класифікацією Е. І. Гальперіна (2012), для оцінки та прогнозування післяопераційних результатів. До 1-ї групи включили 18 (22,5%) пацієнтів з жовтяницею класу А, до 2-ї групи - 32 (40%) пацієнти з жовтяницею класу В, до 3-ї групи - 30 (37,5%) пацієнтів з жовтяницею класу С. У 68 (85%) пацієнтів діагностовані III і IV стадії захворювання. Результати. В умовах клінічного перебігу бластоматозної жовтяниці всіх трьох класів тяжкості у сироватці крові хворих значно збільшувався вміст середньомолекулярних пептидів і аміаку; антиоксидантний гомеостаз характеризувався збільшенням вмісту в сироватці крові малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, підвищенням активності церулоплазміну і зниженням активності каталази (р < 0,05); вміст у сироватці крові цитокінів IL-1β, IL-6 і ІL-8 значно підвищувався (р < 0,05), водночас динаміка змін вмісту цитокінів ІL-4 і ІL-10 була зворотною (р < 0,05). Порівняння середніх міжгрупових відмінностей за критерієм Спірмана показало, що показники рівня васкулоендотеліального фактора росту були вірогідними у хворих з жовтяницею класів A і B (r = -0,90, p = 0,000), класів B і C (r = 0,726, p = 0,000) та класів A і C (r = 0,489, p = 0,041). Встановлено, що рівень васкулоендотеліального фактора росту, який у середньому становив 346 пг/мл, був єдиним показником, що мав більшу точність у разі порівняння хворих з раком і умовно здорових людей (площа під RОС-кривою становила 0,943, чутливість - 86,8%, специфічність - 82,4%, загальна точність - 82,3%). Висновки. Порушення функції ендотеліальних клітин і клітин гладких м’язів судин, індуковане вільнорадикальними процесами і антирадикальною захисною системою, призводить до розвитку ендотеліальної та судинної дисфункції, яка, ймовірно, ініціює та індукує гіпоактивність судин і вазодилатацію, а рівень васкулоендотеліального фактора росту має більшу точність у разі порівняння хворих з раком і умовно здорових людей.

У статті методом історико-наукового аналізу досліджено розвиток буряківництва України часів колгоспної дослідної справи (1930-х–1950- х рр.). Встановлено, що досягнення відбувалися на колективній основі відповідно до виконання урядових рішень, поставлених перед сільським населенням. Визначено, що діяльність у колгоспах здійснювалася на чолі з агрономічними організаціями на селі у вигляді хат-лабораторій, потім будинків сільськогосподарської культури та колгоспних дослідних станцій як провідників колективного дослідництва. З’ясовано, що дослідження з агротехніки вирощування цукрових буряків проводилися на найрозповсюдженіших ґрунтах у бурякосійних районах України – чорноземах. Ці наукові дослідження виконувалися під керівництвом науково-дослідних інститутів та станцій з питань агротехніки вирощування, селекції, динаміки культивування цукрових буряків для забезпечення цукрового виробництва в Україні та вирішення кормової проблеми у тваринництві. Також запроваджувалися сівозміни – плани багаторічного використання полів і чергування вирощуваних рослин як здійснення важливого кроку до покращення діяльності буряківничої галузі. Вони націлювалися на виконання основних державних завдань з вирощування буряків та інших сільськогосподарських культур, забезпечення стійкого і швидкого підвищення врожайності, створення міцної кормової бази для тваринництва, правильного використання робочої сили, тракторів, скота і сільськогосподарських машин певного колгоспу чи радгоспу. Відмічено індустріалізацію галузі, що дала змогу обладнати бурякосійні господарства тракторами та іншою технікою та хвилю стаханівського руху у буряковому виробництві в середині 1930-х рр., а також висвітлено репрезентацію виробничих досягнень у буряківництві через постійно діючу Всесоюзну сільськогосподарську виставку та періодичні видання, які представляли досвід передовиків сільськогосподарської науки й практики, новини з агротехніки, механізації, хімізації культур, питань бурякових сівозмін, боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, з організації праці в бурякових колгоспах, бригадах, ланках, хатах-лабораторіях, спеціальну інформацію з агротехнічного навчання та інші проблеми колгоспного будівництва. Вивчено стан буряківництва у 1940-х–1950-х роках, зокрема вплив війни у 1941–1945 рр. на цю галузь та її відбудову.

У статті розкрито один із важливих здобутків вітчизняного ґрунтознавства у 30-х рр. ХХ ст. – створення класифікації і номенклатури ґрунтів України. Із застосуванням у дослідженні принципів об’єктивності, історизму, а також власне історичних методів (проблемно-хронологічного, персоніфікації, біографічного та ін.) з’ясовано, що нову типологізацію ґрунтів було розроблено на основі творчих напрацювань співробітників Українського НДІ соціалістичного землеробства, зокрема і професора Н.Б. Вернандер. У представленій характеристиці типів ґрунтів превалюють фактори ґрунтотворного процесу, географічний чинник, а також частково фізико-хімічні властивості ґрунтів. Узагальнено рекомендації науковців стосовно способів раціонального використання та покращення родючості ґрунтів.

Copyright of History Pages is the property of National Technical University of Ukraine KPI and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The article provides a comprehensive review of latest religious studies research into the phenomenon of cannibalism. All materials are supported with real-world modern examples, based on media reports and findings of primatology and anthropology. In attempt of revealing religious aspect of cannibalism the article presents interesting findings from the author's own anthropological experience in Western Africa. Using classification schemes of the subject, mainly developed and represented in the field of anthropology, the author compares similar aspects in both approaches of anthropology and religious studies. Having applied a variety of classification schemes and methods, the author demonstrates a number of interesting findings. Study analyzes religious meaning of cannibalism that overlaps with social and political significance of consuming enemies to mark one's dominance and superiority or consuming a dead relative to express love, or in attempt to distance the spirit of the deceased from the world of the living, or to acquire physical or spiritual qualities contained in the corpse. Thus sacrifice, the aggressive destruction of enemies, and the devoted incorporation of anxious destruction of a loved one's body are all facets of cannibalism that may be presented in different cultural context. Despite the common assumptions that cannibalism has been seen as characteristic of primitive communities the article analyzes variety of cannibalistic practices in modern complex society. The article contains some fundamental assumptions supporting the belief that traditional approach contributes to seemingly counter-productive common attitude to the phenomenon of cannibalism and prevents academic minds from deeper understanding of it. The author pays particular attention to the aspect of presence or absence of religious beliefs behind all the mentioned acts.

Recently, there are dynamic changes in the activities of university libraries. It requires an appropriate response in the university library professionals. The study «Competencies module library and information professional future» was conducted by specialists of Library Marketing, innovation and technical work Objective: Updating and visualization of data on «Competencies module library and information professional future». Objectives: To conduct the survey and analyze the knowledge, skills of Mykolaiv university libraries experts in the modernization of research and information activities of modern libraries. Members: 100 professionals of six Mykolaiv university libraries of methodical association. Methodology – closed questionnaire. Question was formed capable of meeting requirements for the competence of information professionals (librarians, scientists, teachers of library science, information science) and presented by global Special Libraries Association (SLA), the document «Competencies for information Professionals», which was adopted in April 2016. Conclusions: The results of complex sociological research «Competences module library and information professional future» allow: • get an objective picture of the attitude of library professionals to changes in the university libraries • determine the level of information culture of Mykolaiv university libraries specialists; • to adjust plan of in-plant training in university libraries of the city.

У статті здійснено аналіз наукових підходів психодіагностичного інструментарію дослідження індивідуально-психологічних властивостей які зумовлюють конкурентоспроможність особистості. При цьому використано загально-наукові принципи дослідження: принцип системного підходу розуміння особистості, положення про особистість як активний суб’єкт діяльності, принципи детермінізму та розвитку, єдності свідомості та діяльності особистості, принципи психологічної теорії діяльності, принцип полімотивації підприємницької діяльності, життєвий та професійний розвиток особистості, методологічні принципи організації психологічного дослідження, закономірності співвідношення біологічного та соціального в психіці людини, концепція генетико-моделювального методу дослідження особистості підприємця. В основу дослідження покладено генетико-моделювальний метод з такими принципами як: принцип «аналізу за одиницями», принцип «єдності біологічного і соціального», принцип «креативності», принцип «рефлексивного релятивізму», принцип «єдності експериментальної і генетичної лінії розвитку». Розроблено і розкрито зміст емпіричної моделі дослідження і визначено детермінанти конкурентоспроможності особистості з включенням таких блоків як: організація (етапи), теоретико-методологічне підґрунтя дослідження конкурентоспроможності особистості, зовнішні та внутрішні чинники, психодіагностичний блок методик та компоненти розвитку конкурентоспроможності.

В статті наведено результати розробки програмного забезпечення онлайн-сервісу системи попередження про грозову небезпеку. Представлені елементи розроблено за використання сучасної технології побудови онлайн-сервісів. Розроблений сервіс пропонується в якості інструменту узагальнення в реальному часі результатів досліджень параметрів фізичних процесів, які супроводжують утворення грозової хмари та просування фронту грози.

Copyright of Hileya: Scientific Bulletin / Gileya is the property of GILEYA Publishing and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Copyright of Hileya: Scientific Bulletin / Gileya is the property of GILEYA Publishing and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

У статті розглянуто основні етапи життя, наукової, науково-організаційної та педагогічної діяльності випускника Новоросійського університету, учня професора О. К. Кононовича, астронома В. В. Стратонова. 1922 року В. В. Стратонов був депортований з Росії на так званому «філософському пароплаві». Опинившись, не за власної волі у вигнанні, вчений відразу ж включився в бурхливе і нелегке життя емігрантів. Він брав активну участь у громадській роботі, читав лекції з астрономії у вищих навчальних закладах, видавав підручники та науково-популярні книги з астрономії, чим сприяв популяризації астрономічної науки за кордоном.

Висвітлено результати дослідження історії інтродукції та акліматизації видів родини Magnoliaceaе на Волино-Поділлі. Унаслідок опрацювання наукових джерел з'ясовано, що інтродукція магнолій на Волино-Поділля розпочалася у першій половині ХІХ ст. у ботанічному саду Львівського національного університету ім. Івана Франка та Кременецькому ботанічному саду. Визначено деякі осередки інтродукції та джерела надходження насіннєвого та садивного матеріалу. Встановлено таксономічний склад родини Magnoliaceae у 18 дендрологічних об'єктах та зелених насадженнях міст Волино-Поділля. У насадженнях зазначених пунктів ростуть Liriodendron tulipifera L., M. kobus DC., M. x loebneri Kache., M. acuminata L., M. officinalis Rehd.et Wils., M. tripetala L., M. salicifolia (Sieb.et Zucc.) Maxim., M. x soulangiana Soul.- Bod.та її форми 'Rosea', 'Lennei Alba', 'Alexandrina', M. sieboldii K. Koch., M. virginiana L., M. hypoleuca (Sieb.et Zucc.), M. stellata (Sieb.et Zucc.) Maxim., M. obovata, M. x kewensis Pearce, M. wilsonii (Finet et Gagnep.) Rehder, M. ashei Weatherby, M. liliflora Desr. Встановлено, що найбільша кількість видів зосереджена у колекціях ботанічного саду Львівського національного університету ім. Івана Франка, Кременецького ботанічного саду та Хоростківського дендропарку.

У статті досліджено політичне пізнання може зосереджуватися, передусім, на виокремленні подій і явищ, які мають особливе значення для певної політичної ситуації, або є актуальними для зацікавленої громадськості. Підкреслюється, що політичне пізнання доби постмодерну, звільнення від ціннісних пріоритетів, доцільності прогресу, суспільної користі, може широко залучувати буденні, або ненаукові експертні оцінки. Сконцентровано увагу на розкритті нових причинно-наслідкових зв’язків між політичними фактами та прогнозуванням політичних процесів, нерідко застосовує суб’єктивні, або авторські терміни, які не знайшли твердження у широкій науковій спільноті. Наголошується, що у сучасному науковому пізнанні пріоритет термінологічної суворості зміщується на користь проективного дослідження, яке спрямовує зусилля на набуття нових знань. Стверджується, що перетворення науки на частину виробничого комплексу і, водночас, на соціальне явище визначає певний фаховий підхід науковців-політологів та осягнення свого значення і відповідальності за свої наукові результати. Обґрунтовано, що політичне пізнання є вбудованим у культурний континуум і визначається нормами, які породжуються цивілізаційним розвитком суспільства. Розглянуто можливість набуття якісно нових парадигмальних знань передбачає аналіз стану політичного суб’єкту та його мислення в умовах нових і нових умов стандартизації.

У статті розглянуті деякі шляхи підвищення енергоефективності виробництва. Обґрунтовано актуальність і необхідність застосування систем, що дозволяють утилізувати тепло пароповітряних сумішей як енергетичних відходів. Розглянуто різні варіанти утилізації і виділені їх недоліки. Запропоновано можливість застосування теплового насоса для більш глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей. Описана конструкція автоматизованого робочого місця дослідника процесів утилізації тепла пароповітряних сумішей, яке дозволить проводити попередні дослідження перед побудовою систем утилізації для конкретного технологічного процесу. Автоматизоване робоче місце включає в себе технологічну систему, що дозволяє імітувати пароповітряну суміш із заданими параметрами, проводити утилізацію її теплової енергії. Глибока утилізація досягається за рахунок застосування в системі теплового насоса «вода-вода». Система обладнана датчиками, що дозволяють вимірювати значення всіх параметрів, що цікавлять і виконавчими пристроями. Також автоматизоване робоче місце включає програмне забезпечення, яке працює на персональному комп'ютері, і дозволяє управляти ходом експерименту, як в ручному, так і в автоматичному режимі, реєструвати всі дані. При проведенні автоматизованого експерименту усі змінні стабілізуються, окрім однієї, яка змінюється по заданому закону. Наведені результати експериментів, по дослідженню режимів роботи випарника, виконаних в автоматичному режимі. Результати представляють собою сімейства квазістатичних залежностей змінних процесу. Проведено аналіз результатів експериментів. Зроблено висновки за результатами експериментів й розглянуті шляхи вдосконалення системи керування випарником.

У статті висвітлено принципи радянської моделі управління в галузі науково-технічної діяльності. Показано наслідки цього процесу в умовах України. Концепція жорсткого планування у сфері науково-технічного розвитку виявила свою неспроможність. Плановий механізм націлював на реалізацію науково-технічних новинок в діючих виробничих системах, тобто на їх стійке функціонування. Виробництво, безперечно, вимагало виготовлення певної продукції заданого обсягу і якості. Стабільне виготовлення стандартних виробів вимагало максимальної стабільності технології, техніки, організації праці. Методологічне завдання полягало в тому, щоб досягти динамічного поєднання стійкого функціонування і активного процесу впровадження наукових інновацій. Ці дві риси науково-технічного розвитку протистояли одна одній.

У статті на основі аналізу архівних джерел та низки публікацій розглядається один із малодосліджених істориками науки і техніки фактів біографії вченого у галузі теорії космічного польоту Ю.В. Кондратюка (О.Г. Шаргея) – зміна ним імені і прізвища.

Copyright of Hileya: Scientific Bulletin / Gileya is the property of GILEYA Publishing and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

У статті розглянуто такий новий вид навчальної роботи для формування практичних умінь з географії, як «дослідження». Проведено аналіз і порівняння різних видів досліджень, що введені у шкільні курси 6-9 класів, які складені за новою навчальною програмою географії 2012 року. Зроблено порівняння досліджень з практичними роботами з географії та виділено їх спільні риси і відмінності. Дано характеристику різних типів досліджень: творчих, інформаційних, пошуково-дослідницьких та практико-орієнтованих. Проаналізовано результати проведеного анкетування експериментально-емпіричного рівня, присвяченого виявленню особливостей проведення досліджень у процесі викладання курсів шкільної географії.

Вихід у світ праці Ч. Дарвіна «Походження видів шляхом природного добору або виживання найбільш пристосованих у боротьбі за життя» (1859) сповістив світ про набуття права на громадянство нової наукової ідеї. Усвідомлення того, що британський вчений Ч. Дарвін створив еволюційну теорію у природничонауковому розумінні, а потім наступне поступове завоювання нею все більшого кола прихильників у наукових колах та поза ними стало доконаним фактом. З часом теорія еволюції перетворилася на потужний рушій пізнання оточуючого світу, стала методологічною та гносеологічною основою такого процесу. Завдяки цьому розвиток біологічних наук набув нових якостей, оскільки спирався на реально обґрунтовані твердження (постулати), тобто, матеріальні закони. Розвиток біологічних досліджень у Південно-Західному краї Російської імперії, згодом СРСР, а потім в Україні, природно, проходив у контексті поступального розвитку світової природознавчої науки, з усіма загальними особливостями та специфічними вітчизняними привнесеннями, властивими кожній суспільно-політичній формації у її розвитку. Формування науково-дослідницького простору в царині вітчизняної зоологічної науки, на наше переконання, вирізнялося кількома особливостями. Вони стосувалися послідовних етапів формування території України в її сучасному вигляді, наукових шкіл та визначення пріоритетів у напрямах досліджень, етапів ведення таких робіт та, головне, науково-світоглядних позицій науковців-природодослідників. Саме питання формування науково-світоглядних уявлень українських зоогеографів під впливом еволюційної теорії Ч. Дарвіна та їх вплив на зміст і характер зоогеографічних досліджень в Україні й стали предметом розгляду пропонованої статті.

У статті розглядаються видання, присвячені екваторіальній експедиції Французької академії наук до 1735-1744 гг., які представлені у фонді бібліотеки Одеського національного університету.

The preconditions for national scholars’ increased interest in research of childhood issues in 1900–1918 are determined. They are awareness of child and childhood uniqueness by the world community, lack of knowledge of childhood nature, society’s need for educated employees in different industry sectors. Childhood research directions are revealed. They are physiological (age peculiarities of physical development, child reflexes, motor activity), psychological and pedagogical (age peculiarities of mental development, ideas of free education, family education, physical education, child’s health), ethnographical (children’s way of life, folklore) researches.

Висвітлено особливості морфології насіння та листя представників роду Exochorda Lindl. за допомогою методу растрової електронної мікроскопії. Визначено вплив відмінностей у структурі поверхонь насіння та листків на ріст і розвиток рослин, а також їхню стійкість до дії негативних факторів навколишнього середовища. Виявлено залежність термінів появи перших сходів насіння після висіву від особливостей будови та структури рубців насіння. За результатами мікроскопічних досліджень листків проаналізовано будову, розміри, кількість продихів на листових пластинках та їх значення для росту та розвитку рослин у міських умовах.

Jaroslav Stotskyi. Methodological peculiarities of study of polyvector history of parishes, monasteries and eparchies of Ukrainian Greek Catholic Church. The article reveals investigation methodology of history of eparchy main activity constituents, namely history of establishment, development, integral parts of eparchy transformations – parishes, monasteries, parish communities, brotherhoods, catechetic processes, monastery religious and social institutions etc.

Уважаемые и дорогие наши болгарские друзья! Обращаясь к вам накануне ХХIII Всемирного философского конгресса «Философия как исследование и образ жизни», который состоится 4-10 августа этого года в славной колыбели древнегреческой философии, в Афинахъ, и будет посвящен выявлению возможностей современной философии в решении актуальных проблем существования и дальнейшего развития человечества, одновременно с уважением к вам и вашему интересному и хорошему изданию, к подвижническому и неутомимому труду его главного редактора, горячего сторонника и защитника философских идей, талантливого мыслителя и общественного деятеля Ангела ванова Грънчарова, с вашего разрешения хочу выразить несколько своих наблюдений. В течении своей жизни я был свидетелем и своими глазами видел ужасные страдания моего народа, связанные со Второй мировой войной, Холокост, его жертвенным и героическим прогрессом и сверхтяжелыми усилиями в развитии новой жизни и лучшего будущего для наших потомков. я убедился в том, что залогом нашего счастливого будущего есть справедливое и благонамеренное отношение людей друг к другу, сотрудничество и понимание, взаимоуважение и мирный труд всех людей и народов в деле возвеличивания гуманистических ценностей, взлелеянных человечеством в течении всей истории его развития. философия играет здесь не последнюю роль. Ее значимость и состоит в скреплении и возвеличивании нашей морали, в защите и распространении гуманистических ценностей, в возвеличивании и сохранении наших идеалов. каждая философская теория в этом ореале всегда исторически приобретала свое дополнительное, особое значение. потому, поздравляя вас с началом нашего сотрудничества на философской ниве, я хотел бы лично видеть скоординированность наших общих усилий в направлении укрепления той великой дружбы и взаимоуважения между нашими народами, углубления демократических и гуманистических принципов в общественной жизни наших стран их процветания и благополучия. С уважением к вам: Мирослав Попович, действительный член Национальной академии наук Украины, директор нститута философии им. Г.С.Сковороды