Search

A disturbance of the arterial blood circulation of a segment of the small intestine was simulated in an experiment on 25 dogs. In 0.5, 1.5, 3, 6, 9 and 12 hours the character and dynamics of morphofunctional changes in the intestinal wall was studied. The term of 6 hours maybe a permissible time of arterial ischemia of the small intestine followed by irreversible changes., В эксперименте на 25 собаках моделировали нарушение артериального кровообращения сегмента тонкой кишки. Через 0,5, 1,5, 3, 6, 9 и 12 часов изучали характер и динамику циркуляторных нарушений и морфологических изменений в стенке кишки. Допустимое время артериальной ишемии тонкой кишки может быть сроком до 6 часов, после которого наступают необратимые изменения., В експерименті на 25 собаках моделювали порушення артеріального кровообігу сегмента тонкої кишки. Через 0,5, 1,5, 3, 6, 9 и 12 годин вивчали характер і динаміку циркуляторних порушень та морфологічних змін у стінці кишки. Допустимим часом артеріальної ішемії тонкої кишки може бути термін до 6 годин, після якого настають незворотні зміни.

The use of CO2-laser scalpel in an experiment on rats of the Wistar line was less traumatic and was accompanied by a lesser loss of blood than in case of the traditional technique of testicular resection., Применение СО2-лазерного скальпеля в эксперименте на крысах линии "Вистар" было менее травматичным и сопровождалось меньшей потерей крови, чем при традиционном способе резекции семенника., Застосування СО2-лазерного скальпеля в експерименті на щурах лінії "Вістар" було менш травматичним і супроводжувалося меншою втратою крові, ніж при традиційному способі резекції сім'яника.

The paper presents the results of the author's own studies of morphological and histochemical changes of the placenta of women, suffering from iron deficiency anemia. A clear-cut dependence between the marked character of the morphofunctional change of the placenta and the degree of anemia severity has been detected., В статье приведены результаты собственных исследований морфологичных и гистохимичных изменений плаценты женщин, страдающих железодефицытной анемией. Выявлена четкая зависимость между выраженностьюморфофункциональной перестройкой плаценты и степенью тяжести анемии., У статті наведені результати власних досліджень морфологічних та гістохімічних змін плаценти жінок, хворих на залізодефіцитну анемію. Виявлена чітка залежність між вираженістю морфофункціональної перебудови плаценти та ступенем тяжкості анемії.

The authors have studied the morphometric characteristics the peculiarities of the synthesis of RNA and protein c-Fos byendocrinocytes (EC) of the cortical layer of the adrenal glands of rats at the initial stages of the development of streptosotocininduced diabetes. Hyperglycemia results in an increase of the member of the EC fascicular and reticular zones, an elevation of the blood RNA concentration and corticosteroid level in them. A high correlation dependence between the concentration of the blood c-Fos concentration in Ecs and the level of glycemia (r=+0,71) and insulin concentratiuon (r=0,92) has been established., Изучены морфометрические характеристики, особенности синтеза РНК и белка c-Fos эндокриноцитами (Эц) коркового вещества надпочечных желез крыс в начальных стадиях развития стрептозотоцининдуцируемого диабета. Гипергликемия приводит к увеличению численности Эц пучковой и сетчатой зон, повышению в них концентрации РНК и уровня кортикостероидов в крови. Установлена высокая корреляционная зависимость между концентрацией белка с-Fos в Эц, уровнем гликемии (r=+0,71) и концентрацией инсулина в крови (r=-0,92)., Вивчені морфометричні характеристики, особливості синтезу РНК та білка c-Fos ендокриноцитами (Ец) кіркового шару надниркових залоз щурів на початкових стадіях розвитку стрептозотоцин-індукованого діабету. Гіперглікемія призводить до збільшення чисельності Ец пучкової та сiтчастої зон, підвищення в них концентрації РНК та рівня кортикостероїдів у крові. Встановлена висока кореляційна залежність між концентрацією білка с-Fos в Ец і рівнем глікемії (r=+0,71) та концентрацією інсуліну в крові (r=-0,92).

Ultramicroscopic changes of the rat mesenteric lymph nodes have been studied in case of a parenteral single and multiple doseintroduction of the xenogeneic cerebrospinal fluid. The detected peculiarities of the structure of the cells are indicative of its marked immunotropic effect. The action of the liquor is manifested diversely, depending on the age period of an experimental animal and the introduction ratio., Изучены ультрамикроскопические изменения брыжеечных лимфатических узлов крыс при парентеральном одно- и многократном введении ксеногенной спинномозговой жидкости. Выявленные особенности строения клеток свидетельствуют о ее выраженном иммунотропном влиянии. Действие ликвора проявляется различно в зависимостиот возрастного периода экспериментального животного и кратности введения., Вивчені ультрамікроскопічні зміни брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному одно- та багаторазовому введені спинномозкової рідини. Виявлені особливості будови клітин свідчать про її виражений імунотропний вплив. Дія ліквору різна залежно від вікового періоду експериментальних тварин і кратності введення.

Актуальність. Проблема низької ефективності відновлення пошкодженого периферійного нерва пов’язана з тривалою регенерацією нервових волокон та пізньою реіннервацією. Застосування аутологічного пунктату кісткового мозку пропонується для трофічної підтримки та стимуляції дистального нерва на шляху проростання нервових волокон. Мета: дослідити вплив аспірату кісткового мозку на регенерацію пошкодженого сідничого нерва при одночасному та відтермінованому введенні. Методи. Кроликам моделювали повну нейротомію та накладали два шва нерва по типу кінець-в-кінець. У групі 1 лише звивали нерв, у групі 2 додатково вводили аутологічнийпунктат кісткового мозку, у групі 3 пунктат вводили через 7 тижнів після шва нерва. Гістологічними та морфометричними методами оцінювали регенерацію нерва на рівні шва нерва і через 5-6 см через 8, 12 і 18 тижнів після операції. Результати. У групі 1, 2 і 3 через 8 тижнів регенерував нерв у дистальний сегмент на рівні 20,8%, 33,3% і 41,6%; через 12 тижнів - 41,6%, 72,9% і 75,0%; через 18 тижнів - 47,9%, 77,1% і 72,9%. Регенерація достовірно зростала у термін 8-18 тижнів у нервах групи 1, а у групі 2 і 3 відновлення було достовірно швидшим, але щільність нервових волокон не досягала значень у нервах псевдооперованих тварин. Висновки. Застосування аутологічногопунктату кісткового мозку стимулює регенерацію хірургічно відновленого сідничогонерва, збільшуючи щільність регенерації нервових волокон та їх мієлінізацію. Введення пунктату безпосередньо після травми стимулює відновні процеси у більшій мірі, ніж при відтермінованому введенні, але різницю виявлено тільки на ранніх етапах відновлення., Background. Problem of poor recovery efficiency of the damaged peripheral nerve is associated with prolonged nerve fiber regeneration and late reinnervation. Use of autologous bone marrow punctate is suggested for trophic support and stimulation of distal nerve in the path of nerve fiber sprouting. Objective. Investigate the effect of bone marrow aspirate on regeneration of the damaged sciatic nerve with simultaneous and delayed injection. Methods. Complete neurotomy and two end-to-end nerve sutures were applied and modeled on rabbit model. In group 1, only the nerve suture, in group 2, autologous bone marrow punctate was additionally administered, in group 3, punctate was injected 7 weeks afternerve suture. Histological and morphometric methods evaluated nerve regeneration at the level of nerve suture and 5-6 cm at 8, 12 and 18 weeks after surgery. Results. In group 1, 2 and 3 after 8 weeks nerve in the distal segment was recovered at the level of 20.8%, 33.3% and 41.6%; in 12 weeks - 41,6%, 72,9% and 75,0%; after 18 weeks - 47.9%, 77.1% and 72.9%. Regeneration significantly increased in the period 8-18 weeks in the nerves of group 1, and in groups 2 and 3 recovery was significantly faster, but the density of nerve fibers did not reach the values in the nerves of pseudoperated animals. Conclusions. The use of autologous bone marrow punctate stimulates regeneration of the surgically restored sciatic nerve, increasing density of nerve fiber regeneration and their myelination. Introduction of punctate immediately after the injury stimulates the recovery process to a greater extent than the delayed injection, but the difference is detected only in early stages of recovery., Актуальность. Проблема низкой эффективности восстановления поврежденного периферического нерва связана с длительной регенерацией нервных волокон и поздней реиннервацией. Применение аутологичного пунктата костного мезга предлагается для трофической поддержки и стимуляции дистального нерва на пути прорастания нервных волокон. Цель: исследовать влияние аспирата костного мозга на регенерацию поврежденного седалищного нерва при одновременном и отсроченном введении. Методы. Кроликам моделировали полную нейротомию и накладывали два шва нерва по типу конец-в-конец. В группе 1 только свивали нерв, в группе 2 дополнительно вводили аутологичный пунктат костного мозга, в группе 3 пунктат вводили через 7 недель после шва нерва. Гистологическими и морфометрическими методами оценивали регенерацию нерва на уровне шва нерва и через 5-6 см через 8, 12 и 18 недель после операции. Результаты. В группе 1, 2 и 3 через 8 недель регенерировал нерв в дистальный сегмент на уровне 20,8%, 33,3% и 41,6%; через 12 недель - 41,6%, 72,9% и 75,0%; через 18 недель - 47,9%, 77,1% и 72,9%. Регенерация достоверно возрастала в срок 8-18 недель в нервах группы 1, а в группе 2 и 3 восстановление было достоверно быстрее, но плотность нервных волокон не достигала значений в нервах псевдооперованых животных. Выводы. Применение аутологичного пунктата костного мозга стимулирует регенерацию хирургически восстановленного седалищного нерва, увеличивая плотность регенерации нервных волокон и их миелинизацию. Введение пунктата непосредственно после травмы стимулирует восстановительные процессы в большей степени, чем при отсроченном введении, но разница обнаружена только на ранних этапах восстановления.

The study has been carried out with a view of investigatiоn the structure of formalinized arachnoid and vascular membranes ofthe brain of animals as the material for preparatiоn arachnopiaphylum – a surgical suture filament that resolves. It has been shown microscopically and ultramicroscopically that the connective tissue framework of the arachnopiaphylum provides it with great strength., Исследование проведено с целью изучения структуры формалинизированных паутинной и сосудистой оболочек спинного мозга животных как материала для изготовления рассасывающейся хирургической нити – арахнопиафилум. Микроскопически и ультрамикроскопически показано, что соединительнотканный каркас арахнопиафилума обеспечивает ему высокую прочность., Дослідження проведено с метою вивчення структури формалінізованих павутинної та судинної оболонок спинного мозку тварин як матеріалу для виготовлення арахнопіафілума – хірургічної нитки, що розсмоктується. Мікроскопічно та ультрамікроскопічно показано, що сполучнотканинний каркас арахнопіафілума забезпечує йому високу міцність.

В ходе проведенных экспериментальных наблюдений авторами зафиксировано влияние индивидуальных особенностей национальных узбекских ножей на морфологическую картину колото-резаной раны. С целью изучения морфологических и метрических особенностей исследованы колото-резаные раны кожи, причиненные национальными узбекскими ножами, взятые от 24 трупов лиц, погибших от острой и массивной кровопотери. Выявлено, что морфологические и морфометрические особенности колото-резаных ранений, нанесенных узбекскими национальными ножами, являются отображением их конструктивных свойств, которые проявляются образованием извилистой формы раны, а также наличием широкого ободка кровоизлияний вокруг неё. Морфология этих ран отражает более выраженное травматическое воздействие национального ножа на кожу, чем при ранении обычным кухонным ножом. Вследствие того, что в конструкции национального ножа отличительной особенностью является толстый обух, клинок отличается своей массивностью, что, по-видимому, обуславливает его высокое травмирующее действие. В морфологии раны отражается относительно большая площадь обушковой части ножа, по сравнению с лезвийной, а также увеличение относительной площади раны на единицу длины её краёв. Приподнятое остриё лезвия проявляется в ране образованием точки укола., У ході проведених експериментальних спостережень авторами зафіксовано вплив індивідуальних особливостей національних узбецьких ножів на морфологічну картину колото-різаної рани. З метою вивчення морфологічних і метричних особливостей досліджені колото-різані рани шкіри, заподіяні національними узбецькими ножами, взяті від 24 трупів осіб, які загинули від гострої і масивної крововтрати. Виявлено, що морфологічні та морфометричні особливості колото-різаних ран, завданих узбецькими національними ножами, є відображенням їх конструктивних властивостей, які проявляються утворенням звивистої форми рани, а також наявністю широкого обідка крововиливів навколо неї. Морфологія цих ран відображає більш виражений травматичний вплив національного ножа на шкіру, ніж при пораненні звичайним кухонним ножем. Внаслідок того, що в конструкції національного ножа відмінною рисою є товстий обух, клинок відрізняється своєю масивністю, що зумовлює його високу травмуючу дію. Морфологічно рана характеризується відносно великою площею обушкової частини ножа, порівняно з лезом, а також збільшенням відносної площі рани на одиницю довжини її країв. Припідняте вістря леза зумовлює утворення в рані точки вколу., In the course of the experimental observations, the authors recorded the influence of individual features of national Uzbek knives on the morphological picture of the stab-cut wound. In order to study morphological and metric features, stab-cut wounds of the skin caused by national Uzbek knives were studied, taken from 36 corpses of people who died from acute and massive blood loss. It was revealed that the morphological and morphometric features of stab wounds inflicted by Uzbek national knives are a reflection of their structural properties, which are manifested by the formation of a tortuous wound, the presence of a wide rim of hemorrhages around it. The morphology of these wounds reflects the more pronounced traumatic effect of the national knife on the skin than when wounded with an ordinary kitchen knife. Due to the fact that a thick butt is a distinctive feature in the design of the national knife, the blade is distinguished by its massiveness, which, apparently, causes its high traumatic effect. The morphology of the wound reflects the relatively large area of the butt of the knife, compared with the blade, as well as an increase in the relative area of the wound per unit length of its edges. The raised tip of the blade appears in the wound by the formation of an injection point.

Background. Cryopreservation of oocytes becomes increasingly important in the programs of assisted reproductive technologies, as it avoids the ethical and legal problems associated with the cryopreservation of embryos. Objective. The purpose of the work was to study the morphological parameters of the oocytes and their impact on the effectiveness of cryopreservation. Methods. This is a retrospective data analysis of IVF cycles using vitrified oocytes. The 724 mature oocytes with dysmorphism and normal morphology were vitrified using CryoTec by vitrification method. A total of 724 mature oocytes were vitrified. P-level critical value was 0,05. Results It was shown that evaluation and selection of the most promising cell material prior to freezing can be carried out using the qualitative morphological criteria, as there has been revealed the relationship between these criteria and the success of cryopreservation. Qualitative parameters to select the cryoresistant oocytes are as follows: state of the first polar body, Zona pellucida and cytoplasm. The results showed that classification based on oocytes morphology revealed a significant correlation with survival after cryopreservation, fertilization rate and in vitro development of embryos to blastocyst stage. Conclusion. The proposed criteria for assessing the morphofunctional state of oocytes prior to cryopreservation contribute to the effectiveness of the treatment of infertility by means of in vitro fertilization., Криоконсервирование ооцитов приобретает все большую актуальность в программах вспомогательных репродуктивных технологий, поскольку позволяет избежать этических и правовых проблем, связанных с криоконсервированием эмбрионов. В работе проведено изучение морфологических параметров ооцитов и их влияние на эффективность криоконсервирования. В работе показано, что при выявленной широкой вариабельности морфологии ооцитов, оценка и отбор наиболее перспективного клеточного материала перед замораживанием может проводиться с использованием качественных морфологических критериев, поскольку обнаружена взаимосвязь между этими критериями и успешностью криоконсервирования. Качественными параметрами выбора криорезистентных ооцитов являются: состояние первого полярного тела, Zona pellucida и цитоплазмы. Предложенные критерии оценки морфофункционального состояния ооцитов перед криоконсервированием способствуют повышению результативности лечения бесплодия методом экстракорпорального оплодотворения., Кріоконсервування ооцитів набуває все більшої актуальності в програмах допоміжних репродуктивних технологій, оскільки дозволяє уникнути етичних і правових проблем, пов'язаних з кріоконсервування ембріонів. В роботі проведено вивчення морфологічних параметрів ооцитів та їх вплив на ефективність кріоконсервування. В роботі показано, що при виявленій широкій варіабельності морфології ооцитів, оцінка та відбір найбільш перспективного клітинного матеріалу перед заморожуванням може проводитися з використанням якісних морфологічних критеріїв, оскільки виявлений взаємозв'язок між цими критеріями і успішністю кріоконсервування. Якісними параметрами вибору кріорезистентних ооцитів є: стан першого полярного тіла, Zona pelluсіda та цитоплазми. Запропоновані критерії оцінки морфофункціонального стану ооцитів перед кріоконсервуванням сприяють підвищенню результативності лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення.

Background. Hypoxia of fetus and newborn is one of the actual problems of neonatology. The urinary system is one of the most susceptible to the adverse effects of hypoxia. Objective: to identify the morphological features of the glomerular apparatus of kidneys in fetuses and newborns at modeling different types of hypoxia. Methods. In this study chronic intrauterine hypoxia, acute postnatal hypoxia and mixed hypoxia were modeled on rats. Histological and morphometrical methods of investigation were used. The slides were studied on the microscope «Olympus BX-41». Digital data were processed using statistical methods of investigation. Results. Chronic intrauterine hypoxia and mixed hypoxia lead to a decrease of the glomeruli number in kidneys of fetuses and newborns and slowdown of the maturation of the glomeruli. Acute postnatal hypoxia does not affect the number of glomeruli in kidneys of fetuses and newborns. Conclusion. Quantitative changes of the glomerular apparatus of the kidneys in fetuses and newborns arising as a result of negative effect of chronic intrauterine and mixed hypoxia can lead in future to the development of various nephrology pathology in such children.

Background. Many questions about pathomorphogenesis of damage of the skin microcirculatory bed in patients with psoriasis and hypertension on the background of the skin age changes require clarification and further advance. Objective. The aim of research is to determine the damages of the skin microcirculatory bed in psoriasis patients, depending on the presence or absence of hypertension. Methods. In 60 patients with active psoriasis with and without hypertension skin biopsies were studied using light-optical microscopy. In quantitative morphological study the maximum and minimum overall length of basal, spinous and granular layers of the epidermis were explored, numerical density of nuclei and mitotic index of keratinocytes were calculated. Results. It was found that the morphological basis of damages of the skin microcirculatory bed in patients with psoriasis and hypertension is a complex of general vascular changes: hyperproliferation of microvascular wall cells (endothelial cells, pericytes, smooth myocytes) with the development of hyalinosis and elastofibrosis of arterioles, disseminated abuse of angioarchitectonics of arterioles and intrapapillary hemocapillaries. It triggers a cascade of typical pathomorphological changes of significantly higher intensity than the skin lesions in psoriasis patients without hypertension. Conclusion. Comorbid morphogenesis causes dermal damage in patients with psoriasis and hypertension: significant interstitial edema of papillary layer; perifocal leukocyte infiltration, exudation, extravasations, plasmorrhage consisting of dermal papillae; lymphostasis and local extension of lymphatic drainage; erythrocyte sludging, erythrodiapedesis, hemorrhage; strengthening of endothelial dysfunction with activation of vascular-platelet hemostasis. Citation: Makurina GI. [Morphological features of the skin microcirculatory bed in patients with psoriasis and essential hypertension]. Morphologia. 2016;10(1):38-48. Ukrainian.

Background. Neonols are known as ethoxylated phenol derivatives which have surfactant properties and adversely affect the structure and function of organs by changes in biochemical reactions in the body. Objective. The purpose of this study was the morphological characteristics of liver, kidneys, spleen, adrenal, lung, small intestine, stomach, pancreas, heart of rats under load with various doses of toxic phenol derivatives for a prolonged experiment. Methods. Tissues were fixed in neutral formalin, dehydrated in alcohol and embedded in paraffin. Staining of sections with hematoxylin and eosin was performed according to standard procedures. The 10 mkm sections of organs frozen in liquid nitrogen at a temperature of -196°C were prepared in a cryostat at -18 ° C. In these sections cytophotometric study determined dehydrogenase by tetrazolium salts. Results. It was found that at a dose of 1/1000 DL50 morphological changes in organs are not observed. The oral administration of aqueous solutions of phenol derivatives in doses of 1/10 and 1/100 DL50 caused pathological changes in liver morphology, kidney, spleen and adrenal glands. As a result of the long-term experiment the expanded pericapillary spaces of the liver, deformation of the kidney glomeruli, dilatation of lymphoid follicles of the spleen and enlargement of sinusoidal capillaries in adrenal glands were revealed. Histochemically phenol derivatives increased histological enzymatic activity in the liver, kidneys, adrenal glands, spleen or lead to a modification of activity in the structural units of the organ. Conclusion. The prolonged intoxication by phenol derivatives is critical factor for the development of disorders in structural integrity of tissues in liver, kidneys, spleen, adrenal glands and their further dysfunction. Citation: Sherstyuk SA, Nakonechnaya SA, Sorokina IV, Nakonechnij ЕV. [Pathomorphological and histochemical changes in the internal organs of rats after chronic effect of phenols derivatives in the prolonged experiment]. Morphologia. 2016;10(1):87-91. Russian.

Objective — to determine the lifetime nature of the renal structures lesion and frequency of immune complex deposits in patients with mesangial glomerulonephritis in various clinical and laboratory variants of rheumatoid arthritis course, to evaluate the relationship of articular syndrome and extra-articular manifestations of the disease.Materials and methods. The analysis of the renal biopsy specimens was performed for 17 patients (5 men and 12 women aged 32 to 68 years) with rheumatoid mesangial glomerulonephritis. The chronic kidney disease of I, II, III and IV stages was established in the ratio of 9 : 5 : 2 : 1, in two cases the nephrotic syndrome was revealed.Results and discussion. In patients with rheumatoid arthritis, the mesangioproliferative or mesangiocapillary glomerulonephritis develops in a ratio of 2 : 1, and the nature of the lesion of certain kidney structures depends on the degree of the activity and radiographic stage of the disease, its seropositivity as regards the rheumatoid factor and anti­cyclic citrullinated peptides. Moreover, it depends on the blood levels of C-reactive protein and circulating immune complexes, on the rate of progression of joint syndrome, presence of peripheral neuropathy, tenosynovitis and enthesopathy, while structural changes in renal vascular closely connected with clinical and instrumental manifestations of systemic rheumatoid angiopathy. The severity of glomerular changes correlated with the nitrituria level, of the tubular alteration with the levels of β2-microglobulinuria, and vascular changes with the of fibronektinuria level.Conclusions. Rheumatoid mesangial glomerulonephritis occurs with appropriate tubuleinterstitial component, deposition of immunoglobulins, C3-­ and C1q-­complement components (in the stroma > glomeruli > tubules > vessels), and there is a common pathogenetic constructions in the joints and kidney disease., Цель работы — определить у больных мезангиальным гломерулонефритом при разных клинико-лабораторных вариантах течения ревматоидного артрита прижизненный характер поражения структур почек и частоту в них иммунных депозитов, оценить взаимосвязь с суставным синдромом и экстраартикуляр­ными проявлениями заболевания.Материалы и методы. Проанализированы нефробиоптаты 17 больных (5 мужчин и 12 женщин в возрасте от 32 до 68 лет) мезангиальным ревматоидным гломерулонефритом. Хроническая болезнь почек I, II, III и IV стадий обнаружена в соотношении 9 : 5 : 2 : 1, в двух случаях констатирован нефротический синдром.Результаты и обсуждение. У больных ревматоидным артритом развивается мезангиопролиферативный или мезангиокапиллярный гломерулонефрит в со­отношении 2 : 1, а характер поражения отдельных почечных структур зависит от степени активности и рентгенологической стадии заболевания, его серопозитивности по ревматоидному фактору и антителам к циклическому цитруллиновому пептиду, параметров в крови С-реактивного протеина и циркулирующих иммунных комплексов, темпов прогрессирования суставного синдрома, наличия периферической нейропатии, тендовагинитов и энтезопатии, при этом струк­турные изменения сосудов почек тесно связаны с клинико-инструментальными проявлениями системной ревматоидной ангиопатии. Тяжесть гломерулярных изменений коррелирует с уровнем нитритурии, тубулярных — с содержанием β2-микроглобулинурии, сосудистых — с показателем фибронектинурии.Выводы. Ревматоидный мезангиальный гломерулонефрит протекает с законо­мерным тубулоинтерстициальным компонентом, депозицией иммуноглобулинов, C3- и C1q-компонентов комплемента (в строме > клубочках > канальцах > сосудах), причем существует общность в патогенетических построениях суставной и почечной патологии., Мета роботи — визначити у хворих з мезангіальним гломерулонефритом при різних клініко-лабораторних варіантах перебігу ревматоїдного артриту прижиттєвий характер ураження структур нирок й частоту в них імунних депозитів, оцінити взаємозв’язок iз суглобовим синдромом та екстраартикулярними проявами захворювання.Матеріали та методи. Проаналізовано нефробіоптати 17 хворих (5 чоловіків і 12 жінок у віці від 32 до 68 років) на мезангіальний ревматоїдний гломерулонефрит. Хронічну хворобу нирок I, II, III і IV стадій виявлено у співвідношенні 9 : 5 : 2 : 1, у двох випадках констатовано нефротичний синдром.Результати та обговорення. У хворих на ревматоїдний артрит розвивається мезангіопроліферативний або мезангіокапілярний гломерулонефрит у співвідношенні 2 : 1, а характер ураження окремих ниркових структур залежить від ступеня активності й рентгенологічної стадії захворювання, його серопозитивності за ревматоїдним фактором та антитілами до циклічного цитрулінового пептиду, від параметрів у крові С-реактивного протеїну й циркулюючих імунних комплексів, темпів прогресування суглобового синдрому, наявності периферичної нейропатії, тендовагінітів і ентезопатії, при цьому структурні зміни судин нирок щільно пов’язані з клініко-інструментальними проявами системної ревматоїдної ангіопатії. Тяжкість гломерулярних змін корелює з рівнем нітритурії, тубулярних — з вмістом β2-мікроглобулінурії, судинних — з показником фібронектинурії.Висновки. Ревматоїдний мезангіальний гломерулонефрит протікає із закономірним тубулоінтерстиціальним компонентом, депозицією імуноглобулінів, C3- і C1q- компонентів комплементу (в стромі > клубочках > канальцях > судинах), причому існує спільність у патогенетичних побудовах суглобової й ниркової патології.

Background. Since NSAIDS have some detrimental side effects, studying new combinations of NDAIDS with other substances could provide a reduction of the dosage of the NSAID while retaining therapeutic effectiveness. Objective. To study the effect of Diclocor on the cartilage morphology in the course of collagen-induced arthritis in rats in comparison with sodium diclofenac and quercetin. Methods. Autoimmune arthritis was reproduced by subcutaneous injections of type II collagen ("Sigma-Aldrich", USA). Morphological studies were performed using standard light microscopy techniques. Results. After treatment with both Diclocor and diclofenac sodium no cartilage destruction was oberved and tissue hyperplasia was low. Some residual effects were observed in the synovial membranes in the Diclocor group, and in periarticular tissues – in the diclofenac sodium group. Under the action of quercetin, there was a sufficiently high level of hyperplastic processes and pannus formation in sinovium. Conclusion. Diclocor and diclofenac sodium express a profound normalizing effect, while Quercetin is less active. Citation: Popov OS, Zupanets IA, Shebeko SK. [Morphological study of the effect of the drug "Diclocor" in the course of collagen-induced arthritis in rats]. Morphologia. 2015;9(3):58-66. Ukrainian.

Background. Integrated clinical and morphological studies of adipose tissue in overweight and obese patients with metabolic syndrome in order to identify its morphological and functional characteristics can help to improve current methods of treatment. Objective. The purpose of the study was to identify the histological, histochemical and morphometrical characteristics of adipose tissue in patients with overweight and metabolic syndrome. Methods. The material of this study was the autopsy and operational material – fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue. The authors used histological, histochemical and morphometrical methods of investigation. Results. It was revealed that fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue in patients with overweight and metabolic syndrome differed from the fat tissue of people with normal body weight by morphometrical parameters, fat content in the cytoplasm, sclerotic changes, circulatory disorders, the presence and character of inflammatory infiltration. Moreover fatty tissue has distinctive features depending on the location. Conclusion. Observed morphological features of white fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue in patients with overweight and metabolic syndrome can be used by pathologists, histologists and other specialists in the scientific practice. Citation: Militsa KM, Sorokina IV, Myroshnychenko MS, Pliten ON. [Morphological features of fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue in patients with overweight and metabolic syndrome]. Morphologia. 2015;9(3):48-53. Russian.

Background. In Ukraine, every year the number of women whose pregnancy occurs on the background of chronic infectious diseases increases. Escherichia coli is a frequent causative agent of bacterial infections in women. The purpose of the study was to identify the morphological features of fetuses and newborns kidneys from mothers with an experimental abdominal subacute infectious-inflammatory process caused by Esche­richia coli. Materials and methods. The authors conduc­ted an experiment on WAG rats, during which two groups were formed: group I — 7 fetuses and 11 newborns from 3 healthy females; group II — 10 fetuses and 13 newborns from 4 females with an abdominal infectious-inflammatory process in the abdominal cavity caused by Escherichia coli. The material of the study was the kidneys of fetuses and newborns. The authors used histological, histochemical, morphometric and statistical methods of investigation. Results. The abdominal subacute infectious-inflammatory process in the mother’s body caused by Escherichia coli leads to structural changes in the parenchymal and stromal components of the kidneys that have been growing from the fetus to the newborn. The glomerular apparatus of the kidneys is characterized by uneven distribution in the cortical layer, developmental delay, shape change, hemodynamic disorders, expansion of the urinary space, absence of capillaries, a decrease in the number and localization compactness of capillaries in some young and mature renal corpuscles; the tubular apparatus — developmental delay, shape change and focal thickening of the basal membranes of some tubules, focal dystrophic, necrotic and desquamative changes in the epithelium; stromal component — sclerotic changes, hemodynamic disorders, which were more pronounced in the medulla layer, cellular infiltration, characterized by the presence of fibroblastic cells and immune cells. Conclusions. Histological and morphometric changes in the fetuses and newborns kidneys developed due to the presence in mothers an experimental subacute infectious-inflammatory process in the abdominal cavity caused by Escherichia coli will lead to reduced functional abilities of the kidneys as a homeostatic organ and development of various nephrologic pathologies in such children., Актуальность. В Украине с каждым годом отмечается увеличение количества женщин, беременность которых протекает на фоне хронических инфекционных заболеваний. Escherichia coli является частым возбудителем бактериальных инфекций у женщин. Целью исследования было выявление морфологических особенностей почек плодов и новорожденных от матерей с экспериментальным абдоминальным подострым инфекционно-воспалительным процессом, вызванным Escherichia coli. Материалы и методы. Авторами проведен эксперимент на крысах линии WAG, в ходе которого сформировано две группы: группа I — 7 плодов и 11 новорожденных от 3 здоровых самок; группа II — 10 плодов и 13 новорожденных от 4 самок, которым моделировали абдоминальный инфекционно-воспалительный процесс, вызванный Escherichia coli. Материалом исследования послужили почки плодов и новорожденных. Использовали гистологические, гистохимические, морфометрические и статистические методы исследований. Результаты. Абдоминальный подострый инфекционно-воспалительный процесс в организме матери, вызванный Escherichia coli, приводит к структурным изменениям в паренхиматозном и стромальном компонентах почек, которые нарастали от плода к новорожденному. Гломерулярный аппарат почек характеризуется неравномерным расположением в корковом слое, задержкой развития, изменением формы, гемодинамическими изменениями, расширением мочевого пространства, отсутствием сосудистых клубочков, уменьшением количества и компактности расположения капиллярных петель в некоторых молодых и зрелых почечных тельцах; тубулярный аппарат — задержкой развития, изменением формы и очаговым утолщением базальных мембран отдельных канальцев, очаговыми дистрофическими, некротическими и десквамативными изменениями эпителиальной выстилки; стромальный компонент — склеротическими изменениями, гемодинамическими нарушениями, более выраженными в мозговом слое, клеточной инфильтрацией, характеризующейся наличием клеток фибробластического ряда и иммунных клеток. Выводы. Развившиеся в почках плодов и новорожденных гистологические и морфометрические изменения, обусловленные наличием у матери экспериментального подострого инфекционно-воспалительного процесса в брюшной полости, вызванного Escherichia coli, приведут в будущем к сниженным функциональным возможностям почек как гомеостатического органа и развитию различной нефрологической патологии у таких детей., Актуальність. В Україні з кожним роком відзначається збільшення кількості жінок, вагітність яких перебігає на тлі хронічних інфекційних захворювань. Escherichia coli є частим збудником бактеріальних інфекцій у жінок. Метою дослідження було виявлення морфологічних особливостей нирок плодів і новонароджених від матерів з експериментальним абдомінальним підгострим інфекційно-запальним процесом, викликаним Escherichia coli. Матеріали та методи. Авторами проведено експеримент на щурах лінії WAG, в ході якого сформовано дві групи: група I — 7 плодів та 11 новонароджених від 3 здорових самок; група II — 10 плодів і 13 новонароджених від 4 самок, яким моделювали абдомінальний інфекційно-запальний процес, викликаний Escherichia coli. Матеріалом дослідження послужили нирки плодів та новонароджених. Використовували гістологічні, гістохімічні, морфометричні та статистичні методи досліджень. Результати. Абдомінальний підгострий інфекційно-запальний процес в організмі матері, викликаний Escherichia coli, призводить до структурних змін у паренхіматозному та стромальному компонентах нирок, які наростали від плода до новонародженого. Гломерулярний апарат нирок характеризується нерівномірним розташуванням у кірковому шарі, затримкою розвитку, зміною форми, гемодинамічними змінами, розширенням сечового простору, відсутністю судинних клубочків, зменшенням кількості і компактності розташування капілярних петель в деяких молодих і зрілих ниркових тільцях; тубулярний апарат — затримкою розвитку, зміною форми та вогнищевим потовщенням базальних мембран окремих канальців, вогнищевими дистрофічними, некротичними та десквамативними змінами епітеліальної вистилки; стромальний компонент — склеротичними змінами, гемодинамічними порушеннями, більш вираженими в мозковому шарі, клітинною інфільтрацією, яка характеризується наявністю клітин фібробластичного ряду та імунних клітин. Висновки. Гістологічні та морфометричні зміни, що розвинулися в нирках плодів і новонароджених, зумовлені наявністю у матері експериментального підгострого інфекційно-запального процесу в черевній порожнині, викликаного Escherichia coli, призведуть в майбутньому до зниження функціональних можливостей нирок як гомеостатичного органу і розвитку різної нефрологічної патології у таких дітей.

Background. Acetaminophen is known as inducer of acute hepatotoxicity. Extrahepatic manifestations of acetaminophen toxicity are poorly understood in particular its nephrotoxicity. Objective. The purpose of this study was the morphological characteristic of rat kidneys under the conditions of acetaminophen-induced nephrotoxicity on the background of alimentary deprivation of protein. Methods. Аfter administration of the toxic dose of acetaminophen and maintenance of rats on a different regimen of protein nutrition their kidneys were sectioned and stained with hematoxylin and eosin according to a standard technique. Results. It was estimated, that in rats maintained during long period of time under the conditions of alimentary deprivation of protein, and in rats injected with toxic dose of acetaminophen morphological changes of kidney were not observed. Administration of acetaminophen on the background of previous protein deficiency causes the pathological changes of kidney morphology with papillary necrosis as a key sign. Conclusion. Alimentary deprivation of protein in case of acetaminophen injection is the critical factor for the impairment of structural integrity of kidney tissue with its subsequent dysfunction.

Приведены результаты исследований по определению изменений клинических и гематологических показателей у кошек, инвазированных клещами Notoedres cati в разной степени. Установлено, что у животных при нотоэдрозе не только развивается дерматит в местах локализации клещей, но происходит сенсибилизация и нарушение работы печени под влиянием метаболитов паразитов и продуктов воспаления. Также, за счет болезненности челюстей, кошки плохо заглатывают корм, теряют вес и силы, что отражается в достоверных изменениях гематологических показателей больных животных., Наведено результати досліджень з визначення змін клінічних і гематологічних показників у кішок, інвазованих кліщами Notoedres cati в різному ступені. Встановлено, що у тварин при нотоедрозі не тільки розвивається дерматит в місцях локалізації кліщів, але відбувається сенсибілізація і порушення роботи печінки під впливом метаболітів паразитів і продуктів запалення. Також, за рахунок хворобливості щелеп, кішки погано заковтують корм, втрачають вагу і сили, що відбивається в достовірні зміни гематологічних показників хворих тварин., This article presents the results of the researching of changing of clinical and haematological indicators of cats, infested by Notoedres cati with different intensity of infestation. It was found, that animals with notoedrosis have violated not only the structure of the skin at the site of injury, but also there is sensitization and liver function violation because of the influence of parasites metabolites and products of inflammation. Also, due to painful jaws, cats are badly swallowing the feed, lose weight, and strength, which is reflected in significant changes of hematological parameters of infected animals.

Background. Hypoxia of fetus and newborn is one of the actual problems of neonatology. The urinary system is one of the most susceptible to the adverse effects of hypoxia. Objective: to identify the morphological features of the glomerular apparatus of kidneys in fetuses and newborns at modeling different types of hypoxia. Methods. In this study chronic intrauterine hypoxia, acute postnatal hypoxia and mixed hypoxia were modeled on rats. Histological and morphometrical methods of investigation were used. The slides were studied on the microscope «Olympus BX-41». Digital data were processed using statistical methods of investigation. Results. Chronic intrauterine hypoxia and mixed hypoxia lead to a decrease of the glomeruli number in kidneys of fetuses and newborns and slowdown of the maturation of the glomeruli. Acute postnatal hypoxia does not affect the number of glomeruli in kidneys of fetuses and newborns. Conclusion. Quantitative changes of the glomerular apparatus of the kidneys in fetuses and newborns arising as a result of negative effect of chronic intrauterine and mixed hypoxia can lead in future to the development of various nephrology pathology in such children., Гипоксия плода и новорожденного является одной из актуальных проблем неонатологии. При современной частоте осложненных родов практически у каждого новорожденного отмечаются признаки гипоксического повреждения. Мочевыделительная система – одна из наиболее восприимчивых к негативному воздействию гипоксии систем у ребенка. Целью исследования явилось выявление морфологических особенностей клубочкового аппарата почек у плодов и новорожденных при моделировании различной гипоксии. В ходе данного исследования был проведен эксперимент на крысах линии WAG по моделированию хронической внутриутробной гипоксии, острой постнатальной гипоксии и смешанной гипоксии. Материалом исследования явились почки плодов и новорожденных, которые были изучены с помощью гистологических и морфометрических методов исследования. Авторами в ходе проведенного исследования было установлено, что хроническая внутриутробная и смешанная гипоксии приводят к уменьшению количества клубочков в почках у плодов и новорожденных, замедлению темпов созревания почечных телец. Острая постнатальная гипоксия не оказывает влияния на количественные показатели клубочкового аппарат почек у плодов и новорожденных., Гіпоксія плода та новонародженого є однією з актуальних проблем неонатології. При сучасній частоті ускладнених пологів практично у кожного новонародженого відзначаються ознаки гіпоксичного ушкодження. Сечовидільна система – одна з найбільш вразливих до негативного впливу гіпоксії систем у дитини. Метою дослідження було виявлення морфологічних особливостей клубочкового апарату нирок у плодів та новонароджених при моделюванні різної гіпоксії. В ході даного дослідження був проведений експеримент на щурах лінії WAG з моделювання хронічної внутрішньоутробної гіпоксії, гострої постнатальної гіпоксії і змішаної гіпоксії. Матеріалом дослідження стали нирки плодів і новонароджених, які були вивчені за допомогою гістологічних та морфометричних методів дослідження. Авторами в ході проведеного дослідження було встановлено, що хронічна внутрішньоутробна і змішана гіпоксії призводять до зменшення кількості клубочків у нирках плодів та новонароджених, уповільнення темпів дозрівання ниркових тілець. Гостра постнатальна гіпоксія не впливає на кількісні показники клубочкового апарату нирок у плодів і новонароджених.

Ефективність консервативного лікування пацієнтів з гонартрозом може бути підвищена завдяки поєднаному застосуванню фармакологічних та фізичних факторів. Можливість комплексного використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ), хондропротекторів та нестероїдних протизапальних препаратів у пацієнтів з ранніми стадіями гонартрозу залежно від послідовності їх застосування недостатньо вивчена.Мета: дослідити в експерименті на тваринах з індукованим гонартрозом ефективність різних схем комплексного консервативного лікування.Методи: експерименти проведені на 40 білих щурах віком 6 міс. Гонартроз І стадії моделювали шляхом трикратного введення декcаметазону (7 мг/кг, в/м) 1 раз на тиждень. Щурів розділили на шість груп залежно від лікування, яке містило 10 щоденних сеансів лазеротерапії (доза 0,3 Дж контактно на колінний суглоб) і введення per os диклофенаку натрію (8 мг/кг)та глюкозаміну гідрохлориду (50 мг/кг) у різних послідовностях з інтервалом 15 хв. Мікроскопічні дослідження суглобового хряща й біохімічний аналіз показників сироватки крові (глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, лужна фосфатаза) проводили через 28 діб після останньої ін’єкції дексаметазону.Результати: у щурів усіх дослідних груп структурні порушення в суглобовому хрящі були найменшими порівняно з контролем. У тварин після застосування спочатку НІЛВ, а потім фармакотерапії морфологічні ознаки біосинтетичної активності хондроцитів були найбільш вираженими, а рівень вмісту в сироватці крові маркерів запалення і активність лужної фосфатази — достовірно меншими, ніж у контрольній та інших дослідних групах.Висновки: комплексне застосування НІЛВ із подальшим введенням диклофенаку натрію та глюкозаміну гідрохлориду призводить до найповнішого відновлення кількісного та структурно-метаболічного стану хондроцитів суглобового хряща і сприяє нормалізації біохімічних маркерів метаболізму хрящової та кісткової тканин., The effectiveness of conservative treatment in patients with knee joint arthritis can be enhanced through the use of the linked pharmacological and physical factors. The possibility of comprehensive use of low-intensity laser radiation (LILR) chondroprotectors and nonsteroidal anti-inflammatory drugs in patients with early knee joint arthritis- depending on the consistency of their application is not well studied. Objective: to study in experimental animals with induced knee joint arthritis effectiveness of different integrated schemes of conservative treatment. Methods: we conducted experimental studyin 40 white rats aged 6 months. Knee joint arthritis stage I modeled by triple dexamethasone injections (7 mg/kg/m)performed once a week. The rats were divided into six groups depending on the treatment, which included 10 daily sessions of at la-ser therapy (a dose of 0.3 J contact on the knee joint) and per os administration of diclofenac sodium (8 mg/kg) and glucosamine hydrochloride (50 mg/kg) in the different sequences at intervals of 15 minutes. Microscopic examination of articular cartilage and biochemical blood serum analyses (glycoproteins, sialic acid, hondroyitynsulfat-, alkaline phosphatase) were carried out 28 days after the last injection of dexamethasone. Results: in all rats in the experimental groups structural irregularities in articular cartilage were insignificant compared with the control. In animals after application LILRinitially and subsequent pharmacotherapy, morphological indicatorsof chondrocytes biosynthetic activity were most pronounced, and levels of serum inflammatory markers and alkaline phosphatase activity -were significantly lower than in the control and other research groups. Conclusion: complex application of LILR with subsequent administration of diclofenac sodium glucosamine hydrochloride results in the most complete recovery of quantitative and structural-metabolic state of chondrocytes of articular cartilage and helps to normalize metabolic biochemical markers of cartilage and bone tissue., Эффективность консервативного лечения пациентов с гонартрозом может быть повышена благодаря совместному применению фармакологических и физических факторов. Возможность комплексного использования низкоинтенсивного лазерного излучения (НИЛИ), хондропротекторов и нестероидных противовоспалительных препаратов у пациентов с ранними стадиями гонартроза в зависимости от последовательности их применения недостаточно изучена.Цель: исследовать в эксперименте на животных с индуцированным гонартрозом эффективность различных схем комплексного консервативного лечения.Методы: эксперименты проведены на 40 белых крысах (возраст 6 мес.). Гонартроз I стадии моделировали путем трехкратного введения декcаметазона (7 мг/кг, в/м) 1 раз в неделю. Крыс разделили на шесть групп в зависимости от лечения, которое включало 10 ежедневных сеансов лазеротерапии (доза 0,3 Дж контактно на коленный сустав) и введения per os диклофенака натрия (8 мг/кг) и глюкозамина гидрохлорида (50 мг/кг) в различных последовательностях с интервалом 15 мин. Микроскопические исследования суставного хряща и биохимический анализ показателей сыворотки крови (гликопротеины, сиаловые кислоты, хондроитинсульфаты, щелочная фосфатаза) проводили через 28 дней после последней инъекции дексаметазона.Результаты: у крыс всех опытных групп структурные нарушения в суставном хряще были наименьшими по сравнению с контролем. У животных после применения сначала НИЛИ, а затем фармакотерапии морфологические признаки биосинтетической активности хондроцитов были наиболее выраженными, а уровень содержания в сыворотке крови маркеров воспаления и активность щелочной фосфатазы — достоверно меньшими, чем в контрольной и других опытных группах.Выводы: комплексное применение НИЛИ с последующим введением диклофенака натрия и глюкозамина гидрохлорида приводит к полному восстановлению количественного и структурно-метаболического состояния хондроцитов суставного хряща и способствует нормализации биохимических маркеров метаболизма хрящевой и костной тканей.