Search

Small bowel obstruction (SBO) is 3-4% of all abdominal acute diseases. Small bowel obstruction due to bezoars is rare (2-4%), and is detected mainly in patients with predisposing risk factors: gastrointestinal motility disorders, psychiatric diseases, enzymatic insufficiency, previous bariatric surgery, diabetes mellitus and hypothyroidism complicated by gastroparesis. The leading role in the verification of small bowel obstruction in patients without surgical interventions on the abdominal organs should be given to computed tomography. According to the literature, the mortality from SBO due to bezoar may reach 30%. We present an unusual clinical case of recurrent small bowel obstruction with severe intestinal disease and septic shock induced by multiple phytobezoars and complicated with severe pseudomembranous colitis. Moreover, in our opinion, laparoscopic access can be used both for diagnostic and therapeutic purposes in patients with acute small bowel obstruction.

The aim of the article is to present definitions and classifications of intestinal failure (IF) in adults approved by the European Society for Clinical Nutrition and Metabolism (ESPEN). IF is defined as a decrease in bowel function below the minimum necessary to absorb macronutrients and/or water and electrolytes when an intravenous supplement is required to maintain health and/or growth. Functional classification based on the onset of the disease, metabolic and clinical outcome criteria identifies the IF as: type I — acute, transient and usually reversible; type II — prolonged acute condition, often in metabolic unstable patients, requiring a set of multidisciplinary measures and intravenous supplementation of nutrition for a period from weeks to months; type III — chronic condition in metabolically stable patients requiring intravenous supplementation for months or years; it can be reversible and irreversible. The pathophysiological classification distinguishes following states in IF that results from various gastrointestinal or systemic diseases: a “short loop” of the intestine; intestinal fistula, intestinal dyskinesia; mechanical obstruction; extensive disease of the intestinal mucosa; the primary and accompanying mechanisms of the listed diseases. Based on the energy and volume requirements of intravenous nutrition, 16 subtypes are distinguished in chronic IF. The characteristic of the IF degree evaluation according to the Lausanne Intestinal Failure Estimation (LIFE, 2008) is given based on the ideology of the Sequential Organ Failure Assessment (SOFA) model. The LIFE scale includes the calculation of clinical nutrition according to the ESPEN protocol, residual volume of the stomach, measurement of intra-abdominal pressure, determinations of constipation, diarrhea, peristalsis. It is necessary to evaluate both the entire scale of LIFE as a whole, as well as its individual components. As a general evaluation of the IF, the worst value should be chosen. Later, a combination of the presented LIFE model with the SOFA scale is possible., В статье представлены определения и классификации интестинальной недостаточности (ИН) у взрослых, одобренные ESPEN. Рассмотрено руководство по определениям и классификации ИН, в котором эволюция взглядов на определение и классификацию ИН с 1981 года по настоящее время отражает мнение 26 авторов или коллективов. В руководство после дискуссии и обобщения включены основные определения и классификации ИН, ее патофизиологические механизмы, заболевания, которые определяют развитие ИН. Показано, что ИН определяется как снижение функции кишечника ниже минимума, необходимого для абсорбции макронутриентов и/или воды и электролитов, когда внутривенное дополнение требуется для поддержания здоровья и/или роста. Рассмотрена функциональная классификация, включающая 3 типа; патофизиологическая, рассматривающая ИН как пять патофизиологических состояний, которые происходят из различных гастроинтестинальных или системных заболеваний; и клиническая классификация хронической интестинальной недостаточности, которая на основе потребности в энергии и объема внутривенного питания делится на 16 подтипов. Показаны гастроинтестинальные или системные заболевания, которые могут определять патофизиологические состояния интестинальной недостаточности. Для оценки органной недостаточности, связанной с сепсисом, была рассмотрена объективная, простая и доступная шкала SOFA (Sequential (sespsisrelated) Organ Failure Assessment). Также представлена Лозаннская шкала гастроинтестинальной недостаточности, основанная на модели SOFA, в которую включены все формы интестинальных нарушений., У статті надано визначення та класифікації інтестинальної недостатності в дорослих, схвалені ESPEN. Розглянуто керівництво щодо визначень і класифікацій ІН, в якому еволюція поглядів на визначення і класифікацію ІН з 1981 року по теперішній час відображає думку 26 авторів або колективів. У керівництво після дискусій і узагальнень включені основні визначення та класифікації ІН, її патофізіологічні механізми, захворювання, які визначають розвиток ІН. Показано, що ІН визначається як зниження функції кишечника нижче мінімуму, необхідного для абсорбції макронутрієнтів і/або води і електролітів, коли внутрішньовенне доповнення потрібне для підтримання здоров’я і/або росту. Розглянута функціональна класифікація, що включає 3 типи; патофізіологічна, яка розглядає ІН як п’ять патофізіологічних станів, що походять із різних гастроінтестинальних або системних захворювань; і клінічна класифікація хронічної інтестинальної недостатності, яка на основі потреби в енергії й обсягу внутрішньовенного харчування розподіляється на 16 підтипів. Показані гастроінтестинальні або системні захворювання, які можуть визначати патофізіологічні стани інтестинальної недостатності. Для оцінки органної недостатності, пов’язаної з сепсисом, була розглянута об’єктивна, проста і доступна шкала SOFA (Sequential (sespsisrelated) Organ Failure Assessment). Також представлена Лозаннська шкала гастроінтестинальної недостатності, заснована на моделі SOFA, в яку включені всі форми інтестинальних порушень.