Search

The aim — to study the ciprofloxacin effectiveness in the treatment and prevention of purulent complications in patients with acute surgical pathology of the digestive system.Materials and methods. 85 patients with the pathology of the hepatopancreatobiliary system, which was administered сiprofloxacin (Ciprolet) were observed in the department of laparoscopic surgery and cholelithiasis for the period from 2012 to 2017.Results and discussion. The use of ciprofloxacin in patients with hepatopancreatoduodenal disease was effective in the prevention and treatment of purulent‑septic complications. Only 3 (3.8 %) patients who had undergone surgery on the biliary tract had suppuration of the postoperative wound. There were no cases of peritonitis progression. Intestinal peristalsis was restored on average 4.10 ± 0.08 day after the operation, body temperature and leukocyte count were normalized at 5.10 ± 0.09 day.Conclusions. The use of ciprofloxacin in patients with acute surgical pathology of the hepatopancreatobiliary system and the obstruction of the bile ducts of non‑tumorous genesis complicated by purulent cholangitis and mechanical jaundice is characterized by high clinical efficacy., Цель работы — изучить эффективность ципрофлоксацина в лечении и профилактике гнойных осложнений у пациентов с острой хирургической патологией гепатобилиарной системы.Материалы и методы. За период с 2012 по 2017 г. в отделении лапароскопической хирургии и холелитиаза ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины» наблюдали 85 пациентов с патологией гепатопанкреатобилиарной системы, которым назначали ципрофлоксацин инъек­ционный и таблетированный («Ципролет»).Результаты и обсуждение. Применение ципрофлоксацина у пациентов с заболеванием гепатопанкреатодуоденальной зоны было эффективным для профилактики и лечения гнойно‑септических осложнений. Только у 3 (3,8 %) пациентов, ранее прооперированных на билиарном тракте, наблюдали нагноение послеоперационной раны. Случаев прогрессирования перитонита не было. Перистальтика кишечника восстановилась в среднем на (4,10 ± 0,08) сут послеоперационного периода, температура тела и уровень лейкоцитов нормализовались на (5,10 ± 0,09) сут.Выводы. Использование ципрофлоксацина у пациентов с острой хирургической патологией гепатопанкреатобилиарной системы и непроходимостью желчных протоков неопухолевого генеза, осложненной гнойным холангитом и механической желтухой, ассоциируется с высокой клинической эффективностью., Мета роботи — вивчити ефективність ципрофлоксацину в лікуванні та профілактиці гнійних ускладнень у пацієнтів з гострою хірургічною патологією гепатобіліарної системи.Матеріали і методи. За період з 2012 до 2017 р. у відділенні лапароскопічної хірургії та холелітіазу ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України» спостерігали 85 пацієнтів з патологією гепатопанкреатобіліарної системи, яким призначали ципрофлоксацин ін’єкційний і таблетований («Ципролет»).Результати та обговорення. Застосування ципрофлоксацину в пацієнтів із захворюванням гепатопанкреатодуоденальної зони було ефективним для профілактики і лікування гнійно‑септичних ускладнень. Лише у 3 (3,8 %) пацієнтів, раніше прооперованих на біліарному тракті, спостерігали нагноєння післяопераційної рани. Випадків прогресування перитоніту не було. Перистальтика кишечника відновилася в середньому на (4,10 ± 0,08) доби післяопераційного періоду, температура тіла та рівень лейкоцитів нормалізувалися на (5,10 ± 0,09) доби.Висновки. Використання ципрофлоксацину в пацієнтів з гострою хірургічною патологією гепатопанкреатобіліарної системи і непрохідністю жовчних проток непухлинного генезу, ускладненою гнійним холангітом та механічною жовтяницею, характеризується високою клінічною ефективністю.