Search

Мета роботи — ретроспективно проаналізувати характер гастродуоденальних кровотеч на тлі коморбідної патології, виділити чинники ризику й прогностичні критерії.Матеріал і методи. Під наглядом перебував 1261 пацієнт із гастродуоденальними кровотечами. Середній вік обстежених хворих склав 50 років, тривалість маніфестації захворювання — 6 років, тривалість кровотечі — 47 годин, індекс тяжкості хвороби — 6 в. о., тяжкість кровотечі — 2 бали.Результати. Серед хворих з виразками шлунка, дванадцятипалої кишки та їх поєднанні коморбідну патологію (56 нозологічних форм) діагностовано в 798 (63%) випадках. Усіх цих пацієнтів розподілено на 8 груп: із серцево‑судинними захворюваннями (63%), цукровим діабетом 2‑го типу (27%), з хворобами опорно-рухового апарату (16%), системи дихання (14%), травлення і печінки (12%), сечовиділення (5%), з пухлинами (3%) та захворюваннями системи кровотворення (1%). Коморбідна патологія, яка частіше трапляється у жінок і хворих із симпатотонічним типом вегетативної нервової системи, є чинником ризику несприятливого перебігу гастродуоденальних кровотеч при пептичних виразках, впливає на їх розміри і локалізацію, що, в першу чергу, стосується цукрового діабету, захворювань систем дихання та сечовиділення, при цьому супутні хвороби підвищують число рецидивів кровотеч після проведення лікувальних заходів й випадків летального кінця.Висновок. Коморбідна патологія значно погіршує перебіг гастродуоденальних кровотеч і є чинником ризику їх рецидивів., Цель работы — ретроспективно проанализировать характер гастродуоденальных кровотечений на фоне коморбидной патологии, выделить факторы риска и прогностические критерии.Материал и методы. Под наблюдением находился 1261 пациент с гастродуоденальными кровотечениями. Средний возраст обследованных больных составил 50 лет, длительность манифестации заболевания — 6 лет, продолжительность кровотечения — 47 часов, индекс тяжести болезни — 6 о. е., тяжести кровотечения — 2 балла.Результаты. Среди больных с язвами желудка, двенадцатиперстной кишки и их сочетании коморбидная патология (56 нозологических форм) диагностирована в 798 (63%) случаях. Все эти пациенты были распределены на 8 групп: с сердечно-сосудистыми заболеваниями (63%), сахарным диабетом 2‑го типа (27%), с болезнями опорно-двигательного аппарата (16%), системы дыхания (14%), пищеварения и печени (12%), мочевыделения (5%), с опухолями (3%) и заболеваниями системы кроветворения (1%). Коморбидная патология, которая чаще встречается у женщин и больных с симпатотоническим типом вегетативной нервной системы, является фактором риска неблагоприятного течения гастродуоденальных кровотечений при пептических язвах, влияет на их размеры и локализацию, что, в первую очередь, касается сахарного диабета, заболеваний систем дыхания и мочевыделения, при этом сопутствующие болезни повышают число рецидивов кровотечений после проведения лечебных мероприятий и случаев летального исхода. Вывод. Коморбидная патология значительно ухудшает течение гастродуоденальных кровотечений и является фактором риска их рецидивов., The purpose of the study: to analyze retrospectively the nature of gastroduodenal bleeding on the background of comorbid pathology, to identify the risk factors and prognostic criteria.Material and methods. The study included 1261 patients with gastroduodenal bleeding. The average age of the examined patients was 50 years, the duration of the disease manifestation was 6 years, the duration of bleeding 47 hours, the severity index 6 r. u., the severity of bleeding 2 points.Results. Comorbid pathology (56 nosological forms) was diagnosed in 798 (63%) cases among the patients with GU, DU and GU+DU. All these patients were divided into 8 groups: with cardiovascular diseases (63%), diabetes mellitus type 2 (27%), diseases of the musculoskeletal system (16%), the respiratory system disorders (14%), the diseases of the digestion and liver (12%), urinary excretion (5%), tumors (3%) and the diseases of the hematopoietic system (1%). Comorbid pathology which is more common in women and the patients with sympathotonic type of autonomic nervous system is a risk factor for unfavorable course of gastroduodenal bleeding in peptic ulcers and it affects the size and location of GU/DU that primarily relates to diabetes, the diseases of the respiratory system and urinary excretion while concomitant diseases increase the number of bleeding recurrences after treatment and cases of deaths.Conclusions: comorbid pathology significantly worsens the course of gastroduodenal bleeding, and it is a risk factor for their recurrences.

Актуальність. Поширеність гастродуоденальних виразкових кровотеч сягає 170 випадків на 100 тис. дорослого населення, а щорічна від них смертність — 15 %. Коморбідний цукровий діабет (ЦД) є незалежним чинником ризику розвитку виразкових кровотеч і погіршує ефективність лікувальних заходів. Серопозитивність хворих на ЦД за носійством гелікобактерної інфекції становить 50–60 %, яка реєструється на 90 % частіше, ніж у загальній популяції. Мета: проаналізувати характер гастродуоденальних кровотеч на тлі коморбідного ЦД, виділити прогностичні критерії. Матеріали та методи. Під наглядом перебував 1261 пацієнт із гастродуоденальними кровотечами. Середній вік обстежених хворих становив 50 років, тривалість маніфестації захворювання — 6 років, тривалість кровотечі — 47 годин, індекс тяжкості хвороби — 6 в.о., тяжкість кровотечі — 2 бали, показник глюкози в крові — 10 ммоль/л, вміст глікованого гемоглобіну (HbA1c) — 8 %, інсуліну — 25 мкМО/мл, коефіцієнт інсулінорезистентності (HOMA) — 12 в.о. Результати. ЦД у співвідношенні легкого, середнього й тяжкого ступенів 1 : 2 : 1 був у 17 % від числа хворих із гастродуоденальними виразками та став чинником ризику тяжкого варіанта кровотеч. Коморбідний ЦД визначав більш виражену тяжкість виразкових гастродуоденальних кровотеч, більшу частоту їх струминного характеру, постінкового підтікання крові з виразок і розвиток геморагічного шоку перед початком лікування, був чинником ризику рецидивів кровотеч і значно погіршував виживаність хворих, впливав на кардіоваскулярні показники гемодинаміки (рівні середнього артеріального тиску, периферичного судинного опору, об’єму циркулюючої крові), а до негативних стосовно прогнозу критеріїв належать початкові рівні глікемії, HbA1c і НОМА. Висновки. Коморбідний ЦД значно погіршує перебіг гастродуоденальних кровотеч і є чинником ризику їх рецидивів., Актуальность. Распространенность гастродуоденальных язвенных кровотечений достигает 170 случаев на 100 тыс. взрослого населения, а ежегодная от них смертность — 15 %. Коморбидный сахарный диабет (СД) является независимым фактором риска развития язвенных кровотечений и ухудшает эффективность лечебных мероприятий. Серопозитивность больных СД по носительству хеликобактерной инфекции составляет 50–60 %, которая регистрируется на 90 % чаще, чем в общей популяции. Цель исследования: проанализировать характер гастродуоденальных кровотечений на фоне коморбидного СД, выделить прогностические критерии. Материалы и методы. Под наблюдением находился 1261 пациент с гастродуоденальными кровотечениями. Средний возраст обследованных больных составил 50 лет, длительность манифестации заболевания — 6 лет, продолжительность кровотечения — 47 часов, индекс тяжести болезни — 6 о.е., тяжести кровотечения — 2 балла, показатель глюкозы в крови — 10 ммоль/л, гликированного гемоглобина (HbA1c) — 8 %, инсулина — 25 мкМЕ/мл, коэффициента инсулинорезистентности (HOMA) — 12 о.е. Результаты. СД в соотношении легкой, средней и тяжелой степени 1 : 2 : 1 имел место у 17 % от числа больных с гастродуоденальными язвами и являлся фактором риска тяжелого течения кровотечений. Коморбидный СД определял более выраженную тяжесть язвенных гастродуоденальных кровотечений, большую частоту их струйного характера, постеночного подтекания крови из язв и развитие геморрагического шока перед началом лечения, являлся фактором риска рецидивов кровотечений и значительно ухудшал выживаемость больных, влиял на кардиоваскулярные показатели гемодинамики (уровни среднего артериального давления, периферического сосудистого сопротивления, объема циркулирующей крови), а к прогнозонегативным критериям относятся исходные уровни гликемии, HbA1c и НОМА. Выводы. Коморбидный СД значительно ухудшает течение гастродуоденальных кровотечений и является фактором риска их рецидивов., Background. The prevalence of gastroduodenal ulcerative bleeding reaches 170 cases per 100,000 of the adult population, and the annual mortality due to them is 15 %. Comorbid diabetes mellitus (DM) is an independent risk factor for ulcerative bleeding, and it impairs the effectiveness of therapeutic measures. Seropositivity of patients with DM as carriers of Helicobacter infection is 50–60 % which is registered 90 % more often than in the general population. The purpose was to analyze the nature of gastroduodenal bleeding on the background of comorbid DM, to identify the prognostic criteria. Materials and methods. The study included 1261 patients with gastroduodenal bleedings. The average age of the examined patients was 50 years, the duration of the disease manifestations — 6 years, the duration of bleeding — 47 hours, the severity index — 6 r.u, the severity of bleeding — 2 points, the blood glucose index — 10 mmol/l, glycated hemoglobin (HbA1c) — 8 %, insulin — 25 µIU/ml, the insulin resistance index (HOMA) was 12 r.u. Results. DM in the ratio of mild, moderate and severe 1 : 2 : 1 was present in 17 % of patients with gastroduodenal ulcers, and it was a risk factor for severe bleeding. Comorbid DM determined a more severe ulcerative gastroduodenal bleeding, a greater frequency of its spurting nature, wall blood leakage from ulcers and the development of hemorrhagic shock before treatment, it was a risk factor for bleeding recurrences and significantly worsened the survival of patients, influenced the cardiovascular hemodynamic parameters (the levels of average blood pressure, peripheral vascular resistance, circulating blood volume), and predictive criteria include baseline levels of glycemia, HbA1c and HOMA. Conclusions. Comorbid DM significantly worsens the course of gastroduodenal bleedings, and it is a risk factor for their recurrence.

Наведено досвід лікування 2 хворих на гемофілію А з тяжкими гастродуоденальними кровотечами,які лікувалися у хірургічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні у 2011 році. Показано, що консервативне лікування хворих на гемофіліюз ШКК має свої особливості і може бути ефективним при умові використання достатньої кількості VIII фактора згортання крові, адекватної інфузійно-трансфузійної, гемостатичної та противиразкової терапії при умові динамічного ендоскопічного контролю. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33214 Приведен опыт лечения 2 больных гемофилией А с тяжелыми гастродуоденальными кровотечениями, которые лечились в хирургическом отделении Сумской областной клинической больницы в 2011 году. Показано, что консервативное лечение больных гемофилией с ЖКК имеет свои особенности и может быть эффективным при условии использования достаточного количества VIII фактора свертывания крови и проведения адекватной инфузионно-трансфузионной, гемостатической и противоязвенной терапии при условии динамического эндоскопического контроля. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33214 This article deals with the experience of treating 2 patients with hemophilia A with severe gastroduodenal bleeding. These patients were admitted to the surgical department of Sumy Regional Hospital in 2011. It is shown that the conservative treatment of severe gastrointestinalhemorrage in the patients with hemophilia has its own peculiarities and can be an effective technique using enough clotting factor VIII, conducting adequate infusion-transfusion, haemostatic and antiulcer therapy. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33214