Search

У статті аналізується роль культурної пам'яті і її сакральне значення в зразку проповідницької літератури ХVII століття - «Руне окропленому» Димитрія Туптала (св. Димитрія Ростовського). Даний твір присвячено опису відомих на той час чудес від ікони Божої Матері, яка перебувала в Іллінській обителі міста Чернігова. Образ чудотворної ікони Іллінської Богоматері має відразу дві функції: практичну (кошти зберігання і передачі культурної пам'яті Чернігівщини) і сакральну (об'єкт випромінювання божественної допомоги). У статті були використані описово-аналітичний, структурно-семіотичний та культурологічний методи. Наукова новизна. Вперше аналізується явище культурної пам'яті в творчості Димитрія Туптала, зокрема в творі «Руно орошенное», а також показані основні способи її збереження. Культурна пам'ять транспортується через символи. В даному випадку можна розглядати передачу біблійного сюжету через символи. Інформація, закладена в них, передається через текст проповіді читачам, піддаючись своєрідною інтерпретації.Дослідниця приходить до висновку, що в цій книзі Димитрій Туптало показує одночасно два пласта інформації - минуле і сьогодення, включивши до складу оповідання як сучасні йому події - хроніки чудес, що сталися за останні кілька років, так і цитати авторів минулого часу. Автор розглядає текст як засіб зберігання культурної пам'яті і передачі її наступним поколінням., The article analyses the role of cultural memory and its sacred significance in the sample sermon literature of the seventeenth century Dewy Fleece (Runo Oroshennoje) by Dymytriy Tuptalo (St. Dymytriy of Rostov). This work is devoted to the description of well-known at the time of the wonders of the Icon of the Mother of God, which was in Illinsky Monastery of the town Chernigov. The image of the miraculous Icon of the Mother of God of Illinsky Monastery has two functions: a practical (storage and transmission of cultural memory of Chernigov region) and the sacred one (the object of divine radiation of assistance). Research methods. In the article, descriptive-analytical, structural-semiotic and cultural methods were used. Scientific novelty. For the first time, the phenomenon of cultural memory is analyzed in the works of Dymytry Tuptalo, in particularly in the book Dewy Fleece («Runo Oroshennoje»), and the main methods of its preservation are shown. Conclusions. Cultural memory is conveyed through symbols. In this case one can regard the biblical story through the symbols. The information enclosed in them is transferred to the reader through the text of the sermon, which is being subjected to a peculiar analysis. The researcher concludes that in this book Dymytriy Tuptalo shows two layers of information at the same time – the past and the future, having included in the narrative both the contemporary events (chronicles the miracles that have happened over the last few years), and quotations the authors of the past. The author regards the text as a means of cultural memory storage and transfer-ring it to the future generations., L'article analyse le rôle de la mémoire culturelle et sa signification sacrée dans l'échantillon de la littérature de prédication du XVIIe siècle - «La rune irriguée» de Dimitry Tuptal (Saint Dimitry de Rostov). Cet ouvrage est consacré à la description des miracles connus à l’époque par l’icône de la Mère de Dieu, située dans le cloître Ilyinskaya de la ville de Tchernigov. L'image de l'icône miraculeuse d'Ilyinsky Mère de Dieu a deux fonctions à la fois: pratique (moyen de stocker et de transmettre la mémoire culturelle de la région de Tchernihiv) et sacrale (objet du rayonnement de l'aide divine). L'article utilisait des méthodes descriptives-analytiques, structurelles-sémiotiques et culturelles. Nouveauté scientifique. Pour la première fois, le phénomène de la mémoire culturelle est analysé dans les œuvres de Dimitri Tuptalo, en particulier dans «Irrigated Runo», et les principales méthodes de préservation sont présentées. La mémoire culturelle est transportée à travers des symboles. Dans ce cas, nous pouvons envisager le transfert de l'histoire biblique à travers des personnages. Les informations qu’ils contiennent sont transmises aux lecteurs par le texte du sermon, ce qui les soumet à une sorte d’interprétation. Le chercheur arrive à la conclusion que dans ce livre, Dimitri Tuptalo montre simultanément deux couches d'informations - le passé et le présent, y compris dans le récit en tant qu'événements ontemporains - des chroniques de miracles survenus au cours des dernières années et des citations d'auteurs passés. L'auteur considère le texte comme un moyen de stocker la mémoire culturelle et de la transmettre aux générations suivantes., Цель исследования. В статье анализируется роль культурной памяти и ее сакральное значение в образце проповеднической литературы ХVII столетия – «Руне орошенном» Димитрия Туптала (св. Димитрия Ростовского). Данное произведение посвящено описанию известных к тому времени чудес от иконы Божьей Матери, находившейся в Ильинской обители города Чернигова. Образ чудотворной иконы Ильинской Богоматери имеет сразу две функции: практическую (средства хранения и передачи культурной памяти Черниговщины) и сакральную (объект излучения божественной помощи). Методы исследования. В статье были использованы описательно-аналитический, структурно-семиотический и культурологический методы. Научная новизна. Впервые анализируется явление культурной памяти в творчестве Димитрия Туптало, в частности в произведении «Руно орошенное», а также показаны основные способы ее сохранения. Выводы. Культурная память транспортируется через символы. В данном случае можно рассматривать передачу библейского сюжета через символы. Информация, заложенная в них, передается через текст проповеди читателям, подвергаясь своеобразной интерпретации.Исследовательница приходит к выводу, что в этой книге Димитрий Туптало показывает одновременно два пласта информации – прошлое и настоящее, включив в состав повествования как современные ему события – хроники чудес, случившихся за последние несколько лет, так и цитаты авторов прошлого времени. Автор рассматривает текст как средство хранения культур-ной памяти и передачи ее последующим поколениям.

Актуальність теми дослідження полягає у вивченні способів збереження конфесійної ідентичності в тестах церковних діячів XVII століття. Це важливо не тільки для студій культури бароко, але і для розуміння сучасної церковної політики.Мета цієї роботи: вивчити функції сакральних образів в літературному дискурсі другої половини XVII століття. Автор статті прийшла до висновку, що Іллінська ікона Богородиці в текстах Іоанна Максимовича та Димитрія Туптала виконує функції сакралізації Чернігова як конфесійного центру, збереження православної ідентичності, захисту від ворогів, помічниці у важких життєвих ситуаціях. Подальше вивчення функцій українських богородичних ікон в літературних текстах дасть можливість визначити коло і роль святинь ранньої модерної України., Relevance of the topic is to explore ways to preserve confessional identity in the texts of the ecclesiastical figures of the XVII-th century. This is important not only for investigation of Baroque culture, but also for understanding the contemporary church politics.The purpose of this work to study the function of sacred images in the literary discourse of the second half of the XVII- th century.In this article this icon is considered as a literary image in the books «Runo oroshennoye» of Dymytriy Tuptalo and «Bohorodytse Divo» of Ioann Maksymovych. The miracle- stories are analyzed as narrative texts, in which the miracles are the main events. In these books any trip to the icon associated with the theme of changing the physical state of a person following the confession, prayer, sincere repentance and the sacrament, that are a purely religious forms of communication with God. Dymytriy Tuptalo wrote his stories by narrative prose, Joann Maksymovyc wrote his teksts by verses, but the plots of these texts were very similar. These texts have standard building, called the hero of the story, which came to the monastery; at the margin or in the text the event calendar indicates (usually a year, month, day or holidays of the church calendar). Each of the authors puts in its own semantic accents.Virgin transmits and directs its power through the Icon for people who need her help. So the image of Virgin is studied across its functions (Helper, Protector, Presenter and others). Also the author came to the conclusion that icon of the Virgin from the monastery of st Illya serves as a means of sacralization of Chernigiv as a spiritual center. This icon performs the functions of preservation of Orthodox identity and protection from real enemies.Further study of literary texts, features of Ukrainian Marian icons will make it possible to determine the circle of shrines and their role in the early modern Ukraine., La pertinence du sujet de recherche est d'examiner les moyens de préserver les tests d'identité chefs religieux de l'église du XVII siècle. Ceci est important non seulement pour les studios de la culture baroque, mais aussi pour comprendre la politique de l'église contemporaine.Le but de ce travail: pour étudier la fonction des images sacrées dans le discours littéraire de la seconde moitié du XVIIe siècle auteur de l'article conclut que Elijah icône de la Vierge dans les textes de Ioanna Maksimovicha et Dimitriya Tuptala sert sacralisation Tchernigov à la fois centre confessionnel, la préservation de l'identité orthodoxe, la protection contre les ennemis, assistant dans des situations difficiles. Une étude plus approfondie des textes littéraires fonctions icônes mariales ukrainiens permettront de déterminer le cercle et le rôle des premiers modernes sanctuaires ukrainiens., Актуальность темы исследования заключается в изучении способов сохранения конфессиональной идентичности в тестах церковных деятелей XVII века. Это важно не только для студий культуры барокко, но и для понимания современной церковной политики.Цель этой работы: изучить функции сакральных образов в литературном дискурсе второй половины XVII века. Автор статьи пришла к выводу, что Ильинская икона Богородицы в текстах Иоанна Максимовича и Димитрия Туптала выполняет функции сакрализации Чернигова как конфессионального центра, сохранения православной идентичности, защиты от врагов, помощницы в тяжелых жизненных ситуациях. Дальнейшее изучение функций украинских богородичных икон в литературных текстах даст возможность определить круг и роль святынь раннемодерной Украины.