Search

The digital hub for the medical university is the embodiment of a synergetic model of the educational system. The digital educational hub aims to accumulate educational content, organizational structural elements, elements of integration of medical education into clinical work, etc. Digitalization covers several fundamental clusters of educational space. First of all, it is an educational and methodical arsenal, which in the vast majority forms the content of digital hubs; organizational model that focuses on the use of information and communication technologies. The purpose of scientific research is to identify two fundamental elements of the functioning of the digital hub in medical education: logistics and teaching. The tasks that are actualized in the course of the research are the need to coordinate logistics and educational and methodological support of information and digital hub. The methodology that is most effective in the study of the digital hub is closely linked to the synergetic principles of the modern scientific paradigm. Using the methodology of comparative analysis we can state different levels of efficiency of digital educational hubs of Ukraine and Europe in the training of future medical professionals. The reason is significantly higher rates of integrative factors in European educational hubs, compared to Ukrainian counterparts. Scientific novelty focuses on the reorientation of the role of information and digital hub from an auxiliary element to an alternative format for obtaining a medical profession. Conclusions. The information and digital space of Ukrainian higher medical education is currently in the format of filling hubs, at the same time, European analogues have already integrated the potential of the digital hub not only in the educational space, but also in the clinical environmen, Le hub numérique de l'université de médecine est l'incarnation d'un modèle synergique du système éducatif. Le pôle pédagogique numérique vise à accumuler des contenus pédagogiques, des éléments de structure organisationnelle, des éléments d'intégration de la formation médicale dans le travail clinique, etc. La numérisation recouvre plusieurs clusters fondamentaux de l'espace éducatif. C'est d'abord un arsenal pédagogique et méthodique, qui constitue en très grande majorité le contenu des hubs numériques ; modèle d'organisation axé sur l'utilisation des technologies de l'information et de la communication. L'objectif de la recherche scientifique est d'identifier deux éléments fondamentaux du fonctionnement du hub numérique en éducation médicale : la logistique et l'enseignement. Les tâches qui s'actualisent au cours de la recherche sont la nécessité de coordonner la logistique et l'appui pédagogique et méthodologique du pôle informationnel et numérique. La méthodologie la plus efficace dans l'étude du hub numérique est étroitement liée aux principes synergiques du paradigme scientifique moderne. En utilisant la méthodologie de l'analyse comparative, nous pouvons affirmer différents niveaux d'efficacité des centres éducatifs numériques d'Ukraine et d'Europe dans la formation des futurs professionnels de la santé. La raison en est des taux significativement plus élevés de facteurs d'intégration dans les pôles éducatifs européens, par rapport à leurs homologues ukrainiens. La nouveauté scientifique porte sur la réorientation du rôle de l'information et du hub numérique d'un élément auxiliaire vers un format alternatif pour l'obtention d'une profession médicale. Conclusions. L'espace informationnel et numérique de l'enseignement médical supérieur ukrainien se présente actuellement sous la forme de hubs de remplissage, dans le même temps, des analogues européens ont déjà intégré le potentiel du hub numérique non seulement dans l'espace éducatif, mais aussi dans l'environnement clinique, Цифровой хаб медицинского вуза — воплощение синергетической модели образовательной системы. Цифровой образовательный хаб призван аккумулировать образовательный контент, организационные структурные элементы, элементы интеграции медицинского образования в клиническую работу и т. д. Цифровизация охватывает несколько фундаментальных кластеров образовательного пространства. Во-первых, это учебно-методический арсенал, который в подавляющем большинстве формирует наполнение цифровых хабов; организационная модель, ориентированная на использование информационных и коммуникационных технологий. Цель научного исследования - выявить два фундаментальных элемента функционирования цифрового хаба в медицинском образовании: логистика и преподавание. Задачи, которые актуализируются в ходе исследования, заключаются в необходимости согласования логистического и учебно-методического обеспечения информационно-цифрового хаба. Методология, наиболее эффективная при изучении цифрового хаба, тесно связана с синергетическими принципами современной научной парадигмы. Используя методологию сравнительного анализа, можно констатировать разный уровень эффективности цифровых образовательных хабов Украины и Европы в подготовке будущих медицинских специалистов. Причина в значительно более высоких показателях интегративных факторов в европейских образовательных хабах по сравнению с украинскими аналогами. Научная новизна акцентирует внимание на переориентации роли информационно-цифрового хаба со вспомогательного элемента на альтернативный формат получения медицинской профессии. Выводы. Информационно-цифровое пространство украинского высшего медицинского образования в настоящее время находится в формате наполнения хабов, при этом европейские аналоги уже интегрировали потенциал цифрового хаба не только в образовательное пространство, но и в клиническую среду, Цифровий хаб для медичного університету є втіленням синергетичної моделі освітньої системи. Цифровий освітній хаб має на меті акумулювати освітній контент, організаційні структурні елементи, елементи інтеграції медичної освіти в клінічну роботу тощо. Цифровізація охоплює декілька фундаментальних кластерів освітнього простору. Насамперед, це навчально-методичний арсенал, який у переважній більшості формує контент цифрових хабів; організаційна модель, яка орієнтована на використання інформаційно-комунікаційних технологій. Метою наукового дослідження є виявлення двох фундаментальних елементів функціонування цифрового хабу в медичній освіті: логістики та навчання. Завданнями, які актуалізуються в ході дослідження, є необхідність координації матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення інформаційно-цифрового хабу. Методологія, яка є найбільш ефективною у дослідженні цифрового хабу, тісно пов’язана із синергетичними принципами сучасної наукової парадигми. За допомогою методології порівняльного аналізу можна констатувати різні рівні ефективності цифрових освітніх хабів України та Європи у підготовці майбутніх медичних фахівців. Причина – значно вищі показники інтеграційних факторів в європейських освітніх хабах, порівняно з українськими аналогами. Наукова новизна фокусується на переорієнтації ролі інформаційно-цифрового хабу з допоміжного елемента на альтернативний формат отримання професії лікаря. Висновки. Інформаційно-цифровий простір української вищої медичної освіти наразі перебуває у форматі наповнювальних хабів, водночас європейські аналоги вже інтегрували потенціал цифрового хабу не лише в освітній простір, а й у клінічне середовище.