Search

The paper deals with analysis of approaches to estimate the social impact as a long term result of social investments. Nowadays public sector faces the unprecedented decrease of financing as a result of economic contraction. In the light of great budget limitations, state leaders and heads of the private sector pay much attention to evaluation of the real return, cost, which will created in financial resources allocation to solve social problems. It objectively increases the interest in development of the current methodology to evaluate social value. Theoretical contradictory and methodological complexity to determine social value causes the necessity to form generalized recommendations, which may be used by the third sector representatives. From the viewpoint of social service sphere regulation, the encouraging of the private capital inflows at the governmental and local levels, and at the level of separate organizations and social enterprises, there is a problem to find active tools to measure social value. That is why understanding and regulating of this wider value become more important as for state and so for private sectors. The main goal of the paper is analysis of contradictions and needs which provoke to estimate the long term impact of social programs, to allocate the common principles of social impact estimation. According to the highlighted goals the authors used the methods as follows: logical generalisations and scientific abstraction; system and cross-section analysis. The authors analysed the main needs and barriers which connect with the developing of the general standards of social impact assessment. The authors systematised the main methods to estimate the social effectiveness, summarised the main principles of social impact assessment which could be implemented by the companies from the social sector. The results of analysis showed to the need to harmonise the systems of social impact assessment with the companies strategy and mission. In addition it should take to account during the developing of management system., Статья посвящена исследованию подходов к оценке социального влияния как долгосрочного результата социальных инвестиций. Основной целью исследования является анализ и обобщение противоречий и потребностей, обусловливающие оценки долгосрочного влияния социальных программ, определения общих принципов оценки социального воздействия. В работе согласно поставленных задач использованы такие методы исследования, как: методы логического обобщения и научной абстракции, системно-структурный анализ. Проанализированы потребности и сложности, связанные с разработкой общих стандартов оценки социального воздействия. Систематизированы методы оценки социальной эффективности, обобщены принципы оценки социального воздействия, которые могут быть приняты как общие для организаций социального сектора. Результаты исследования свидетельствуют о необходимости согласования систем измерения социального воздействия стратегии и миссией организации, сочетая это с разработкой системы управления., Стаття присвячена дослідженню підходів до оцінювання соціального впливу як довгострокового результату соціальних інвестицій. Основною метою дослідження є аналіз та узагальнення суперечностей та потреб, що зумовлюють оцінювання довгострокового впливу соціальних програм, визначення спільних принципів оцінювання соціального впливу. У роботі відповідно до поставлених завдань використано такі методи дослідження, як методи логічного узагальнення та наукової абстракції; системно-структурний аналіз. Проаналізовано потреби та складності, що пов’язані з розробленням загальних стандартів оцінювання соціального впливу. Систематизовано методи оцінювання соціальної ефективності, узагальнено принципи оцінювання соціального впливу, що можуть бути прийняті як спільні для організацій соціального сектору. Результати дослідження свідчать про необхідність узгодження систем вимірювання соціального впливу зі стратегією та місією організації, поєднуючи це з розробкою системи управління.

У статті розглянуто історичні підходи до вивчення неформальної економіки танеформальної зайнятості. У поняття «неформальний сектор» включено діяльністьгосподарських агентів, які не вписуються в установлені інституційні правила абознаходяться поза інституційним захистом. Розглянуто ряд гіпотез щодо функціонування неформальної економіки, а саме: неформальну економіку пов’язано з відсталістю країни, з характеристикою економічної периферії або із притулком для тих, хто не може легально працевлаштуватись., The article deals with main scientific approaches to the study of the problems of transitive economy, shows the current state of economic activity, its dynamics and characteristics of informal sector of economic activity from the viewpoint of the methodology of institutional analysis. However, this understanding is too inclusive and vague, and certain activities that could be included by that definition are not considered part of the informal economy. The informal economy also does not include there productive or care economy, which is made up of un paid domestic work and care activities. Un paid domestic workand care activities do not contribute to that, and as a result, are not a part of the informal economy.That is to say informal practices are rooted in the gap of the laws and unwritten norms of behavior. It is shown that deeper the gap, as well as the weaker the mechanism of enforcement for obeying the law, since more abundant informal practices are. Similarly, informal practices do not just rooted in the laws and social norms, but being massive, inevitably lead to the «destruction of the supports», namely inducing the conscious correction of laws and unintentional modification of social norms of society. They are inseparable. It is more noticeable in Ukraine than else where. Designations of Ukrainian reality in the Western studies – a hybrid economy, organized disorganization, competitiveauthoritarianism – reflect the complexity of the given object. It is proved that the relation of formal and informal regulation has at least three grades.Informal practices may: displace the formal rules, replacing them; occupy space free of formal regulation; break «not the letter but the spirit of the law», using a legal instrument as a tool to achieve informal arrangements. We have come to the conclusion that the Formal and Informal exist separately, while using the term «sector». But as soon as we enter into a discussion about the bureaucraticand non-bureaucratic management, then we notice the continuity of formal and informal orders. Since in the given article the general vector of studies of the informal economy is shifting from the structural to the institutional direction., В статье рассмотрены исторические подходы к изучению неформальной экономики и неформальной занятости. В понятие «неформальный сектор» следует новленные институциональные правила или находятся вне институциональной защиты. Рассматриваются ряд гипотез о функционировании неформальной экономики. Вовлеченность в неформальную экономику связана с отсталостью страны, с характеристикой экономической периферии или с убежищем для тех, кто не может легально трудоустроиться.

В статті здійснено аналіз сучасних підходів до розуміння соціальної відповідальності. Йдеться, насамперед, про етику соціальної відповідальності, запропоновану Г. Йонасом. Соціальна відповідальність є теоретичною основою соціального аудиту, тому будь-які нові досягнення в цій галузі повинні знайти своє відображення в концепції соціального аудиту. Modern approaches to understanding social responsibility are analyzed in the article. First and foremost, the article concerns ethics of social responsibility suggested by H. Jonas. Social responsibility is the theoretical basis of social audit, that’s why any new achievements in this sphere must be represented in the conception of social audit. В статье осуществлен анализ современных подходов к пониманию социальной ответственности. Прежде всего, речь идет об этике социальной ответственности Г. Йонаса. Социальная ответственность является теоретической основой социального аудита, поэтому какие-либо новые достижения в этой сфере должны найти свое отображение в концепции социального аудита.