Modeling of the effects of chemical compounds toxic influence, including drugs is an important information source for forensic toxicological studies. Cases of fatal poisoning with glibenclamide, mainly at suicidal overdose, are known. Considering that the substance is being actively metabolised, the information about its distribution in organs and tissues after administration to an organism admission at lethal doses can be useful for selecting of biological objects.Aim. This study is aimed to describe the glibenclamide distribution in organs of laboratory animals using the model of acute intoxication.Methods. The model of the glibenclamide acute intoxication was reproduced using albino rats receiving the drug with tween-80 in suspension orally, considering on their body weight and LD50 of toxicant. For the further studies, liver, kidneys, stomach, intestinal content, heart, and blood of the experimental animals were taken after decapitation. Glibenclamide was isolated from the biological objects by acidulated acetonitrile. The extracts obtained from the organs were purified by TLC, and plasma – by solid-phase extraction on Oasis HLB cartridges. TLC and HPLC methods were applied for identification and quantification of glibenclamide.Results. The study revealed that glibenclamide in the extracts obtained from the biological objects was determined in concentrations 2,2–19,8 µg/ml in sample. The highest concentrations of toxicant were found in the extracts obtained from blood and stomach, lower – in the extract from liver and intestinal contents. The given toxicant was found in the extract obtained from heart at concentration of 4,2 µg/ml in sample, that explains its selective toxicity on myocardium. Considering this data, the directed forensic toxicological studies at case of glibenclamide overdose can be carried out by determination of its native substance. Also, it has been proposed to use the heart as an alternative object for chemico-toxicological analysis of toxicants (besides biological objects recommended by TIAFT).Conclusion. Glibenclamide distribution in animal organs and tissues after administration at lethal doses (the model of acute intoxication) has been established. This modeling allowed to determine biological objects, which can be used for forensic toxicological studies in cases of acute overdose with this toxicant, namely: liver, kidneys, stomach and intestinal contents, heart and blood, Моделювання ефектів токсичного впливу хімічних сполук, зокрема лікарських засобів є вагомим джерелом інформації при проведенні судово-токсикологічних досліджень. Відомі випадки летальних отруєнь глібенкламідом, переважно при суїцидальному передозуванні. Враховуючи те, що дана речовина досить активно метаболізує, інформація щодо її розподілу в органах і тканинах при надходженні в організм в летальних дозах може бути корисною для вибору біологічних об’єктів.Мета. Дослідження розподілу глібенкламіду в органах лабораторних тварин при моделюванні гострої інтоксикації.Методи. Для моделювання гострої інтоксикації глібенкламідом використовували білих щурів, яким препарат у вигляді суспензії з твіном-80 вводили перорально, виходячи з маси тіла тварини та LD50 токсиканту. Після декапітації у піддослідних тварин брали печінку, нирки, шлунок,, кишечник із вмістом, серце та кров. Ізолювання глібенкламіду з біологічних об’єктів проводили підкисленим ацетонітрилом. Для очистки одержаних вилучень з тканин органів використовували метод ТШХ, а очистку плазми від її компонентів та концентрування токсиканту проводили методом твердофазної екстракції на картриджах “Oasis HLB Extraction Cartridge”, 30 mg. Для виявлення та кількісного визначення глібенкламіду застосовували методи ТШХ та ВЕРХ.Результати. Встановлено, що у вилученнях, одержаних з біологічних об’єктів, глібенкламід виявлений в межах 2,2–19,8 мкг/мл в пробі. При цьому найвищі концентрації токсиканту виявлені у вилученнях з крові та шлунку, нижчі – з печінки та кишечника із вмістом. Даний токсикант також виявлений у вилученнях з серця в концентрації 4,2 мкг/мл в пробі, що пояснює його вибіркову токсичність на міокард. Враховуючи це, направлене судово-токсикологічне дослідження при передозуванні глібенкламіду можна здійснювати за його нативною речовиною, а крім біологічних об’єктів, рекомендованих TIAFT, як альтернативний об’єкт доцільно використовувати серце.Висновки. За результатами моделювання гострої інтоксикації у тварин встановлено розподіл глібенкламіду в органах і тканинах при надходженні в організм у летальних дозах. Проведене моделювання дозволило визначити біологічні об’єкти: печінка, нирки, шлунок та кишечник з вмістом, серце та кров, котрі можуть бути застосовані для судово-токсикологічних досліджень у випадках гострого отруєння при передозуванні даним токсикантом