Search

Introduction: Acute Myocardial Infarction with ST-Segment Elevation (STEMI) - one of the major causes of morbidity and mortality worldwide, including in Ukraine. The prevalence of pulmonary hypertension (PH) in STEMI significantly is not known due to lack of epidemiological studies in this area. Currently, the prognostic significance of PH in patients with STEMI is not set.Objective: To evaluate the levels of NTproBNP and Copeptin and their relationship with structural and functional features of the heart in patients with STEMI complicated by PH.Materials and Methods: The study involved 85 patients (49 men and 36 women) with STEMI who were treated in intensive care and emergency cardiology for the treatment of patients with myocardial infarction communal non-profit enterprise "City hospital and emergency ambulance" Zaporizhia city council. Patients were divided into two groups: 53 patients with STEMI in the presence of PH (mean age 72,40 ± 2,26 years), 32 patients with STEMI without PH (mean age 67,30 ± 2,12 years).Results: In assessing the clinical anamnesis (Table 1) found that PH mainly develops in the anterior localization of STEMI (73,6%). In patients with STEMI in the presence of PH compared with patients without significant PH frequently observed violations systolic function (64,2%). Significant increasing in the level of copeptin (p Conclusions: Pulmonary hypertension develops mainly in the anterior localization of STEMI (73,6%) in the presence of systolic dysfunction (64,2%). In patients with STEMI and PH level of NTproBNP and copeptin in serum were increased compared than patients without PH. In patients with STEMI and PH NTproBNP and copeptin levels correlated with decreased left ventricular ejection fraction and increased pressure in the pulmonary artery.

Анотація. Проаналізовано базові положення, наукові підходи до розуміння і визначення аспектів розвитку об’єктів і систем, економічних і фінансових процесів з метою створення теоретико-методологічного базису та осмислення розвитку фінансово-економічної системи, що дозволило окреслити основні напрями дослідження розвитку системи (економічної, фінансово-кредитної, економіко-соціальної та ін.). У процесі дослідження було розглянуто зміст і визначення розвитку окремих науковців з метою створення несуперечливого теоретичного і методологічного підґрунтя. Установлено, що кожна фінансово-економічна система (або об’єкт) зазнає змін, що обумовлено дією внутрішніх і зовнішніх факторів. Дано визначення розвитку щодо розуміння і визначення аспектів впливу економічних і фінансових процесів, які характеризують тенденції економічного зростання фінансово-економічних систем тощо. Розкрито і згруповано типові, спільні положення щодо структури і механізмів розвитку, на основі яких сформовано постулати розвитку. Установлено, що визначення постулатів розвитку залежить від еволюційних процесів, які базуються на дослідженні певних питань у вузьких рамках їх вирішення, у результаті чого обґрунтовано і сформовано основні постулати розвитку фінансово-економічних систем (об’єктів). У результаті дослідження сформовано теоретичне поняття розвитку фінансово-економічної системи як процесу і встановлено, що для розвитку характерні циклічність та нерівномірність, що визвано впливом зовнішніх і внутрішніх факторів і процесом змін якісного та/або кількісного характеру (або переходу) фінансово-економічної системи (об’єкта) з одного стану в інший, більш досконалий, з прагненням підвищення життєздатності системи та її спроможності чинити опір руйнівним впливам середовища. Отримані результати сприяють дослідженню розвитку фінансово-економічної системи (об’єкта) на основі створеного теоретико-методологічного базису розвитку фінансово-економічної системи (об’єкта) здійснювати належне керування задля збереження цілісності та стійкості даної системи або об’єкта. Ключові слова: розвиток, система, базис, експлікація, генезис, еволюція, еманація, діахронія. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 24.