Search

The aim of our article is: to characterize a phase character of the educational activity at secondary schools, to describe a cognitive sphere of the person, which has a fundamental load in terms of constructing a model of the world, modeling the stages of logical memorization, to distinguish some routes of cognitive process according to psychological principles of providing deductive techniques, to propose psychological principles, which are the basis of providing deductive models at the English lessons at secondary schools. Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: a categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling, generalization. The results of the research. Educational activity has a phase character. The first phase is characterized by awareness of the situation, the general conscious­ness increases to perform a long period of mental activity. In the measures of the second phase there is a process of unstable adaptation – the system of motives, needs and interests in close interaction with volitional activity having been created the preconditions for further adaptation to the whole process of educational activity. The third phase is a period of stable adaptation, when the goal is fully realized and conditions for its realization appear, the entire system of levels of the activity comes in line with the main goal of learning. It was shown that emphatic types of memory are motion, emotional, ver­bal-logical, sensory (visual, auditory, olfactory), figurative, mechanical, logical, long-term, short-term, involuntary, non-voluntary, etc. All of them, one this way or another one, are involved into the process of perception and processing the information. Sometimes the classification is used by different types of the analyzers: visual, auditory, motion, mixed, etc. It should be fixed in mind that the efficiency of logical memory is twenty times higher, better than mechanical one. In the article it was proposed the authors’ own vision of the stages of logical memorization. Conclusions. Cognitive motivation is recommended by us to be formed on the basis of the following psychological principles, which are the basis of pro­viding deductive models at the English lessons at secondary schools: with the help of specially organized didactic actions; by creation of problem situations; by introduction of special forms and methods of active learning, in which the prin­ciple of problem education is realized; by development of cognitive motivation in communication between a teacher and pupils, as well as schoolchildren with each other; by revitalization of teacher’s pedagogical skills, his / her ability to organize correctly the activities of pupils., Мета статті – охарактеризувати фазовий характер навчальної діяльності в закладах середньої освіти, описати пізнавальну сферу особистості, яка має фундаментальне навантаження з точки зору побудови моделі світу, окреслити етапи логічного запам’ятовування, виокремити деякі маршрути пізнавального процесу за психологічними принципами організації дедуктивної моделі навчання, запропонувати психологічні принципи, що є основою впровадження дедуктивних моделей на уроках англійської мови в закладах середньої освіти. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Результати дослідження. Зазначено, що навчальна діяльність має фазовий характер. Перша фаза характеризується усвідомленням ситуації, і таке усвідомлення зростає з огляду на тривале виконання мисленнєвої діяльності. На етапі актуалізації другої фази відбувається процес нестабільної адаптації – есплікується стійка система мотивів, потреб та інтересів у їх тісній взаємодії з вольовою діяльністю особистості, що створює неабиякі передумови для подальшої адаптації учня до всього процесу навчальної діяльності. Третя фаза – це період стійкої адаптації, коли мета повністю реалізується і з’являються позитивні умови для її реалізації, а вся система рівнів пізнавальної діяльності чітко узгоджується з основною метою навчання. Показано, що емфатичні види пам’яті – рухова, емоційна, словесно-логічна, чуттєва (зорова, слухова, нюхова), образна, механічна, логічна, довгострокова, короткочасна, мимовільна тощо – так чи інакше беруть участь у процесі сприйняття й обробки інформації. Наголошено, що для класифікації видів пам’яті нерідко використовуються різні типи аналізаторів: зоровий, слуховий, руховий, змішаний тощо. Зазначено, що ефективність логічної пам’яті в двадцять разів більша, ніж механічної. У статті запропоновано власне бачення авторами етапів логічного запам’ятовування. Висновки. Зазначено, що когнітивну мотивацію до навчання слід формувати на основі таких психологічних принципів, які є основою впровадження дедуктивних моделей на уроках англійської мови в закладах середньої освіти: за допомогою спеціально організованих дидактичних дій; шляхом створення проблемних ситуацій; шляхом запровадження спеціальних форм і методів активного навчання, в змісті яких реалізується принцип проблемного навчання; з огляду на розвиток пізнавальної мотивації у спілкуванні вчителя й учнів, а також школярів між собою; через активізацію педагогічної майстерності вчителя, його вміння правильно організовувати діяльність учнів.

The article deals with the problem of the teenage pupils’ effective choice of profession. The notions «life self-determination» and «professional self- determination» are correlated. The role of intrinsic motivation in the process of gaining knowledge about profession as well as in the process of gradual managing of practical skills is underlined. The nature of professional interest as a basic component of professional choice is analyzed. The typical mistakes of pupils ’ professional choice related to the lack or insufficient development of professional interest are discussed.The results of empirical study of the specific of professional choice motivation in teenagers are represented. It has been emphasized the necessity of strengthening of intrinsic motivation related to the future profession choice. Moreover the whole sphere of pupils ’ cognitive motives must be taken into account, which could be the significant factor of professional interest development. The structure of professional interests, evaluated by V. Henning’s questionnaire, is analyzed. The significance of involving of pupils ’ real cognitive interests into the process of realization of optimal professional choice on an example of forming of professional interest in the framework ofpsychological activity has been shown. The possibilities of application within professional training of interactive means of organization of teens ’ cognitive activity are grounded., У статті розглядається проблема підготовки учнів підліткового віку до здійснення свідомого професійного вибору на основі врахування комплексу їхніх пізнавальних інтересів. Аналізується процес професійного самовизначення школярів у контексті вікового розвитку їхньої особистості. Окреслюються шляхи формування професійних інтересів підлітків інтерактивними засобами організації профорієнтаційних заходів та викладання основ психології.

Представлен анализ психолого-педагогических факторов эффективности самообразовательной деятельности личности. Поскольку знания, которые не стали объектом собственной деятельности, не могут считаться действительным достоянием человека., Наведено аналіз психолого-педагогічних чинників ефективності самоосвітньої діяльності особистості. Адже знання, що не стали об'єктом власної діяльності, не можуть вважатися дійсним надбанням людини., The article presents the analysis of psychological and pedagogical factors of the effectiveness of self-educational activity of the person. After all, the knowledge that does not become the subject of his own activity, may not be considered valid possession of man.

Представлен анализ психолого-педагогических факторов эффективности самообразовательной деятельности личности. Поскольку знания, которые не стали объектом собственной деятельности, не могут считаться действительным достоянием человека., Наведено аналіз психолого-педагогічних чинників ефективності самоосвітньої діяльності особистості. Адже знання, що не стали об'єктом власної діяльності, не можуть вважатися дійсним надбанням людини., The article presents the analysis of psychological and pedagogical factors of the effectiveness of self-educational activity of the person. After all, the knowledge that does not become the subject of his own activity, may not be considered valid possession of man.