Search

The aim — to determine the sequence and scope of diagnostic measures in patients with thoracoabdominal injuries upon admission to the stages of medical evacuation of the II level of medical support, depending on the severity of the injury.Materials and methods. A retrospective analysis of 123 victims with gunshot thoracoabdominal wounds received during the operation of the combined forces (anti‑terrorist operation) in the East of Ukraine was carried out. The victims were divided into two groups: the main (n = 71), in which the diagnostic tactics depended on the severity of the injury according to the anatomical‑functional AdTS scale, and the comparison (n = 52), in which the diagnostic tactics depended on an empirical assessment of the injury severity. Groups on average age and injury severity were comparable. Clinical diagnostic methods and X‑ray imaging for chest, abdomen, spine, pelvis, and damaged limbs, FAST protocol ultrasonography, thoracopuncture/thoracocentesis, laparocentesis with diagnostic peritoneal lavage were used.Results and discussion. The introduction of ultrasonography according to the FAST protocol into the preoperative diagnostic algorithm in patients with thoracoabdominal wounds made it possible to reduce the time of preoperative diagnosis (by 12.2 min), the number of unjustified laparotomy and with high sensitivity to diagnose markers of damage to the organs of the chest (98.4 %) and abdominal (93, 8 %) of the cavity.Conclusions. FAST protocol ultrasonography is a non‑invasive fast (3 — 4 min) method for the diagnosis of thoracic and abdominal components of trauma with a sensitivity of 93.8 and 98.4 %, respectively, for identifying markers of damage to internal organs. The use of the FAST protocol reduced the time of preoperative diagnosis in severe and extremely severe victims with thoracoabdominal wounds by 1.4 times. Differential diagnostic tactics, depending on the severity of the injury, combined with the use of the FAST protocol, reduced the number of diagnostic errors by 19.1 %., Цель работы — определить последовательность и объем диагностических мероприятий у пострадавших с торакоабдоминальными ранениями при поступлении на этапы медицинской эвакуации II уровня медицинского обеспечения в зависимости от тяжести травмы.Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 123 пострадавших с огнестрельными торакоабдоминальными ранениями, полученными в ходе проведения операции объединенных сил (антитеррористической операции) на Востоке Украины. Пострадавших разделили на две группы: основную (n = 71), в которой диагностическая тактика зависела от тяжести травмы по анатомо‑функциональной шкале AdTS, и сравнения (n = 52), в которой диагностическая тактика зависела от эмпирической оценки тяжести травмы. Группы по среднему возрасту и тяжести травмы были сопоставимы. Использовали клинические методы диагностики, рентгенографию грудной клетки, живота, позвоночника, таза и поврежденных конечностей, ультрасонографию по FAST‑протоколу, торакопункцию/ торакоцентез, лапароцентез с диагностическим перитонеальным лаважем.Результаты и обсуждение. Внедрение в дооперационный диагностический алгоритм у пострадавших с торакоабдоминальными ранениями ультрасонографии по FAST‑протоколу позволило сократить время дооперационной диагностики (на 12,2 мин), количество неоправданных лапаротомий и с высокой чувствительностью диагностировать маркеры повреждений органов грудной (98,4 %) и брюшной (93,8 %) полости.Выводы. Ультрасонография по FAST‑протоколу является неинвазивным быстрым (3 — 4 мин) методом диагностики торакального и абдоминального компонентов травмы с чувствительностью относительно выявления маркеров повреждения внутренних органов 93,8 и 98,4 % соответственно. Применение FAST‑протокола позволило сократить время дооперационной диагностики у тяжелых и крайне тяжелых пострадавших с торакоабдоминальными ранениями в 1,4 раза. Дифференциальная диагностическая тактика в зависимости от тяжести травмы в сочетании с использованием FAST‑протокола позволила уменьшить количество диагностических ошибок на 19,1 %., Мета роботи — визначити послідовність та обсяг діагностичних заходів у постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при надходженні на етапи медичної евакуації ІІ рівня медичного забезпечення залежно від тяжкості травми.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 123 постраждалих з вогнепальними торакоабдомінальними пораненнями, отриманими під час проведення операції об’єднаних сил (антитерористичної операції) на Сході України. Постраждалих розподілили на дві групи: основну (n = 71), в якій діагностична тактика залежала від тяжкості травми за анатомо‑функціональною шкалою AdTS, і порівняння (n = 52), в якій діагностична тактика залежала від емпіричної оцінки тяжкості травми. Групи за середнім віком і тяжкістю травми були порівнянними. Використовували клінічні методи діагностики, рентгенографію грудної клітки, живота, хребта, таза і пошкоджених кінцівок, ультрасонографію за FAST‑протоколом, торакопункцію/торакоцентез, лапароцентез з діагностичним перитоніальним лаважем.Результати та обговорення. Впровадження в доопераційний діагностичний алгоритм у постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями ультрасонографії за FAST‑протоколом дало змогу скоротити час доопераційної діагностики (на 12,2 хв), кількість невиправданих лапаротомій та з високою чутливістю діагностувати маркери ушкоджень органів грудної (98,4 %) та черевної (93,8 %) порожнини.Висновки. Ультрасонографія за FAST‑протоколом є неінвазивним швидки м (3 — 4 хв) методом діагностики торакального та абдомінального компонентів травми з чутливістю щодо виявлення маркерів ушкодження внутрішніх органів 93,8 і 98,4 % відповідно. Застосування FAST‑протоколу дало змогу скоротити час доопераційної діагностики у тяжких та вкрай тяжких постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями в 1,4 разу. Диференційна діагностична тактика залежно від тяжкості травми в поєднанні із використанням FAST‑протоколу дала змогу зменшити кількість діагностичних помилок на 19,1 %.