Search

This article highlights the problem of the emotional culture development of primary school teachers during the war. The analysis of psychological and pedagogical research on the problem and the essence of the concept of «emotional culture» is done. The author believes that emotional culture is a holistic dynamic personal entity that has its own structure and is represented by a system of knowledge about emotions, their development, the development of skills and methods of analyzing emotions, managing them. Among the components that ensure the development of a high level of emotional culture of primary school teachers, the author considers the following: cognitive, motivational-value and reflexive-empathic. Emotional culture also encompasses emotional competence and literacy. It is concluded that the effective development of emotional culture of primary school teachers during the war is facilitated by the following educational conditions: creating a favorable emotional climate, atmosphere of emotional comfort, trust, mutual respect during online lessons; implementation of ideas of partnership pedagogy in the educational process; modeling situations of tolerant interaction and joint activities of participants in the educational process during the war; teacher's ability to recognize emotional states; the introduction of innovative forms and methods of learning that evoke positive emotions and experiences., Актуалізується проблема формування емоційної культури вчителів початкових класів у період війни. Здійснено аналіз психолого-педагогічних досліджень із проблеми та з’ясовано сутність поняття «емоційна культура». Вважаємо, що емоційна культура є цілісним динамічним особистісним утворенням, що має власну структуру, й представлене системою знань про емоції, їхній розвиток, формування вмінь і способів аналізу емоцій, управління ними. Серед компонентів, що забезпечують формування високого рівня емоційної культури вчителів початкових класів, провідними вважаємо: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-емпатійний. Емоційна культура також охоплює емоційну компетентність та емоційну грамотність. Зроблено висновок, що ефективному формуванню емоційної культури вчителів початкових класів у період війни сприяють такі педагогічні умови: створення сприятливого емоційного клімату, атмосфери емоційного комфорту, довіри, взаємоповаги під час онлайн-уроків; втілення ідей педагогіки партнерства в освітньому процесі; моделювання ситуацій толерантної взаємодії та спільної діяльності учасників освітнього процесу у період війни; вміння вчителя розпізнавати емоційні стани; впровадження інноваційних форм і методів навчання, що викликають позитивні емоції та переживання.

The aim of the article is to analyse the essence and significance of emotional intelligence as an essential component of professional success in the event manager’s activities. Results. It is indicated that in the 21st century, emotional intelligence plays an important role in achieving success in almost all types of professional activities. The most common models of emotional intelligence are identified and its essence is examined. Attention is drawn to the demand of employers for event managers who possess the skills of emotional intelligence. It is noted that the formation of a high level of emotional intelligence development occurs under the influence of the relevant educational components studied in higher education, as well as through a favourable educational environment in the educational and cognitive activities of the individual. The scientific novelty consists in substantiating the importance of emotional intelligence in the context of professional training of an event manager to apply emotional intelligence skills in the process of self-realisation and achieving professional success. Conclusions. It is determined that the development of emotional intelligence can significantly improve an event manager’s professional performance. The article demonstrates that people with a high level of emotional intelligence understand well not only their personal feelings and needs but also the feelings and desires of other people, work effectively in a team, can show empathy, and find balance in both their professional and personal life. It is emphasised that employers and stakeholders seek to attract to their team experts who not only have theoretical knowledge but also will be able to integrate into the team as quickly as possible, be flexible to new knowledge, and be open to communication. It is noted that today a young specialist in event management can develop emotional intelligence skills in a higher education institution, which will help him achieve success in his professional activities., Мета статті — проаналізувати сутність та значущість емоційного інтелекту як важливої складової успіху в професійній діяльності івент-менеджера. Результати дослідження. Вказано, що в XXI ст. емоційний інтелект відграє важливу роль у досягненні успіху практично в усіх видах професійної діяльності. Окреслено найпоширеніші моделі емоційного інтелекту та досліджено його сутність. Звернено увагу на затребуваність роботодавців у івент-менеджерах, які володіють навичками емоційного інтелекту. Зазначено, що формування високого рівня розвитку емоційного інтелекту відбувається під впливом відповідних освітніх компонент, які вивчаються у вищій школі, а також через сприятливе освітнє середовище в навчально-пізнавальній діяльності особистості. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні значущості емоційного інтелекту в контексті професійної підготовки івент-менеджера з метою застосування навичок емоційного інтелекту в процесі самореалізації та досягненні професійного успіху. Висновки. Визначено, що розвиток емоційного інтелекту може суттєво підвищити ефективність професійної діяльності івент-менеджера. Доведено, що люди з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту добре розуміють не лише власні почуття, потреби, але й почуття та бажання інших людей, ефективно працюють в команді, вміють проявляти емпатію та знаходити баланс як у професійному, так і в особистому житті. Наголошено, що роботодавці та стейкхолдери прагнуть залучити до своєї команди фахівців, які не лише володіють теоретичними знаннями, але й зможуть максимально швидко інтегруватися в колектив, бути гнучкими до нових знань та відкритими до комунікації. Зазначено, що сьогодні молодий фахівець з івент-менеджменту може розвинути навички емоційного інтелекту в закладі вищої освіти, що допоможе йому досягнути успіху в професійній діяльності.

Theaim of the articleis to analyse the essence and significance of emotional intelligence as an essential component of professional success in the event manager’s activities.Results.It is indicated that in the 21st century, emotional intelligence plays an important role in achieving success in almost all types of professional activities. The most common models of emotional intelligence are identified and its essence is examined. Attention is drawn to the demand of employers for event managers who possess the skills of emotional intelligence. It is noted that the formation of a high level of emotional intelligence development occurs under the influence of the relevant educational components studied in higher education, as well as through a favourable educational environment in the educational and cognitive activities of the individual. Thescientific noveltyconsists in substantiating the importance of emotional intelligence in the context of professional training of an event manager to apply emotional intelligence skills in the process of self-realisation and achieving professional success.Conclusions.It is determined that the development of emotional intelligence can significantly improve an event manager’s professional performance. The article demonstrates that people with a high level of emotional intelligence understand well not only their personal feelings and needs but also the feelings and desires of other people, work effectively in a team, can show empathy, and find balance in both their professional and personal life. It is emphasised that employers and stakeholders seek to attract to their team experts who not only have theoretical knowledge but also will be able to integrate into the team as quickly as possible, be flexible to new knowledge, and be open to communication. It is noted that today a young specialist in event management can develop emotional intelligence skills in a higher education institution, which will help him achieve success in his professional activities.

Formulation of the problem. The circumstances of the organization of the educational process in conditions of war require the teacher to pay increased attention to the emotional component of learning – to create conditions of emotional stability and safety. Teacher’s social and emotional intelligence are of special importance here: they determine the subject's adequate understanding of other people and the effectiveness of interpersonal interaction, significantly influencing the pedagogical activity and professional success. Methodology. Scientific research uses theoretical (description, generalization, comparison) and empirical (study of products and documents, content analysis, testing) research methods. The purpose of the article is to analyze the essence and structural components of social and emotional intelligence and their influence on the formation of a music teacher’s professional success. Scientific novelty. The article analyzes the essence and structure of social and emotional intelligence through the prism of a music teacher’s professional activity and proves that social and emotional intelligence are fundamental factors in the formation of their professional success. It was determined that the main aspects and functions of the specified types of intelligence overlap with the criteria and indicators of the pedagogical activity and teacher's functions. A study of the levels of future teachers’ emotional intelligence within the project «Art has power: practices of future teachers’ emotional empowerment in conditions of war» showed that the vast majority of students (93%) have an average and low level of emotional intelligence, need emotional support and the development of emotional and social competences, which will ensure stress resistance and the ability to adapt in stressful conditions. Conclusions. The formation of social and emotional intelligence significantly affects the indicators of the effectiveness of pedagogical actions, provides resources for stress resistance and adaptability, contributes to the establishment of positive subject-subject interaction, activates reflective and projective components of the music teacher’s activity and balances external and internal success factors. &nbsp

In the article an author is carry out the short analysis of psychologicalsources from the study of problem of emotional intellect. On the basisof theoretical analysis generalized given in relation to the features ofemotional intellect, that includes ability to watch the own feelings andfeelings of other people, distinguish them and use this information fora management thinking and activity. The basic theoretical and experimentalachievements of scientific researches that touch the aspects ofproblem of emotional intellect are outlined. Scientific and methodological,domestic and foreign sources on special pedagogy and psychology aresystematized.Theoretical analysis of the problem of emotional intelligence suggeststhat EI in general is considered as a cognitive-personal education withthe most pronounced cognitive component, as a set of mental abilities tounderstand and manage emotions, as well as knowledge, skills, operationsand strategies of intellectual activity. associated with the processing andtransformation of emotional information.Theoretically, it has been found that students with intellectual disabilitieshave an immaturity of the emotional sphere and primitive emotionalresponse.The obtained data are the basis for the development of a system ofmeasures aimed at the successful adaptation of these children to societyand will contribute to the effective acquisition of emotional competence.Thus, it can be argued that the problem in question is relevant in severalrespects: theoretical, because, as noted above, it is underdeveloped,social — since human civilization may be in a state of self-destruction if the emotions are further considered. as opposing the mind, as being inaccessibleto conscious control and regulation, in psycho-pedagogical — ifon the basis of experimental study of the peculiarities of the course ofemotional processes and states and stable properties of the personalitynot scientifically substantiated approaches to the targeted formation intraining and education emotional reasonable business training., В статье автором осуществлен краткий анализ психологических источников по изучению проблемы эмоционального интеллекта. На основе теоретического анализа обобщены данные об особенностях эмоционального интеллекта, включая способность отслеживать собственныечувства и чувства других людей, различать их и использовать эту информацию для управления мышлением и деятельностью. Определеныосновные теоретические и экспериментальные достижения научныхисследований, касающихся аспектов проблемы эмоционального интеллекта. Установлены основные механизмы развития эмоционального интеллекта. Систематизированы научно-методические, отечественныеи зарубежные источники со специальной педагогики и психологии.Теоретический анализ проблемы эмоционального интеллекта позволяет утверждать, что эмоциональный интеллект в целом рассматривается как когнитивные образования с наиболее выраженным когнитивным компонентом, как совокупность умственных способностейк пониманию эмоций и управлению ими, а также знаний, умений инавыков, операций и стратегий интеллектуальной деятельности, связанных с обработкой и преобразованием эмоциональной информации.Теоретически установлено, что у школьников с нарушениямиинтеллектуального развития отмечается незрелость эмоциональнойсферы и примитивность эмоционального реагирования. Полученныетеоретические данные являются основой для проведения экспериментального исследования и разработки системы мероприятий, направленных на успешную адаптацию этих детей к социуму и способствовать эффективному овладению эмоциональной компетентности.Таким образом, можно утверждать, что данная проблема актуальнав нескольких аспектах: теоретическом, так как она, как уже отмечалось выше, недостаточно разработана в социальном, поскольку человеческая цивилизация может оказаться в состоянии саморазрушения,в случае, если и в дальнейшем эмоции будут рассматриваться как противоположные разуму, как являющиеся недоступными сознательномуконтролю и регулированию; в психолого-педагогическом, если на основании экспериментального изучения особенностей течения эмоциональных процессов и состояний и устойчивых свойств личности небудут разработаны научно обоснованные подходы к целенаправленному формированию в процессе обучения и воспитания эмоциональнойразумности субъектов обучения., У статті автором здійснено короткий аналіз психологічнихджерел з вивчення проблеми емоційного інтелекту. На основітеоретичного аналізу узагальнено дані щодо особливостей емоційного інтелекту, що включає здатність відстежувати власніпочуття і почуття інших людей, розрізняти їх і використовувати цю інформацію для управління мисленням і діяльністю.Окреслено основні теоретичні та експериментальні здобуткинаукових досліджень, що стосуються аспектів проблеми емоційного інтелекту. Встановлено основні механізми розвиткуемоційного інтелекту. Систематизовано науково-методичнівітчизняні та зарубіжні джерела зі спеціальної педагогіки тапсихології.Теоретичний аналіз проблеми емоційного інтелекту дає змогустверджувати, що емоційний інтелект в цілому розглядається як когнітивноособистісне утворення з найбільш вираженимкогнітивним компонентом, як сукупність розумових здТеоретично з’ясовано, що у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку відмічається незрілість емоційної сфериі примітивність емоційного реагування. Одержані теоретичнідані є підґрунтям для проведення експериментального дослідження та розроблення системи заходів, спрямованих науспішну адаптацію цих дітей до соціуму та сприятимуть ефективному опануванню емоційною компетентністю.Таким чином, можна стверджувати, що означена проблемає актуальною у декількох аспектах: теоретичному, оскількивона, як зазначалось вище, є недостатньо розробленою, у соціальному — оскільки людська цивілізація може опинитисьу стані саморуйнування, у разі, якщо й надалі емоції будутьрозглядатись як протилежні розуму, як такі, що є недоступними свідомому контролю і регулюванню, у психолого-педагогічному — якщо на підставі експериментального вивченняособливостей перебігу емоційних процесів і станів та стійкихвластивостей особистості не буде розроблено науково обґрунтовані підходи до цілеспрямованого формування в процесі навчання та виховання емоційної розумності суб’єктів навчання.ібностей до розуміння емоцій і управління ними, а також знань,умінь і навичок, операцій і стратегій інтелектуальної діяльності, пов’язаних з обробкою і перетворенням емоційної інформації.

Introduction. The article is devoted to the study of emotional competence of the individual and its role in overcoming emotional barriers in interpersonal communication. Theoretical approaches to the study of emotional competence are analyzed and empirical data on the impact of emotional barriers on the effectiveness of communication of cadets in different courses of professional training. The existence of differences between the cadets of the first and final courses in the emotional effectiveness of communication has been established. Purpose. Identification of psychological features of emotional competence and their connection with emotional barriers of interpersonal communication of cadet youth, which are at different levels of professional education. To achieve this goal, an empirical study was conducted, which aimed to identify emotional barriers to communication and their relationship with the emotional competence of cadets of higher education institutions with specific learning conditions. Methods. Theoretical analysis, synthesis, generalization, comparison. Originality. The practical significance of the research is to expand the communicative interactions of cadets, which will contribute to their successful social adaptation and effective future professional activity. Conclusion. The most pronounced among the cadets is the competent style of communication, which allows respondents to effectively use communication strategies. For freshmen, the characteristic features are the presence of such emotional barriers as inadequacy and inability to manage emotions, to dose them. For graduate students, the most characteristic is the reluctance to get closer to people on an emotional basis. The existence of emotional barriers that hinder effective interpersonal communication requires the development of psychological tools and methods that will promote the development of emotional competence of cadets and students and their successful social adaptation. The existence of emotional barriers that prevent effective interpersonal communication requires the development of psychological tools and techniques that will promote the development of emotional competence of students and cadets, their successful social adaptation., Статья посвящена исследованию эмоциональной компетентности личности и ее роли в преодолении эмоциональных помех в межличностном общении. Целью исследования является выявление психологических особенностей эмоциональной компетентности и связи с эмоциональными барьерами межличностного общения курсантской молодежи. Проанализированы теоретические подходы к изучению эмоциональной компетентности и приводятся эмпирические данные о влиянии эмоциональных барьеров на эффективность коммуникации курсантов на разных курсах профессионального обучения. Установлено существование отличий между курсантами первого и выпускного курсов в эмоциональной эффективности общения., Стаття присвячена дослідженню емоційної компетентності особистості та її ролі в подоланні емоційних перешкод в міжособистісному спілкуванні. Метою дослідження є виявлення психологічних особливостей емоційної компетентності та їх зв’язку з емоційними бар’єрами міжособистісного спілкування курсантської молоді. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення емоційної компетентності та наводяться емпіричні дані про вплив емоційних бар’єрів на ефективність комунікації курсантів, що знаходяться на різних курсах фахового навчання. Встановлено існування відмінностей між курсантами першого та випускного курсів в емоційній ефективності спілкування.

У статті розглядається розвиток емоційної сфери у курсантів військових закладів вищої освіти на заняттях англійської мови. Рівень емоційного життя батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту, особливості переробки інформації – важливі фактори розвитку емоційного життя людини. Вроджені можливості в значній мірі визначають емоційну сферу психічного життя людини. Їх роль в людському житті очевидна. На основі аналізу можна зробити висновок, що дослідження емоційного життя вузівської молоді є важливим фактором адаптації, оптимізації навчального процесу і на заняттях з англійської мови. Незважаючи на важливість та різноплановість досліджень, деякі аспекти вивчення емоційного життя людини, її інтелекту залишаються актуальними і носять гіпотетичний характер. На нашу думку, характеристика евристичного потенціалу емоційного інтелекту, категоризація і диференціація понять, емоційна культура в концептуальному полі емоційного інтелекту відкривають шляхи для подальшого обґрунтування проблеми. Вивчення емоційних станів молоді, їхнього інтелекту пов’язане як зі складністю питань у концептуальному колі даної проблеми, так із потребою подальших прикладних досліджень. The article considers the development of the emotional sphere of midshipmen of military higher educational institutions at the English classes. The level of the emotional life of parents, hemispheric type of thinking, hereditary traits, temperament properties, features of information processing - are important factors in the development of emotional life. Innate capabilities largely determine the emotional sphere of a person's mental life. Their role in human life is obvious. Based on the analysis, we can conclude that the study of the emotional life of university youth is an important factor in the adaptation, and optimization of the educational process and at the English classes. Despite the importance and diversity of research, some aspects of the study of emotional life, and human intelligence remain relevant and hypothetical. In our opinion, the characterization of the heuristic potential of emotional intelligence, categorization, and differentiation of concepts, emotional culture in the conceptual field of emotional intelligence opens the way for further justification of the problem. The study of the emotional states of young people, their intellect is connected both with the complexity of issues in the conceptual range of this problem and with the need for further applied research.

The article analyzes the theoretical foundations and features of emotional competence formation; the concept of emotional intelligence and emotional competence in retrospect of scientific research is understood and revealed; the structure, components, elements, factors and functional role of emotional competence of specialists are characterized; the methodological approach to the formation of emotional competence of socio-cultural professionals in Ukraine and the specifics of development at the present stage are highlighted. It is proved that the emotional competence of socio-cultural professionals involves the possession of four types of skills, in particular: managing their emotions, managing other people’s emotions, awareness of other people’s emotions, awareness of their emotions; presented and argued technologies for the formation and development of emotional competence of managers of socio-cultural environment in Ukraine in accordance with the challenges of the time., У статті проаналізовано теоретичні основи та особливості формування емоційної компетентності; осмислено і розкрито поняття емоційного інтелекту та емоційної компетентності в ретроспективі наукових досліджень; схарактеризовано структуру, складові, компоненти, чинники та функціональну роль емоційної компетентності фахівців; виокремлено методологічний підхід формування емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища в Україні та специфіку розвитку на сучасному етапі. Доведено, що емоційна компетентність фахівців соціокультурного середовища передбачає володіння чотирма видами навичок: керування своїми емоціями, керування емоціями інших людей, усвідомлення емоцій інших людей, усвідомлення своїх емоцій. Представлено та аргументовано технології формування і розвитку емоційної компетентності менеджерів соціокультурного середовища в Україні відповідно до викликів часу. Наголошено, що емоційна компетентність фахівців є необхідною умовою для здійснення успішної професійної діяльності в соціокультурному середовищі України; обґрунтовано висновок про те, що емоційно компетентний менеджер соціокультурного середовища – це фахівець, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок, що дозволяють ухвалювати адекватні рішення в процесі професійної діяльності й діяти на основі результатів інтелектуальної обробки зовнішньої та внутрішньої емоційної інформації в соціокультурному середовищі України.

The article analyzes the theoretical foundations and features of emotional competence formation; the concept of emotional intelligence and emotional competence in retrospect of scientific research is understood and revealed; the structure, components, elements, factors and functional role of emotional competence of specialists are characterized; the methodological approach to the formation of emotional competence of socio-cultural professionals in Ukraine and the specifics of development at the present stage are highlighted. It is proved that the emotional competence of socio-cultural professionals involves the possession of four types of skills, in particular: managing their emotions, managing other people’s emotions, awareness of other people’s emotions, awareness of their emotions; presented and argued technologies for the formation and development of emotional competence of managers of socio-cultural environment in Ukraine in accordance with the challenges of the time.

Introduction. The successful performance of professional functions by a psychologist directly depends on his ability to build constructive interpersonal relationships with others. It is important for him to form a willingness to understand different people, the ability to navigate in different models of their lives, the ability to interact with them, to see their uniqueness and uniqueness, to accept their advantages and disadvantages. Therefore, the effective work of a psychologist directly depends on his developed emotional competence. Purpose. To substantiate the means of diagnostic and corrective work that promote the development of emotional competence; to develop and substantiate the program of development of emotional competence in students-psychologists. Methods. Quantitative and qualitative methods have been used. Quantitative research methodology involved the use of numerical data to make descriptions, predict outcomes, and test potential relationships between variables. Originality. The use of methods of active socio-psychological learning allows participants to develop communication and interaction skills in a small group, to form a value-oriented unity of the group; to teach flexible change of social roles depending on a situation, acceptance of moral norms and rules of joint activity, to develop skills of the analysis and self-analysis in the course of group reflection. Analysis of students' learning activities showed that in order to successfully perform their work, the future specialist must have good special professional abilities, which include those abilities that affect his successful professional activity. Emotional competence is an important element of a holistic system of successful professional activity of future professionals. After the correctional and developmental program there was a significant increase in medium and low rates of development of emotional competence of students. The following results were obtained: 17.5% of students showed a low level; the average level - 58.3%; high - 24.2%. Thus, the effectiveness of work in groups of active socio-psychological learning with students is high, because in itself adolescence implies mobility, plasticity and sensitivity of the emotional and intellectual spheres of personality. Conclusion. Work in groups of active socio-psychological training is aimed at positive changes in the development of emotional competence in students. There is a need for further study of the phenomenon of emotional competence, its structure, ways of its development, which will open a real opportunity to optimize the relationship through a deeper understanding of emotional states that arise in the professional activities of future professionals., В статье раскрывается значимость в структуре личности студентов-психологов эмоциональных способностей (эмпатии, рефлексии, саморегуляции и управления чувствами и эмоциями других людей). Специфика труда психолога заключается в том, что специалисту необходимо противостоять профессиональным трудностям, управлять своим эмоциональным состоянием., У статті розкривається значущість у структурі особистості студентів-психологів емоційних здібностей (емпатії, рефлексії, саморегуляції та управління почуттями та емоціями інших людей). Специфіка праці психолога полягає в тому, що фахівцеві необхідно протистояти професійним труднощам, управляти своїм емоційним станом.

Determining the content and structural components of the future primary school teachers' emotional competence will help organize the process of future teachers' training for successful professional activity, personal self-realization. The purpose of our article is to study theoretical substantiation content and structural components of future primary school teachers' emotional competence. Methods of analysis of psychological and pedagogical literature, systematization and generalization of theoretical material, the study of experience on the researched question were used to solve this problem, which allowed forming their own view on the content and structure of future teacher's emotional competence. Primary school teachers' emotional competence is understood as a dynamic combination of views, values, knowledge of emotions, ability to express, understand, manage pupils own emotions and emotional state, which shapes the ability to successfully organize the educational process on an emotional basis, empathy principles, to realize themselves in professional activity. The concept contains two components: personal, which includes the ability to understand, express, identify, stimulate their emotions and feelings, manage them and interpersonal – the ability to perceive, understand the emotional state of pupils, their parents, colleagues, to understand the motives of their behaviour, effectively communicate with them, interact, solve problems, influence emotions and feelings to achieve educational goals. The emotional competence structure of a future primary school teacher is represented by such interrelated components as cognitive, value, activity., Метою статті є вивчення та теоретичне обґрунтування змістових і структурних компонентів емоційної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Для вирішення проблеми застосовувалися методи аналізу психолого-педагогічної літератури, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу, вивчення досвіду. У змісті поняття визначено два аспекти: особистісний і міжособистісний. Структура представлена такими взаємопов’язаними компонентами, як когнітивний, ціннісний, діяльнісний.

The article considers the problems of formation of emotional competence of graduates of higher education, which is a determining factor in the development of intellectual potential of the individual. The importance of studying emotional competence is caused not only by the importance of emotions in life and work, but also by the fact that the study of emotional competence is a new component in the study of the emotional sphere of personality and future specialist – in particular. Emotions are one of the main segments in the structure of personality, and emotional characteristics determine the nature of human relationships with the surrounding reality. The aim of the study is to theoretically study the psychological features of the formation of emotional competence of students in the process of professional training in higher education. To achieve the goal and objectives used theoretical methods: - theoretical and methodological analysis of the literature; - systematization and interpretation of the received information; - comparison and generalization of theoretical material. Emotional competence of graduates of higher education is considered as an important personal and professional quality, a component of professional activity of the individual, which reveals a certain level of emotional maturity of the individual and is an important factor in professional development. In order to train qualified specialists with a high level of emotional development, a project of training «Formation of emotional competence of graduates of higher education» was developed. which is aimed at learning the features of their own emotional sphere, mastering the skills of regulation of emotional states, in the process of performing exercises for professional training., В статті розглядаються проблеми формування емоційної компетентності випускників ЗВО, що являється визначальним фактором розвитку інтелектуального потенціалу особистості. Важливість вивчення емоційної компетентності викликана не тільки значенням емоцій у житті та діяльності, а й тим, що вивчення емоційної компетентності є новою складовою у вивченні емоційної сфери особистості в цілому і майбутнього фахівця – зокрема. Емоції є одним з основних сегментів у структурі особистості, а емоційні характеристики обумовлюють характер взаємостосунків людини з навколишньою дійсністю. Емоційна компетентність випускників ЗВО розглядається як важлива особистісно-професійна якість, складова професійної діяльності особистості, що виявляє певний рівень емоційної зрілості особистості і є важливим чинником професійного становлення.

The article presents the results of the theoretical and practical research on the issue of emotional maturity as a personal quality in students in the context of the study of emotional health. The authors present the interpretation of their own research on the issue of emotional maturity of the individual, in particular students of the Ukrainian Academy of Printing in the context of the study of two components –cognitive-emotional and empathic-emotional components. The results of a comparative analysis of the studyare provided; the respondents were the 3rd year students of the Faculty of Management in Media Communications UAD, who were divided into two groups by gender (№1 – a group of female students; №2– a group of male students). Thus, the aim of our research was to study the issues of emotional maturity as a personal quality of students, in particular from the standpoint of cognitive-emotional (formation of knowledge, emotional analysis skills, ability to emotional reflection, self-awareness, self-reflection, ability to correctly recognize, determine their own emotional states, emotions and feelings of others) and empathic-emotional components (formation of understanding of emotional states of others in the form of compassion, ability to empathize, emotional sensitivity, formation of empathy). The article reveals the results of surveys on the issues of emotional maturity of students in the context of the formation of emotional competence., У статті представлені результати теоретико-практичного дослідження проблематики емоційної зрілості як особистісної якості у студентів у контексті дослідження емоційного здоров’я. Автори подають інтерпретацію власних наукових досліджень щодо проблематики емоційної зрілості особистості, зокрема студентів Української академії друкарства в контексті дослідження двох компонентів – когнітивно-емоційного і емпатійно-емоційного. Наведені результати порівняльного аналізу проведеного дослідження, респондентами якого були студенти 3 курсу факультету менеджменту на медіакомунікацій УАД, які зазнали умовного поділу на дві групи за статевою ознакою ( №1 – група студентів жіночої статі; №2 – група студентів чоловічої статі).

The article deals with the theoretical analysis of modern approaches to the study of emotional intelligence (EQ) of an individual. The classic understanding of EQ maintains that emotions are localized in the brain and one must learn to distinguish, control, regulate and direct them for the successful functioning in the domains of Activity, Contact and Body Functions. In accordance with this view, the emotional sphere is subject to rational thinking, which prevents affect from going beyond the limits of socially acceptable norms. It is believed that emotions arise under the influence of external or internal stimuli, which an individual has to react to using brain structures. Neocortex limits possible negative effects of a hasty response to external stimuli by the limbic system, in general, and the almond-shaped body, in particular. In its turn, this raises the quality of human life in society, the level of self-awareness, self-regulation and ultimately contributes to the achievement of success.The post-nonclassical approach extends the concept of emotions, and hence the potential of studying EQ. It places a major emphasis on the neurological nature of their construction by an individual. Thus, an individual constructs a psychic reality based on past experience, taking into account the actual environment conditions. The interoceptive brain network is responsible for its construction while the controlling brain network monitors its functioning. Thus, emotions are the product of human creativity and are not localized in certain brain structures. They are also mutually determined with the dominant discourse in society.The post-nonclassical view on emotions is not capable of explaining the axiological vector of EQ more effectively, as can distinctly be seen in the study of personal life fulfillment. In this perspective, the EQ components appear to be the organismic sense and emotional competence, which are also the mechanisms of understanding and interpretation, respectively., У статті здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до вивчення емоційного інтелекту (EQ) особистості. Встановлено, що класичний погляд на EQ передбачає уявлення про локалізацію емоцій в структурі головного мозку, необхідність їх підпорядкування раціональному мисленню та здебільшого досліджує функціонування EQ на поведінковому рівні. Згідно з ним емоції виникають внаслідок дії екстра- чи інтернальних стимулів, на які особистість, використовуючи мозкові структури, змушена реагувати. Постнекласичний підхід робить акцент на конструюванні емоцій особистістю, що має неврологічне підґрунтя. Воно полягає в діяльності інтероцептивної і контрольної мереж головного мозку. З'ясовано, що цей підхід чутливіший для експлікації аксіологічного вектору EQ, компоненти якого − організмічне чуття і емоційна компетентність − є механізмами розуміння та інтерпретації відповідно.

In the conditions of economic crisis, social instability and unbalanced, personality of development worker, being in rapid development of innovative changes and dynamic changes, needs an excessive calmness, to harmoniousness in own "I", and also moderate thinking and others like that. Self understanding itself, own overvalue of the advantages and defects, abilities of itself to reconstruct on other (informatively-innovative) format, the use of various technologies, technician, methodologies of social aspiration, allow to the development worker more carefully to carry out professional duties, adhere to the clear standards and rules of behavior in the work. Personality of emotional (positive) comfort and psychological prosperity is sensitive on own difficulties, flexibly to think, to analyze the given information, and finally she becomes more "hard-tempered", by a bar to the modern social problems, calls of present time. Strictly speaking, personality of social sphere has the opportunity during the career to be enriched, namely motivational, intellectually, effectively, emotionally, that directly correlates with capabilities, aspirations, desires and determine professional success. Scientists, in particular І. Matekiv interpreted definition of emotional competence as willingness and ability of man flexibly to manage emotional reactions: own and other people, adequately to the situations and terms that change. From the point of view of М.Orap, emotional firmness of child or adult it can be determined as ability deservingly to feel, to be happy, successful in the sphere, to surmount certain obstacles, if will own certain skills of the psychological state. At the same time G. Seli, distinguishes such stress is factor that is related to organization and maintenance of professional activity of personality: excessive overload, psychical activity or obvious underloading is tense in the volume of executable work; monotony or complication of executable work; increase responsibility; necessity to accept too many decisions; absence or "small" participation is in the process of making decision; novelty, reorganization at work; uneffective organization of workplace; change of duration or terms of labour; physical factors (temperature, noise, populousness); sudden or systematic distraction of attention (unexpected irritants or permanent influence of obstacles and, as a result, development of premature tiredness); disturbance by the consequences of erroneous actions, to do fear error Every specialist of the business must understand and realize what resources can use, namely to what active forms it can be succeeded: co-operating with positive people (parents, colleagues, relatives, and acquaintances), hobby, interests, interesting businesses, pleasant leisure, and also active motivation of overcoming and others like that., У статті окреслено емоційне благополуччя особистості соціальної сфери, що невід’ємно пов’язано з психологічним здоров’ям та стресостійкістю. Грунтовно проаналізовано сутність дефініцій «емоційне здоров’я», «емоційне благополуччя», «емоційна компетентність» працівника соціальної сфери. Здійснено аналіз складових емоційного здоров’я зрілої особистості; проаналізовано основні стресори, що пов’язані з організацією та змістом професійної діяльності особистості; запропоновано особистісні ресурси життєздійснення та життєствердження.

The paper focuses on the results of the previous publications related to the linking within psychoemotional regulation and adjustment difficulties in veterans. It was noted that the current societal, economical, and political characteristics of the period makes an impact on the veterans’ reintegration through influencing the civil society as well. Therefore, shifts in societal representations of the war-related themes were noted as one of the important features of the environmental characteristics for ex-combatants in Ukraine. The importance of the ongoing reformation process were also mentioned. The following key aspects of the readjustment complications in veterans’ were noted: lowering in personality effectiveness, psychosocial interaction disruptions, changes in attachment relationships, and the physiological changes impact. Environmental and inner factors leading to readjustment disruptions were described. The role of associated with personal and social effectiveness characteristics were noted, and it was also mentioned that psychoemotional disruptions influence not only interaction-related activities but also non-related through disruptions in self-regulation during the work. It was also mentioned that the results of the previous veterans’ life satisfaction studies are conforming to the mentioned factors and emphasize significance of both interaction-related and self-regulation factors in their mutual influence. A wide societal sphere, political, and economical conditions make impact, as well, through creating or narrowing available resources and readjustment possibilities., Стаття фокусується на вивченні результатів попередніх досліджень впливу психоемоційної перебудови ветеранів на складнощі реадаптації в умовах цивільного середовища. Виокремлено ключові аспекти впливу: зниження особистісної ефективності, ускладнення психосоціальної взаємодії та порушення стосунків прив’язаності, роль психофізіологічних чинників. Описано і обґрунтовано характеристики внутрішньої перебудови та факторів впливу зовнішнього середовища, які знижують ефективність реадаптації.

The article analyzes the conceptual potential of positive psychotherapy in studying the role of emotional intelligence (EQ) in the process of personal life fulfilment. Components of EQ, the organismic sense (the mechanism of understanding) and emotional competence (the mechanism of interpretation), have been found to be formed on the basis of innate abilities to love and learn. The imbalance in their development leads to the formation of a naive-primary or secondary-reactive type of personality, which is characterized by an internal or external mode of life, respectively. The former condition is marked by prevailing primary abilities and a neurotic need for contact (with oneself or with others), while the latter – by the dominance of secondary abilities and a compensatory reaction of escape into activity. The most optimal in terms of a congruent, meaningful and authentic life is an integrative mode, characterized by a relative harmony of actual abilities, and a high and balanced level of development of both EQ components. It has been established that basic emotional settings in the spheres of the I and Proto-We are responsible for the development of the organismic sense, whereas those of the We and You contribute to the formation of emotional competence. Thus, the organismic sense evolves mainly in the domains of Body and Senses, whereas emotional competence - through Activity and Contacts. This is due to the psychosomatic and axiological potential of the organismic sense, on the one hand, and the activity-based and social character of emotional competence, on the other. An innate ability to develop them has been proved by modern neurological studies. In accordance with them, interpretation is an innate ability of the human brain to construct an intra- and extrapsychic reality, which is later comprehended through understanding.

Scientific approaches to the definition of the concept of "emotional competence of the teacher" is analyzed in the article. The analysis of scientific literature allows to consider emotional competence of the teacher as the possession of a system of mechanisms for managing their own emotional states and emotional response, pedagogical expediency of manifestation of emotions, the desire to improve emotional experience on the basis of reflection. Different points of view regarding the definition of the basic components of emotional competence are considered. The structure of emotional competence of the teacher working with foreign students is substantiated, which consists of two aspects: internally personal and interpersonal. The first aspect forming components such as understanding their feelings, selfesteem, confidence, responsibility, tolerance, self-control, activity, flexibility, curiosity, openness to new experiences, achievement motivation, optimism. The second aspect includes communicability, altruism, openness, empathy, an ability to take into account and develop the interests of another person, respect for people, an ability to adequately assess and predict interpersonal relationships, and an ability to work in a team. The opportunities and skills necessary for an emotionally competent teacher who works with foreign students are identified: the presence and awareness of their feelings; an ability to express feelings in a socially acceptable and respectful form; an ability to feel and think at the same time, to be able to realize and use the entire sense register; to take responsibility for their own feelings; manage your feelings; manage their behavior on the basis of accepted ethical decisions; to be able to recognize what other people are feeling, to know how feelings act on other people, to take responsibility for this effect; Do not use feelings to manipulate other people. The influence of the teacher's emotional competence on the effectiveness of the foreign students' learning process is analyzed. The importance of possessing emotional competence for teachers who work in the field of intercultural communication, teaching foreign students is clarified. This allows them, both verbal and non-verbal levels, to recognize the emotions of the partner in communication, express their own emotional states, taking into account the culture of the interlocutor, the situation and the style of communication. Conclusion that increasing the emotional competence of teachers will contribute not only to the academic success of foreign students, but also to the physical health of both students and teachers themselves, as a means of preventing professional burnout is made.

Scientific approaches to the definition of the concept of "emotional competence of the teacher" is analyzed in the article. The analysis of scientific literature allows to consider emotional competence of the teacher as the possession of a system of mechanisms for managing their own emotional states and emotional response, pedagogical expediency of manifestation of emotions, the desire to improve emotional experience on the basis of reflection. Different points of view regarding the definition of the basic components of emotional competence are considered. The structure of emotional competence of the teacher working with foreign students is substantiated, which consists of two aspects: internally personal and interpersonal. The first aspect forming components such as understanding their feelings, selfesteem, confidence, responsibility, tolerance, self-control, activity, flexibility, curiosity, openness to new experiences, achievement motivation, optimism. The second aspect includes communicability, altruism, openness, empathy, an ability to take into account and develop the interests of another person, respect for people, an ability to adequately assess and predict interpersonal relationships, and an ability to work in a team. The opportunities and skills necessary for an emotionally competent teacher who works with foreign students are identified: the presence and awareness of their feelings; an ability to express feelings in a socially acceptable and respectful form; an ability to feel and think at the same time, to be able to realize and use the entire sense register; to take responsibility for their own feelings; manage your feelings; manage their behavior on the basis of accepted ethical decisions; to be able to recognize what other people are feeling, to know how feelings act on other people, to take responsibility for this effect; Do not use feelings to manipulate other people. The influence of the teacher's emotional competence on the effectiveness of the foreign students' learning process is analyzed. The importance of possessing emotional competence for teachers who work in the field of intercultural communication, teaching foreign students is clarified. This allows them, both verbal and non-verbal levels, to recognize the emotions of the partner in communication, express their own emotional states, taking into account the culture of the interlocutor, the situation and the style of communication. Conclusion that increasing the emotional competence of teachers will contribute not only to the academic success of foreign students, but also to the physical health of both students and teachers themselves, as a means of preventing professional burnout is made.

В даній статті проаналізовано провідну роль спрямованості інтересів та емоційної компетентності фахівця-психолога. Чим гармонійніше в професії поєднуються функціонально-інструментальні аспекти з соціально-психологічними, тим більше можливостей для самореалізації та творчого перетворення професійної діяльності. Термін соціальна реалізація професіонала не перетинається з поняттям соціального престижу професії, а передбачає соціально-позитивну спрямованість професіонала, його прагнення до самореалізації. Реалізація професіонала здійснюється в нестійкому емоційному, соціально-професійному середовищі, тому чим гармонійніше в професії поєднуються функціонально-інструментальні аспекти з соціально-психологічними, тим більше можливостей для самореалізації та творчого перетворення професійної діяльності. Ефективність професійної діяльності психолога залежить від його готовності до професійної самореалізації, яка передбачає, в першу чергу, сформованість внутрішньої позиції постійного самовдосконалення у практично-психологічній та соціальній діяльності. Так як діяльність практичного психолога в цілому спрямована на актуалізацію життєвих ресурсів особистості та розширення сфери її соціально-психологічних можливостей в подоланні різноманітних проблем, то це потребує усвідомлення ним повноцінної професійної концепції, де вирішальну роль відіграє його спрямованість, яку слід розглядати як складову професіоналізму, яка формується ще під час навчання у вищому навчальному закладі. Аналізуючи вище зазначене, дана професія поєднує в собі і покликання, і професію, тому професіоналізм є певною гармонізацією кваліфікованої майстерності та духовно-моральних якостей особистості This article examines the key role of interest orientation and emotional competence of a professional in psychology. The more functionally-instrumental aspects of the profession combine with socially-psychological ones, the more opportunities for self-fulfillment and creative transformation of professional activity are available. The term of professional’s social fulfillment do not touch the term of profession’s social prestige, but it has provision for socially positive orientation of the professional, and his ambitions for self-fulfillment. Professional’s fulfillment is carried out in an unstable emotional, socially-professional environment, consequently, the more functionally-instrumental aspects balance with socially-psychological ones in the profession, the more opportunities for self-fulfillment and creative transformation of professional activity are available. A success of psychologist’s professional activity is related to his readiness for professional self-fulfillment, which first of all provides maturity of internal attitude to improve oneself constantly in practical psychology and community activities. Since the work of practicing psychologist is generally intended to actualize personality’s vital resources and to extend its social-psychological capabilities in overcoming various problems, it requires an awareness of complete professional concept, where the orientation, which should be considered as a component of professional competence formed as early as in study time at the higher educational institute, plays a decisive role. Analyzing all above-mentioned, the profession of psychologist combines both calling and profession, as a consequence, professional competence is a certain harmonization of qualified mastership and spiritual and moral qualities of a person.