Search

Tyrosinemia is a rare metabolic disease resulting from a metabolic disorder of amino acids, which can occur under the «masks» of various diseases, debut as a hemorrhagic syndrome in children of all age groups, hepatolienal syndrome, hypoglycemia, rickets-like disease, peripheral neuropathy. Clinical case. In our publication, we report on a girl at the age of 1 year 7 months who had recurrent nosebleeds, which led to a referral to a hematologist. Examination revealed hepatomegaly with impaired liver function (hypoproteinemia, long-term resistant hypoglycemia, coagulopathy) with the development of chronic liver failure, ascites and splenomegaly with signs of hypersplenism, ascites, and nephromegaly. Differential diagnostics was carried out between oncohematological process, myelodysplastic syndrome (MDS) and metabolic disease. Type 1 tyrosinemia (hereditary infantile tyrosinemia (HT-1)) was verified by a combination of clinical and biochemical, molecular genetic studies. Verification of the disease came from the spectrometry of amino acids, acylcarnitines, succinal acetates and molecular genetic studies. Molecular genetic studies in the INVITAE laboratory, USA revealed two pathogenic variants identified in the FAH gene c.1069G>T (p.Glu357*) and c.554-1G>T, which are associated with autosomal recessive tyrosinemia. The emphasis in the publication is on the differential diagnosis, the effectiveness of the treatment of this orphan disease. The method of pathogenetic therapy of HT-1 is described in detail, both with the use of the drug nitisinone (orphadin) registered in Ukraine, a special diet with a low content of phenylalanine / tyrosine, which have a pronounced positive clinical effect and prevent the formation of irreversible disabling disorders. We emphasize the need for early diagnosis of HT-1 and support the Ministry of Health of Ukraine in the initiative of routine neonatal screening for orphan diseases, which include HT-1, since timely treatment improves the quality of life in these patients. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Тирозинемия является редким метаболическим заболеванием, которое возникает вследствие нарушения метаболизма аминокислот и может протекать под «масками» различных заболеваний, дебютировать геморрагическим синдромом у детей всех возрастных групп, гепатолиенальным синдромом, гипогликемией, рахитоподобным заболеванием, периферической нейропатией. Клинический случай. Описано заболевание у девочки в возрасте 1 года 7 месяцев, сопровождающееся рецидивирующими носовыми кровотечениями, что послужило причиной обращения к гематологу. При осмотре выявлены гепатомегалия с нарушением функции печени (гипопротеинемия, длительная резистентная гипогликемия, коагулопатия) с развитием хронической печеночной недостаточности, асцитом и спленомегалией с признаками гиперспленизма, асцит, нефромегалия. Проведена дифференциальная диагностика между онкогематологическим процессом, миелодиспластическим синдромом и метаболическим заболеванием. Верифицирована тирозинемия типа 1 (hereditary infantile tyrosinemia - HT-1) по совокупности клинических и биохимических, молекулярно-генетических исследований. Верификация заболевания осуществлена на основании спектрометрии аминокислот, ацилкарнитинов, сукциналацетатов и молекулярно-генетического исследования. При молекулярно-генетических исследованиях, проведенных в лаборатории «INVITAE», США: выявлены два патогенных варианта, идентифицированных в FAH-гене c.1069G>T (p.Glu357*) и c.554-1G>T, которые ассоциируются с аутосомно-рецессивной тирозинемией. Акцентировано внимание на дифференциальной диагностике, эффективности лечения данного орфанного заболевания. Подробно освещен способ патогенетической терапии HT-1 как с использованием зарегистрированного в Украине лекарственного препарата Нитизинона (орфадина), специальной диеты с низким содержанием фенилаланина/тирозина, оказывающих выраженное положительное клиническое действие и предотвращающих формирование необратимых инвалидирующих расстройств. Подчеркнута необходимость ранней диагностики HT-1 и поддержано МЗ Украины в инициативе планового неонатального скрининга орфанных заболеваний, в перечень которых входит НТ-1, поскольку своевременно начатое лечение улучшает качество жизни пациентов. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. На проведение исследований получено информированное согласие родителей ребенка. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Тирозинемія є рідкісним метаболічним захворюванням, яке виникає внаслідок порушення метаболізму амінокислот і може перебігати під «масками» різних захворювань, дебютуючи в дітей різного віку геморагічним синдромом, гепатолієнальним синдромом, гіпоглікемією, рахітоподібним захворюванням, периферичною нейропатією, змінами в гемограмі тощо. Клінічний випадок. Описано захворювання в дівчинки віком 1 рік 7 місяців, що супроводжувалося рецидивними носовими кровотечами, які стали причиною звернення до гематолога. Під час огляду виявлено гепатомегалію з порушенням функції печінки (гіпопротеїнемія, тривала резистентна гіпоглікемія, коагулопатія) із розвитком хронічної печінкової недостатності, асцитом та спленомегалією з ознаками гіперспленізму, асцит, нефромегалію. Проведено диференційну діагностику між онкогематологічним процесом, мієлодиспластичним синдромом і метаболічним захворюванням. Верифіковано тирозинемію типу 1 (hereditary infantile tyrosinemia - HT-1) за сукупністю клінічних і біохімічних, молекулярно-генетичних досліджень. Верифікацію захворювання виконано на підставі спектрометрії амінокислот, ацилкарнітинів, сукциналацетатів і молекулярно-генетичного дослідження. Молекулярно-генетичними дослідженнями, проведеними в лабораторії «INVITAE» (США), виявлено два патогенні варіанти, ідентифіковані в FAH-гені c.1069G>T (p.Glu357*) та c.554-1G>T, які асоціюються з аутосомно-рецесивною тирозинемією. Звернуто увагу на важливість диференційної діагностики цього орфанного захворювання. Детально описано спосіб патогенетичної терапії HT-1 із застосуванням зареєстрованого в Україні лікарського препарату Нітизинону (орфадину), спеціальної дієти з низьким вмістом фенілаланіну / тирозину, що мають виражену позитивну клінічну дію та запобігають формуванню непоправних інвалідизуючих розладів. Наголошено на необхідності ранньої діагностики HT-1 та підтримано ініціативу МОЗ України щодо планового неонатального скринінгу орфанних захворювань, до переліку яких входить НТ-1, оскільки вчасно розпочате лікування поліпшує якість життя пацієнтів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The article analyzes clinical data, blood test results, tonsil mucus bacteriological testing, and salivary lactate dehydrogenase activity in children with acute infectious mononucleosis caused by an Epstein-Barr viral infection. Research involves 280 children aged from 7 months to 19 years 8 months with infectious mononucleosis, who were hospitalized in the Lviv Infectious Cli­nical Hospital. Group 1 included 234 children infectious mononucleosis caused by Epstein-Barr virus, group 2 — 46 patients with infectious mononucleosis caused by the combination of Epstein-Barr virus and cytomegalovirus. Severe hepatosplenomegaly, lymphadenitis, nasal speech and snoring, hyperthermic syndrome, acute tonsillitis were found in patients with infectious mononucleo­sis. A bacteriological study identified a number of pathogens that can be classified as pathogenic or opportunistic flora. Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Candida fungi were identified in 43.8 % of children with an isolated form of mononucleosis and in 51.7 % of children with mixed infection. In children with infectious mononucleosis caused by mixed infection, we observed the more severe course of the disease and a significantly higher lactate dehydrogenase activity. A significantly increased activity of lactate dehydrogenase in the saliva of patients with infectious mononucleosis in the presence of pathogenic microflora on the mucous membranes indicates destructive processes in the tissues of the tonsils., У статті проаналізовані клінічні дані, показники крові, результати бактеріологічного дослідження слизу з мигдаликів, активність ферменту лактатдегідрогенази (ЛДГ) у слині дітей із гострим інфекційним мононуклеозом (ІМ), зумовленим Епштейна — Барр-вірусною (ЕБВ) інфекцією. Обстежені 280 дітей віком від 7 місяців до 19 років 8 місяців з ІМ, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській інфекційній клінічній лікарні. До групи 1 увійшли 234 дитини з ІМ ЕБВ-етіології, до групи 2 були включені 46 дітей з ІМ, зумовленим вірусом Епштейна — Барр і цитомегаловірусом. У пацієнтів з інфекційним мононуклеозом були виявлені виражена гепатоспленомегалія, лімфаденіт, гугнявість та хропіння, гіпертермічний синдром та гострий тонзиліт. При бактеріологічному дослідженні була виділена низка збудників, яких можна класифікувати як патогенну чи умовно-патогенну флору. У 43,8 % дітей з ізольованою формою мононуклеозу та в 51,7 % дітей із коінфекцією були ідентифіковані збудники роду Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas aeroginosa та грибки роду Candida. З’ясовано, що тяжчий перебіг захворювання та вірогідно вища активність ЛДГ спостерігаються в дітей з інфекційним мононуклеозом, зумовленим коінфекцією. Різко підвищена активність ЛДГ у слині пацієнтів з ІМ за наявності патогенної мікрофлори на слизових вказує на наявність деструктивних процесів у тканинах мигдаликів.

Parvovirus B19 (PVB19), (formerly erythrovirus B19) is the etiological agent of the so-called «Fifth disease», which is mainly found in childhood and adoles-cence, but is also associated with polymorphic clinical presentation, aplastic crises, hemolytic anemia, thrombocytopenia etc., and in pregnant women — unauthorized abortions.Clinical case. Reported a case of PVB19 viremia, which in a 2-year-old patient was the cause of systemic damage. Attention is focused on the long-term differential diagnosis of exanthema in combination with hepatosplenomegaly, polyserositis and leukopenia with neutropenia, anemia and thrombocytopenia of infectious and non-infectious origin, including excluded the neoplastic process, collagenosis. To verify the diagnosis, numerous microbiological tests, aspiration and trepanation bone marrow (BM) biopsy were performed, puncture of pleural fluid, skin biopsy, imaging methods were used: ultrasound (ultrasound), chest Х-ray, computed tomography. In ВM, cytological and histological studies revealed giant erythroid cell elements in the pronormoblast stage with pronounced intranuclear inclusions with chromatin pressed to the periphery of the nucleus, which led to the suspicion of PVB19 infection, which was confirmed using the polymerase chain reaction method. Recovery of the child occurred after the use of methylprednisolone at a dose of 2.7 mg/kg for 28 days with a gradual withdrawal of the medication.Conclusions. In our opinion, this topic is relevant in the practice of doctors of various specialties, since the timeliness, adequacy and result of treatment depend on the correct verification of the clinical diagnosis.The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institution. The informed consent of the child's parents was obtained for the research.No conflict of interest was declared by the authors., Парвовирус В19 (PVB19), прежнее название эритровирус B19, является этиологическим агентом т.н. «пятой болезни», которая преимущественно встречается в детском и подростковом возрасте. Также его связывают с полиморфной клинической презентацией, апластическими кризисами, гемолитической анемией, тромбоцитопенией и т.д., а у рожениц — с самопроизвольными абортами.Клинический случай. Приведено клиническое наблюдение PVB19-виремии, которая явилась причиной системного поражения у двухлетнего пациента. Акцентируется внимание на длительной дифференциальной диагностике экзантемы в сочетании с гепатоспленомегалией, полисерозитом и лейкопенией с нейтропенией, анемией и тромбоцитопенией инфекционного и неинфекционного генеза, в т. ч. исключались неопластический процесс, колагеноз. Для верификации диагноза применялись многочисленные микробиологические тесты, аспирационная и трепанационная биопсия костного мозга (КМ), пункция плевральной жидкости, биопсия кожи, а также методы визуализации: ультразвуковое исследование, рентгенография органов грудной клетки, компьютерная томография. В КМ при цитологическом и гистологическом исследовании обнаружены гигантские эритроидные клеточные элементы в стадии пронормобласта с выраженными внутриядерными включениями с вытеснением хроматина к периферии ядра, что вызвало подозрение относительно PVB19-инфекции, которая подтвержена с помощью метода полимеразно-цепной реакции. Выздоровление ребенка наступило после применения метилпреднизолона в дозе 2,7 мг/кг продолжительностью 28 дней, с постепенной отменой медикамента.Выводы. Тема является актуальной в практике врачей различных специальностей, поскольку от правильной верификации клинического диагноза зависит своевременность, адекватность и результат лечения болезни.Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей ребенка.Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Парвовiрус В19 (PVB19), колишня назва еритровірус B19, є етіологічним агентом т.з. «п'ятої хвороби», яка переважно зустрічається у дитячому й підлітковому віці. Також його пов'язують із поліморфною клінічною презентацією, апластичними кризами, гемолітичною анемією, тромбоцитопенією тощо, а у породіль — зі самовільними абортами.Клінічний випадок. Наведено клінічне спостереження PVB19-віремії, яка у дворічного пацієнта була причиною системного ураження. Акцентується увага на тривалій диференціальній діагностиці екзантеми в поєднанні із гепатоспленомегалією, полісерозитом і лейкопенією із нейтропенією, анемією та тромбоцитопенією інфекційного та неінфекційного генезу, в т.ч. виключалися неопластичний процес, колагеноз. Для верифікації діагнозу виконувалися численні мікробіологічні тести, аспіраційна та трепанаційна біопсія кісткового мозку (КМ), пункція плевральної рідини, біопсія шкіри; застосовувалися методи візуалізації: ультразвукове дослідження, рентгенографія органів грудної клітки, комп'ютерна томографія. У КМ при цитологічному й гістологічному дослідженні виявлено гігантські еритроїдні клітинні елементи у стадії пронормобласта з виразними внутрішньоядерними включеннями з відтисненням хроматину до периферії ядра, що призвело до підозри щодо PVB19-інфекції, яку підтверджено за допомогою методу полімеразноланцюгових реакцій. Одужання дитини відбулося після застосування метилпреднізолону у дозі 2,7 мг/кг упродовж 28 днів, з поступовою відміною медикаменту.Висновки. Тема є актуальною в практиці лікарів різних спеціальностей, оскільки від правильної верифікації клінічного діагнозу залежить своєчасність, адекватність та результат лікування.Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The interrelationship of the IL-6 polymorphism (-174C/G) and susceptibility to brucellosis is well known. The aim:to determine the polymorphism of IL-6 (-174C/G) in patients with acute brucellosis Materials and methods.The article presents the results of a survey of 120 patients with acute brucellosis. The control group consisted of 30 healthy individuals. Patients of both groups are ethnic Azerbaijani who permanently reside in the Republic of Azerbaijan. The diagnosis of brucellosis was made on the basis of complaints, anamnesis, epidemiological and clinical data and the results of a specific study. Specific research methods were carried out by ELISA with the detection of IgM and IgG for brucella. In addition to the specific diagnostic data, the diagnosis of acute brucellosis took into account the duration of clinical symptoms up to 3 months after the first complaints appeared. All patients were tested for IL-6 polymorphism (-174C/G). The exclusion criteria for the study were age up to 18 years, confirmation of the diagnosis of subacute or chronic brucellosis, the presence of severe chronic comorbidity, which could significantly affect the reliability of the results. A detailed description of patients with brucellosis is presented. Among the surveyed individuals, men of young working age dominated. The criterion of severity was the following symptoms: fever, sweating, chills, headache, insomnia, low blood pressure, tachycardia, hepatosplenomegaly, levels of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines. Results.Mild disease was established in 74 (61.7 %) people, while severe - only in 11 (9.1 %) patients. There were no statistically significant differences between different IL-6 genotypes between patients with brucellosis and healthy individuals. It was established that allele G was detected almost 3 times more often in patients with acute brucellosis compared to allele C. Conclusions.No statistically significant difference between different IL-6 genotypes (-174 C/G) in patients with brucellosis and healthy individuals was detected. The GC IL-6 genotype was significantly more often associated with severe brucellosis, while the GG genotype with mild