Search

The purpose of the article is to generalize theoretical and methodological approaches to the formation and development of pictograms as graphic elements at the present stage, which constantly accompany a person in various areas of one’s life. The research methodology applies a chronological, historical and comparative method for a general theoretical understanding of selected problems and detection of main historical milestones of the pictographic language in chronological order and the identification of current branches of its use. The artistic and composite analysis method was used when working with some design solutions and revealing the figurative potential of the icons more fully. The method of terminological analysis was used to identify modern terms to characterize pictograms, in particular for the digital environment. The scientific novelty of the work lies in a comprehensive study of the sources that reveal the historiographical aspect of the formation of pictograms and their development at the present stage; presenting development stages of pictographic language and its transformation, new options and aesthetic qualities in the digital environment. Conclusions. The significant impulse for the development of pictography was the beginning of the 20th century, when the project activity of Bauhaus and the guidelines established by this institution, including graphic design, contributed to the formation of a new system of pictographic language aimed at the visual presentation of information. Otto Neurath and E. Lissitzky’s work also contributed to the conciseness, recognition and clarity as to the main guidelines in the formation of pictograms. The end of the 20th century marked the beginning of the digital age when pictograms took the lead and transformed functionally and aesthetically. The pixel structure of the display on the monitors of phones, tablets, computers led to new rules for forming the expressiveness of the pictograms. At the present stage, the significant development of icons is provided by the gaming industry. Still, the features of integrity, uniform style, and subordination remain the main vectors in forming these graphic elements, particularly for game design., Цель статьи — обобщить теоретико-методологические подходы формирования и развития пиктограмм в виде графических элементов из разных отраслей жизнедеятельности человека на современном этапе. Методы исследования. Хронологический и историко-сравнительный методы способствовали реконструкции основных исторических вех пиктографической языка во временной последовательности и выявлению современных отраслей ее использования. Метод художественно-композиционного анализа систематизировал некоторые проектные решения для детального раскрытия образного потенциала пиктограмм. Метод терминологического анализа обеспечил выявление современных терминов для обозначения пиктограмм, в частности в цифровой среде. Научная новизна работы заключается в комплексном исследовании источников с историографического аспекта формирования пиктограмм и их развития на современном этапе; представлении исторических этапов развития пиктографической языка и его трансформации, новых функциональных и эстетических качеств в цифровой среде. Выводы. Важным толчком в развитии пиктографии стало начало ХХ века. Активное функционирование школы Баухауз и установленные этим учреждением ориентиры, в том числе и в графическом дизайне, сформировали новую систему пиктографической языка для наглядного представления информации. Профессиональная деятельность А. Нейрата и Л. Лисицкого также активизировала лаконичность, узнаваемость и понятность как основные ориентиры в формировании пиктограмм. Конец ХХ века ознаменовал начало цифровой эры, в которой пиктограммы не только заняли одно из ведущих мест, но и трансформировались содержательно и эстетически, приобрели интерактивность и видоизменились в графическом исполнении. Пиксельная структура отображения на мониторах телефонов, планшетов, компьютеров обусловила новые правила формирования выразительности пиктограмм. На современном этапе наибольшее развитие пиктограмм обеспечивается игровой индустрией, однако черты целостности, единого стиля и подчиненности остаются основными векторами в формировании этих графических элементов, в частности в гейм-дизайне., Мета статті — узагальнити теоретико-методологічні підходи формування та розвитку піктограм як графічних елементів із різних галузей життєдіяльності людини на сучасному етапі. Методи дослідження. Хронологічний та історико-порівняльний методи сприяли реконструкції основних історичних віх піктографічної мови в часовій послідовності та виявленню сучасних галузей її використання. Метод художньо-композиційного аналізу систематизував деякі проєктні рішення для детального розкриття образного потенціалу піктограм. Метод термінологічного аналізу забезпечив виявлення сучасних термінів для позначення піктограм, зокрема в цифровому середовищі. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні джерел з історіографічного аспекту формування піктограм та їхнього розвитку на сучасному етапі; представленні історичних етапів розвитку піктографічної мови та її трансформації, нових функціональних та естетичних якостей у цифровому середовищі. Висновки. Важливим поштовхом у розвитку піктографії став початок ХХ століття. Активне функціонування школи Баухауз та встановлені цим закладом орієнтири, у тому числі й у графічному дизайні, сформували нову систему піктографічної мови для наочного подання інформації. Професійна діяльність О. Нейрата та Л. Лисицького також активізувала лаконічність, впізнаваність та зрозумілість як основні орієнтири у формуванні піктограм. Кінець ХХ століття ознаменував початок цифрової ери, у якій піктограми не лише посіли одне з провідних місць, але і трансформувалися змістовно й естетично, набули інтерактивності та видозмінилися в графічному виконанні. Піксельна структура відображення на моніторах телефонів, планшетів, комп’ютерів зумовила нові правила формування виразності піктограм. На сучасному етапі найбільший розвиток піктограм забезпечується ігровою індустрією, проте риси цілісності, єдиного стилю та підпорядкованості залишаються основними векторами у формуванні цих графічних елементів, зокрема в гейм-дизайні.

The purpose of the article is to generalize theoretical and methodological approaches to the formation and development of pictograms as graphic elements at the present stage, which constantly accompany a person in various areas of one’s life. The research methodology applies a chronological, historical and comparative method for a general theoretical understanding of selected problems and detection of main historical milestones of the pictographic language in chronological order and the identification of current branches of its use. The artistic and composite analysis method was used when working with some design solutions and revealing the figurative potential of the icons more fully. The method of terminological analysis was used to identify modern terms to characterize pictograms, in particular for the digital environment. The scientific novelty of the work lies in a comprehensive study of the sources that reveal the historiographical aspect of the formation of pictograms and their development at the present stage; presenting development stages of pictographic language and its transformation, new options and aesthetic qualities in the digital environment. Conclusions. The significant impulse for the development of pictography was the beginning of the 20th century, when the project activity of Bauhaus and the guidelines established by this institution, including graphic design, contributed to the formation of a new system of pictographic language aimed at the visual presentation of information. Otto Neurath and E. Lissitzky’s work also contributed to the conciseness, recognition and clarity as to the main guidelines in the formation of pictograms. The end of the 20th century marked the beginning of the digital age when pictograms took the lead and transformed functionally and aesthetically. The pixel structure of the display on the monitors of phones, tablets, computers led to new rules for forming the expressiveness of the pictograms. At the present stage, the significant development of icons is provided by the gaming industry. Still, the features of integrity, uniform style, and subordination remain the main vectors in forming these graphic elements, particularly for game design.

The article deals with the ideographic analysis of Polish language phraseological units with the semantics of movement in space. The author claims that the factor of movement plays a great role in Polish phraseology, since a large number of phraseologisms are related to the meaning of movement, different types of movement in space. Each human being, the animal is endowed with the physical ability to move, to move in space in a certain direction. Polish phraseological units with the meaning of movement are identified and investigated in the article.In the course of the study it was found that in modern Polish language phraseological units that express the concepts of «movement», form a phraseological microfield or, in other terminology, phraseological group – «movement in space». This phraseological group includes not only phrases and idioms but also paremies, that is, all the variety of Polish verbal complexes with the semantics of moving in space.Within the phraseomatic group «movement in space» phraseologisms are divided into the certain ideograms (elementary values), which are based on one distinct quality or property., У статті проводиться ідеографічний аналіз фразеологізмів польської мови із семантикою пересування в просторі. Автор стверджує, що в польській фразеології велику роль відіграє фактор пересування, оскільки значна кількість фразеологізмів пов’язана саме зі значенням руху, різними видами переміщення в просторі. Кожна людська істота, тварина наділена фізичною здатністю пересуватися, рухатися в просторі в певному напрямку. У статті досліджено польські фразеологічні одиниці зі значенням переміщення.

У статті наведено результати дослідження ідеографічних особливостей літерних знаків французького письма від ІХ до ХVIIІ ст. Актуальність дослідження зумовлена потребою визначити функціональне навантаження літерних знаків, їх детальну класифікацію в ідеографічному аспекті. Основне завдання статті – виявити ідеографічні особливості розвитку літерних знаків французького письма в окремі історичні періоди. Опис еволюції різних функціональних типів графем на кожному окремому етапі історії французької мови дало змогу простежити динаміку розвитку морфологічного принципу написань. Уперше доведено, що французька графіка ІХ−ХVIIІ ст. являла собою ідеографічну систему письма, що привело до універсалізації та кодифікації повідомлення, до використання знання певного коду для його розкриття. The article presents the results of the study ideographic features of literal signs in French writing from IX to XVIII century. The relevance of research due to the need to determine the functional load of literal signs, their detailed classification in ideographic aspect. The main objective of this research is to identify ideographic particularities of literal signs in French writing to the various historical periods. Description of the evolution of different functional types of graphemes in each stage of the history of the French language traces the dynamics of the morphological principle of writing. First demonstrated that the French graphics in IX−XVIII centuries was an ideographic system, which led to the codification and universalisation of messages, to use the knowledge of a certain code for its disclosure.

У статті представлено результати дослідження фонографічних та ідеографічних особливостей літерних знаків у французькій мові ІХ–XVIIІ ст. Установлено основний графічний інвентар для передачі голосних і приголосних звуків упродовж еволюційного розвитку графічної системи французької мови, проаналізовано функціональне навантаження всіх типів графем та простежено динаміку становлення принципів французького письма. The article presents the results of a study of phonographic and ideographic features of alphabetic characters in French IX–XVIIІ centuries. The basic equipment for the transfer of vowels and consonants for the evolutionary development of French graphic system, analyzed the functional load of all types of graphs, and traced the dynamics of formation of the principles of French script.

У статті проаналізовано графічні мовні одиниці, які вживаються у сучасному англомовному медіа-дискурсі. Основну увагу зосереджено на піктограмах та ідеограмах, які є об’єктом вивчення графічної лінгвістики. This article deals with graphic linguistic units which are used in English mass media. Great attention is paid to the pictograms and ideograms which are object of the study of graphic linguistics. Макарук Лариса Леонідівна - асистент кафедри прикладної лінгвістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

У статті проаналізовано прагмалінгвістичні особливості функціонування піктограм та ідеограм у сучасному англомовному медіа дискурсі. Значна увага приділена структурі комунікативних актів, до складу яких входять невербальні засоби, а також характеризовано кольори, стичний компонент, що превалює у мові ЗМІ. This article deals with pictograms and ideograms which occur in modern English media discourse when considered from the point of view of pragmalinguistics. Extensive attention has been devoted to the structure of speech acts in which non-verbal components may be found. Colours which have specific significance in the framework of these speech acts have also been analyzed.