The purpose of the article is to generalize theoretical and methodological approaches to the formation and development of pictograms as graphic elements at the present stage, which constantly accompany a person in various areas of one’s life. The research methodology applies a chronological, historical and comparative method for a general theoretical understanding of selected problems and detection of main historical milestones of the pictographic language in chronological order and the identification of current branches of its use. The artistic and composite analysis method was used when working with some design solutions and revealing the figurative potential of the icons more fully. The method of terminological analysis was used to identify modern terms to characterize pictograms, in particular for the digital environment. The scientific novelty of the work lies in a comprehensive study of the sources that reveal the historiographical aspect of the formation of pictograms and their development at the present stage; presenting development stages of pictographic language and its transformation, new options and aesthetic qualities in the digital environment. Conclusions. The significant impulse for the development of pictography was the beginning of the 20th century, when the project activity of Bauhaus and the guidelines established by this institution, including graphic design, contributed to the formation of a new system of pictographic language aimed at the visual presentation of information. Otto Neurath and E. Lissitzky’s work also contributed to the conciseness, recognition and clarity as to the main guidelines in the formation of pictograms. The end of the 20th century marked the beginning of the digital age when pictograms took the lead and transformed functionally and aesthetically. The pixel structure of the display on the monitors of phones, tablets, computers led to new rules for forming the expressiveness of the pictograms. At the present stage, the significant development of icons is provided by the gaming industry. Still, the features of integrity, uniform style, and subordination remain the main vectors in forming these graphic elements, particularly for game design., Цель статьи — обобщить теоретико-методологические подходы формирования и развития пиктограмм в виде графических элементов из разных отраслей жизнедеятельности человека на современном этапе. Методы исследования. Хронологический и историко-сравнительный методы способствовали реконструкции основных исторических вех пиктографической языка во временной последовательности и выявлению современных отраслей ее использования. Метод художественно-композиционного анализа систематизировал некоторые проектные решения для детального раскрытия образного потенциала пиктограмм. Метод терминологического анализа обеспечил выявление современных терминов для обозначения пиктограмм, в частности в цифровой среде. Научная новизна работы заключается в комплексном исследовании источников с историографического аспекта формирования пиктограмм и их развития на современном этапе; представлении исторических этапов развития пиктографической языка и его трансформации, новых функциональных и эстетических качеств в цифровой среде. Выводы. Важным толчком в развитии пиктографии стало начало ХХ века. Активное функционирование школы Баухауз и установленные этим учреждением ориентиры, в том числе и в графическом дизайне, сформировали новую систему пиктографической языка для наглядного представления информации. Профессиональная деятельность А. Нейрата и Л. Лисицкого также активизировала лаконичность, узнаваемость и понятность как основные ориентиры в формировании пиктограмм. Конец ХХ века ознаменовал начало цифровой эры, в которой пиктограммы не только заняли одно из ведущих мест, но и трансформировались содержательно и эстетически, приобрели интерактивность и видоизменились в графическом исполнении. Пиксельная структура отображения на мониторах телефонов, планшетов, компьютеров обусловила новые правила формирования выразительности пиктограмм. На современном этапе наибольшее развитие пиктограмм обеспечивается игровой индустрией, однако черты целостности, единого стиля и подчиненности остаются основными векторами в формировании этих графических элементов, в частности в гейм-дизайне., Мета статті — узагальнити теоретико-методологічні підходи формування та розвитку піктограм як графічних елементів із різних галузей життєдіяльності людини на сучасному етапі. Методи дослідження. Хронологічний та історико-порівняльний методи сприяли реконструкції основних історичних віх піктографічної мови в часовій послідовності та виявленню сучасних галузей її використання. Метод художньо-композиційного аналізу систематизував деякі проєктні рішення для детального розкриття образного потенціалу піктограм. Метод термінологічного аналізу забезпечив виявлення сучасних термінів для позначення піктограм, зокрема в цифровому середовищі. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні джерел з історіографічного аспекту формування піктограм та їхнього розвитку на сучасному етапі; представленні історичних етапів розвитку піктографічної мови та її трансформації, нових функціональних та естетичних якостей у цифровому середовищі. Висновки. Важливим поштовхом у розвитку піктографії став початок ХХ століття. Активне функціонування школи Баухауз та встановлені цим закладом орієнтири, у тому числі й у графічному дизайні, сформували нову систему піктографічної мови для наочного подання інформації. Професійна діяльність О. Нейрата та Л. Лисицького також активізувала лаконічність, впізнаваність та зрозумілість як основні орієнтири у формуванні піктограм. Кінець ХХ століття ознаменував початок цифрової ери, у якій піктограми не лише посіли одне з провідних місць, але і трансформувалися змістовно й естетично, набули інтерактивності та видозмінилися в графічному виконанні. Піксельна структура відображення на моніторах телефонів, планшетів, комп’ютерів зумовила нові правила формування виразності піктограм. На сучасному етапі найбільший розвиток піктограм забезпечується ігровою індустрією, проте риси цілісності, єдиного стилю та підпорядкованості залишаються основними векторами у формуванні цих графічних елементів, зокрема в гейм-дизайні.