Search

В исследовании изучалась клиническая эффективность габапентина при синдроме беспокойных ног (СНН) и влияние СНН на качество жизни пациентов на программном гемодиализе. Использовались опросник оценки качества жизни SF - 36, для диагностики СНН - критерииБ разработанные международной группой RLS - IRLSSG(International Restless Legs Syndrome Study Group). Было выявлено, что СНН существенно ухудшает КЖ пациентов, которые лечатся программным гемодиализом. Применение габапентина в течение 4 недель в дозе 300 мг на ночь уменьшает интенсивность проявлений СНН, путем уменьшения неприятных ощущений (парестезий) и улучшает показатели КЖ пациентов с СНН, которые лечатся программным гемодиализом.

Wśród przemian zachodzących w życiu i rozwoju społeczeństwa szczególną i istotną rolę odgrywają innowacje. Działalność innowacyjna w szkołach prowadzona jest na podstawie Rozporządzenia Ministra Edukacji Narodowej i Sportu z dnia 9 kwietnia 2002 r. w sprawie warunków prowadzenia działalności innowacyjnej i eksperymentalnej przez publiczne szkoły i placówki (Dz. U. z 2002 r. nr 56, poz. 506) oraz Rozporządzenia Ministra Edukacji Narodowej z dnia 24 sierpnia 2011 r. zmieniające rozporządzenie w sprawie warunków prowadzenia działalności innowacyjnej i eksperymentalnej przez publiczne szkoły i placówki (Dz. U. z 2011 r., nr 176, poz. 1051). Nowatorskim pomysłem realizowanym w szkołach, który zwiększa skuteczność pracy dydaktyczno-wychowawczej, może być koncepcja klasy autorskiej.

The article deals with modern conceptions concerning preschool upbringing in Poland.

No abstract.

Celem podjętych badań było poznanie realizacji w praktyce pedagogicznej zbaw tematycznych w przedszkolu, w grupie dzieci w wieku 4–5 lat, oraz wykorzystywanych w nich rekwizytów i zabawek. Zabawa to swoista forma działalności dziecka, podczas której wprowadza ono w czyn to, co zaobserwowało, poznało, przeżyło, czego się dowiedziało i doświadczyło. Stwarza ona dziecku okazję do tego, by poszerzało krąg doświadczeń, nauczyło się celowo i skutecznie działać i oddziaływać na otoczenie. Podczas zabawy dziecko utrwala i doskonali przyswojone już sposoby myślenia i działania oraz rozwija swoje możliwości umysłowe, wzbogaca zasób wiedzy o otoczeniu. Dążenie do odtwarzania w zabawach tematycznych działalności dorosłych, których role dziecko przyjmuje, stanowi bodziec do poszerzania wiadomości o zawodach i zajęciach wykonywanych przez różnych ludzi, o miejscach i instytucjach, gdzie pracują, o stosunkach społecznych, jakie między sobą nawiązują. Poprzez zabawę dziecko gromadzi doświadczenia, poznaje otoczenie, uczy się, czego efektem jest między innymi rozwijanie zdolności do dokonywania analizy i syntezy, odkrywania zjawisk dotąd nieznanych i próby ich wytłumaczenia. Nieodłącznym elementem zabaw są rekwizyty. Dziecko wykorzystuje gotowe zabawki lub ich zastępniki, na przykład kij jest koniem, krążek kierownicą samochodu. Badania jakościowe przeprowadzono w dwóch etapach w przedszkolu samorządowym na terenie miasta Biała Podlaska. Ich wyniki pokazały potrzebę inicjowania przez nauczycieli i przygotowywania dzieci do podejmowania zabaw tematycznych i wprowadzania nowych tematów, nieznanych dotąd dzieciom. Z uwagi na niekwestionowane znaczenie zabaw tematycznych w rozwoju dziecka należy zwrócić uwagę na ich staranne przygotowanie. Zbyt wąskie i jednostronne realizowanie zabaw oraz wykorzystywanie tych samych zabawek i rekwizytów z pewnością nie przyczyni się do wywołania dodatkowych bodźców rozwojowych.

Вступ. Внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) займають провідне місце в структурі перинатальних уражень нервової системи у новонароджених дітей, особливо передчасно народжених. Знання чинників ризику та патогенетичних механізмів розвитку ВШК, своєчасна профілактика, рання діагностика і лікування ускладнень дозволить значно знизити рівень малюкової смертності та важких віддалених неврологічних наслідків. Мета та завдання дослідження. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у дітей, які мали ВШК, для визначення основних факторів ризику, ускладнень для покращення надання медичної допомоги даній групі хворих. Матеріал та методи дослідження. В основу даної роботи покладено аналіз 148 історій хвороби дітей, які мали ВШК різного ступеню за даними нейросонографії та комп`ютерної томографії головного мозку і знаходились на лікуванні на базі Чернігівської обласної дитячої лікарні за період 2015-2018 рік. Результати дослідження. У статті представлені результати аналізу захворюваності новонароджених дітей з ВШК за період 2015-2018 рік на базі КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня». Визначені основні фактори ризику. На перший план виступають: асфіксія в пологах, гестаційний вік (недоношені діти складали 72,3 %), проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, інфікування матері, гостра гіпоксія в пологах, тромбоцитопенія. Доведено достовірний зв`язок між терміном гестації і частотою виникнення ВШК. Серед всіх дітей, які мали ВШК, переважають діти з терміном гестації 29-32 тижні, третина з яких потребувало проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, але значно менший відсоток отримали препарати сурфактанту в порівнянні з групою 22-28 тижнів гестації. Це свідчить про недостатнє використання препаратів сурфактанту з профілактичною та лікувальною метою в даній групі. Частіше всього зустрічаються ВШК І-ІІ ступенів. І ступень – це переважна більшість доношених дітей, ВШК ІV ступеню відмічалось лише у дітей з терміном гестації до 32 тижнів. Діти даної групи мають досить тривалий термін перебування у відділеннях інтенсивної терапії. Окремо розглядались ускладнення та їх основні методи лікування. Постгеморагічна неоклюзійна гідроцефалія відмічалась переважно у дітей з терміном гестації 22-28 тижнів і доношених з терміном 37-42 тижні, після ВШК ІІІ ступеню (52,6 %), жодна дитина не потребувала хірургічного втручання і летальність складала 10,5 %. Оклюзійна гідроцефалія – це переважна більшість дітей з терміном гестації 29-32 тижні (57,1 %), після ВШК ІІІ ступеню (71,4 %), всі мали асфіксію при народженні, менінгіт і вентрикуліт, 71,4 % з них потребували хірургічного втручання, відмічалась досить висока летальність (57,2 %). Висновки. Враховуючи тривале, складне, затратне лікування, високу летальність та частоту інвалідизації даної групи дітей, основні зусилля необхідно спрямовувати на профілактику розвитку ВШК і своєчасне хірургічне втручання з приводу ускладнень.

Визначено позитивні напрацювання, а також негативні чинники формування інституційного середовища інвестиційної діяльності в Україні. Розглянуто основні складові частини інституційного середовища інвестиційної діяльності, а саме нормативно-правове та інституційне її забезпечення. Вказано основних суб'єктів інституційного забезпечення інвестиційної діяльності в Україні. Здійснено групування законодавчих актів за об'єктами інвестування в рамках інституційного забезпечення інвестиційної діяльності в Україні.