The paper presents the outcome of the magnetic survey at the settlement and cemetery of the production center of the 3rd—5th centuries, Komariv (Khotyn district, Chernivtsi region), which is located on the right bank of the Dniester. The settlement has about seventy anomalies that may have an archaeological origin. The archaeological study of individual anomalies has confirmed, as expected, the reliability of geophysical interpretation of thermal structures (kilns, furnaces) and living and production dugouts deepened into the loess parent rock. Magnetic imaging at the cemetery showed about eight tens of local anomalies with an intensity of 1.5—4.5 nT. Excavations of some anomalies revealed the Early Iron Age dugout and two Late Roman graves. However, the other two excavated graves did not cause disturbance of magnetic field. Laboratory measurements of magnetic susceptibility, natural remanent magnetization and other concentration-dependent and grain-size-dependent parameters of the ferromagnetic phase, as well as magnetic mineralogy examination have shown that grave pits, which appeared on a magnetic map, are refilled almost exclusively with humus soil material. Magnetic modeling proved graves can create measured anomalies if their magnetization is equal to the magnetization of the humus horizon of the soil. Thus, these grave pits were left open and gradually refilled with moist soil material. In particular, conditions have been created for the formation of detrital remanence. When restoring the spatial structure of Komariv sites based on magnetic prospecting results, it is necessary to take into account probable multilayered structure of monuments, geomorphological features of the area, which can be misinterpreted as archeological objects, and the fact that important examples of ancient architecture constructed of non-magnetic materials and grave pits refilled immediately after digging will be absent on magnetic maps., У статті наведено результати геомагнітного знімання на поселенні та могильнику виробничого центру ІІІ—V ст. Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.), що розташовані на правому березі Дністра. На території поселення зафіксовано близько семи десятків аномалій, джерелами яких можуть бути археологічні об’єкти. Археологічні дослідження окремих аномалій очікувано підтвердили надійність геофізичної інтерпретації стосовно теплотехнічних споруд (горнів, пічок) і напівземлянок житлового та виробничого призначення, заглиблених до лесової материкової породи. Магнітне знімання на могильнику показало близько восьми десятків локальних аномалій з інтенсивністю 1,5—4,5 нТл. Розкопками на місцях окремих аномалій виявлено землянку раннього залізного віку та два трупопокладення пізньоримського часу. При цьому дві інші розкопані інгумації не спричинили збурень геомагнітного поля. Лабораторні вимірювання магнітної сприйнятливості, природної залишкової намагніченості та інших показників концентрації і гранулометрії феромагнітної фракції, а також магнітно-мінералогічні дослідження показали, що ями поховань, які проявилися у магнітному полі, заповнені майже виключно матеріалом гумусового горизонту ґрунту. Магнітне моделювання довело, що поховання можуть створити виміряні аномалії, якщо їхня намагніченість дорівнює намагніченості гумусового горизонту ґрунту. Отже, ями вказаних поховань були залишені відкритими і затікали зволоженим гумусованим матеріалом ґрунту поступово. Зокрема, створилися умови для формування орієнтаційної залишкової намагніченості. При відновленні просторової структури пам’яток Комарова за магнітними даними необхідно враховувати їх імовірну багатошаровість, геоморфологічні особливості місцевості, які можна помилково визначити як археологічні об’єкти, а також те, що важливі зразки давньої архітектури, споруджені з немагнітних матеріалів, і ями поховань, засипані одразу після розкопування, не створюватимуть магнітних аномалій.