Butyrskiy, A G, Hylko, S S, Skoromnyi, A N, Bobkov, O V, Fomochkin, I I, and Vlahov, A K
Проанализировано 57 историй болезней больных с постнекротическими кистами поджелудочной железы (ПКПЖ), из них 37 мужчин и 20 женщин, в возрасте от 18 до 64 лет. Из 57 случаев ПКПЖ 22 (38,6%) имели функционально-осложненное течение (выраженный болевой и компрессионный синдром с явлениями механической желтухи/острой кишечной непроходимости) и 35 (61,4%) – деструктивно-осложненное течение (нагноение – 12 (34,3%); кровотечение – 3 (8,6%); перфорация – 20 (57,1%). Наиболее благоприятным течением отличаются функционально осложненные и нагноившиеся ПКПЖ. Методом выбора в их лечении являются миниинвазивные методы (эхо-контролируемые чрескожные пункции и дренирования). При лечении ПКПЖ, осложненных перфорацией и перитонитом, лучшие результаты лечения демонстрирует открытое наружное дренирование ПКПЖ с дальнейшими хирургическими обработками. Эффективность ЭКЧП и ЭКД по результатам сопоставима с традиционными методами, однако, частота осложнений и летальности значительно меньше, поэтому лечебные пункционные и чрескожные дренирующие вмешательства при ПКПЖ следует рекомендовать в клиническую практику. Эффективность эхо-контролируемых вмешательств дает возможность начинать лечение именно с них, у 50% больных они являются окончательным методом лечения. У другой половины пациентов миниинвазивные методы имеют преимущественно диагностическое значение, позволяют оценить наличие связи кисты с протоками ПЖ, провести неотложную декомпрессию, выявить наличие секвестров в полости кисты и способствуют выбору оптимального оперативного лечения., Проаналізовано 57 історій хвороб хворих на постнекротичні кісти підшлункової залози (ПКПЗ), з них 37 чоловіків і 20 жінок, віком від 18 до 64 років. З 57 випадків ПКПЗ 22 (38,6%) мали функціонально-ускладнений перебіг (виражений больовий і компресійний синдром з явищами механічної жовтяниці/гострої кишкової непрохідності) і 35 (61,4%) – деструктивно-ускладнений перебіг (нагноєння – 12 (34, 3%), кровотеча – 3 (8,6%), перфорація – 20 (57,1%). Найбільш сприятливим перебігом відрізняються функціонально ускладнені та гнійні ПКПЗ. Методом вибору в їх лікуванні є мініінвазивні методи (ехо-контрольовані черезшкірні пункції і дренування). При лікуванні ПКПЗ, ускладнених перфорацією і перитонітом, кращі результати лікування демонструє відкрите зовнішнє дренування ПКПЖ із подальшими хірургічними обробками. Ефективність ЕКЧП і ЕКД, за результатами порівняння з традиційними методами, проте частота ускладнень і летальності значно менша, тому лікувальні пункцій і черезшкірні дренуючі втручання при ПКПЗ слід рекомендувати в клінічну практику. Ефективність ехо-контрольованих втручань дає можливість починати лікування саме з них, у 50% хворих вони є остаточним методом лікування. В іншої половини пацієнтів мініінвазивні методи мають переважно діагностичне значення, дозволяють оцінити наявність зв’язку кісти з протоками ПЗ, провести невідкладну декомпресію, виявити наявність секвестрів в порожнині кісти і сприяють вибору оптимального оперативного лікування., 57 case histories of patients with pancreatic postnecrotic cysts (PPC), including 37 men and 20 women, aged from 18 to 64 years old were analyzed. Among 57 cases of PPC 22 (38.6%) had function-complicated course (severe pain and compression syndrome with symptoms of jaundice / acute intestinal obstruction) and 35 (61.4%) – destructively complicated course (abscess – 12 (34.3%), bleeding – 3 (8.6%); perforation – 20 (57.1%). Function-complicated and suppurated PPC are characterized by the most fabourable course. The method of choice in their treatment is minimally invasive techniques (echo-controlled transcutaneous puncture and draining). In the treatment of PPC complicated by perforation and peritonitis, the best results were achieved after external PPC draining with further surgical treatment. The efficacy of transcutaneous interventions is comparable in results with conventional methods, however, the rate of complications and mortality is much less, therefore, therapeutic transcutaneous puncture and draining intervention in PPC should be encouraged in clinical practice. The effectiveness of the echo-controlled intervention makes it possible to begin treatment exactly with them, for 50% of patients they are the final method of treatment. Another half of patients with minimally invasive techniques are predominantly of diagnostic value, they enable to assess the connection of cysts with pancreatic ducts, to carry out emergency decompression, to reveal the presence of sequesters inside the cysts and to select the optimal surgical treatment.