Search

The results of the developed methodology "Assessment of negative mental reactions and conditions in military personnel" are presented. The methodology consists of 16 statements, the results of which determine the presence of negative psychological symptoms in military personnel associated with participation in combat operations, and is a convenient tool for assessing the dynamics of the state in the conditions of short-term psychological rehabilitation programs. In contrast to the existing methods of diagnosing negative mental reactions and personality states that arose after participation in hostilities, the developed psychodiagnostic toolkit is able to take into account the physical and mental fatigue of the interviewees, the deterioration of their attention and other cognitive dysfunctions associated with experiencing a stressful experience; able to visually demonstrate changes in mental state that occurred during the psychological rehabilitation program. In addition to the information useful for the psychologist, during individual counseling, the visual form has a therapeutic effect for the serviceman himself, who is convinced of the effectiveness and usefulness of these measures; it is convenient for summarizing data and receiving feedback from the psychologist about the effectiveness of introducing new measures into psychological recovery programs; useful for obtaining information about the effectiveness of individual counseling work, providing the psychologist with a reflection on his professional activity. With the existing workload on psychologists, there is a need for supervision and their rotation in institutions that carry out psychological rehabilitation. The developed method was tested on a sample of more than 1,300 servicemen who took part in the psychological rehabilitation program., Подано результати застосування розробленої методики «Оцінювання негативних психічних реакцій і станів у військовослужбовців». Вона складається із 16 тверджень, за її результатами визначається наявність негативної психологічної симптоматики у військовослужбовців, пов’язаної з їхньою участю у бойових діях. Наведена методика є зручним інструментом для оцінювання динаміки стану в умовах проведення короткострокових програм психологічного відновлення.

As a result of the hostilities that are now taking place in the East of our country, the psychological and physical trauma of the combatants is increasingly being seen. Due to the fact that the processes of their adaptation and rehabilitation are delayed in time, we can get stuck with even greater and deeper psychological traumatization of people who have undergone a very high level of stress and returned from the combat zone. Questions regarding a more thorough study and improvement of methods for the rehabilitation of combatants can be attributed to a rather urgent problem of modern Ukraine. We consider it important to draw the attention of scientists and practitioners to the analysis of the rehabilitation potential and finding an effective combination of approaches and methods in the provision of psychological assistance and rehabilitation measures with combatants who have undergone the remote consequences of stressful influences. The use of dolphin therapy for the rehabilitation of combatants today is a rather unique method in Ukraine. Among the disorders that cause the need for rehabilitation, scientists include: disability, alcoholism, drug addiction, loss of social status, work, housing, loved ones, crime. All this has a very negative effect on people, and as a result, quite often our citizens cannot cope alone with the problems in which they find themselves for objective or subjective reasons. Summing up, we came to the conclusion that Ukrainian society needs qualified rehabilitation activities of highly qualified specialists, which are carried out in special rehabilitation centers., В результате боевых действий, которые сейчас проходят на Востоке нашего государства, все чаще происходит психологическая и физическая травматизация комбатантов. В связи с тем, что процессы их адаптации и реабилитации отсрочены во времени, мы можем столкнуться с более глубокой психологической травматизацией людей, перенесших очень высокий уровень стресса и вернувшихся из зоны боевых действий. Вопросы относительно более тщательного изучения и улучшения методов реабилитации комбатантов можно отнести к достаточно актуальной проблеме современной Украины. На наш взгляд, исследование этой проблемы имеет теоретическое и практическое значение, для решения вопросов, связанных с зависимостью, депрессией, и предотвращения совершения самоубийств среди комбатантов. К расстройствам, нуждающимся в реабилитации, относят: инвалидность, алкоголизм, наркозависимость, потерю социального статуса, работы, жилья, близких людей, совершение преступлений. По результатам теоретического анализа выявлено, что в современной психотерапевтической практике существуют такие виды психологической помощи: психодинамическая психотерапия, когнитивная терапия, клиент-центрированная терапия К. Роджерса, дельфинотерапия, поведенческая терапия, позитивная психотерапия, гештальт-терапия, групповая психотерапия, семейная посттравматическая терапия, телесно ориентированная терапия и арт-терапия. Использование дельфинотерапии для реабилитации комбатантов сегодня является довольно уникальным методом в Украине. Однако этот метод считается максимально эффективным в США. В работе представлен анализ проблемы реабилитационного потенциала и оказания психологической, медицинской помощи комбатантам и целесообразности применения дельфинотерапии в реабилитации. Научно доказано применение самостоятельных видов психологической помощи, а также их сочетания. Все это будет способствовать нейтрализации травматического материала, полной переработке, устранению отдаленных последствий стрессогенных воздействий у комбатантов, их адаптации к социальной жизни и восстановлению их психического здоровья., Внаслідок бойових дій, які зараз проходять на Сході нашої держави, все частіше відбувається психологічна та фізична травматизація комбатантів. У зв’язку з тим, що процеси їх адаптації та реабілітації відтерміновано в часі, ми можемо зіткнутися з іще більшою та глибшою психологічною травматизацією людей, які перенесли дуже високий рівень стресу і повернулися з зони бойових дій. Питання більш ретельного вивчення та поліпшенням методів реабілітації комбатантів можливо віднести до актуальної проблеми сучасної України. На наш погляд, дослідження цієї проблеми має теоретичне і прикладне значення, для вирішення питань, пов’язаних із залежністю, депресією, та запобігання скоєння самогубств серед комбатантів. До розладів, потребуючих реабілітації, належать: інвалідність, алкоголізм, наркозалежність, втрата соціального статусу, роботи, житла, близьких людей, скоєння злочинів. За результатами теоретичного аналізу визначено, що у сучасній психотерапевтичній практиці існують такі види психологічної допомоги: психодинамічна психотерапія, когнітивна терапія, клієнт-центрована терапія К. Роджерса, дельфiнотерапiя, поведінкова терапія, позитивна психотерапія, гештальт-терапія, групова психотерапія, сімейна посттравматична терапія, тілесно орієнтована терапія та арт-терапія. Використання дельфінотерапії для реабілітації комбатантів на сьогодні є доволі унікальним методом в Україні. У роботі представлено аналіз проблеми реабілітаційного потенціалу, надання психологічної, медичної допомоги комбатантам та доцільність застосуваннядельфінотерапії у реабілітації людей після сильних стресів та психологічних травм. Обґрунтовано застосування як самостійних видів психологічної допомоги, так і їх поєднання. Все це буде сприяти нейтралізації травматичного матеріалу, повній переробці, усуненню віддалених наслідків стресогенних впливів у комбатантів, їх адаптації до суспільного життя та відновлення психічного здоров’я.

Introduction. War is an extremely traumatic stimulus for a person and society as a whole. We do not have a natural immunity to protect us from the combat stress. The Armed Forces are the main component of the state's defence system, and servicemen are special participants in the war, as their activities go beyond ordinary human experience. Therefore, preserving the health and efficiency of persons participating in military conflicts is extremely important. The article deals with the review of classic and modern theoretical and methodological sources on the problem of psychological and combat psychological trauma. The concept of complex combat psychological trauma and its impact on the functioning of servicemen in battle, as well as the subsequent consequences of traumatization, are revealed. Various therapeutic approaches to work with injured servicemen are proposed. The purpose of the article is to highlight the study of the phenomenon of combat psychological trauma in the field of military psychology through the study of the main concepts and conclusions related to combat psychological trauma and its consequences for the mental health of military personnel and their further functioning in professional activities. Methods. Concepts of psychoanalytic and existential approaches, cognitive psychology, psychology of extreme activity form the theoretical and methodological basis of the research. The method of theoretical analysis, systematization, comparative method, content analysis, specification, abstraction and generalization was applied during the research. Conclusion. Research analysis shows that the concept of "psychological trauma" is still relevant, as it is an extremely dramatic phenomenon that can happen to anyone. On the one hand, traumatic experience shows us the limits of our ability to manage our lives, the ability to control life circumstances, and on the other hand, the concept of "psychological trauma" is a "dangerous" concept, because it is often used too easily and too quickly. Not every stressful event is a traumatic experience, and not every person who experiences war, disaster, or terror is traumatized. Exceeding the concept can pose a risk of medicalizing care for affected people and ignoring their autonomy and adaptive skills. In this regard, the ability of an injured serviceman not only to continue military service, but also to return to his/her usual way of life without trauma, is extremely urgent for Ukraine. In order to preserve the mental health of military personnel, preventive approaches to trauma must be developed and the effects of various forms of interventions expanded. This will provide an opportunity to understand that assistance for traumas does not occur without the creation of an appropriate rehabilitation system, the desire of the serviceman himself, and the involvement of society as a whole in this process., Статтю присвячено огляду класичних та сучасних теоретико-методологічних джерел з проблеми психічної та бойової психічної травми. У статті наведено результати проведеного аналізу передумов виникнення та особливостей розвитку бойової психічної травми у військовослужбовців в умовах бойових дій. Розкрито поняття складної бойової психічної травми та її вплив на функціонування військовослужбовців у бою, а також подальші наслідки травматизації. Запропоновано різні терапевтичні підходи щодо роботи з психотравмованими військовослужбовцями.

The article considers the problems of emotionally close relations between people in the context of codependency. The article describes the specificity of the development of loyalty as personal formation. In the nature of codependency, there is a progression of the sign of the narcissistic process. A person that has got an increased sensitivity to his/her own comfort zone needs a compensation for their own disadvantage, which is expressed in the compulsive desire to control the lives of others. Their main goal is to achieve a sustained emotional contact and the fact of recognition of their uniqueness. Loyalty for such a person is associated with an emotional burden and the necessity to emphasize its unsteady uniqueness. The basic needs of personality in codependent relationships contents very unevenly, because in the mind of a person with narcissistic signs there is no completed idea of the proximity and certainty of relationships. Loyalty cannot take place in a sustainable personal formation, because its nature is based on the compensation of trauma and the disadvantage of the partner. Loyalty which was formed on the basis of neurotic attachment is based on hopeless expectations, on dissatisfied needs, exaggerated results of interaction filled with double references, feelings of guilt, and a deficit of the sense of belonging. In the codependent relationship, loyalty acquires special modifications and interspersed with other personal structures the nature of which determines the successive cyclical dissatisfaction with this kind of relationship. Loyalty is conditioned by the need to fill its own narcissistic “I” which is incapable of keeping its structural integrity on its own. Without regular support of another person, it quickly desolates and actualizes in a high anxiety. The proximity is realized not in emphasizing the significance of the latter but in the opposite form: depreciated., У статті розглянуто проблеми емоційно близьких взаємин людей у контексті співзалежності. Описано специфіку розвитку вірності як особистісного утворення, що у співзалежних взаєминах набуває особливих модифікацій та сплітається з іншими особистісними конструктами, характер яких визначає подальшу циклічну незадоволеність такими стосунками. Розкрито низку особливостей формування вірності через призму таких психологічних комплексів: психологічна травма, нарцисичний комплекс, потреби особистості, прив’язаність. Наведено характеристику чотирьох форм вірності, які реалізуються у співзалежних взаєминах та виявляються під час психологічних консультацій.

Introduction. One of the key aspects of psychological work under combat conditions is the psychological aid to militarymen, which aims to understand better the nature, origin and experience of their own problems and to teach them how to overcome them successfully. Understanding the essence of the issue, the importance of its holistic solution in order to enhance further the capabilities of the Armed Forces of Ukraine requires the creation of the necessary conditions for ensuring the efficient professional activity of military personnel involved in the operations of the Joint Forces Operation. But we have to know the reasons, which cause intense and painful experiences, post-traumatic stress disorders, impaired adaptation, various forms of acute reaction to stress among military personnel.Purpose. The purpose of the article is to study behavioral reactions of servicemen to the stress. Originality. It is defined, that the source of stress, psychological trauma can be situations that cause deep emotional reactions among the military: interpersonal and family conflicts, loss of loved one, anthropogenic and man-made disasters, natural disasters, violence, terrorist acts, terminal illnesses, involuntary resettlement, military activities, etc. However, the same situations can cause different conditions for different people. It depends on age, existence of positive experience of overcoming of frustration and stressful situations by the individual, support of loved ones during emotional tests, their own developed coping strategies and ability to compliance with the pressures of appropriate, productive psychological protections, experiences of previous psycho-traumatic situations and other factors. Conclusion. A militaryman is able to adapt to the aggressive effects of the environment. There are systemic stress factors that are directly dangerous to the body and neurogenic, which are perceived as dangerous among stress factors. There are five basic ways of responding to a hazard that can be classified by distance: 1) fading; 2) active excitation; 3) escape; 4) assault; 5) numbness., Статья посвящена изучению психологического механизма возникновения стрессовых ситуаций у военнослужащих. Приведены системный обзор теоретических вопросов о природе стресса, описываются симптомы стресса и механизмы, приводящие к стрессовым расстройствам, определяются основные понятия, признаки острой реакции на стресс, исследуются факторы, влияющие на течение посттравматических переживаний. Определено, что тяжесть переживания психотравмирующего события зависит не только от интенсивности события, но и от индивидуальных факторов как адаптивных или дезадаптивных механизмов коупингу., Стаття присвячена вивченню психологічного механізму виникнення стресових ситуацій у військовослужбовців. Наведено системний огляд теоретичних питань щодо природи стресу, описуються симптоми стресу та механізми, що призводять до стресових розладів, визначаються основні поняття, ознаки гострої реакції на стрес, досліджуються механізм виникнення травми та чинники, що впливають на перебіг посттравматичних переживань. Визначено, що тяжкість переживання психотравмуючої події залежить не тільки від інтенсивності, часового впливу, масштабу події, а й від індивідуальних чинників як адаптивних чи дезадаптивних механізми коупінгу.

The sense of duty is a moral component of the will, which is nonspecific in relation to different volitional qualities, it is based on an awareness of the social significance of the activity performed, characterized by the ability to rise above the problematic situation (and above its selfish needs, which it frustrates) the expediency of actions to achieve its goals, personal responsibility for its result. The sense of duty provides for the internalization of the demands of society and a priority over its own (selfish) needs.The sense of duty provides incentives for the activity, even if its fulfillment contradicts personal (selfish) needs (including the need for security) of representatives of risky professions.Although the sense of duty is able to maintain effective activity in difficult (stressful conditions, situations with a high degree of risk, uncertainty) conditions for its implementation, when a person does not develop sense regulation of life activity, it ceases to be an effective motivator even for the performance of the task under normal conditions. Accordingly, the program of professional psychological preparation for activities should include the development of semantic regulation of activity, awareness of the social role of representatives of the chosen professional activity, professional duty, personal responsibility.The study of the manifestation of a sense of duty among the law enforcement officers of the National Guard of Ukraine allowed to determine the following: the dominant motivators for the professional activities of law enforcement officers are material motives in combination with social ones - the desire to feel its importance and social utility; the high level of internality in the field of accomplishments inherent in conscripts and officers, is characterized by their inclination to explain the reasons for their actions and behavior by internal factors, responsibility for their own lives, less anxiety, the ability to “fight and win”., Представлены результаты изучения чувства долга у правоохранителей Национальной гвардии Украины. Определено, что доминирующими мотиваторами к профессиональной деятельности правоохранителей выступают материальные мотивы в сочетании с социальными – стремлением чувствовать свою значимость и общественную полезность. Доказано, что высокий уровень интернальности в области достижений, присущий правоохранителям срочной службы и офицерам, отличает их склонностью объяснять причины своих действий и поведения внутренними факторами, ответственностью за собственную жизнь, в меньшей тревожностью, способностью “бороться и побеждать”., Представлено результати вивчення почуття обов’язку у правоохоронців Національної гвардії України. Визначено, що домінуючими мотиваторами до професійної діяльності правоохоронців виступають матеріальні мотиви в поєднанні із соціальними – прагненням почувати свою значимість і суспільну корисність. Доведено, що високий рівень інтернальності у сфері досягнень, притаманний правоохоронцям строкової служби та офіцерам, відрізняє їх схильністю пояснювати причини своїх дій та поведінки внутрішніми чинниками, відповідальністю за власне життя, меншою тривожністю, здатністю “боротися та перемагати”.

The article presents modern approaches to understanding the problem of psychological traumatization of servicemen. Possible mechanisms underlying psychic and somatic disorders caused by stress are considered. The place of psychological trauma in different directions of modern psychology is studied.Introduction . In the conditions of confrontation which proceeds in the East of our country, year after year the amount of military men is increased who were attracted to anti-terrorist operation, and hereinafter to operation of united forces and participated in fight actions. As it is known, are the main reaction of the military man to fighting events fighting stress.In conditions, when fighting stress becomes traumatic, signs of psychological traumatization emerge and efficiency of performance of tasks to destination decreases, and in some cases - impossibility to continue to carry out fighting taskss. What by the content in psychology “psychological injury" is given of the concept , the appropriate specialists more opportunity is granted. In the first, to suit more effectively to the question of prophylaxis and prevention of psychological traumatization among staff.Secondly, to lower indications of her signs in the case of their presence. So, the question of understanding of substance psychological traumatization among military men with fighting experience, for today, is extremely important and urgent.Purpose. To conduct a theoretical research of scientific approaches regarding understanding of psychological injury in various directions of psychology.Methods. Theoretical analysis of scientific sources on given problem.Results. Held theoretical analysis of references allowed to find out substance of the concept of psychological injury, to define place of psychological traumatization in various directions of modern psychology.Originality. Definition of the place and understanding of psychological injury in various directions a modern psychology enables to improve activity on prophylaxis and prevention of the consequences of traumatic stress, as well as to work more effectively with indications of psychological traumatization.Conclusion. Of psychological traumatization it is expedient to say in cases, when investigation of traumatic stress event become infringement in mental domain of the person similarly to infringements in somatic processes. Рast trauma is not an external event, and her mental representation. However, on the grounds of presence of one or another events, even if for the most of people they can turn out injuring, it is impossible to say that given person will necessarily receive a psychological injury. Perspectives of further researches can be proposal on perfecting of events on prophylaxis of psychological traumatization military men., В статье представлены современные подходы к пониманию проблемы психологической травматизации военнослужащих. Рассмотрены возможные механизмы, лежащие в основе психических и соматических нарушений, вызванных стрессом Изучены место психологической травмы в различных направлениях современной психологии.По результатам теоретического анализа научной литературы, психологическая травматизация имеет место в случаях, когда следствием травматического стрессового события становятся нарушения в психической сфере человека аналогично нарушениям в соматических процессах. Психотравма ‒ это не внешнее событие, а его психическая репрезентация., У статті представлено сучасні підходи до розуміння проблеми психологічної травматизації військовослужбовців. Розглянуто можливі механізми, що лежать в основі психічних і соматичних порушень, викликаних стресом Вивчено місце психологічної травми в різних напрямках сучасної психології.

Traumatic stress is a widespread phenomenon in the contemporary world due to the emergency of different war, epidemiological and ecological challenges in modern societies. Psychological science has contributed much to the studies of the negative consequences of traumatic experiences, i.e. posttraumatic stress disorder. However, the huge body of empirical research suggests that some personal gain following adversity, i.e. posttraumatic growth appears to me more common in the aftermath of trauma. Although the idea of personal growth through suffering was cultivated for ages in literature and philosophy, it became a focus of academic interest only within the past two decades.In this paper a brief overview of the main current theoretical models of the phenomenon of posttraumatic growth is suggested: the functional- descriptive model of R. Tedeschi and L. Calhoun, the person-centered model of S. Joseph and biopsychosocial-evolutionary model of M. Christopher. R. Tedeschi and L. Calhoun describe trauma as a “seismic ” shattering of the pretrauma schema that challenges core beliefs, goals and ways of managing distress. This dramatic shift leads to the ruminative activity, automatic in the immediate aftermath of trauma and more effortful later. Such cognitive activity is directed at rebuilding the pretrauma schema and often results in narrative development, part of which may be the search for meaning. S. Joseph suggests the model based on theoretical assumptions of C. Rogers. In the person-centered theory posttraumatic stress is understood as a normal psychological manifestation of the process of breakdown and disorganization of the self-structure aimed at the congruent reintegration of self with experience. In case if this process results in moving beyond person’s pretrauma levels offunctioning, we talk about PTG. Posttraumatic growth is characterized by accommodation of the new information related to trauma and developing the revised worldview. PTG is also a meaning making process, and in theories of growth meaning is understood rather as significance than as comprehensibility. Thus, one of the cognitive outcomes of the processing of the trauma related information might be growth that indicates the person’s movement toward becoming fully functioning. M. Christopher argues that the trauma response is an evolutionary inherited mechanism for metalearning, which shatters and reconstitutes the metaschema (i.e. concepts of self, society and nature), in which learning normally takes place. Taking into account mentioned theoretical perspectives and up-to- date empirical data, we analyzed PTG manifestations in different domains of experience as well as on different levels ofpersonality functioning.The posttraumatic growth is evident in cognitive, emotional, interpersonal and broader sociocultural functioning of trauma survivors. The core resulting element of PTG is rebuilt metaschema, reconstructed concepts of self and society, pointing out that PTG largely regards to axiological personality dimension. Despite recognizing all the variety of outcomes of PTG, most of the theorists focus on some particular level to explain the mechanisms of possible reactions to traumatic experience. Nevertheless, the theories listed above offer different but complementary levels of analysis that gives an opportunity to build a common theoretical platform.An integration of current research based on biopsychosocial­evolutionary view was originally proposed by M. Christopher. This theoretical framework facilitates revealing evolutionary inherited mechanisms of biological response to traumatic stress and explaining complicated two-way connections between different levels of posttraumatic experience. We consider a holistic approach to PTG as a unitary multidimensional phenomenon to be one of the basic assumptions in further theorizing about factors, correlates, structure and mechanisms of posttraumatic growth.Finally, we suggest possible directions of future research that may contribute to developing comprehensive and precisely operationalized theoretical model of PTG., У статті розглянуто провідні теоретичні концепції феномену посттравматичного росту, що розроблені на сьогодні в західній психології. Проаналізовано прояви ПТР на різних рівнях та в різних сферах досвіду. Здійснено спробу інтегрувати існуючі уявлення про механізми та чинники ПТР у межах холістичного підходу до посттравматичного росту як біопсихосоціального феномену. Окреслено можливі подальші шляхи розробки даної наукової проблеми.

Infants and young children who are taken into the care of the state are likely to have experienced multiple adversities with potential ongoing effects that may compromise their future life chances. Foster placements in early childhood provide unique opportunities to mitigate the sequelae of maltreatment: the pre-school years are a critical time frame for early intervention to prevent emerging mental health disorders from becoming persistent. However, the care given to some infants and young children in foster placements, as the result of a range of complex factors, may be under-involved, developmentally inappropriate or lacking in emotional warmth, thereby compounding the impact of early trauma. This talk describes and illustrates two linked approaches that aim to support, validate and deepen the foster carer-child relationship in order to mitigate the impact of early trauma and improve placement quality for children and their carers: therapeutic observation, based on the psychoanalytic model of infant observation, and a briefer intervention, Watch Me Play! Both are flexible and responsive ways of supporting infants and young children during legal proceedings or during a move from one placement to another . Watch Me Play! has also been found useful with children and their adoptive parents, and for birth parents who have experienced difficulties in their parenting. Links are made to contemporary neuroscience and child development research and to Freud's discussion of attention as 'observing thought', and a form of psychic energy., Дети раннего возраста, находящиеся на попечении государства, часто подвергаються жестокому обращению, последствия которого могут негативно отразиться на них в будущем. Воспитание в приемной семье дает уникальные возможности для смягчения последствий перенесенного жестокого обращения: дошкольные годы представляют собой критические временные рамки для раннего вмешательства, когда можно предотвратить формирование новых психических расстройств, которые могут принять персистирующий характер. Однако в некоторых приемных семьях дети, по ряду причин, могут не получать достаточно внимания и душевного тепла, что может усугубить последствия ранее перенесенной травмы. В этом сообщении описываются и иллюстрируются два взаимосвязанных подхода, целью которых является поддержка, укрепление и углубление взаимопонимания между опекунами и детьми, а также устранение последствий ранее перенесенной травмы у детей и улучшение качества совместного пребывания в приемных семьях: терапевтический подход, основанный на психоаналитической модели наблюдения за детьми, и подход быстрого вмешательства под названием «Смотрите, как я играю!» (Watch Me Play!). Оба метода являются гибкими и эффективными, особенно при поддержке детей раннего возраста во время судебных разбирательств или во время смены приемных родителей. Метод «Смотрите, как я играю!» также был признан полезным для детей и их приемных родителей, особенно для родителей, которые испытывают трудности в воспитании приемных детей. В статье автор ссылается на современные исследования в области нейробиологии и детского развития, а также на учение о психоанализе Фрейда и формы психической энергии., Діти раннього віку, що знаходяться під опікою держави, часто зазнають жорстокого поводження, наслідки якого можуть негативно позначитися на них у майбутньому. Виховання у прийомній сім'ї дає унікальні можливості для пом'якшення наслідків жорстокого поводження: дошкільні роки є критичними віковими рамками для раннього втручання, коли можна попередити формування нових психічних розладів, що можуть набути персистуючого перебігу. Однак у деяких прийомних сім'ях діти, з ряду причин, можуть не отримувати достатньо уваги і щирого співчуття, що може поглибити наслідки перенесеної травми. У даному повідомленні описано та проілюстровано два взаємопов'язані підходи, метою яких є підтримка, зміцнення та поглиблення взаєморозуміння між піклувальниками і дітьми, а також усунення наслідків перенесеної травми у дітей та покращення якості сумісного перебування у прийомних сім'ях: терапевтичний підхід, заснований на психоаналітичній моделі спостереження за дітьми, та підхід швидкого втручання під назвою «Дивіться, як я граюся!» (Watch Me Play!). Обидва методи є гнучкими та ефективними, особливо у підтримці дітей раннього віку під час судових розглядів або під час заміни прийомних батьків. Метод «Дивіться, як я граюся!» також було визнано корисним для дітей та їхніх прийомних батьків, особливо для батьків, що зазнають труднощів у вихованны прийомних дітей. У статті автор посилається на сучасні дослідження у галузі нейробіології і дитячого розвитку, а також на вчення про психоаналіз Фрейда і форми психічної енергії.

Purpose. To determine the psychological trauma consequences and types of possible mental disorders in victims of а traffic accident (TA). Materials and methods. There has been made a review of current professional literature on providing the medical and psychological assistance in terms of the definition of mental disorder types in patients with psychological trauma due to TA. Results. We have determined the concept «psychic trauma», systematized the consequences of psychological trauma in victims of TA. In the context of individual and psychological characteristics of this category of people, there was determined the content in the concept of alcohol intoxication, namely, physiological (simple) and pathological intoxication as one of the main socio-epidemiological predictors of traffic accidents. Conclusion. Provision of medical and psychological assistance to the victims of TA requires the implementation of a number of specific measures, including the study of actions of a person, who suffered due to TA, with further diagnosis of his (her) psychological state, as well as initiation of the forensic psychological examination with an individual psychological study, first of all in the context of criminological features of ТА perpetrators as subjects of the crime of negligence, in the absence of medical and legal criteria for insanity, especially in drivers in a with alcoholic intoxication., Цель. Определение последствий психологической травмы и видов возможных психических расстройств у пострадавших в результате дорожно-транспортного происшествия (ДТП). Материалы и методы. Сделан обзор современной профессиональной литературы по оказанию медико-психологической помощи в отношении определения видов психических расстройств у пострадавших с психологической травмой в результате ДТП. Результаты. Определено понятие «психическая травма», систематизированы последствия психологической травмы у пострадавших в результате ДТП. В контексте индивидуально-психологических особенностей данной категории лиц определено содержание понятия «алкогольное опьянение», а именно физиологическое (простое) и патологическое опьянение, как одного из главных социально-эпидемиологических предикторов возникновения транспортных аварий. Вывод. Оказание медико-психологической помощи пострадавшим в результате ДТП требует осуществления ряда отдельных мероприятий, то есть изучение действий со стороны человека, который пострадал в результате ДТП, с последующей диагностикой его психологического состояния; инициирование назначения судебно-психологической экспертизы с изучением индивидуально-психологических, в первую очередь в контексте криминологических особенностей виновников ДТП как субъектов неосторожного преступления, при отсутствии медицинских и юридических критериев невменяемости, особенно водителей в состоянии алкогольного опьянения., Мета. Визначення наслідків психологічної травми та видів можливих психічних розладів у постраждалих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП). Матеріали та методи. Проведено огляд сучасної фахової літератури щодо надання медико-психологічної допомоги стосовно визначення видів психічних розладів у постраждалих із психологічною травмою внаслідок ДТП. Результати. Визначено поняття «психічна травма», систематизовані наслідки психологічної травми у постраждалих внаслідок ДТП. У контексті індивідуально-психологічних особливостей даної категорії осіб визначено зміст поняття «алкогольне сп’яніння», а саме фізіологічне (просте) та патологічне сп’яніння, як одного з головних соціально-епідеміологічних предикторів виникнення транспортних аварій. Висновок. Надання медико-психологічної допомоги постраждалим внаслідок ДТП потребує здійснення низки окремих заходів, тобто вивчення дій з боку людини, яка постраждала внаслідок ДТП, з подальшою діагностикою її психологічного стану, а також ініціювання призначення судово-психологічної експертизи з вивченням індивідуально-психологічних, в першу чергу в контексті кримінологічних особливостей винуватців ДТП як суб’єктів необережного злочину, за відсутності медичних і юридичних критеріїв неосудності, особливо водіїв у стані алкогольного сп’яніння.

Мета. Прогнозування ймовірних бойових психічних травм українських військових в зоні АТО на основі аналізу грузино-південно-осетинського конфлікту. Завдання дослідження: - виявити патології психічного стану, що найчастіше виявлялися у грузинських військових; - уточнити зміст психологічної допомоги в системі морально-психологічного забезпечення в умовах бойових дій.

In given article are considered purposes and problems to psychological correction, influence to psychological correction on psychological particularities children and their somatic condition, speaker of the current given diseases after called on to psychological correction., В данной статье рассмотрены цели и задачи психокоррекции, влияние психокоррекции на психологические особенности детей и их соматическое состояние, динамику течения данного заболевания после проведенной психокоррекции., У даній статті розглянутий вплив психокорекції на психологічні особливості дітей, хворих бронхіальною астмою, на характер взаємодії дітей з навколишнім соціумом і на динаміку перебігу даного захворювання.