Search

Трансплантація – єдиний метод лікування вроджених та набутих вад розвитку печінки. Найчастіше це біліарна атрезія, дефіцит A1 антитрипсину, хвороба Вільсона, метаболічні захворювання, набуті захворювання, що ускладнились цирозом та печінковою недостатністю. У більшості випадків трансплантації печінки у ранньому віці потребують пацієнти саме з біліарною атрезією. При пізньому встановленні діагнозу та неможливістю проведення портоентеростомії за Касаї єдиним методом порятунку пацієнта залишається лише трансплантація у віці ±1 рік. Мета дослідження. На власному досвіді лікування дитини з біліарною атрезією продемонструвати сучасний стан вирішення даної проблеми в Україні при відсутності можливості родинної трансплантації та дефіциті донорських органів. Вивчити потенційні можливості розвитку SPLIT трансплантації на даному етапі розвитку трансплантаційного процесу, проаналізувати шляхи оптимізації процесу від постановки діагнозу до проведення трансплантації з ціллю максимального збереження фізичного та інтелектуального розвитку дитячого організму та зменшення впливу захворювання на інші органи та системи. Результати. У нашій роботі ми проаналізували досвід лікування пацієнта з біліарною атрезією некорегованого типу з пізно встановленим діагнозом. Пацієнт П., група крові А(ІІ) Rh+, хлопчик від 1 вагітності та 1 пологів, народився з вагою 2500 зріст 50 см на 39 тиж. вагітності, фізіологічними пологами, з оцінкою за Апгар 9\9 балів. Біопсія печінки підтвердила діагноз біліарної атрезії з вираженим цирозом. На ФГДС – ознаки початку портальної гіпертензії. Враховуючи ці дані та вік (85 днів) дитини, портоентеростомія як метод лікування, була не доцільною. Визначено трансплантацію як єдиний метод лікування пацієнта. На жаль, обстеження близьких родичів для визначення можливості родинного донорства не дали позитивних результатів. Донором став підліток 14 років, група крові I(0) Rh(+) з вродженою вадою центральної нервової системи, що після тривалого лікування ускладнилась крововиливом у головний мозок. Після констатації смерті мозку, батьки дали згоду на трансплантацію органів реципієнтам, що знаходились на листі очікування. Проведено SPLIT трансплантацію шляхом розділення донорського органу для 2 реципієнтів. Ліву долю печінки трансплантовано пацієнту з біліарною атрезією віком 1 рік 3 місяці, з накладанням трьох судинних анастомозів (кавального, портального та артеріального) та з’єднання жовчної протоки із кишківником дитини. Праву долю аналогічно трансплантовано пацієнту дорослого віку. Післяопераційний період без ускладнень. Пацієнти успішно виписані та продовжують отримувати імуносупресивну терапію на амбулаторному рівні. Split трансплантація є успішною методикою трансплантації печінки при постійній нестачі донорського органу. Висновки. 1. Трансплантація печінки є основним методом лікування дітей з біліарною атрезією через небезпечні ускладнення, що виникають в ранньому віці. 2. SPLIT трансплантація донорським органом є значним поступом в розвитку української трансплантології і в умовах дефіциту органів дає можливість врятувати життя двом пацієнтам, що потребують трансплантації. 3. При постановці діагнозу, що передбачає трансплантацію печінки як єдиний метод лікування, і постановці на лист очікування, пацієнт має знаходитись під спостереженням і лікуванням мультидисциплінарної команди з підготовки пацієнта до трансплантації. 4. Проведення трансплантації повинно пройти в терміні до виникнення значних фізичних та інтелектуальних незворотних змін в організмі дитини. 5. Правильна підготовка пацієнта, оптимальний термін і метод трансплантації, до уражень інших органів та систем, безпосередньо впливають на успіх операції та результат трансплантації.

Аномальна мікробна колонізація кишечника від народження у дітей впливає на ріст, розвиток і здоров’я, тобто призводить до короткострокових і довгострокових несприятливих наслідків. Формування мікробіоти передчасно народжених дітей має відмінності від мікробної колонізації доношених дітей. Адже передчасно народжені діти та їхні матері мають складніші пренатальні та постнатальні стани здоров’я, анатомо- функціональну незрілість органів і систем у залежності від терміну гестації. Материнські ускладнення, антибіотики, тип вигодовування та використання пробіотиків можуть суттєво впливати на мікробіоту кишечника передчасно народжених дітей у ранньому неонатальному періоді; однак з віком ці впливи зменшуються. Хоча на деякі фактори та процеси важко втрутитися або уникнути їх впливу, розуміння потенційних факторів та детермінант допоможе розробити своєчасні стратегії для формування здорової мікробіоти кишечника у передчасно народжених немовлят. У цьому огляді розглядаються деякі потенційні детермінанти мікробної колонізації кишечника у передчасно народжених дітей, механізми, що лежать в їх основі та рекомендації щодо усунення несприятливих наслідків.

Лейкодистрофії – це група генетичних нейродегенеративних захворювань, які вражають переважно білу речовину головного мозку. Поширеність лейкодистрофій у світі складає 1:40-100 тис., проте, ці захворювання мають фатальні наслідки для життя, серйозні прогнози для здоров’я та соціальної адаптації. Серед всіх форм лейкодистрофій привертає увагу для практикуючих лікарів метахроматична лейкодистрофія. Це рідкісне спадкове захворювання з групи лізосомних хвороб накопичення з аутосомно- рецесивним механізмом успадкування порушень обміну ліпідів. Причиною є мутація в гені, що кодує фермент ARSA, відсутність або дефіцит якого призводить до порушення розщеплення ліпідів – сульфатів. Наслідком є накопичення метахроматичної ліпідної субстанції у нервовій системі (мієлині, нейронах, глії), що призводить до дифузної демієлінізації. У статті представлено клінічний випадок спостереження за дитиною 5 років з метахроматичною лейкодистрофією. Хлопчик народився доношеним. Вагітність та пологи перебігали без ускладнень. Сімейна спадковість не обтяжена. На протязі першого року життя фізичний та психомоторний розвиток дитини відповідали віковій нормі. Дебют захворювання спостерігався в 1 рік 2 місяці при першому зверненні до невролога зі скаргами батьків на порушення ходи при спробі дитини ходити, часті падіння, м’язову гіпотонію з порушенням постави. На протязі другого року життя дитина лікувалася в неврологічному відділенні з приводу церебрального спастичного парапарезу. У зв’язку з неефективним лікуванням дитина направлена на обстеження в НДСЛ МОЗ України «ОХМАТДИТ», де на підставі медико- генетичного тестування та МРТ головного мозку виставлений діагноз: «Метахроматична лейкодистрофія, пізня інфантильна форма». В анамнезі захворювання після 2-х років почалося різке погіршення нутритивного статусу – порушення функції жування та ковтання з переходом з 4-х років до зондового ентерального харчування. Враховуючи наявність білково- енергетичної недостатності ІІІ ступеня в 5 років – вага 9800 г (дефіцит 42 %), проведено розрахунок добової норми енергії та білку із застосуванням лікувальної суміші з підвищеним вмістом білка та енергії, що призвело до позитивної динаміки збільшення ваги (за 6 міс. прибавка в масі тіла 7 кг). В динаміці захворювання в 5 років вперше з’явились генералізовані напади судом, з приводу чого обгрунтована протисудомна терапія, яка призвела до позитивної динаміки. Організовано необхідність надання паліативної допомоги динині та психологічна підтримка сім’ї із залученням міждисциплінарної команди фахівців (неврологів, психологів, реабілітологів).

The authors report a clinical case of a 35-day-old infant with multiloculated thoracic empyema who was successfully operated on by the surgical team. The infant was transferred from a regional medical facility with fever, low-productive cough, and dyspnea. The disease had started 7 days earlier, but despite 5 days of antibiotic treatment in the hospital of his place of residence, the child’s condition continued to deteriorate, so he was transferred to the pediatric intensive care unit of our institution. After admission, a CT scan revealed massive closed fl uid collections with subpleural localization in the right hemithorax and in the projection of the anterior mediastinum associated with subtotal atelectasis of the right lung, closed pleurisy without signs of lung tissue destruction, suspicion of intrathoracic cystic lymphangioma. The patient underwent video- assisted thoracoscopic surgery, during which several purulent localized collections were identifi ed, which were opened and drained with a volume of approximately 200 ml of viscous purulent fl uid. The postoperative period was diffi cult but favorable. 6 months later, CT and scintigraphy showed some insignifi cant residual lung changes and diff use perfusion changes, confi rming the slow regression of the septic infl ammatory process of the pleural cavity after resolution. The authors conclude that the presented case highlights the diffi culties of imaging diff erential diagnosis and suggests that VATS is an eff ective and safe treatment option for infants with pleural empyema, especially in multiloculated fi brinopurulent forms, allowing a favorable outcome with a short duration of thoracostomy with tube and comparatively short recovery and hospitalization periods.

Останнім часом все частіше з’являються повідомлення про гострі дифузні ураження легень у підлітків та молодих людей, спричинені використанням електронних сигарет або вейпів, що потребують проведення складної диференційної діагностики між інфекційними (гостра двобічна пневмонія), системними та інтерстиційними захворюваннями легень. У статті представлено рідкісний клінічний випадок розвитку саркоїдозу у підлітка- вейпера, що було встановлено на підставі клініко- анамнестичних даних (гострий початок захворювання з лихоманки, сухого кашлю, утрудненого дихання, болю в грудній клітці, гіпоксемії, появи папульозної висипки на кінцівках на початку захворювання); невідповідності скудної аускультативної картини над легенями при фізикальному обстеженні дифузному ураженню легень зі збільшенням внутрішньогрудних лімфатичних вузлів та ознаками кальцинозу за даними рентгенографії та КТ ОГК; неефективності антибактеріальної терапії, при виключенні туберкульозу легень та зникненні рентгенологічних патологічних ознак без лікування протягом 2 тижнів, але з припиненням куріння дівчини. Враховуючи стрімке зростання популярності вейпів серед підлітків педіатри, сімейні лікарі та пульмонологи мають бути особливо насторожені щодо тяжкої та потенційно летальної респіраторної патології. Клінічний випадок опубліковано за згодою батьків з дотриманням принципів біоетики.

У статті наведені результати огляду літератури, здійснена спроба дати оцінку існуючим методам прогнозування та охарактеризувати проблемне поле системи фізичної реабілітації осіб з порушенням функції тазових органів внаслідок травм спинного мозку. У дослідженні використані методи теоретичного аналізу й узагальнення, метод порівняння та документальний метод. Виявлено, що основними напрямами наукових досліджень проблематики реабілітації осіб з травмами спинного мозку є реабілітація у гострому періоді травми, медична реабілітація, реабілітаційні втручання протягом довготривалого періоду, систематизація реабілітаційного процесу та впровадження сучасних підходів. Недостатньо удосконалена система реабілітації осіб з порушенням функції тазових органів внаслідок травм спинного мозку на віддалених етапах вимагає пошуку та запровадження сучасних, доступних та ефективних форм і програм активної реабілітації. Ефективність реабілітації залежить від раціональної координації діяльності багатьох фахівців. Це актуалізує питання щодо регуляції роботи мультидисциплінарних команд у лікувально- реабілітаційних установах, що надають як первинну допомогу таким пацієнтам, так і забезпечують їх супровід упродовж усього реабілітаційного процесу. Наголошено, що в процес реабілітації та соціальної адаптації пацієнтів з порушенням функції тазових органів внаслідок травм спинного мозку необхідно включати відповідні реабілітаційні заходи та технології, які б адаптували хворого до повсякденного життя, побутових і професійних умов за рахунок підвищення якості його життя. Доведено, що зазначена проблема залишається досі актуальною, а питання комплексного застосування реабілітаційних заходів у процесі відновного лікування потребує нових наукових розробок, що сприятимуть зменшенню кількості негативних наслідків захворювання, які впливають на якість життя хворих. На сучасному етапі є потреба у подальших дослідженнях щодо розробки критеріїв прогнозування рівня функціонального відновлення функції тазових органів у пацієнтів із травмою спинного мозку, що буде основою вибору стратегії реабілітаційних заходів і технологій для забезпечення оптимального співвідношення витрат системи охорони здоров’я та ефективності реабілітаційних заходів в аспекті підвищення якості життя пацієнтів.

Грудне вигодовування – єдиний природний спосіб забезпечити немовля поживними речовинами, необхідними для його здорового розвитку. Практично всі матері можуть годувати немовлят грудьми, якщо вони отримують підтримку від родини, системи охорони здоров’я та суспільства. У міжнародному та вітчизняному законодавстві здійснення збройної агресії проти суверенної країни пов’язано з терміном «війна». Війни завжди ототожнюються з фізичною загрозою життю та психоемоційним стресом. Стресовий стан виникає навіть у немовлят, головним чинником якого є психоемоційний стан матері. У статті аналізуються як позитивні моменти впливу грудного вигодовування на організм немовляти, так і механізми впливу психоемоційного стресу, пов’язаного з військовими діями у взаємодії пари «мати – дитина». Мета дослідження полягає у опрацюванні існуючих настанов, рекомендацій та алгоритмів дій, спрямованих на підтримку грудного вигодовування в умовах надзвичайних ситуацій для родини, системи охорони здоров’я та суспільства із наступним узагальненням та представлення методології менеджменту у напрямах взаємодії задіяних інституцій щодо підтримки грудного вигодовування в умовах війни. Проведення подальших досліджень із напрацюванням ефективних стратегій для підтримки пари «мати – дитина» у контексті убезпечення існування в умовах військової агресії, є актуальною проблемою для системи охорони здоров’я в Україні. Наукове дослідження виконане в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету та НДР на тему «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп». Державний реєстраційний номер: 0122U002245, термін виконання: 01.01.2022-31.12.2026 рр

Cardiovascular disease (CVD) is one of the leading causes of death worldwide, and arterial hypertension (AH) is the strongest risk factor for its development. The problem of hypertension is also relevant during pregnancy, as high blood pressure can be dangerous for both the mother and the fetus, causing pre-eclampsia and premature birth. According to recent data, the number of patients with hypertension will increase. Because of the polygenic and multifactorial nature of the therapeutic response to drugs, further research in this area is needed to provide evidence- based guidelines for clinicians to optimize antihypertensive therapy. The purpose of this review was to summarize information from scientifi c publications, meta-analyses, guidelines for the years 2018-2023 regarding variants in genes that aff ect the metabolism of diff erent classes of drugs used in the treatment of hypertension, including during pregnancy, and related to the development of AH. The pathogenesis of hypertension is based on both a decrease in vasodilatation and an increase in circulating blood volume. Arterial stiff ness leads to a decrease in vasodilation, and water and sodium retention leads to an increase in blood volume. Additional factors such as the renin- angiotensin-aldosterone system, the sympathetic nervous system, and gene variants affect both vasodilation and blood volume. In addition, there are complex interactions among these factors. As an innate factor, gene variants can aff ect all of the above simultaneously. The American Heart Association (AHA) and European Society of Cardiology (ESC) guidelines recommend the use of medications from the following 5 classes: diuretics, calcium channel blockers (CCBs), beta-adrenergic receptor blockers (betablockers), angiotensin- converting enzyme inhibitors, and angiotensin II receptor blockers. The studies included in this review used two main approaches: candidate gene analysis and genome-wide association analysis. The polygenic nature of hypertension greatly complicates the search for clinically relevant variants and relationships between individual genes and response to medications used to treat hypertension in diff erent ethnic groups. Candidate genes that may infl uence the risk of hypertension include voltage- dependent calcium channel genes (CACNA1A, CACNA1C, CACNA1S, and CACNB2), NEDD4L, ADD1, and miR. A number of genetic polymorphisms are associated with both the infl uence on the development of arterial hypertension and the response to treatment – eNOS, TRIB3, CYP, POR, ADRB1, ADRB2, ACE. When treating pregnant women with hypertension, the effi cacy of the antihypertensive agent must be balanced against the risk to the fetus. Initial antihypertensive therapy should include an acceptable fi rst-line agent. The development of a pharmacogenomic strategy to select the most eff ective and well tolerated drug treatment regimen for hypertension is of paramount importance, as it will lead to a lower number of drugs required per patient and better blood pressure control, help prevent cardiovascular and renal complications, and improve quality and length of life.

As traumatic brain injury (TBI) causes the highest level of mortality and disability among all types of mechanical injuries, forensic authorities pay a lot of attention to investigating the circumstances of its receipt. In turn, in order to reproduce the events preceded death from TBI, investigative bodies need to know as precisely as possible the time of hemorrhage formation, which can often be close to the moment of death. Therefore, scientists in the fi eld of forensic medicine are working on the development of express methods that would allow to geta quick and objective answer to the question of establishing the age of the formation of a hemorrhage in the substance of the human brain. The purpose and tasks of the research. To develop, within the framework of the statistical analysis of optical anisotropy maps, universal forensic medical criteria for the determination of time of haemorrages formation due to TBI, cerebral infarction of ischemic and hemorrhagic genesis by the method of diff use tomography of the polycrystalline component of native histological sections of the brain with algorithmic reproduction of fl uctuations in the value of linear birefringence. Research materials and methods. Native slices of human brain from the parietal area were taken for the study from the dead with a known time of hemorrhage formation from 1 to 7 days, according to medical documents. The cause of death was traumatic hemorrhage – II group (n=100), ischemic cerebral infarction – III group (n=110), non-traumatic hemorrhage – IV group (n=105), acute coronary insuffi ciency – I group – control (n=20). In the laboratory of the Institute of Physical, Technical and Computer Sciences of the Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University, studies of the obtained samples were carried out using a Stokes polarimeter by the diff use tomography method of reproduction of fl uctuations of linear birefringence (FLB). The evaluation of the obtained results was carried out by means of statistical (statistical moments of the 1st – 4th orders were determined) and informational analysis (the operational characteristics of the strength of the methods were determined: sensitivity, specifi city and balanced accuracy). The study was carried out in compliance with the main provisions of the GCP (1996), the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine (from 04.04.1997), the Helsinki Declaration of the World Medical Association on the ethical principles of conducting scientifi c medical research with human participation (1964-2013), order of the Ministry of Health of Ukraine No. 690 dated 23.09.2009, No. 616 dated 03.08.2012 at the Department of Forensic Medicine and Medical Law of Bukovinian State Medical University as a fragment of the complex research work of the Department of Forensic Medicine and Medical Law «Using modern morphological and physical methods for diagnosing the time and cause of death, the occurrence of bodily injuries, the development of their remote and immediate consequences in order to solve the urgent tasks of law enforcement agencies and current issues of forensic science and practice» 0123U101978. The author is a co-performer of the research work. Research results. As part of the statistical analysis of the data of the diff use tomography method, universal forensic criteria (markers) for determining the age of the formation of hemorrhages were established – asymmetry and excess, which characterize the temporal transformation of the coordinate distributions of the random values of the optical anisotropy parameters for cases of TBI, death due to brain infarction of ischemic and hemorrhagic genesis. It was established that degenerative- dystrophic changes and necrotic destruction of the polycrystalline structure formed by optically active spatially structured protein fi bers of nervous tissue are objectively manifested in statistically reliable linear (within 120 hours) changes in the magnitude of the statistical moments of the 3rd and 4th orders, which characterize the asymmetry and excess of distributions of random values of the FLB value of fi brillar networks with the increasing age of the formation of hemorrhages. Conclusions. Statistical analysis of temporal transformation of maps of optical anisotropy of nervous tissue revealed universal criteria (statistical moments of the 3rd and 4th orders) for forensic assessment of the age of formation of hemorrhages of various genesis. By monitoring the time change in the magnitude of statistical moments of the 3rd and 4th orders, which characterize the asymmetry and excess of distributions of random values of the magnitude of fl uctuations in the manifestations of optical anisotropy of nervous tissue, were determine the duration (120 hours) and the ranges of linear changes in the values of the following universal detection parameters of occurrence of hemorrhages in case of TBI (SM4:0,33 − 3,31); brain infarction of ischemic genesis (SM3:0,33 − 2,21; SM4:0,48 − 3,5) and brain infarction of hemorrhagic genesis (SM3:0,28 − 1,96; SM4:0,39 − 2,7). Diagnostic accuracy is 1.5 h ± 20 min.

Variability in the topography of the arteries of the upper extremity is associated with fetal development. Determination of individual anatomical variants of the upper extremity blood supply at diff erent stages of ontogeny, especially in human fetuses, is of great practical importance in vascular surgery. Aim of the study. To study the individual anatomical variability of the ulnar and radial arteries in human fetuses of diff erent ages. Material and methods. The study of variants of the topography of the branches of the radial and ulnar arteries, the peculiarities of the formation of the superfi cial palmar arterial arch was carried out on 46 preparations of the upper extremities of 23 human fetuses 81. 0-375, 0 mm parieto- coccygeal length using macromicroscopic dissection, vascular injection and morphometry without external signs of anatomical abnormalities or congenital malformations of skeletal, fascial- muscular and vascular- nerve structures of the upper extremities. Results and discussion. Our study demonstrated fetal anatomical variability and bilateral asymmetry of the right and left upper extremity arteries in human fetuses. Thus, in a fetus with a PCL of 210.0 mm, the right brachiocephalic artery was found to originate from the right axillary artery. It should be noted that the initial portion of the right brachiocephalic artery passed anteriorly, not posteriorly, to the median nerve, and at the level of the middle third of the anterior shoulder region, the artery occupied a superfi cial position relative to the median nerve, which is located in the lateral bicuspid groove of the shoulder. The brachiocephalic artery was then directed in an oblique lateral direction to the lateral surface of the forearm. In this fetus, a high origin of the right ulnar artery was found, which originated from the trunk of the brachiocephalic artery in the upper third of the right anterior shoulder region. At the border of the middle and lower thirds of the anterior shoulder region, the ulnar artery crossed the ulnar nerve anteriorly and passed with it in the median biceps groove of the shoulder. 3.0 mm below the beginning of the ulnar artery, the superior circumfl ex ulnar artery bifurcated from the brachiocephalic artery, and in the lower third of the anterior shoulder region, a common trunk bifurcated from the brachiocephalic artery and bifurcated into the middle and inferior circumfl ex ulnar arteries. We found arterial anastomoses between the latter and branches of the ulnar artery. The immediate continuation of the right brachiocephalic artery in the palm was the brachiocephalic artery of the thumb. At the level of the base of the proximal phalanx of the thumb, the brachiocephalic artery branched into three palmar fi nger arteries, which were directed to both edges of the palmar surface of the fi rst fi nger and the radial edge of the palmar surface of the second fi nger. The superfi cial palmar arch was formed by the superfi cial palmar branch of the brachial radial artery, the terminal ulnar artery, and the anterior interosseous artery. Four common palmar arteries originated from the superfi cial palmar arch and were directed to the ulnar edge of the palmar surface of the second fi nger and the palmar surfaces of the adjacent edges of the third through fi fth fi ngers. The left superfi cial palmar arch had an atypical structure located under the palmar aponeurosis at the level of the middle of the metacarpals and formed by the terminal parts of the ulnar and anterior interosseous arteries. Because the radial artery in this fetus was traced to the distal part of the forearm (to the scaphoid bone), we did not fi nd branches of this artery in the palm area, especially the superfi cial palmar branch of the radial artery. The ulnar artery was directed caudally to the palmar region, curving slightly in an arc to the radial side of the hand. From the terminal portion of the ulnar artery, three common palmar fi nger arteries bifurcated, which in turn bifurcated into fi ve palmar fi nger arteries of their own. The latter supplied the ulnar edge of the third fi nger and the palmar areas of the fourth and fi fth fi ngers. The radial edge of the third fi nger and the palmar areas of the II-I fi ngers were supplied by fi ve separate palmar arteries originating from the terminal portion of the anterior interosseous artery. Anastomoses were found between the palmar arteries, mainly in the middle and terminal phalanges. In the area of the palm, numerous muscular branches bifurcated from the anterior interosseous and ulnar arteries, providing blood supply to the palm muscles. Conclusions. In the majority of the studied fetuses (82.61 %) the superfi cial palmar arch was closed, in 17.39 % of the observations it was not closed. In 10.5 % of cases, the superfi cial palmar arch was formed by the trunk of the ulnar artery and the median forearm artery, and in 5.2 % – with the participation of the ulnar and anterior interosseous arteries. The ulnar artery is predominantly involved in the formation of the superfi cial palmar arch. In a fetus with a PCL of 210.0 mm, the right brachiocephalic artery was found, as well as a high origin of the right ulnar artery from it and an atypical branching of other branches. In particular, the superfi cial palmar arch was formed by the superfi cial palmar branch of the brachial radial artery, the terminal ulnar artery, and the anterior interosseous artery, while the left superfi cial palmar arch was formed by the terminal ulnar and anterior interosseous arteries.

The widespread introduction of molecular genetic research methods into health care practice has made it possible to diagnose rare microdeletion syndromes in patients with multiple congenital malformations.. Aim of the study is to present the results of a literature search and demonstrate a clinical observation of Williams- Beuren syndrome in 10-month-old monochorionic twins with congenital malformations of the cardiovascular system in combination with kidney pathology and an additional spleen. Results. Williams- Beuren syndrome (WBS) is a rare congenital disorder characterized by specifi c craniofacial dysmorphisms (elphic face) and a hoarse voice in combination with cardiovascular damage, mental retardation, musculoskeletal disorders, and hypercalcemia. WBS occurs in the population with a frequency of 1:7,500-1000 infants. The presence of a specifi c phenotype is associated with a hemizygous microdeletion of the long arm of chromosome 7 at region 7q11.23. The size of the deletion varies from 1.5 to 1.8 Mb and results in the loss of several neighboring genes. The diagnosis is made syndromologically and confi rmed by modern molecular cytogenetic methods. Pathologically signifi cant WBS mutations include loss of the ELN gene and loss of neighboring genes such as LIMK1, RFC2, BAZ1B, GTF2I, STX1A, CLIP2, GTF2IRD, NCF. Haploinsuffi ciency of ELN gene is the main marker of WBS and causes insuffi cient synthesis of elastin protein, which leads to development of pathology of heart and blood vessels (elastin arteriopathy), disorders of connective apparatus of joints, abnormalities of vocal cords and skin. LIMK1 hemizygosity is associated with impaired visual- spatial constructive cognition. Deletion of the RFC2 gene can cause growth retardation and developmental delay. Reduced intelligence can be caused by a mutation of the GTF2I gene and hypercalcemia by a mutation of the BAZ1B gene. The phenotypic manifestations of WBS are also thought to be infl uenced by the reduced expression of fl anking intact genes. The diagnosis, treatment, and adjustment of patients with WBS require an interdisciplinary team of specialists. The presented clinical case demonstrates multisystem pathology in 10-month-old monochorionic dizygotic twins in whom Williams- Beuren syndrome was clinically diagnosed and confi rmed by FISH: ish del (7)(q11.23q11.23)(ELN-). Conclusion. To confi rm the genetic component in congenital multisystem pathology, it is necessary to use modern molecular genetic diagnostic methods. Determination of genetic mutation, its size and origin is important for medical genetic counseling. Early confi rmation of the WBS allows to make an individual prognosis of the child’s life and development, as well as to determine in time the optimal methods of treatment and adaptation, and to advise the parents in planning the next birth of children in the family.

The study of pathohistological and morphofunctional changes in the endocrine pancreas is an integral part of experimental diabetology, which allows obtaining a signifi cant amount of information on various aspects of the etiology and pathogenesis of diabetes and its complications using experimental animal models. Aim of the study was to conduct a comprehensive evaluation of histostructure peculiarities of the pancreas and the reparative potential of the aff ected pancreatic islets of Langerhans in rats with alloxan- induced experimental diabetes mellitus (EDM) of diff erent duration. Materials and methods. The experiments were performed on 63 white non-linear adult male rats, experimental diabetes mellitus (EDМ) was induced in 53 of them (10 intact rats served as control group). At 10, 20, 25, 30, 40 and 45 days after the administration of the diabetogenic substance, the experimental animals were withdrawn from the experiment, the pancreas was removed and serial sections were made, stained with hematoxylin and eosin according to the standard technique, as well as with aldehyde fuchsin – for the identifi cation of β-cells of the islets of Langerhans. To quantify the endocrine part of the pancreas, the average diameter of the islets of Langerhans (μm), the average number of cells in the islets of Langerhans in the profi le of the histological section, as well as the specifi c volume of the islets of Langerhans in the pancreatic tissue (%) were studied in serial histological sections. Results. The course of alloxan- induced EDM was accompanied by signifi cant destructive- degenerative changes in the pancreatic islets during all observation periods. On the 11th day after alloxan administration, most of the cells of the islets of Langerhans were in a state of necrosis with signs of karyopyknosis and karyorrhexis. As a result of alterative processes, the number and size of islets of Langerhans, their specifi c volume in the pancreatic tissue, and the average number of cells in them were greatly reduced. No specific staining of β-cells with aldehyde fuchsin was detected. Moderate swelling of the pancreatic interstitium, focal dystrophic processes in the epitheliocytes of the exocrine pancreas, sometimes with pronounced microcystic formations, were found on the 11th day of the experiment. On the 21st and 26th day after alloxan administration, the specifi c volume, the size of the pancreatic islets of Langerhans and their cellularity parameters continued to decrease reliably. The majority of Langerhans islets were in a state of necrosis, but signs of karyolysis, observed mainly in the center of the islets, were added to the previously existing signs of karyopyknosis and karyorrhexis. The cells of the exocrine pancreas showed no visible signs of alteration, indicating their recovery after the 11th day of the experiment. In the 31-day EDM, all the main trends observed in the previous stages of the experiment were maintained, with the exception of necrotic changes in the cells of the islets of Langerhans – no necrotic insulocytes were detected. However, no β-cells were detected in the pancreatic islets, similar to the situation on days 21 and 26 of the experiment. Similar histologic and morphometric results were obtained on day 41 of the experiment. The decrease in cytarity of the preserved islets was maximal in the 46-day EDM for the entire duration of the experiment, and aldehyde- fuchsin staining of histological sections did not reveal even single β-cells in the pancreatic islets of Langerhans. Conclusions. A single intraperitoneal administration of alloxan solution at a dose of 160 mg/kg bw to experimental animals induced pathomorphologic changes in the islet part of the pancreas, which had a signifi cant degenerative- destructive character already on the 11th day of the experiment, increased and persisted at all its stages. The diabetogenic cytotoxin alloxan caused severe dystrophic changes in the pancreatic islets of varying intensity at all stages of the experiment – from karyopyknosis/karyorrhexis beginning on the 11th day of observation to their burden with karyolysis beginning on the 21st day of observation. The necrobiotic processes led to a reliable decrease in the endocrine parenchyma and a decrease in the specifi c volume of the islets of Langerhans in the pancreatic tissue, a decrease in the average size of the islets of Langerhans with a signifi cant reduction in their cellular composition. The beta-cells of the islets of Langerhans exceptionally served as a morphofunctional substrate for the pancreatotoxic eff ect of alloxan, while the cells of the exocrine pancreas did not show any signifi cant signs of alteration already after the 11th day of the experiment. The absence of even single β-cells in the pancreatic islets at all time points of the experiment (when histological sections were stained with aldehyde- fuchsin) indicates the irreversibility of their damage and the absence of reparative regeneration. Alloxan- induced destruction of β-cells with subsequent loss of their secretory activity confi rms the validity of the simulated experimental model for the development of decompensated diabetes in animals due to insulin defi ciency.

Recent years have seen an increase in the prevalence of cardiac arrhythmias and conduction disorders in children, which are not always diagnosed in time. In order to verify the nature of arrhythmias in pediatrics as well as in therapy, an accessible and informative method of daily Holter ECG monitoring (DHECGM) is widely used. Aim of the study was to assess the practical value of DHECGM in the algorithm for diagnosing heart rhythm and conduction disorders in pediatric patients. Materials and Methods: Analysis of DHECGM was performed in 48 children who were hospitalized in the pediatric department of the Specialized Pediatric Care Center (SPCC) of the Poltava Regional Clinical Hospital (PRCH) in 2022-2023. Research results. Sinus tachyarrhythmia or bradyarrhythmia, wandering atrial pacemaker was detected in half of the patients studied. Supraventricular and/or ventricular extrasystoles were detected in 87.5 % of children. Bi-, tri- and quadrigeminy were observed in 14 (27.1 %) of the patients. First or second degree sinoatrial block was observed in 25 % of patients. Atrioventricular block of 1st or 2nd degree (Mobitz type) with Wenkenbach- Samoilov periods was observed in 8 patients (16.6 %). Combined rhythm and conduction disturbances were observed in 82.3 % of the children studied. The article is illustrated by clinical cases of cardiac rhythm and conduction disorders in children of diff erent ages. Conclusions: DHECGM has broad capabilities for diagnosing cardiac rhythm and conduction abnormalities, allowing early detection of arrhythmias in pediatric patients and providing personalized recommendations.

Стан здоров’я материнського організму та безпосередньо порожнини матки, яка є місцем першої зустрічі ембріона і прегравідарного ендометрія, мають надзвичайно важливе значення для нормального розвитку плідного яйця. Аномалії порожнини матки можуть бути причиною непліддя у 10-15 % жінок. Патологія порожнини матки розглядається однією з провідних причин невдалих спроб додаткових репродуктивних технологій (ДРТ), причин завмирання вагітностей на ранніх термінах. Метою дослідження було провести аналіз гістероскопічних знахідок у жінок з непліддям за результатами офісної гістероскопії та порівняти з виявленою матковою патологією при ультразвуковому дослідженні (УЗД). Матеріал і методи. Здійснено ретроспективний аналіз медичних карт 208 жінок з непліддям, яким було проведено офісну гістероскопію і біопсію ендометрію на базі медичного центру «Дамія». 94 (45,2 %) пацієнтки були з первинним і 114 (54,8 %) з вторинним непліддям. Всім жінкам проводилося передопераційне трансвагінальне УЗД на апараті Voluson S8. Гістероскопію виконували у проліферативну фазу менструального циклу за допомогою гістероскопу Bettocchi 5 мм з операційним каналом. Проводили огляд порожнини матки, бульбашковий тест для визначення прохідності маткових труб, прицільну біопсію ендометрію з гістологічним та імуногістохімічним дослідженнями, а також лікування виявленої патології. Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програму «Statistica 12.0» (StatSoft Inc., USA). Права пацієнтів були дотримані згідно з Гельсінською декларацією «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей», розробленій Всесвітньою медичною асоціацією, «Загальною декларацією про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)». Всі вагітні оформили «Інформовану згоду на участь у дослідженні». Дослідження виконано в межах НДР «Вдосконалення діагностики та лікування вагітних з обтяженим соматичним анамнезом» кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, державний реєстраційний номер N 0121U1 0153, термін виконання 2021-2023 рр.) Результати та висновки. Нормальна гістероскопічна картина виявлена у 164 (78,8 %) пацієнток, у 44 (21,2 %) діагностовані патологічні гістероскопічні знахідки, серед яких у жінок з первинним непліддям переважали поліпи ендометрію, при вторинному неплідді найчастіше виявляли синехії цервікального каналу і порожнини матки. Тест перевірки прохідності маткових труб показав більшу частоту випадків непрохідності обох труб при первинному неплідді, тоді, як при вторинному у більшості осіб труби були прохідні. Нормальний стан матки за УЗД встановлено у 174 жінок, з яких в 87,9 % пацієнток підтверджено відсутність патологічних утворень, в 12,1 % осіб виявлені аномальні гістероскопічні знахідки. Патологічні стани в матці при УЗД діагностовано в 34 пацієнток, гістероскопічне підтвердження яких було у 67,6 % жінок, в 32,4 % випадків візуалізувався нормальний стан матки. Доведена вища цінність офісної гістероскопії для виявлення та лікування патології порожнини матки у жінок з непліддям проти трансвагінального УЗД. Чутливість виявлення патологічних утворень в матці при гістероскопії становила 98,1 %, специфічність 96,4 % проти чутливості УЗД матки 87,9 %, специфічності 67,6 %. Висновок. Гістероскопію слід вважати невід’ємним етапом діагностики/лікування непліддя як у жінок з верифікованою патологією матки при УЗД, так і без виявлених аномалій.

В останній час у науковій медичній літературі з’являються повідомлення про виникнення патології нирок після COVID-19 середньої важкості, які виявляють через 1 рік після даної вірусної інфекції. Дуже часто такі зміни виявляють вперше. Зараз відомо, що після важкого перебігу COVID-19 у нирках знаходять ураження інтерстицію, із плином часу також доєднуються ще й гломерулярні зміни. Сьогодні немає однозначної відповіді, які зміни переважають у пацієнтів після COVID-19 середньої важкості. Велику зацікавленість викликає вірогідність маніфестації гломерулонефриту через 1 рік після COVID-19 середньої важкості. Метою дослідження було виявити можливий взаємозв’язок між COVID-19 середньої важкості та маніфестацією гломерулонефриту. Матеріали і методи. Ми дослідили 25 пацієнтів з хронічним гломерулонефритом I-II стадії (GN), які хворіли на COVID-19 середньої тяжкості 1 рік тому, 27 пацієнтів, які хворіли COVID середньої тяжкості 1 рік тому без виникнення гломерулонефриту та 20 здорових осіб без анамнезу COVID-19. Було застосовано кластерні та класифікаційні методи Data Mining, імуноферментний метод для дослідження вмісту ІЛ-1 β, ІЛ-6, ІЛ-10 крові та сечі. Ми вивчили можливі взаємозв’язки між COVID-19 середньої тяжкості та маніфестацією гломерулонефриту. Для цього було застосовано три різних методи кластеризації, які мають базу абсолютно різних математичних теорій: класичний метод k-середніх, карти Кохонена (нейронні мережі), нечіткі k-середні (нечітка логіка). Дослідження виконані у рамках НДР кафедри внутрішньої медицини Буковинського державного медичного університету «Клінічно- патогенетичне обгрунтування диференційованого лікування хворих з поєднаною патологією внутрішніх органів» (0122U002209 02.2022-12.2026). Результати. Виявлено значне підвищення вмісту ІЛ-1β (р 4,294). Такий аналіз дає підстави вважати, що COVID-19 середньої тяжкості може мати ознаки фактору, що спричиняє маніфестацію гломерулонефриту. Висновок. У клінічній практиці може бути використаний метод кластерного та класифікаційного аналізу, який визначає основні чинники для діагностики та прогнозування (ІЛ-1β сечі, ІЛ-6 сечі, ІЛ-6 крові). Цей метод діагностики, який відрізняється від звичайних регресійних методів, базується на застосуванні кластерних та класифікаційних методів Data Mining, надає змогу встановлювати взаємозв’язок між діагнозом COVID-19 середньої тяжкості та гломерулонефритом, що маніфестує через 1 рік.

Genital tract infections of various etiologies and anemia remain common in pregnant women. At present, there is a paucity of data on the impact of reproductive tract infections on the development of anemia in pregnant women, with particular emphasis on the contribution of eryptosis. The aim of the current study was to assess the ability of bacterial, viral and fungal reproductive tract infections to trigger eryptosis of circulating erythrocytes in pregnant women. Methods. The study included 47 pregnant women. According to the pathology of the infection, the patients were divided into three groups: 14 women with bacterial, 12 women with viral, 11 women with fungal infections of the reproductive tract and 10 pregnant women without extragenital and obstetric pathology (control subjects). The following methods were used to determine infection: bacteriologic, microscopic, polymerase chain reaction, immunoenzymatic, etc. Flow cytometry- based detection of eryptosis parameters (cell morphology, membrane phospholipid scrambling, and oxidative stress) was performed in pregnant women with reproductive tract infections of bacterial, viral, or fungal origin and in healthy individuals. Annexin V-FITC staining and 2’,7’-dichlorodihydrofl uorescein diacetate (H2DCFDA) staining were used to quantify phosphatidylserine exposure and reactive oxygen species (ROS) generation, respectively. Fluorescence was acquired using a BD FACSCanto™ II fl ow cytometer. ANOVA test was used to compare numerical data of eryptosis assays. Post-hoc Bonferroni test was applied afterwards. Data were processed by Graph Pad Prism 5.0 software (USA). The diff erence was considered statistically signifi cant at p < 0.05. The research was conducted in accordance with the fundamental principles of Good Clinical Practice (GCP, 1996), the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the Helsinki Declaration of the World Medical Association on Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), as well as the Ministry of Health of Ukraine Order No. 690 dated September 23, 2009 (amended by the Ministry of Health of Ukraine Order No. 523 dated July 12, 2012). The research design was discussed and approved at the meeting of the Medical and Ethical Committee of the Kharkiv National Medical University (Protocol No. 19 dated May 19, 2024). The paper is an excerpt from the scientifi c research project of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 2 at Kharkiv National Medical University, entitled «Optimisation of diagnostics, treatment of diseases of the reproductive system and pregnancy complications in women with extragenital pathology» (state registration number 0121U110923).) Results. Erythropoiesis parameters were evaluated in pregnant women with bacterial, viral and fungal reproductive tract infections. Pregnancy- associated bacterial reproductive tract infections were associated with increased phosphatidylserine externalization in circulating erythrocytes, without ROS accumulation or cell shrinkage. Erythrocytes from patients with genital tract infections of viral or fungal origin show no signs of eryptosis, such as cell membrane scrambling, oxidative stress, or changes in cell morphology. Conclusions. Reproductive tract infections of bacterial origin in pregnant women are associated with accelerated eryptosis, which may contribute to anemia in these women. Exclusively bacterial genital tract infection was shown to induce lipid membrane scrambling and hence eryptosis in erythrocytes from pregnant women. Phosphatidylserine externalization did not diff er signifi cantly between women with viral or fungal infections and healthy controls. Eryptosis induced by bacterial genital tract infection was not associated with cell shrinkage or ROS overproduction.

The eruption of permanent teeth in children is a complex physiological process that is important for the development of the dentoalveolar system. The timing of eruption is a key indicator of biological age and prenosological diagnosis of children’s health. The need to update research on this topic is due both to changes in society and the importance of modern data for pediatric dentistry and public health. The aim of the study was to determine the regional characteristics of the terms of eruption of permanent teeth in early mixed dentition among children of Odesa. Material and methods. Dental examination was performed on children aged 4 to 8 years of both sexes. The examination was performed according to the generally accepted methodology, using standard dental instruments included in the examination kit. The children were divided into groups according to age and sex. Patients were examined on the basis of age and period of teeth eruption. Results. The results of the study of the eruption of the permanent teeth of the upper and lower jaws in children aged 4.5-8.5 years in Odesa indicate an earlier eruption of the permanent teeth in girls. Thus, in girls the eruption of the first permanent molars began at the age of 4.5 years and ended at the age of 6 years. In boys, the age of onset of fi rst molar eruption was 5 years and the age of completion was 6.5 years. It was found that the timing of the beginning and the end of the eruption of the central permanent incisors of the upper jaw was the same in boys and girls (6 years), but the average duration of eruption was different. The timing of the beginning and end of eruption of the upper lateral incisors was identical in boys and girls. However, diff erences in the average terms of eruption of permanent upper lateral incisors were obtained. The analysis of the results of the terms of eruption of the central permanent incisors of the lower jaw in boys and girls shows the same terms of beginning of eruption and average terms of eruption of these teeth. However, there were diff erences in the time of the end of eruption. The beginning of the eruption of the permanent central incisors of the upper jaw was noted earlier (at the age of 6 years) than the data given in the modern dental manuals of Ukraine and was completed at the age of 8 years. The age of the beginning and the end of eruption was one year earlier than the generally accepted data. The data on the time of eruption of the fi rst permanent molars and incisors obtained as a result of the study are necessary for planning programs for prevention of dental caries in children in the period of early replacement dentition. The data obtained as a result of the study indicate the need for further epidemiological studies in other regions of Ukraine in order to establish the current national norms for the eruption of permanent teeth in children. Conclusion. The discrepancy between the dates of eruption of permanent incisors and molars in Odesa children and the standard dates of eruption of teeth was revealed, which indicates the need to clarify them in each region. Gender diff erences were found – earlier eruption of permanent teeth in girls. The data of the conducted research substantiate the necessity to revise the terms of caries prophylaxis in Odessa children and the necessity to conduct in-depth examination of children with violation of the terms of teeth eruption.

Мета роботи – удосконалення лікувальної тактики при перианальній ХК у дітей з метою покращення результатів лікування шляхом використання мультидисциплінарного комбінованого підходу з застосуванням малоінвазивних хірургічних методик та консервативної терапії. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовані результати діагностики, лікування та спостереження 12 педіатричних пацієнтів із перианальною ХК. Всім пацієнтам здійснювався збір скарг, анамнестичних даних, виконувалось лабораторне, фізікальне та необхідні інструментальні методи дослідження та морфологічне вивчення зразків клінічного матеріалу (тканин видалених норицевих ходів, поліпів, прямокишкових крипт, кондилом тощо). При поступленні у пацієнтів досліджуваної групи вираховували значення показників лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) та гематологічного показника інтоксикації (ГПІ). У роботі використані загальноприйняті методи статистичної обробки даних медико- біологічних досліджень. Результати та їх обговорення. У досліджуваній групі 66,7 % склали хлопчики, 33,3 % – дівчатка. У 25 % хворих ХК діагностована у віці 2-12 років, у 75 % – 13-15 років. Під час госпіталізації всі пацієнти мали скарги та локальну симптоматику, характерну для перианальної ХК відповідної локалізації, знаходились в тяжкому стані або стані середньої тяжкості з ознаками інтоксикації. У 75 % хворих визначений широкий спектр позакишкових проявів ХК. Середні значення показників ЛІІ та ГПІ склали 4,26 та 6,82. У всіх пацієнтів визначена наявність анемії, лейкоцитозу, підвищення ШОЕ, рівня С-реактивного білка, фекального кальпротектину, гіпоальбумінемії, гіпер--глобулінемії (IgG), дисбактеріозу кишечника із колонізацією Candida albicans. Необхідне фізикально- інструментальне обстеження, для визначення анатомії перианальних уражень, здійснювалось під анестезією. Дренування розкритих гнійних вогнищ та норицевих ходів здійснювалось перманентною дренуючою лігатурою із подальшим видаленням через 3-6 місяців за відсутності ознак запалення та визначення загоєння ураженої ділянки. Призначення та корекція специфічної та протирецидивної терапії ХК, анемії, лабораторно- підтверджених запальних змін, дієтичного харчування здійснювалось сумісно із гастроентерологом, гематологом та імунологом. Всі пацієнти консультовані генетиком. Висновки. 1. Переважна кількість випадків перианальної ХК у дітей припадає на підлітковий вік –75 % пацієнтів досліджуваної групи мали вік 13-15 років. 2. Діагностичний пошук та лікувальний процес при перианальній формі ХК у дітей потребує мультидисциплінарного підходу за участі гастроентеролога, дитячого хірурга, гематолога, генетика, імунолога, морфолога тощо. Нагляд зазначених спеціалістів за пацієнтом, з метою своєчасної корекції проявів ХК, має здійснюватись як при стаціонарному, так і амбулаторному лікуванні. 3. У лікуванні дітей із перианальною ХК перевага має надаватись малоінвазивним методам, а не агресивним хірургічним втручанням. 4. Хірургічне лікування доцільне у випадках складних високих ректоперитонеальних нориць, при неефективності специфічного консервативного лікування. 5. Використання сетонних дренажів в хірургічному лікуванні перианальної ХК у дітей, в поєднанні із патогенетичною консервативною терапією, призводить до загоєння перианальних уражень, скорочення термінів стаціонарного лікування, покращення якості життя пацієнтів.

The incidence of chronic endometritis is particularly high in women with spontaneous abortions, especially habitual ones. There are insuffi cient data on the mechanisms of miscarriage in women whose pregnancy occurred along with this pathology. Aim: to assess the level of synthesis of cytokines and endometrial proteins in women with CE in the preconceptional stage and in the early stages of pregnancy; to identify pathogenetic aspects of the impact of imbalance of these substances on the processes of pregnancy loss; to assess the possibility of correcting the identifi ed changes in the preconceptional stage. Materials and methods. The study was conducted in 2 phases. In the fi rst phase, 426 women with CE were studied (168 patients (group I) were treated for CE in the preconception period, and the rest, 258 patients (group II), did not receive treatment). The control group consisted of 30 healthy women. The levels of cytokines TNF-a, INF-γ, and IL-10 in cervical mucus and glycodelin in menstrual blood were determined by enzyme- linked immunosorbent assay. In the second phase of the study, women who became pregnant were followed: 135 women from group I who received preconceptional treatment for CE; 168 women from group II who became pregnant along with untreated CE; and 20 healthy women from the control group who became pregnant and subsequently had no complications. At 5-6 weeks of gestation, serum glycodelin concentration and cervical content levels of TNF-a, INF-γ and IL-10 were determined. The data were processed using mathematical statistical methods, Student’s t-test, Pearson’s correlation coeffi cient (r) and odds ratio were evaluated using the STATISTICA program of StatSoft Inc. (USA). The study adhered to the tenets of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics committee of PSMU for all women enrolled in this study. The article is extracted from the initiative scientifi c research project of the Obstetrics and Gynecology Department No 2 of the Poltava State Medical University «Optimization of approaches to pregnancy management in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (term: 2022-2027; state registration number 0122U201228). Results and Discussion. At the preconceptional stage, patients with CE showed a signifi cant decrease in glycodelin levels by 2.9 times (p

The necessity to reform the health care system is inevitable due to an increased number of the wounded, injured and patients with functional disorders. The share of internally displaced persons (IDPs) has increased as well. Under the infl uence of stressful situations, they develop exacerbation of chronic diseases or occurrence of acute ones requiring rehabilitation measures. With severe combined injuries, restoration of lost or disturbed functions of the victims requires a specialized approach for rehabilitation, expensive equipment, availability of rehabilitation specialists, and current rehabilitation programs and protocols. The Ministry of Health of Ukraine carries out direct management of rehabilitation activities. It provides legal regulation on rehabilitation in health care, develops and approves legal acts, approves and implements protocol on giving rehabilitation aid in Ukraine. The Ministry monitors and evaluates the quality of rehabilitation performance at the rehabilitation institutions, participates in ensuring quality control over rehabilitation technical means, provides organization of rehabilitation aid at health care institutions, participates in international cooperation, ensures cooperation with rehabilitation institutions abroad. Its purpose is establishment and development an eff ective rehabilitation system in Ukraine, implementation of international protocols on giving rehabilitation aid, realization of rights of individuals with limited everyday functioning. The National Health Service in Ukraine (NHSU) has become a central executive body in the rehabilitation area. The NHSU implements the state policy in the fi eld of medical care of the population ensured by the program of medical guarantees. The NHSU concludes contracts with health care institutions and purchases public medical services from them, monitors compliance with the terms of contracts and pays directly to institutions for rehabilitation services provided.

Uterine leiomyoma is the most common neoplasm of the female reproductive system, consisting of smooth muscle cells. This proliferative pathology accounts for up to 30 % of gynecological diseases, ranking second after pelvic infl ammatory processes. The appearance of clinical symptoms of uterine leiomyoma negatively aff ects the quality of life of such patients. It is also known that uterine leiomyoma is associated with changes in hormonal regulation in the female body; in particular, many researchers have noted an increase in blood levels of reproductive hormones, namely estradiol, in comparison with healthy women. However, the role of such an important hormone as melatonin, which has antioxidant properties and is capable of activating the processes of physiological apoptosis, in this disease is not fully understood. These processes require the most detailed study. The aim of the study was to estimate the quality of life and levels of melatonin and steroid hormones in women of reproductive age diagnosed with uterine leiomyoma. Materials and methods. 60 women of reproductive age diagnosed with uterine leiomyoma were studied. The control group consisted of 20 apparently healthy women of the same age. Quality of life was assessed using the UFS-QOL questionnaire. The level of melatonin in the women’s blood was determined once, on an empty stomach, at 8 o’clock in the morning, using the Human MT (melatonin) ELISA kit; also, the blood plasma concentrations of reproductive steroid hormones (estradiol and progesterone) in the follicular phase (5th day of the menstrual cycle) were measured using the MAGLUMI diagnostic kits for immunochemoluminescence analysis. Statistical processing was performed using the MedCalc software package. The study was approved by the Commission on Biological and Medical Ethics of the Higher State Educational Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University» (Minutes № 4 of December 22, 2020) and was conducted in strict accordance with the Code of Ethics of the World Medical Association (Declaration of Helsinki) for experiments involving human subjects. All patients signed an appropriate informed consent. The publication is a fragment of the research work of the Department of Obstetrics and Gynecology of Bukovinian State Medical University «Preserving and restoring of the reproductive health of women and girls with obstetric and gynecological pathology». State registration number: 0121U110020. Period of conduction: 01.01.2021-12.2025. Results. It was found that patients of reproductive age with uterine leiomyoma have a probable decrease in overall self-assessment of quality of life (28.71 ± 14.65 points according to the UFS-QOL questionnaire, in the control group 98, 15 ± 3.45 points, p

A signifi cant number of pregnant women suff er from constipation, which tends to worsen as pregnancy progresses. Chronic constipation worsens the course of pregnancy and may require emergency surgery with possible negative consequences for the fetus and the woman. The negative impact of constipation during pregnancy can be reduced by eliminating the manifestation of symptoms before it. The recommended surgical procedure is total colectomy. The aim of this study was to evaluate the quality of life (QoL) of pregnant women with chronic slow transit constipation (CSTC) after conservative versus surgical treatment. Method: Between 2017 and 2022, a comprehensive study was conducted on 46 women with CSTC that was resistant to conservative treatment. Among them, 22 patients underwent surgery (group M), while 24 patients received conservative treatment (group C). Quality of life was assessed using the SF-36 scale before treatment, 90 days after treatment initiation, and during each trimester of pregnancy. Rezalts: After treatment, physical QoL was comparable between groups (47.92±3.7 vs. 45.99±4.71), whereas mental QoL was signifi cantly higher in the surgical group (50.59±2.79 vs. 46.94±4.85, p=0.009). In the second trimester, the surgical group had signifi cantly higher physical QoL than the non-surgical group (43.9±2.4 vs. 40.5±2.6, p = 0.029). In the third trimester, both physical (39.3±3.6 vs. 29.7±5.1, p = 0.003) and mental (51.7±2.5 vs. 40.5±6.3, p = 0.003) QoL scores were signifi cantly higher in the surgical group. Conclusions: Compared with conservative therapy, colectomy improves the quality of life of pregnant women with CSTC, suggesting that it is a safe and eff ective treatment option before pregnancy.

Research on the problem of colic in infants shows inconsistencies in conclusions regarding its etiology, pathogenesis, diagnosis, and management. They suggest that colic remains a hot topic for further research. Experimental evidence does not support the claim that colic is a self-limiting and safe process. On the contrary, the described possible consequences of the eff ects of colic on the behavior and quality of the disturbed digestion indicate that this is an understudied phenomenon. The aim of the study: to evaluate the comparative relationship between qualitative microbial colonization and the state of digestive processes in the intestine and the development of colic in infants aged 2 weeks to 6 months who were treated with antibiotics from birth to 5 months of age, taking into account the clinical severity of colic manifestations, by studying the comparative characteristics of clinical and demographic indicators and qualitative results of bacteriological examination of feces. Research materials and methods. The study included 103 infants with colic diagnosed according to Rome IV criteria, aged 2 weeks to 6 months, mean age 2 months, with a history of antibiotic treatment. The main group consisted of infants with severe colic (n=43), and the comparison group consisted of infants with mild clinical manifestations of colic (n=34). The peculiarities of the microbial colonization of the intestine and the functional state of digestion were determined on the basis of the results of the study of the colic coprogram. To achieve this goal, we performed macroscopic and microscopic examination of feces, assessment of clinical and anamnestic indicators: obstetric history, gestational age, sex, anthropometric data, history of diseases, nosologic characteristics of diseases and treatment received by infants. The materials of the publication concerning examination, laboratory and scientifi c research and treatment of patients comply with the norms of bioethics, as confi rmed by the conclusion of the Bioethics Commission of the Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi (Protocol No. 1 dated January 25, 2021). The materials of the publication regarding the observance of ethical, moral and legal principles while performing the work correspond to the norms of bioethics, as evidenced by the conclusion of the Bioethics Commission of the Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi (Protocol No. 3 dated 18.03.2024). Informed written consent was obtained from the parents of the patients before the start of the study, explaining the purpose, tasks, and methods of the laboratory research. Statistical analysis was performed using descriptive and analytical statistics. In connection with the non- Gaussian distribution of the obtained data (testing with the Shapiro- Wilks test), the mean values were presented as median with 1 and 3 quartiles (Me [25 %; 75 %]). Their comparison between the studied groups was performed using the Mann- Whitney (U) test. Percentages are presented as fractions with the mean arithmetic error (Р±mр, %). To compare frequencies in groups, Fisher’s exact test (F) was used for small samples and Pearson’s test (X 2) for larger samples. The Tau- Kendall test was used to evaluate the correlation of non-parametric and rank characteristics. p

Неонатальний період є визначальним щодо становлення постнатальної адаптації та формування здоров’я і якості життя. Передчасне народження дитини за умов гіпоксії та морфо- функціональної незрілості передбачає високий ризик порушень адаптації у постнатальному періоді, обумовлюючи формування функціональних та хронічних захворювань у подальші роки життя. Перебіг неонатального періоду може характеризуватися як перехідними станами внаслідок становлення фізіологічної адаптації, так і розвитком дисфункції систем органів, зокрема травної системи, що є наслідком патологічного пологового стресу при реалізації несприятливих факторів під час вагітності та пологів у матері. Своєчасне виявлення та корекція ранніх проявів гастроінтестинальної дисфункції при перинатальній патології дозволить удосконалити підходи до надання медичної допомоги новонародженим, зокрема передчасно народженим дітям, повинно бути спрямовано як на стабілізацію стану дитини, так і на попередження розвитку у подальшому її віддалених наслідків. Мета дослідження. Вивчити особливості клініко- лабораторних показників порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології у передчасно народжених дітей. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клініко- лабораторне обстеження передчасно народжених дітей гестаційного віку 34-36 тижнів, які мали ознаки порушень функціонального стану гастроінтестинальної системи при перинатальної патології в ранньому неонатальному періоді. І групу склали 55 дітей з клінічними ознаками перинатальної патології важкого ступеня; IІ (контрольну) групу відповідно склали 50 умовно здорових дітей того ж гестаційного віку. Критеріями виключення були новонароджені діти, які мали діагностовано вроджені вади розвитку. Перелік лабораторних показників функціонального стану кишечника включав: рівень α1-антитріпсину (А1АТ), секреторного IgА (sIgА), фекальної еластази 1 (ФЕ-1), PMN-еластази та альбуміну у копрофільтраті новонароджених дітей на першому тижні життя. Методики визначення показників: за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA) на базі українсько- німецької лабораторії «БУКІНТЕРМЕД» (м.Чернівці, Україна). Наукові дослідження виконані з дотриманням положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Протокол наукового дослідження Комісії з питань біомедичної етики БДМУ від 12.09.2015 р. Інформована письмова згода від батьків пацієнтів була отримана перед початком дослідження з роз’ясненням мети, завдань та методів лабораторного дослідження. Статистична обробка результатів здійснювалася з використанням програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10). Порівняння кількісних показників з нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента, вірогідність відмінностей вважалася статистично значущою при р

The article substantiates the need to fi nd and implement the latest learning technologies for students of higher medical education in the context of modern circumstances in Ukraine, which have caused the situation that a certain part of teaching is conducted remotely. This reduces the possibility for students to acquire the competencies defi ned by the discipline program. The principles of teaching with the use of dialogue technology were analyzed according to the literature. The positive eff ects of dialogue training on the development of communicative skills, the ability to express one’s thoughts and ideas, and to listen to others have been identifi ed. Meaningful dialogue contributes to a deeper understanding of the educational material and can be used as a basis for solving problem situations, working in groups, using the case method, in project technology. In addition, a dialogic approach to learning is an opportunity to support the development of critical thinking. Certain problems in the introduction of dialogic technology in higher medical education are also pointed out: the presence of diagnostic and treatment protocols in medicine somewhat limits discussions in the educational process. The implementation of the principles of dialogical learning in pediatrics teaching at the fi nal stages of higher medical education and in students’ research work is demonstrated. Conclusions. The search for alternative methods of education in higher medical education institutions is an urgent problem today. The dialogical method of learning, as a progressive method, should be included in the teaching process, as a method that promotes self-criticism, the development of students’ communicative skills, and has a positive infl uence on cognitive activity. Eff ective dialog among students and between students and teachers is possible in any variant of the educational process: in the classroom, at a distance and in a mixed format. The successful implementation of the dialogical teaching method in clinical teaching requires its thorough methodical development. Scientifi c activity of students can be considered as one of the options of dialogical education.

Незважаючи на останні досягнення перинатальної медицини, близько 4 мільйонів немовлят у світ щороку народжуються в стані асфіксії, що обумовлює розвиток неонатальної гіпоксично- ішемічної енцефалопатії. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), перинатальна асфіксія є 3-ю за поширеністю причиною смерті новонароджених (23 %) і складає 8 % усіх смертей у дітей віком до 5 років. Сучасними дослідженнями визначено ряд факторів ризику асфіксії при народженні, що можуть відрізнятися залежно від рівня розвитку системи охорони здоров’я. Не дивлячись на труднощі передбачення і діагностики неонатальної асфіксії в умовах обмежених ресурсів, потенційні можливості для зниження неонатальної смертності існують. Успішні реанімаційні заходи, що включають ранню та ефективну вентиляцію з позитивним тиском, та/або інтубацію трахеї, підтримку нормальної температури тіла є стратегіями потенційного зниження смертності. Метою дослідження було встановити кількість гіпоксичних/асфіксичних станів плода/дитини у 2023 році за даними ЕСОЗ (електронної системи охорони здоров’я), а також виявити проблемні питання клінічного та організаційного характеру, що постають перед акушерсько- неонатологічною службами України. Для досягнення мети були визначені такі завдання: проаналізувати частоту гіпоксичних станів плода під час вагітності, кількість немовлят в ЕМЗ (електронних медичних записах), у яких закодовано діагноз важкої асфіксії, важка гіпоксично- ішемічна енцефалопатія та діагнози, що мають відношення до ураження головного мозку, а також проаналізувати кількість летальних випадків серед немовлят з важкою асфіксією. Матеріали та методи. Інформаційною базою дослідження стали усі ЕМЗ, які були створені лікарями за пакетами: «Медична допомога при пологах»; «Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках» з підставами «народжений в стаціонарі» та «переведений з іншого закладу» (далі неонатальний пакет); «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій» з підставою «народжений в стаціонарі» (далі терапевтичний пакет) та «Секційне дослідження». У разі наявності двох або більше ЕМЗ, створених на одну дитину, інформація з цих ЕМЗ об’єднувалась в один пролікований випадок. Результати дослідження показали, що в цілому у 9938 (5,7 %) жінок було закодовано діагноз «Пологи та розродження, ускладнені стресом [дистресом] плода», при чому у 72 жінок констатовано кодування двох діагнозів однієї рубрики. Даний діагноз зазначено й у ЕМЗ жінок, які народили передчасно. Основною причиною дистресу плода було порушення частоти серцевих скорочень плода – 77,9 % випадків, наявність меконію та інший дистрес плода – у 21,7 % випадків. Наступним кроком нашого дослідження стало встановлення кількості дітей, в ЕМЗ яких було зазначено діагноз асфіксія або стан з ним пов’язаний. Усього діагнозів з кодом Р21.0 (важка асфіксія) в основному або в додаткових діагнозах ЕМЗ було встановлено 587, що становить 1,04 %. Слід зазначити, що у 178 доношених дітей згідно з ЕМЗ була асфіксія без ГІЕ будь-якої стадії, що викликає певні сумніви. Асфіксія важка або ГІЕ важка – всі ЕМЗ, в яких є код Р21.0 або код P91.63 (Гіпоксично- ішемічна енцефалопатія [ГІЕ] у новонародженого ІІІ стадії) в основному або додаткових діагнозах мала місце у 765 випадках (1,35 %), що більш реально відображає частоту тяжкого ураження ЦНС у новонароджених внаслідок асфіксії та гіпоксії. У цілому, частота тяжкої асфіксії при народженні або ГІЕ ІІІ ст. серед доношених новонароджених в Україні становить 0,34 %, при цьому найбільша кількість випадків у Донецькій–1,9 %, Харківській–0,99 %, Херсонській–0,78 % областях, регіонах найбільш наближених до активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях. При вивченні кількості доношених немовлят, які переводяться в інші заклади, з’ясувалося, що діагноз «важка асфіксія» або «ГІЕ ІІІ ст.» був встановлений у 100 пацієнтів (17,8 %), тоді як при народженні – у 563 пацієнтів. За інформацією з секційного пакету здійснено 58 розтинів немовлят з діагнозом важка асфіксія, з них 36 (62,06 %) летальні випадки упродовж 1 доби, при чому у 7 випадках є розбіжності за основним діагнозом, а у 16 випадках не знайдено ЕМЗ (співставлення: заклад, де помер, вік, стать, дата смерті). Висновки. Близько 10000 жінок мали діагностований і, відповідно, закодований стрес [дистрес] плода, 8024 немовлят народилися з оцінкою за шкалою Апгар менше за 7 балів, у 600 із них розвинулась важка асфіксія. Щорічно в Україні біля 100 доношених немовлят з важкою асфіксією помирають упродовж раннього неонатального періоду. Виходячи з отриманих результатів, необхідне подальше удосконалення системи навчальних тренінгів для акушерсько- неонатологічної служби, які повинні проводитися на постійній основі, розроблення рекомендацій щодо правильного кодування неонатальних станів, запровадження індикаторів, що стосується безпосередньо асфіксії, на національному рівні, а також їх постійний моніторинг та публічне висвітлювання. Слід акцентувати увагу на підвищенні відповідальності кожного лікаря за правильний облік наданих медичних послуг новонародженому.

У системі цінностей будь-якої цивілізованої нації особливе місце посідає здоров’я новонароджених, яке створює умови для оптимального фізичного і розумового розвитку майбутнього покоління, формування трудового, інтелектуального та оборонного потенціалу. Серед співвідносної дії факторів, які впливають як на кількість, так і на якість здоров’я новонароджених, вагоме значення мають чинники військової агресії. Мета дослідження – здійснення аналізу і оцінки наслідків повномасштабної війни з російською федерацією для медичного забезпечення та здоров’я новонароджених. Матеріали і методи дослідження. Матеріалами дослідження стали дані наукової літератури, медичної статистики щодо діяльності підпорядкованих МОЗ України закладів і установ охорони здоров’я, що надають медичну допомогу новонародженим на всіх етапах їх розвитку. Застосовано методи системного підходу, бібліосемантичний, порівняльного аналізу, статистичної обробки даних. Результати дослідження: Проведене на популяційному рівні суцільне дослідження впливу факторів повномасштабної російської агресії проти України засвідчило їх негативний вплив на частоту маловагових новонароджених з 5,99 % у 2021 р. до 6,09 % у 2023 р. (ВШ з 95 % ДІ 1.04 (1,01-1,07), р

Хронічна хвороба нирок (ХХН) – це наявність маркерів патологічних змін сечовидільної системи тривалістю понад 12 тижнів незалежно від їх причини. Число випадків серед дітей з хворобами сечовидільної системи має документовану підтверджену хронічну хворобу нирок згідно впровадженого регіонального реєстру хворих з хронічною хворобою нирок, але спостерігається її значне поширення. Ранні прояви ХХН часто недооцінюються та своєчасно не лікуються. ХХН та хронічна ниркова недостатність – не є вузько специфічною нефрологічною проблемою. В умовах сьогодення, військової агресії та наслідків впливу пандемії коронавірусу 2019 (COVID-19), що призвело до руйнування стандартних шляхів (клінічних маршрутів пацієнта) у наданні медичної допомоги особливої актуальності в Україні набуває питання надання медичної допомоги дитячому населенню на засадах доказової та персоніфікованої медицини, яка за стратегією ВООЗ має відповідати потребам і бути безпечною, ефективною, своєчасною і належної якості. Впровадження інновацій у педіатричну практику щодо стандартизації медичної допомоги допомагають лікарю ефективно діяти в конкретних клінічних ситуаціях, уникаючи неефективних дій. Залучення фахівців інших спеціальностей (лікарі загальної практики – сімейної медицини, ендокринологи, урологи, кардіологи, педіатри, окулісти) до менеджменту ХХН без координації співпраці для забезпечення принципу наступності утруднює діагностичний та/ або терапевтичний супровід пацієнта. Рання діагностика, правильна тактика ведення нефрологічних пацієнтів дитячого віку при захворюваннях сечовидільної системи у дітей на амбулаторному етапі є важливою складовою при наданні інтегрованої, пацієнтоорієнтованої медичної допомоги в практиці лікаря загальної практики – сімейної медицини. У статті висвітлено клініко- діагностичні алгоритми дій лікаря загальної практики – сімейної медицини щодо тактики ведення пацієнтів дитячого віку з найбільш поширеними нефрологічними симптомами: лейкоцитурією (бактерійурією), протеїнурією та еритроцитурією. Наукове дослідження виконане в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету та НДР на тему «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (державний реєстраційний номер: 0122U002245, термін виконання: 01.01.2022-31.12.2026 рр.).

Pharmacogenetics studies the relationship between a person’s individual genetic characteristics and the human body’s response to the action of various drugs, particularly the occurrence of undesirable side eff ects. Thanks to the development of the latest technologies and methods, this branch of medical genetics and clinical pharmacology is developing very actively. Data are being accumulated, special databases are being created with the aim of creating individual genetic passports in the future, which will allow the selection of personalized treatment schemes. Anesthesiology is a special area of pharmacogenetic research because, more than any other medical specialty, it is characterized by polypharmacy-the simultaneous or sequential administration of many drugs. The same dose of a drug may be inadequate for some patients and may be life-threatening or cause unwanted side eff ects for others. Today, information about genetic factors is being used by clinicians to prescribe drugs to tailor drug therapy to a patient’s genome. In anesthesiology, the principles of pharmacogenetics have been explained for neuromuscular blocking agents, opioid metabolism, different types of anesthetics, and postoperative nausea and vomiting. On the other hand, a large number of anesthetics have a narrow therapeutic index. This review summarizes the most recent data from the scientifi c literature on the pharmacogenetics of diff erent types of anesthetics. Inhalational anesthetics are halogenated derivatives of methyl ethyl ether, the exact mechanism of action of which is not yet fully understood. One of the rare but very serious side eff ects of all halogenated anesthetics is malignant hyperthermia, a genetically determined autosomal dominant disorder that manifests as a hypermetabolic response to drug administration. The dosage of intravenous anesthetics should also be carefully determined, taking into account the patient’s age, cardiovascular, hepatic, and renal status, concomitant drug therapy, and genetic factors. Ontogeny and genetic variability of drug-metabolizing enzymes are interrelated because genetic variability in drug-metabolizing enzyme expression cannot be assessed until the required protein is suffi ciently expressed. Pharmacogenetic variants may contribute to unpredictable drug exposure at the same weight- based drug dose. There are a number of potentially clinically applicable pharmacogenetic data in newborns, but more research is needed to confi rm these fi ndings and understand how to incorporate them into clinical care. The selection of drugs and dosing regimens based on a patient’s pharmacogenomic profi le may be an important part of the future of medicine. Personalized treatment based on the specifi c variants in the genome will ultimately reduce the incidence of side eff ects and length of hospital stay for patients and save healthcare costs. Although pharmacogenomics and its application in clinical practice are still in their infancy, different variants and their implications for many clinical areas, including anesthesiology, are emerging every day.

Important attention in forensic medical practice is given to the solution of issues that arise during the examination in the case of traumatic brain injury (TBI), as this type of injury leads to high mortality and disability. Conducting an autopsy of the body of the deceased, whose death occurred from a TBI, there are cases when the injury occurs as a result of a fall of a person who previously developed a cerebral infarction, and sometimes vice versa. In this case, it is important to accurately verify the primary cause of death, therefore, timely and objective determination of the time of formation of a hemorrhage in the human brain is necessary. The purpose and tasks of the research. To evaluate the possibility of detecting time of formation of a hemorrhage of traumatic and non-traumatic genesis by the generally accepted histological method and polarization phase microscopy, and to compare their eff ectiveness. Research materials and methods. For the study, human brain samples were selected from 140 deceased individuals whose deaths occurred between 1 and 3 days after the onset of bleeding, according to medical records. As a control group, human brain samples were selected from 40 individuals who died of coronary heart disease. Light microscopy was performed by preliminary staining of histologic specimens according to the Perls method. Phase polarization tomography of the samples was performed using a Stokes polarimeter. Research results. Stained human brain preparations of the experimental and control groups were examined and analyzed and it was found that hemosiderin was not present in all experimental samples (only in 31 out of 40 samples were present). It was not possible to establish the corresponding time dependences of the age of the formation of hemorrhages, regardless of the genesis, since the random appearance of the pigment in the experimental samples is noted at diff erent time intervals. Analytical processing of the results of the statistical processing of the topographic structure of tomograms of the anisotropy of linear dichroism of the fi brillar networks of samples of the deceased from the experimental and control groups revealed a wider time range of sensitivity of this method to destructive changes in nervous tissue, in comparison with the polarimetric methods used in previous studies. As a result, there is an accelerated temporal decrease in the absolute values and the range of dispersion of the anisotropy of linear dichroism value with increasing time since the formation of hemorrhage. Conclusions. Polarization- phase microscopy has shown a signifi cant advantage in its use in comparison with the gold standard – the Perls’ staining method for determining the time of hemorrhage formation in the human brain.

Chronic limb-threatening ischemia represents the fi nal stage of atherosclerosis and is often associated with signifi cant cardiovascular morbidity leading to high mortality. The hybrid approach combines surgical and endovascular techniques to achieve maximal revascularization of multilevel atherosclerotic lesions in the lower limb, with a shorter procedure time and less trauma compared to the classical method. It is also expected to reduce the length of hospital stay. The aim of the study is to analyze the relationship between the hybrid approach and the length of stay in the intensive care unit (ICU) compared to the classical vascular surgical approach in patients with chronic limb-threatening ischemia, multilevel atherosclerosis and high anesthesiological risk. Another endpoint is to compare the total ventilation time in the two groups. Material and methods. The study compares ICU length of stay and total mechanical ventilation time between two groups – a prospective group (n=48) of patients treated with hybrid revascularization and a control group (n=50) treated with classical vascular revascularization. Patients included had multi- level atherosclerotic lesions (aorta- iliac, femur- popliteal and outfl ow) and chronic limb-threatening ischemia (Fontaine Grade III and IV). A database was created with subsequent statistical analysis using «SPSS» software. Tests used: Chi-square, p-value, frequencies. The chi-squared test was considered valid if the test statistic is chi-squared distributed under the null hypothesis, specifi cally Pearson’s chi-squared test. If the null hypothesis that there are no diff erences between classes in the population is true, the test statistic calculated from the observations follows a χ2 frequency distribution. If the p-value is greater than alpha, then we have not rejected the null hypothesis and assume that there is no signifi cant diff erence between the two samples. We set the signifi cance level at 0.05. The study protocol was approved by the Commission on Biomedical Ethics of the Bukovinian State Medical University (minutes of the Commission meeting No 4 from the 19.12.2023 year). The theme of the complex research work «Development, justifi cation and implementation of new approaches to the diagnosis and treatment of some acute surgical diseases, prediction of their course and prevention of complications (state registration number: 0121U110501, terms of execution: 01.2021-12.0225). Results. ICU length of stay and total ventilation time were analyzed in the two groups. Both ICU and total ventilation times were shorter with statistical signifi cance in the hybrid approach group. Therefore, the use of hybrid revascularization contributes to an accelerated stabilization of the patient’s condition. Therefore, the use of the hybrid vascular approach contributes to an accelerated stabilization of the patient’s condition. This reduces the duration of treatment, the cost of treatment. So, hybrid vascular approach is a promising way to treat limb ischemia. This approach needs further implementation in practice. The novelty added by the manuscript to the already published scientifi c literature: Hybrid revascularization itself represents a relatively new type of treatment for patients with multilevel atherosclerotic lesions. The analysis of the length of stay in the intensive care unit of patients undergoing hybrid revascularization compared to classic surgical revascularization adds to the current literature. Conclusions. ICU length of stay for patients with chronic limb-threatening ischemia and multilevel atherosclerosis, as well as total mechanical ventilation time, is shorter with statistical signifi cance when hybrid revascularization is used compared with traditional vascular surgery.

Аномальна мікробна колонізація кишківника від народження у дітей впливає на подальший ріст, розвиток і здоров’я, тобто призводить до короткострокових і довгострокових несприятливих наслідків. Формування мікробіоти передчасно народжених дітей має відмінності від мікробної колонізації доношених дітей. Адже передчасно народжені діти та їхні матері мають складніші пренатальні та постнатальні стани здоров’я, анатомо- функціональну незрілість органів і систем у залежності від терміну гестації. Материнські ускладнення, антибіотики, тип вигодовування та використання пробіотиків можуть суттєво впливати на мікробіоту кишечника передчасно народжених дітей у ранньому неонатальному періоді; однак з віком ці впливи зменшуються. Хоча на деякі фактори та процеси важко впливати, розуміння потенційних факторів та детермінант допоможе розробити своєчасні стратегії для формування здорової мікробіоти кишечника у передчасно народжених немовлят. У цьому огляді розглядаються деякі потенційні детермінанти мікробної колонізації кишечника у передчасно народжених дітей, механізми, що полягають в їх основі та рекомендації щодо усунення несприятливих наслідків.

Вроджений іхтіоз (ВІ) – група рідкісних генетичних захворювань, що викликає дефекти кератинізації шкіри. До цієї групи включено спадково- обумовлений іхтіоз та спадкові синдроми, які включають в себе іхтіозоформні стани. Офіційної статистики захворюваності на ВІ в Україні наразі нема. Найбільш частими клінічними проявами є небульозний гіперкератоз шкіри, який проявляється у вигляді товстих гіперкератотичних лусочок, ущільнення шкіри, вираженої сухості та еритеми шкіри. В більш тяжких форма – ектропіон, еклабіон. Шкіра у хворих на ВІ має підвищену проникність, що призводить до збільшення втрат рідини та калорій, утруднення терморегуляції та зниження еластичності, що призводить до обмеження рухливості. Симптоми за виразністю можуть бути різними, але не завжди важкі прояви при народженні мають бути ознаками подальшого найважчого перебігу. Складність у визначенні клінічного діагнозу є необхідність у каріотипуванні, яке є досить дороговартісним. Доступні в даний час методи лікування включають постійне зволоження, зменшення трансепідермальної втрати вологи, контроль товщини гіперкератотичних нашарувань (зведення його до можливого мінімуму) за допомогою місцевих кератолітиків, пом’якшуючих засобів, а при тяжких захворюваннях системних ретиноїдів. У статті представлено клінічний випадок успішного лікування ВІ місцевою терапією, яка мала виражений ефект, системних ретиноїдів дитина не отримувала. Публікація матеріалів погоджена із Комісією з біоетики КНП «Регіонального медичного центру родинного здоров’я» ДОР». Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою законних представників новонародженої дитини. Висновок. Вроджені іхтіози потребують ретельного контролю, тяжкі початкові клінічні прояви не можуть бути маркером тяжкості перебігу захворювання.

In general, the world recognizes the lack of preventive measures against dental caries in children, as evidenced by its prevalence and intensity with a signifi cant range of fl uctuations. The aim of the study. To describe modern approaches to the prevention of early childhood dental caries in children based on the analysis of foreign and domestic literature. Materials and methods. The study used the bibliosemantic method and structural and logical analysis. The electronic databases PubMed, MEDLINE, Scopus, Web of Science and EMBASE were used to search modern scientifi c literature using the key words «early childhood caries», «macro and trace elements», «probiotics», «prenatal prevention», «postnatal prevention», «oral cavity microfl ora». Results and discussion. At this stage of caries development, the most eff ective prevention programs are those developed on the basis of methods to minimize the impact of risk factors for the development of the disease, such as microbial plaque, low resistance of dental tissues to demineralization, frequent consumption of carbohydrates. The practical implementation of comprehensive prevention programs is very diffi cult, as it should be carried out before the birth of a child and continue throughout life. Often the role of the dentist is to organize and monitor the program, while specifi c preventive measures can and should be implemented by health and education authorities, medical personnel, parents and educators. The greatest impact will be achieved through collaboration among specialists in various medical and non-medical fi elds. Conclusions. Based on the analysis of the literature, there is a great interest of the world’s leading scientists in the prevention of early childhood caries. However, the problems of developing adapted preventive measures taking into account etiologic factors remain relevant.

З’ясування джерел закладки кісток очної ямки людини, уточнення послідовності їх осифікації дозволить створити морфологічне підгрунтя для ефективного тлумачення даних моніторингу стану плода, сприятиме ранній діагностиці варіантів будови та можливих вад розвитку голови, органа зору та суміжних структур. Мета дослідження. З’ясувати джерела закладки, хронологію скостеніння, особливості вікових топографо- анатомічних змін кісток очної ямки людини. Матеріал і методи дослідження. Досліджено 18 серій гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком 4-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (4,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини) та препарати 12 плодів віком 4-9 місяців внутрішньоутробного розвитку (130,0-450,0 мм тім’яно-п’яткової довжини) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, препарування, тривимірне реконструювання серій гістологічних зрізів та комп’ютерних томограм, статистичний аналіз). Дослідження проводилося відповідно до основних положень Конвенції Європейського Союзу про права людини та біомедицину (1997), а також Гельсінської декларації про етичні принципи медичних досліджень із залученням людей (1964-2008), Директив ЄС № 609 (1986), Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009. Робота виконувалась в рамках ініціативної науково- дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології закладу вищої освіти Буковинського державного медичного університету «Структурно- функціональні особливості тканин і органів в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево- вікової та порівняльної морфології людини». Державний реєстраційний номер: 0121U110121. Терміни виконання: 01.2021-12.2025. Результати дослідження. Перші ознаки виникнення осередків скостеніння навколо основного нервового і вісцерального вмісту зачатка очної ямки визначаються у 6-тижневих зародків у вигляді семи хрящових моделей кісток, а перші центри осифікації серед зачатків кісток, які беруть участь у формуванні очної ямки, виявлені у зачатку верхньої щелепи. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку починаються процеси скостеніння лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхньої щелепи. Наприкінці 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку, завдяки процесам скостеніння малого крила клиноподібної та лобової кісток, очна ямка набуває рис дефінітивної будови. Із початку плодового періоду онтогенезу людини триває осифікація структур клиноподібної кістки, що призводить до морфологічних перетворень очної ямки у 5-місячних плодів – вона відмежовується від клино- піднебінної та підскроневої ямок кістковим шаром, формується зоровий канал, а у 6-місячних плодів відбуваються процеси осифікації лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхніх щелеп, а очноямковий м’яз Мюллера змінює свою структуру на волокнисту. Аналіз вікової динаміки морфометричних параметрів очної ямки впродовж плодового періоду розвитку дозволив встановити особливості змін її діаметру, окружності та площі, що виражається математичними функціями: діаметр очної ямки, мм = –0,2285+0,4704*x; окружність очної ямки, мм = –0,2924+1,4595*x; площа очної ямки, мм2 = –87,8597+8,0387*x, де х – вік плода людини у тижнях. Висновок. Критичними періодами розвитку очної ямки є 6-й місяць пренатального онтогенезу, під час якого спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, а її форма повертається до мезоконхальної, яка раніше спостерігалась у передплодів, а також 8-й місяць, під час якого уповільнюється зростання всіх параметрів очної ямки внаслідок інтенсивних процесів органогенезу її вісцеральних структур.

Хвороба кучерявого волосся Менкеса (Menkes Kinky Hair Disease MKHD) (MD; OMIM: 309400) характеризується аномалією метаболізму міді, яка обумовлена мутацією в гені ATP7A, розташованому на Xq13.3, який має 23 екзони. Цей ген відповідає за кодування 1500 амінокислот і у великій кількості експресується у різних органах. Описано 357 різних мутацій у гені ATP7A. Хвороба Менкеса є відносно рідкісним захворюванням із частотою 1 випадок на 100 000-250 000 живонароджених дітей. Хвороба кучерявого волосся Менкеса – Х-зчеплена рецесивна патологія, яка вражає майже виключно хлопчиків. Діагноз хвороби Менкеса встановлюється на основі молекулярно- генетичного дослідження гену АТР7А або мультигенних панелей, які містять ген АТР7А та біохімічного фенотипу (зниження рівня міді та церулоплазміну у сироватці крові). При розробці терапевтичних стратегій для осіб із хворобою Менкеса розглядають три фундаментальні проблеми: 1) розблокування всмоктування міді в кишечнику; 2) мідь має бути доступною для ферментів усередині клітин, які потребують її як кофактор і 3) немовлят із хворобою кучерявого волосся Менкеса необхідно ідентифікувати та розпочати лікування на дуже ранньому етапі життя до того, як відбудеться незворотня нейродегенерація. У статті представлено клінічний випадок хвороби Менкеса у хлопчика віком 7 місяців. Діагноз підтверджено молекулярно-генетичним методом дослідження панелі «Спадкових епілепсій», яка включала ген АТР7А та біохімічного фенотипу. Описаний випадок демонструє складність діагностики хвороби Менкеса у періоді новонародженості через неспецифічність ознак захворювання (млявість, кволе смоктання, втрата ваги тощо) та важливість біохімічного та молекулярно- генетичного методів дослідження плоду при наступній вагітності або у новонародженого сибса з метою ранньої діагностики та його лікування. Даний випадок опубліковано за згодою матері з дотриманням принципів біоетики.

Роль сигнальної системи CD40-CD40L у розвитку неврологічних захворюваннях неінфекційної етіології визначається аномальною експресією CD40 і може бути шкідливою для функціонування нервової тканини. Біль є однією з найбільш рано сформованих психофізичних функцій. Проблеми, які пов’язані з хірургічними втручаннями та викликають больові відчуття, повинні усуватись якнайшвидше. Застосування методів регіонарної аналгезії сприяє більш швидкому одужанню дітей, зменшує частоту використання опіоїдів, післяопераційної нудоти та блювоти, знижують інтенсивність післяопераційного болю, частоту респіраторних ускладнень. Мета дослідження – представити математичну модель динаміки рівня CD40-CD40L у дітей, яким було застосовано різні методи аналгезії, впродовж перших 5 діб та прогнозування поведінки функції експериментальних даних впродовж 29 днів після оперативного втручання методом ауторегресійної моделі ймовірності. Матеріал та методи дослідження. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи: І групу склали 33 дітей, оперованих на передній черевній стінці під загальним знеболенням із використанням морфіну. ІІ групу склали 27 дітей, оперованих на передній черевній стінці, під загальним знеболенням із застосуванням регіонарного блоку поперечної фасції живота (TFPB). ІІІ групу склали 27 дітей, оперованих на передній черевній стінці, під загальним знеболенням із застосуванням регіонарного блоку поперечної фасції живота (TFPB), в поєднанні з блокадою квадратного м’яза попереку (QLB-4) із одного уколу. Вміст CD40L в сироватці крові визначали імуноферментним методом. Для прогнозування поведінки функції експериментальних даних використано метод авторегресійної моделі – метод Берга. Автоматизації обчислень прогнозування за методом Берга проведена за допомогою функції «predict» програми РТС MathCad Prime 7.0. Усі клінічні та лабораторні дослідження проводилися відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкт дослідження». Робота є фрагментом науково- дослідної роботи кафедри дитячих хвороб післядипломної освіти Івано-франківського національного медичного університету на тему: «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика» (номер державної реєстрації 0121U111129, терміни виконання 2021-2026 рр.). Результати дослідження. Результати дослідження показали, що на 5 добу після оперативного втручання рівень показника CD40-CD40L є найвищим у дітей, яким використовувалось традиційне знеболення опіоїдами, при відсутності різниці рівня даного показника між групами дітей з TFPB та TFРB+QLB. Прогнозований рівень показника CD40-CD40L на 29 добу після оперативного втручання є найнижчим у дітей, яким проводили традиційне опіоїдне знеболення у комплексі з TFРB+QLB. Висновки. Отримані результати підтверджують позитивний вплив комбінованої аналгезії із застосуванням опіоїдного знеболення та реґіонарного блоку TFРB+QLB у дітей, яким проведене оперативне втручання на передній черевній стінці, щодо пригнічення імунних механізмів больового синдрому за участю сигнальної системи CD40-CD40L.

To date, there is no consensus on the pathogenesis of miscarriage. In modern life, human health is signifi cantly infl uenced by environmental factors. In this regard, 37 years after the accident at the Chornobyl nuclear power plant, the question of remote cytogenetic and hereditary eff ects in the off spring of parents aff ected by radiation remains relevant. Ecosystems contaminated with radioactive substances are a source of exposure for humans. Internal irradiation is the cause of reproductive losses. Radiation stress aff ects the course of redox processes in the body. Biochemical indicators are markers of the infl uence of environmental factors on a person. The study is dedicated to determining the state of peroxide hemostasis in the case of miscarriage. Aim: to determine the peculiarities of the functioning of the detoxification system in case of miscarriage due to the accumulation of 137Cs. Material and methods. The fi rst (research) group included women with reproductive losses in anamnesis and signs of termination of the current pregnancy; the second (control) group included women with an uncomplicated history and course of pregnancy. Additionally, the fi rst group was divided into subgroups according to pregnancy outcomes: А – 38 women who gave birth at 37-40 weeks, despite the complicated course of the current pregnancy, В – 13 women who gave birth at 28-36 weeks + 6 days, С – 9 women who birth at 22-27 weeks + 6 days. The state of peroxide hemostasis in women was studied using biochemical studies. Accumulation of 137Cs with diff erent activity was detected in the placentas of the examined women of both groups using β-spectrometry. Morphological examination of placentas was performed according to the protocol. The severity of placental damage was studied by Olympus BX51 and Axioskop 40 microscopes. Analyzing the results revealed a relationship between biochemical indicators, the activity of 137Cs, and pregnancy scenarios. Statistical data analysis was performed using Microsoft Excel (2016) and Fisher angular transformation. The diff erence between comparative values was considered signifi cant at p < 0.05 (probability index greater than 95 %). Permission to conduct research was obtained from the Medical Ethics Committee of the SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics, and Gynecology named academic Elena M. Lukyanova of the National Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine» (protocol No 3 of 07.06.2017). Scientifi c research work is to «Develop the latest and improve existing technologies for diagnosis, prevention, and treatment of premature termination of pregnancy in women with miscarriage taking into account the passport of the placenta» (2018-2020). Code VN.20.00.02.18, state registration number 0118U000039, KPKV 6561040. Results. It has been confi rmed that the state of the environment plays a decisive role in the pathogenesis of miscarriage. It has been proven that placental dysfunction caused by abnormal oxidative stress due to the action of incorporated 137Cs leads to pregnancy termination. As a result of the depletion of the antioxidant reserve, the compensatory capabilities of the placenta decrease. It was established that activity in the placenta up to 1.0 Bq/kg of 137Cs does not aff ect the course of gestation. The compensatory capacity of the placenta remains preserved even with the accumulation of 1.1 to 4.4 Bq/kg of 137Cs. At the same time, it is possible to prolong the pregnancy until the term of timely delivery. Internal irradiation with an activity of 4.5-10.4 Bq/kg of 137Cs causes damage to the stroma of the maternal surface of the placenta and premature birth at 28-36 weeks + 6 days. At the same time, newborns are viable due to the preservation of compensatory reactions in the placenta. Accumulation of more than 10.4 Bq/kg of 137Cs causes antenatal death of the fetus and early premature birth due to damage to maternal and fetal structures of the placenta. An increase in the content of malondialdehyde and a decrease in the activity of superoxide dismutase in the blood indicate the severity of radiation damage. Conclusions. Internal exposure to 137Cs disrupts the architecture and functional capacity of the placenta. Extreme eff ects depend on the activity of 137Cs, the compensatory capabilities of the placenta, and the pregnant woman’s body. Activation of lipid peroxidation acts as a biochemical amplifi er of radiation exposure. An increase in the blood of malondialdehyde, diene conjugates, and free SH groups is associated with the severity of radiation damage. An early marker of primary placental dysfunction, premature birth, and antenatal fetal loss is an increase in MDA content in the blood by 12.0 % and a decrease in SOD by 6.5 % relative to permissible values. An early marker of exhaustion of the compensatory reserve is an increase in the content of MDA in the blood by 23.3 % and a decrease in SOD by more than 18.2 % relative to the permissible values. Decompensation of adaptation mechanisms in the system «mother- placenta-fetus» leads to antenatal losses.

The importance of studying the histochemical and immunohistochemical features of the diff erentiated trophoblast in chorionic villi of the placenta in preterm labor is determined by the threatening nature of this condition for both mother and fetus, as well as its high prevalence and serious consequences for the health of both. The understanding of the damage to the trophoblast of chorionic villi in the placenta can be expanded by histochemical and immunohistochemical methods, which allow the assessment of the concentration of specifi c marker molecules in one way or another. Objective. To determine certain histochemical and immunohistochemical characteristics of proteins in the trophoblast of the intermediate and terminal chorionic villi of the placenta in preterm labor. Material and Methods. The obtained material (30 placentas from preterm deliveries and 30 placentas from normal pregnancies) was fi xed for 20-24 hours in 10 % neutral formalin solution buff ered in Lilly’s phosphate buff er. After tissue removal, the placental tissue was dehydrated in an ascending ethanol series and embedded in paraffi n at a temperature of approximately 58 °C. Serial histologic sections were cut at 5.0 μm thickness using an MS-2 sliding microtome. After deparaffi nization, histological sections were stained with hematoxylin and eosin, histochemical methods for total protein with bromophenol blue according to Bonhéme, and immunohistochemical techniques according to the manufacturer’s protocols (Dako, Denmark). In particular, immunohistochemical reactions were performed with monoclonal antibodies against trophoblast hormone- placental lactogen and placental alkaline phosphatase. Visualization of primary antibodies was performed using the Dako polymer visualization system with diaminobenzidine as chromogen (resulting in brown staining of the sites of studied antigens). In addition to the descriptive method of histopathologic research, computer morphometry of digital microphotographs of histologic sections was performed using a Delta Optical Evolution 100 microscope and an Olympus SP550UZ digital camera. Digital copies of the images were processed using a legitimate copy of the ImageJ v1.52f computer program developed for histometric studies (National Institutes of Health, USA). Specifi cally, the evaluation of staining intensity (optical density) was performed on digital microphotographs using the method of computer microdensitometry. For this purpose, a microprobe method was used to obtain a computer brightness value in an 8-bit analysis system with 256 gray levels – from black (0) to white (255). The obtained values were then transformed into relative optical density values (r.OD) by logarithmic transformation (natural logarithm method). The relative optical density value ranges from 0 (absolute transparency of the object) to 1 (absolute opacity of the object). The obtained digital data were processed using statistical analysis methods. A legitimate copy of the statistical analysis computer program PAST v4.14 was used, with a preliminary check for normal distribution using the Shapiro- Wilk test. Since, according to this test, the hypothesis of normal distribution was not rejected for the statistical samples studied (at p=0.05), parametric methods of statistical analysis were applied: calculation of the mean and its standard error, Student’s t-test (two-tailed, unpaired). In addition, the non-parametric Mann- Whitney test was used for the reliability of the conclusions. The research was conducted as part of the scientifi c research project «Preservation and Restoration of Reproductive Health in Women and Girls with Obstetric and Gynecological Pathology» at the Department of Obstetrics and Gynecology of Bukovinian State Medical University (state registration number 0121U110020, duration 2021-2025). Results. Microscopic examination of histological sections stained with hematoxylin and eosin did not reveal any diff erences in the structure of chorionic villus trophoblast in the placenta of preterm labor compared to normal pregnancy. However, histochemical and immunohistochemical methods of investigation revealed a number of features in the trophoblast of chorionic villi, where fundamental events related to substance exchange occur – intermediate immature, intermediate mature, terminal villi, including terminal «specialized villi». Conclusions. According to the obtained histochemical and immunohistochemical data, in preterm labor, compared to normal pregnancy, no changes are observed in the trophoblast of intermediate immature villi, while in intermediate mature and terminal villi, there is a decrease in histochemical staining for total protein and immunohistochemical staining for specifi c trophoblast proteins – placental lactogen hormone and placental alkaline phosphatase enzyme.

Pregnancy complications resulting from hypertensive disorders are a serious problem that impact 2-10 % of all pregnancies globally. Preeclampsia is defi ned as new onset hypertension and proteinuria after 20 weeks of gestation which may be associated with other maternal organ dysfunction, such as liver or renal insuffi ciency, hematological or neurological complications, uteroplacental dysfunction and fetal growth restriction. Aim of the Work: Primary outcome is to determine the correlation between fi broblast growth factor 21 level and preeclampsia & signifi cance of serum fi broblast growth factor 21 levels as a predictive tool for preeclampsia. Secondary outcome is to establish the relationship between maternal serum fi broblast growth factor 21 level and Maternal complictions: - Eclampsia (tonic clonic fi ts after 20 weeks with elevated blood pressure and proteinuria) - HELLP syndrome (hemolysis, elevated liver enzymes and low platelet occur as a complication of severe preeclampsia) - placental abruption (bleeding after 20 weeks gestation due to premature separation of a normally situated placenta) Patients and Methods: This was a Nested case-control study that was conducted on 90 primigravidas at Ain Shams University maternity hospital from April 2021 to April 2022. Ethical approval was obtained from the ethical committee at Ain- Shams university maternity hospital. Data was recruited from patient attending obstetric clinic at Ain Shams University Maternity Hospital. Blood samples were collected after 20 weeks to 28 weeks gestation. Patients was followed up until delivery and grouped according to development of preeclampsia. Random samples from 45 patients (group who develop PE) and 45 random samples from control group were assessed for fi broblast growth factor 21. Serum fi broblast growth factor 21 levels were measured by a commercially available enzyme- linked immunosorbent assay kit. Results: our study showed that there was a significant difference in FGF21 levels between the groups, patients with preeclampsia having higher levels than controls, 15.9 % of patients with preeclampsia experienced maternal complications compared to none in the control group. Meanwhile, 18.2 % of patients with preeclampsia experienced fetal complications compared to 0 % in the control group. Conclusion: Serum FGF-21 levels are signifi cantly higher in preeclamptic pregnant women compared to healthy normotensive pregnant women. So, it can be used as a predictor for preclampsia and maternal complications Funding information: The article was written and published without any fi nancial support. Confl ict of interest disclosure: The authors of the article have noconfl ict of interest related to the publication of the article

All over the world, children’s injuries receive considerable attention. Road traffi c injury is the main cause of child death. The aim of the research. To study and evaluate the clinical and nosological characteristics of traffi c injuries in children as a medical and sanitary consequence of an emergency situation. Research materials and methods. This work is a continuation of the previous research [2], and is based on the study and retrospective analysis of 259 cases of children injured as a result of a traffi c accident in the Kyiv and Chernivtsi regions in 2018-2019. The array of this study was formed by the method of irreversible randomization from the total array of 1,671 cases of traffi c injuries that occurred in urban and rural areas of these regions. This work was carried out within the framework of the Doctoral Thesis «Traffi c accidents (clinical- epidemiological, clinical- nosological characteristics, clinical features of the course of the traumatic process, principles of medical care)», approved by the Academic Council of the «Ukrainian Scientifi c and Practical Center of Emergency Medical Aid and Disaster Medicine» of the Ministry of Health of Ukraine (Minutes of the meeting of the Scientifi c Council No. 6, December 15, 2020), in accordance with the provisions of the Declaration of Helsinki and approved by the Bioethics Commission of the «Ukrainian Scientifi c and Practical Center of Emergency Medical Aid and Disaster Medicine» of the Ministry of Health of Ukraine (Protocol No. 10, December 8, 2020). Research results. As a result of the research it was established that in the total number of children with road traffi c injuries, the largest specifi c weight have children with the extent of damage to two anatomical and functional areas (AFA) – 47.67 %, and the smallest specifi c weight – four AFA (13.95 %). In 84.88 % of traffi c injuries in children, they are polysystemic, i. e. two or more AFA are damaged, in the mass of the dead, the specifi c weight of such an injury is 90.91 %. The highest mortality rate was observed in children with damage to three AFAs (15.00 %), with damage to one AFA the mortality rate was 7.69 %, with damage to two AFAs – 14.63 %, with damage to four AFAs – 8.33 %. In the total number of injured children, the most frequent injury is to the head (82.56 %), and the least frequent is damage to the abdomen and pelvis with a specifi c gravity of 13.95 %. Limb injuries (56.98 %), chest injuries (41.86 %) and spine injuries (16.28 %) are also quite common in children. The combination factor in the general fi eld is 2.26, in the fi eld of the dead – 2.46 and in the fi eld of the survivors – 2.23. The highest mortality is observed in victims with abdominal and pelvic trauma (25.0 % each), which is almost twice as high as the mortality in the general population (12.79 %). In second place is the mortality rate of children with chest trauma – 19.44 %, with head trauma – 16.90 %, with spinal trauma – 7.14 %. The lowest mortality rate was recorded for children with limb injuries – 4.08 %. Conclusions. 1. Traffi c injuries in children in 84.88 % of cases are multicomponent, the combination ratio in the total mass is 2.26. 2. Head (82.56 %), limbs (56.98 %) and chest (41.86 %) are most often injured in traffi c accidents. 3. The highest mortality rate is observed in children with pelvic and abdominal trauma (25.0 % each).

The nature of postnatal adaptation of newborns, their further growth, development, health status and quality of life largely depend on the well-being of intrauterine development and maturity at birth. Premature birth under hypoxia causes signifi cant metabolic disorders in the body, is accompanied by a high risk of severe organ dysfunction, which requires in-depth research to clarify the features of intracellular metabolism in order to further improve methods of diagnosis and treatment of newborns with various forms of perinatal pathology. Aim of the research. To study the trends of changes in energy metabolism in premature infants with severe forms of perinatal pathology to investigate the possibility of using them as additional criteria of hypoxic damage to the body in conditions of morphological and functional immaturity. Materials and methods. Clinical and laboratory examinations were performed on 68 newborns with severe forms of perinatal pathology at the gestational age of 32 to 34 weeks; the comparison group consisted of 27 conditionally healthy newborns at the gestational age of 34 to 37 weeks. Inclusion criteria for the main study group: gestational age at birth from 32 to 34 weeks, clinical signs of severe perinatal pathology. Exclusion criteria: gestational age at birth < 32 and ≥ 37 weeks, diagnosed congenital malformations and septic conditions. The list of diseases was determined according to the International Classifi cation of Diseases, X Revision. The following blood serum laboratory parameters were studied: lactate level, glycerol-3-phosphate dehydrogenase (GPDH) (EC 1.1.99.5), succinate dehydrogenase (SDH), NADH dehydrogenase (NADH) (EC 1.6.5.3); the electron transport chain coeffi cient (ETC) was calculated. Laboratory studies were performed using micromethods. The study was conducted in accordance with the provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the Declaration of Helsinki of the World Medical Association (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 690 dated September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 523 dated July 12, 2012). Protocol of scientifi c research of the Biomedical Ethics Committee of BSMU dated September 12, 2015. Informed written consent was obtained from the parents of the patients before the study with an explanationof the purpose, objectives and methods of laboratory testing. Statistical processing of the results was performed using STATISTICA software (StatSoft Inc., USA, version 10). Comparison of quantitative indicators with normal distribution was performed using Student’s t-test, and the probability of diff erences was considered statistically signifi cant at p

The diagnosis of chronic endometritis is problematic because of its asymptomatic course and the need for invasive uterine procedures to confi rm the diagnosis histologically. Therefore, it is important to identify factors that indicate a high risk of this condition. Aim: The aim of this study is to identify factors that have a statistically signifi cant correlation with the presence of CE in women of reproductive age and to validate them by histologic examination of the endometrium. Material and Methods. A retrospective analysis of 400 histories of women of reproductive age who underwent hysteroscopy and endometrial biopsy for histologic examination was performed. Histologically, 154 women (38.5 %) were found to have chronic endometritis (the group of women with chronic endometritis), while 246 women (61.5 %) were found to have other conditions unrelated to chronic endometritis (the group of women without chronic endometritis). Analysis of anamnestic factors and ultrasound criteria associated with an increased likelihood of chronic endometritis was performed when comparing data from women in these groups. The strength of the relationship between these factors on the one hand and the development of chronic endometritis on the other hand was assessed by calculating the Kendall’s τ (tau) rank correlation coeffi cient. The strength of the relationship between the mentioned factor and CE was considered strong (+++) with a τ coeffi cient of 0.5 or higher, moderate (++) with a τ coeffi cient in the range of 0.2 to 0.499, weak (+) with a τ coeffi cient in the range of 0.1 to 0.199. A τ-coeffi cient value between 0 and 0.099 indicated no correlation between the factor and chronic endometritis. The study was conducted in accordance with the principles of patient- centered care, the requirements of the Tokyo Declaration of the World Medical Association, the international recommendations of the Helsinki Declaration of Human Rights, the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine, the laws of Ukraine, and the Code of Ethics of the Ukrainian Physician. The paper is an excerpt from the initiative scientifi c research project of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 2 at Poltava State Medical University, entitled «Optimization of approaches to the management of pregnancy in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (State registration number 0122U201228, duration: 10.2022-09.2027) in collaboration with the Department of Pathological Physiology at Poltava State Medical University. Results and Discussion. The determination of the correlation coeffi cient allowed us to identify the factors with the strongest association with chronic endometritis. Among them are 5 infectious factors: cervicitis in the past medical history (τ coeffi cient 0.625245229; p

The course of juvenile idiopathic arthritis (JIA) is associated with a long-term infl ammatory process and the use of nonsteroidal anti-infl ammatory drugs (NSAIDs), which can cause nephrotoxicity with fi brotic kidney damage in patients with JIA. Regardless of the etiology of joint damage, prolonged infl ammation promotes the progression of fi brosis, and renal fi brosis is the fi nal common stage of chronic kidney disease (CKD). Kidney biopsy, which is invasive, risky and underutilized, is generally considered the only clinical method to detect fi brosis. Over the past decade, some progress has been made in the search for minimally invasive biomarkers of early kidney fi brosis, with transforming growth factor-β1 (TGF-β1) playing a key role in the progression of kidney fi brosis, but the signifi cance of TGF-β1 in children with JIA is unknown. Material and Methods: 80 children with JIA were examined. Urinary TGF-β1 levels were determined using a TGF-β1 ELISA kit (DRG International, Inc., Germany, EIA-1864) according to the manufacturer’s instructions. Methods of variation statistics were used. Informed consent was obtained from all patients. The study has a positive conclusion of the Commission on Biomedical Ethics of Dnipro State Medical University (Minutes of the meeting of the Commission No. 12 dated December 19, 2002), which decided that the scientifi c research can be considered in accordance with generally accepted moral standards, the requirements of respecting the rights, interests and personal dignity of study participants, bioethical standards for work with pediatric patients. There is no risk to the research subjects in the performance of the work. The legal representatives of the children involved in the research are informed about all aspects related to the purpose, objectives, methods and expected benefi ts of the research. Laboratory and instrumental research methods are generally accepted; the drugs to be used are approved for use. No human experiments were performed. Methods of variation statistics were used. Statistical analysis was performed using the STATISTICA 6.1 software package (StatSoft Inc., serial no. AGAR909E415822FA). The work was carried out as part of the research work of the Department of Propaedeutic of Childhood Diseases and Pediatrics 2 of the Dnipro State Medical University «Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbid kidney damage in children with somatic and infectious diseases» (state registration No. 0119U100932, implementation period 01.2019-12.2023). Results. The mean TGF-β1 level in our study was 20.26±16.34 (14.02, 12.5-17.98) pg/ml. Polyarthritis almost quadrupled the probability of pathological changes in TGF-β1. The overwhelming majority of children with elevated TGF-β1 suff ered from polyarthritis (80.0 %) – one and a half times more often than those with relatively normal TGF-β1 concentration, p0.05). The direct dependence of elevated urinary TGF-β1 levels on clinical features such as polyarthritis and the duration of the active phase of JIA has been demonstrated. These clinical features in children with JIA can be considered as risk factors for the development of early renal fi brosis. Against the background of elevated TGF-β1, a reduced GFR according to the Hoek formula (

Меконієвий ілеус (МІ) за даними різних авторів спостерігається у 10-20 % новонароджених з кістофіброзом. МІ – тонкокишкова непрохідність, що виникає у плодів на 20-24 тижні гестації з-за порушень процесів формування меконію, що має підвищену в’язкість і не може просуватися по кишечнику та викликає його обтурацію. Біля 50 % випадків МІ ускладнюються заворотом кишки, кишковою атрезією, мальротацією, перфорацією з розвитком меконіального перитоніту та асциту, формуванням меконіальної псевдокісти тощо. Мета дослідження – провести системний огляд та аналіз літератури з проблеми МІ у новонароджених та на основі аналізу літературних джерел і власних спостережень з даної теми висвітлити оптимальну тактику медичного супроводу новонароджених з МІ. Результати дослідження. Проведений огляд літератури в історичному аспекті та за останні 20 років показав, що завдяки розробці та удосконаленню методів консервативного і хірургічного лікування новонароджених з МІ, летальність при МІ за останні 20 знизилась до 20 %. Проведений аналіз даних світового досвіду та власних спостережень висвітлив можливості консервативної терапії та хірургічної допомоги дітям при МІ з наголосом на те, що у 50 % випадків неускладненого МІ консервативні заходи є ефективними. Запропоновані покрокові заходи консервативного лікування та покази до хірургічних втручань. Висновок. При МІ у новонароджених слід утриматись від резекції і стомування на користь промивання кишечника.

Despite a suffi cient number of scientifi c studies devoted to the study of myopia risk factors, the infl uence of obesity on the degree of myopia risk in childhood has not been suffi ciently studied, which prompted us to study this issue using children as an example. The aim is to study the frequency and degree of myopia risk in overweight and obese children. Material and Methods. The sample of children for the study was formed step by step in the process of randomization. The fi rst stage included a one-time epidemiological study of children aged 10-18 years during preventive examinations in schools of Chernivtsi and Chernivtsi region (1,035 persons). The primary screening included anthropometry and assessment of physical development. For detailed examination 205 persons were selected: with overweight (OW, 65 persons), with obesity (75 persons) and with normal body weight (65 persons, comparison group). The ophthalmologic examination included: visometry without and with correction, autorefractokeratometry before and after cycloplegia, biomicroscopy, ophthalmoscopy, optical biometry of the eye. To reveal the statistical diff erence between indicators in normally distributed groups, the Student’s t criterion of reliability was used, the degree of signifi cance – r. Comparison of groups on a qualitative basis was performed using Pearson’s χ2 test. Diff erences were considered statistically signifi cant at p

Збереження життя і якості здоров’я новонароджених є актуальною проблемою для формування майбутнього суспільства і людства, обороноздатності, трудового резерву та інтелектуального потенціалу країни. Фундаментальною основою формування і підтримки здоров’я новонароджених є наявність ефективних систем охорони здоров’я. Об’єктивна інформація про ефективність медичної допомоги новонародженим та її динаміку є основою оцінки досягнення запланованих результатів та розробки необхідних медико- організаційних технологій. Мета дослідження. Здійснення аналізу і оцінки інтегральної ефективності медичної допомоги новонародженим України на загальнодержавному та регіональному рівнях. Матеріали і методи дослідження. Для проведення дослідження використано звітні статистичні матеріали щодо діяльності закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу матерям і новонародженим за 2018 р. та 2022 р. Аналіз інтегральної ефективності медичної допомоги новонародженим у всіх періодах їх розвитку здійснено із застосуванням модифікованої моделі кінцевих результатів закладів охорони здоров’я з розрахунками коефіцієнтів комплексної оцінки (ККО) і коефіцієнтів досягнення нормативних значень (КДНЗ) окремих показників з їх градацією від високого (0,8-1) до низького (0,1-0,49) рівнів. Застосовано методи системного підходу, бібліографічний, статистичної обробки даних, графічного зображення. Результати дослідження: Проведене на популяційному рівні суцільне дослідження інтегральної ефективності медичної допомоги новонародженим на загальнодержавному та регіональному рівнях засвідчило достатній, вище середнього, рівень досягнення результатів (ККО 0,75 у 2018 р. і 0,76 у 2022 р.) без чітких геологічних закономірностей у 2018 р. і значними розбіжностями у 2022 р. – від високого рівня ККО (0,82-0,94) у Волинській, Закарпатській, Івано- Франківській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській, Харківській і Хмельницькій до низького рівня ККО (0,41 та 0,35) – у Донецькій та Херсонській областях. Вивчення основних індикативних показників ефективності медичної допомоги новонародженим засвідчило достатнє досягнення у 2022 р. нормативних значень охоплення новонароджених скринінговими програмами, вакцинацією БЦЖ, частоти виживання і смертності новонароджених, ІНТ (КДНЗ = 0,96, 0,82, 0,94, 0,82 і 0,76 відповідно). Найбільш проблемними індикативними показниками медичної допомоги новонародженим з низьким і нижче середнього рівнем коефіцієнта досягнення результатів, які у значній мірі асоціюються з погіршенням стану здоров’я вагітних та перебігу пологів, є частота маловагових, хворих новонароджених (КДНЗ = 0,48, 0,51) та частота передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини (КДНЗ=0,4), яка асоціюється з повнотою застосування ефективної 4-компонентної стратегії профілактики передачі ВІЛ від матері дитині. Висновки. Розроблений інструментарій інтегральної оцінки ефективності медичної допомоги новонародженим, як мірила життєздатності та якості здоров’я потомства на всіх етапах онтогенезу, дає можливість забезпечити на уніфікованій основі об’єктивне оцінювання та моніторинг її в цілому, у розрізі регіонів і за окремими показниками з наступною розробкою заходів впливу на виявлені проблеми та їхню імплементацію у діяльність служби охорони здоров’я матері та дитини. Модель інтегральної ефективності медичної допомоги новонародженим є пілотною та має динамічні властивості, тому надалі по мірі досягнення нормативних значень показників комплексної оцінки передбачається їх перегляд.

The main burden of neonatal morbidity in critically ill preterm infants, despite signifi cant achievements and rapid development of care technologies, is most often associated with neonatal sepsis, perinatal asphyxia and the development of multiple organ failure syndrome. As a component of this syndrome, newborns with combined perinatal pathology in the early neonatal period manifest severe renal dysfunction up to acute kidney injury, which is closely correlated with increased mortality. The incidence of acute kidney injury in critically ill preterm infants varies widely, ranging from 25 to 77 % according to diff erent neonatal data. A major problem in the fi eld of neonatal nephrology is the lack of uniform approaches for the diagnosis of moderate and severe renal dysfunction at the subclinical stage, which would allow the timely formation of risk groups and the optimization of interventional strategies. Aim of the study. To analyze the data on clinical characteristics, risk factors, and results of additional paraclinical examinations in preterm infants with gestational age of 34-36/6 weeks who had severe and moderate perinatal pathology during the early neonatal period. Material and methods. A comprehensive study of 91 premature infants with moderate and severe perinatal pathology was conducted, of which group I consisted of 30 children with severe perinatal pathology at 34-36/6 weeks’ gestation, group II – 30 children with moderate perinatal pathology at 34-36/6 weeks’ gestation; group III (control) consisted of 31 conditionally healthy premature infants at 34-36/6 weeks’ gestation. The diagnosis of acute kidney injury in neonates in the comparison groups was made according to the International Criteria for Kidney Disease: Improving Global Outcomes as modifi ed by J. G. Jetton and D. J. Askenazi (2015). The international scale Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score was used to assess the severity of multiorgan dysfunction in perinatal pathology. The eff ectiveness of therapeutic interventions was assessed using the international scale Neonatal Therapeutic Intervention Scoring Scale, and the severity of the patient’s condition in dynamics was assessed using the neonatal scale Score for Neonatal Acute Physiology. Methods of laboratory research. The study of the biochemical spectrum of urine in children of the observation groups, in particular, the determination of the level of markers of kidney damage – alpha-1-microglobulin, beta-2-microglobulin, microalbumin, cystatin C was carried out on the basis of the problematic research laboratory of the Bukovinian State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine using the automatic analyzer «ACCENT-200» and «ACCENT-200 II CEN». Urine was collected on the 3rd day of life (between 48-72 hours of life), in sterile disposable containers, in the amount of at least 5 ml. At the same time, a blood sample for cystatin C determination was taken in the amount of 0.5-1.0 ml, in accordance with the rules of asepsis and antisepsis in disposable sterile tubes. A turbodimensional immunoassay was used to determine the concentration of cystatin C and urinary microalbumin. Determination of alpha-1-microglobulin was performed using an ACCENT-200 automated analyzer by measuring agglutination by change in absorbance (572 nm), with actual concentration determined by interpolation from a calibration curve constructed using calibrators of known concentration. The concentration of beta-2-microglobulin in urine was determined by the method of competitive chemiluminescence analysis. The studies were conducted in accordance with the basic provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the World Medical Association Declaration of Helsinki on Ethical Principles for Research Involving Human Subjects (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 690 of September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 523 of July 12, 2012). Statistical analysis of the results was performed using Statistica 10 software (StatSoft Inc., USA, 2010), MedCalc software (version 16.1) with calculation of chi-squared, odds ratio (OR), 95 % confi dence interval (CI), statistically signifi cant diff erences between the study groups were considered at a value of p

Delayed cord clamping (DCC) and Umbilical cord milking (UCM) are the two methods of placental transfusion. Both interventions improve hemoglobin, are safe with no risk of polycythemia and hyperbilirubinemia. UCM is benefi cial in situation were DCC is not feasible or contraindicated. Objectives. 1) Comparison of UCM and DCC on following hematological parameters in term neonates- Cord Hemoglobin at birth, Hemoglobin, Hematocrit and Bilirubin at 48 hours of life. 2) To compare Hb and ferritin levels of infants born with UCM to that of DCC at 6 weeks of age. Material and methods. A Prospective Case- Control Study. Newborns delivered by normal vaginal and elective lower segment cesarean section underwent DCC. Neonates in whom DCC was not feasible underwent UCM. 56 neonates in each group were followed up to 6 weeks. Cord hemoglobin at birth, hemoglobin, hematocrit and bilirubin were sent at 48 hours, and during 6 weeks of life, Hb and serum ferritin was estimated in both groups and compared. Results: At 48 hours, mean hemoglobin is 18.75 and 19.38 g/dL, mean hematocrit is 52.20 and 53.94 %, and mean total bilirubin is 11.56 and 10.39 mg/dL in the DCC and UCM groups, respectively. Mean hemoglobin at 6 weeks is 11.37 and 11.6 gm/dL and mean serum ferritin is 207.2 and 252.63 mcg/L in the DCC and UCM groups, respectively. No increase in the incidence of neonatal jaundice or polycythemia was observed in either group. Conclusion. Both the methods of placental transfusions DCC and UCM are equally eff ective and have comparable benefi t on hematological parameters in full term neonates at 48 hours of life and at 6 weeks of life.

A strong immune response is important during recovery from COVID-19, and its status is infl uenced by several micronutrients. Vitamin D is important in regulating the immune response and protecting against respiratory infections. Vitamin A also has immunomodulatory eff ects, inhibiting viral replication and enhancing immune responses, thereby reducing morbidity and mortality from COVID-19. The aim of research was to study the levels of vitamins A, D, and retinol- binding protein 4 in children with COVID-19, and their associations with the severity of the disease. Material and Methods. 112 children aged 1 month to 18 years with COVID-19 confi rmed by polymerase chain reaction (PCR) in nasal swabs or by a positive serologic test (IgM and IgG or IgM). In all children, vitamin D levels were determined by the colorimetric enzyme- linked immunosorbent assay (ELISA) using the Monobind test system. Vitamin A and retinol binding protein 4 (RBP4) levels were determined by the colorimetric enzyme- linked immunosorbent assay (ELISA) using the Elabscience test system. Statistical analysis was performed using Stat Plus (its 95 % confi dence interval (95 % CI) was calculated for the mean values, and the Kruskal- Wallis test (H-test) was used as the reliability criterion for checking the equality of the medians of several samples). The level of statistical signifi cance was set at P