Search

Purpose. On the basis of multi-year research on the complex of economically valuable characteristics, the best switchgrass varieties (Panicum virgatum L.) ‘Patfinder’, ‘Carthage’, ‘Blackwell’, ‘Morozko’, ‘Liadovske’ and ‘Zoriane’ were singled out as a source material for breeding for productivity. Methods. The research was conducted during 2017–2021 on the basis of the Poltava State Agrarian University. The soils of the experimental site of the “Energy Crops” collection are typical chernozems with a humus content of 3.4%. Plots were planted with randomized placement of options in four-fold repetition according to the methods of experimental work in agronomy. Also, approved scientific-practical and methodical recommendations for growing energy crops were applied. To confirm the significant difference between the studied varieties, dispersion analysis using Excel and Statistica programs was used. Results. Switchgrass varieties were grouped according to the duration of the growing season into: early- (up to 160 days), medium- (161–171 days) and late ripening (more than 170 days). The complex resistance of switchgrass varieties to drought, frost and plant lodging: ‘Cave-in-Rock’, ‘Zoriane’, ‘Morozko’ and ‘Liadovske’ was revealed. It was determined that economically valuable characteristics depend to a greater extent on varietal characteristics than on growing conditions. The yield of ground vegetative mass based on dry residue for the studied varie­ties varied from 12.1 to 15.6 t/ha. Сonclusions. The varieties ‘Cave-in-Rock’, ‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liadovske’ were the most adaptable to growing conditions. The switchgrass varieties ‘Kanlow’ and ‘Cave-in-rock’ provided the highest plant stand and switchgrass variety ‘Dacotah’ provided the lowest plant stand. Varieties ‘Pathfinder’, ‘Blackwell’, ‘Shelter’, ‘Carthage’ and ‘Zoriane’ were singled out according to the number of stems and productivity. The latter, together with the Ukrainian variety ‘Zoriane’, are recommended to be used as starting material for crop selection based on biomass productivity., Мета. На основі багаторічних досліджень за комплексом господарсько-цінних ознак виокремити як вихідний матеріал для селекції за продуктивністю найліпші сорти проса прутоподібного (Panicum virgatum L.). До них належать сорти: ‘Pathfinder’, ‘Carthage’, ‘Blackwell’, ‘Морозко’, ‘Лядовське’ і ‘Зоряне’. Методи. Дослідження проводили протягом 2017–2021 рр. на базі Полтавського державного аграрного університету. Ґрунти дослідної ділянки колекції «Енергетичні культури» – чорноземи типові, з умістом гумусу на рівні 3,4%. Ділянки закладали з рендомізованим розміщенням варіантів в чотирикратній повторності згідно з методиками дослідної справи в агрономії. Також застосовували затверджені науково-практичні й методичні рекомендації до вирощування енергетичних культур. Для підтвердження істотної відмінності між досліджуваними сортами застосовували дисперсійний аналіз з використанням програм Excel та Statistica. Результати. Проведено групування сортів проса прутоподібного за тривалістю вегетаційного періоду на: ранньо- (до 160 діб), середньо- (161–171 доба) та пізньостиглі (понад 170 діб). Установлено комплексну стійкість сортів проса прутоподібного до посухи, морозів та вилягання рослин: ‘Cave-in-Rock’, ‘Зоряне’, ‘Морозко’ та ‘Лядовське’. Визначено, що господарсько-цінні ознаки більшою мірою залежать від сортових особливостей, аніж від умов вирощування. Урожайність наземної вегетативної маси за сухим залишком для досліджуваних сортів варіювала від 12,1 до 15,6 т/га. Висновки. Найпристосованішими до умов вирощування виявилися сорти проса прутоподібного ‘Cave-in-Rock’, ‘Зоряне’, ‘Морозко’ й ‘Лядовське’. Найбільша висота стеблостою відмічена для сортів: ‘Kanlow’ та ‘Cave-in-Rock’, найнижчими виявилися рослини сорту ‘Dacotah’. Значну кількість стебел та високу врожайність біомаси здатні забезпечити сорти проса прутоподібного ‘Pathfinder’, ‘Blackwell’, ‘Shelter’, ‘Carthage’ і ‘Зоряне’. Останні, разом з українським сор­том ‘Зоряне’, рекомендовано використовувати як вихідний матеріал для селекції культури за продуктивністю біомаси.

Purpose. To determene the productivity of switchgrass (Panicum virgatum L.) agrophytocenoses under the long-term use. Methods. Field, statistical, calculation and comparative. Results. During long-term switchgrass cultivation, the lowest yield was obtained in the first vegetation year: 19.7 t/ha in the control treatment, 25.3 and 17.5 t/ha in the experimental treatments. The average raw biomass yield was as following: 30.3t/ha in the control (variety ‘Cave-in-Rock’), 32.6t/ha and 26.5t/ha in the experimental treatments (varieties ‘Kanlow’ and ‘Morozko’, respectively). The yield of solid biofuel (17.3t/ha) indicates the advantage of ‘Kanlow’ over the control (11.7t/ha). The lowest yield (15.7t/ha) was obtained from ‘Morozko’ variety. The energy yield over the treatments: 312.8 GJ/ha in the control, 397.5 and 367.2 GJ/ha in the experimental treatments, respectively. The cost of the grown production was as following: 416.03 UAH/t in the control (‘Cave-in-Rock’), 312.01UAH/t in ‘Kanlow’, and 366.42UAH/t in ‘Morozko’. The profitability of the control (‘Cave-in-Rock’) was 69.5%, ‘Kanlow’ – 101.4%, ‘Morozko’ – 66.8%. Economic evaluation of the productivity of switchgrass agrophytocenoses resulted in the following ranking: ‘Kanlow’, ‘Cave-in-Rock’, ‘Morozko’. When analyzing the energy equivalent of switchgrass biomass production and energy consumption, it was found that ‘Kanlow’ yielded 588.8GJ/ha and the control – 468.3 GJ/ha, which is lower by 120.5GJ/ha. Conclusions. The yield of switchgrass agrophytocenoses on average over the years of research (2014–2019) was 30.3 t/ha in ‘Cave-in-Rock’ (the control), 32.6t/ha in ‘Kanlow’, and 26.5t/ha in ‘Morozko’. The energy equivalent of the obtained yield was 468.3 GJ/ha in ‘Cave-in-Rock’ and 588.8GJ/ha in ‘Kanlow’, which is by 120.5GJ/ha higher than in the control., Мета. Встановити продуктивність агрофітоценозів проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за довготривалого використання. Методи. Польовий, статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. За довготривалого вирощування проса прутоподібного відмічено, що найнижча урожайність була отримана за першого року вегетації і становила – у контрольному варіанті – 19,7т/га і на дослідних – 25,3 і 17,5т/га. В середньому урожайність сирої маси проса прутоподібного становила: контроль ‘Cave-in-Rok’– 30,3т/га, дослідний варіант зразок ‘Kanlow’ – 32,6т/га і сорт ‘Морозко’ – 26,5т/га. Вихід твердого біопалива вказує на перевагу досліджуваного зразка ‘Kanlow’ – 17,3т/га над контролем – 11,7т/га. А найменший вихід було отримано з сорту ‘Морозко’ – 15,7т/га. Вихід енергії з варіантів становив: контроль – 312,8ГДж/га, досліджувані 397,5 і 367,2ГДж/га відповідно. Собівартість вирощеної продукції залежно від варіантів була така: у контролю (зразок ‘Cave-in-Rok’) – 416,03грн/т, зразок ‘Kanlow’– 312,01грн/т, сорт ‘Морозко’ – 366,42грн/т. За рівнем рентабельності встановлено, що контроль (зразок ‘Cave-in-Rok’) становив – 69,5%, зразок ‘Kanlow’ – 101,4%, сорт ‘Морозко’ – 66,8%. Економічна оцінка продуктивності агрофітоценозів проса прутоподібного вказує на таку послідовність: за перевагою найвищі показники були у зразка ‘Kanlow’, контрольний варіант зразок ‘Cave-in-Rok’ і найнижчі у сорту ‘Морозко’. Аналізуючи енергетичний еквівалент виробництва біомаси проса прутоподібного та енерговитрати, встановлено, що за дослідного варіанта ‘Kanlow’ отримано 588,8ГДж/га, а у контрольного – 468,3ГДж/га, що нижче на 120,5ГДж/га. Висновки. Продуктивність агрофітоценозів проса прутоподібного в середньому за роки досліджень (2014–2019рр.) становила: ‘Cave-in-Rok’ (контроль) – 30,3т/га, ‘Kanlow’ – 32,6, ‘Морозко’ – 26,5т/га. При цьому енергетичний еквівалент продукції оцінюється: ‘Cave-in-Rok’ (контроль) у 468,3ГДж/га, ‘Kanlow’ у 588,8ГДж/га, що більше на 120,5ГДж/га.

Purpose. Determine the content of dry mass and ash in the leaves and stems of bioenergy crops (miscanthus, switchgrass, willow). Methods. Samples were taken at the end of the growing season (October). The dry matter content was determined by thermogravimetric method, ash content by burning in a muffle furnace. Results. The dry matter content of the leaves varied depending on the year of research and crop. Thus, on average over the years of research, this figure was highest in switchgrass and willow, 65.8–66.0% with an ash content of 4.3–4.5%. The content of dry mass in miscanthus leaves was 9–10% lower compared to other energy crops. The ash content was at the level of 2.8% or 1.5–1.6 times. Physico-chemical parameters of the leaves of energy crops have changed since one year of the study. In miscanthus leaves it varied from 59.9 to 60.2%, switchgrass from 54.5 to 76.9%, and willow from 60.7 to 72.2%. The ash content varied in a smaller range of all energy crops. In the stems of miscanthus, the dry matter content was in the range from 57.5% to 58.9%, in switchgrass it was the largest, from 54.9 to 65.3%, and in the stems of willow from 51.3 to 57.1% over the years of research. The stems of all energy crops had a lower ash content compared to the leaves. Thus, this indicator in miscanthus leaves was at the level of 1.5–1.6%, switchgrass 1.3–2.2%, willow 2.0–2.5% (1.5–3.0 times). Conclusions. The content of dry mass and ash in the leaves and stems varies depending on the type of energy crop. The highest content of dry mass is formed in the leaves of switchgrass (54.5–76.9%) and willow 60.7–72.2%. The ash content is 4.1–4.9% and 4.0–4.5%, respectively. The content of dry mass in miscanthus stems is 57.5–58.9%, switchgrass 54.9–65.3%, willow 51.3–57.1%. The content of ash in the stems of miscanthus is 1.5–1.6%, switchgrass 1.3–2.2, willow 2.0–2.5% or 1.5–3.0 times., Мета. Визначити вміст сухої маси і золи у листках та стеблах біоенергетичних культур (міскантус, світчграс, верба). Методи. Зразки відбирали наприкінці вегетаційного періоду (жовтень). Вміст сухої маси визначали термогравіметричним методом, вміст золи – спалюванням в муфельній печі. Результати. Вміст сухої маси у листках змінювався залежно від року проведення досліджень і культури. Так, у середньому за роки проведення досліджень цей показник найвищим був у світчграсу та верби – 65,8–66,0% з вмістом золи 4,3–4,5%. У листках міскантусу вміст сухої маси був на 9–10% нижчим порівняно з іншими енергетичними культурами. Вміст золи був на рівні 2,8%, або в 1,5–1,6раза. Фізико-хімічні показники листків енергетичних культур змінювались залежно від року дослідження. У листках міскантусу він змінювався від 59,9 до 60,2%, світчграсу – від 54,5 до 76,9%, а верби – від 60,7 до 72,2%. Вміст золи змінювався у меншому діапазоні всіх енергетичних культур. У стеблах міскантусу вміст сухої маси знаходився в межах від 57,5% до 58,9%, у світчграсу він був найбільшим – від 54,9 до 65,3%, а в стеблах верби – від 51,3 до 57,1% за роки проведення досліджень. Стебла всіх енергетичних культур мали нижчий вміст золи порівняно з листками. Зокрема, цей показник у листках міскантусу був на рівні 1,5–1,6%, світчграсу – 1,3–2,2, верби – 2,0–2,5%, або в 1,5–3,0раза. Висновки. Вміст сухої маси і золи у листках та стеблах змінюється залежно від виду енергетичної культури. Найвищий вміст сухої маси формується в листках світчграсу (54,5–76,9%) та верби (60,7–72,2%). Вміст золи становить відповідно 4,1–4,9% і 4,0–4,5%. У стеблах міскантусу вміст сухої маси становить 57,5–58,9%, світчграсу – 54,9–65,3%, верби – 51,3–57,1%. Вміст золи у стеблах міскантусу становить 1,5–1,6%, світчграсу – 1,3–2,2, верби – 2,0–2,5%, або в 1,5–3,0раза.

Purpose.To study switchgrass varietal specimens (‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liniia 1307’ and ‘Cave-in-Rock’) according to economically valuable traits, and to distinguish the most yielding specimens with high yield of certified seed in relation to the weather conditions of the vegetation period (hydrothermal coefficient). Methods.Methods of scientific research in agronomy, laboratory-field method – to determine the quantitative indicators of vegetative and generative parts of plants and the weight of 1000 seeds, quantitative-weight methods – to determine crop productivity and yield of certified seed; statistical processing of research results was performed by a dispersion analysis and variation statistics. Results.Varietal specimens ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’ formed the highest quantitative indicators of vegetative (height of plants, number of stems and leaves, length of flag leaf) and generative part of plants (panicle length and width, number of twigs of the first order, number of panicles and weight of seeds from panicle) independently from the cultivation conditions. Influence of biometric (quantitative) indicators of the generative part of plants, in close interaction with the weather conditions by HTC during the vegetation period, on the seed productivity, which affects the total crop yield, has been determined according to the research results. Seed yield of switchgrass varietal specimens by the determination coefficient (d) depends on: 53–59% – the number of twigs of the first order, 48–52% – the number of panicles, 12–21% – the seeds size, and 6–12% – the length and width of panicle. Conclusion.Variety ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’, which form weighty seeds, high seed yield (more than 250 kg/ha) of certified seed (about 65%) have been distinguished and can be used in further breeding work to create and expand switchgrass assortment. In future, this will allow to get seed material of high quality without any additional cost as well as to establish new energy plantations for the production of plant biomass for energy purposes and additional products for various industries.

Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом).Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу.Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті.Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості., Цель. Изучить сортообразцы проса прутьевидного (‘Зоряне’, ‘Морозко’, ‘Лінія 1307’ и ‘Cave-in-Rock’) по хозяйственно-ценным признакам и выделить среди них наиболее урожайные, имеющие высокий выход кондиционных семян во взаимосвязи с погодными условиями вегетационного периода по ГТК (гидротермическому коэффициенту). Методы. Методика научных исследований в агрономии; лабораторно-полевой – определение количественных показателей вегетативной и генеративной час­ти растений, массы 1000 семян; количественно-весовой – для установления урожайности и выхода кондиционных семян; статистическую обработку результатов исследований выполняли с помощью вариационной статистики и дисперсионного анализа. Результаты. Наиболее высокие количественные показатели вегетативной (высота растений, количество стеблей и листьев, длина флагового листа) и генеративной части растений (длина и ширина метелки, количество веточек 1-го порядка, количество метелок, вес семян с метелки) сформировали сортообразцы ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, независимо от условий выращивания. По результатам исследований определено влияние биометрических (количественных) показателей генеративной части растений в тесном взаимодействии с погодными условиями по ГТК за вегетационный период на семенную продуктивность, обусловливающих общий урожай семян. Урожайность семян сортообразцов проса прутьевидного по коэффициенту детерминации (d) зависела: на 53–59% – от количества веточек первого порядка, на 48–52% – от количества метелок, на 12–21% – от крупности семян и на 6–12% – от длины и ширины метелки. Выводы. Выделены сорта ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, которые сформировали более крупные семена, высокую семенную урожайность (более 250 кг/га) кондиционных семян (около 65 %) и могут быть использованы в дальнейшей селекционной работе для создания и расширения сортимента проса прутьевидного. В перспективе это позволит без дополнительных затрат получать качественный семенной материал, закладывать новые энергоплантации для производства биомассы растений для энергетических целей и получать дополнительные продукты для различных отраслей промышленности., Purpose. To study switchgrass varietal specimens (‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liniia 1307’ and ‘Cave-in-Rock’) according to economically valuable traits, and to distinguish the most yielding specimens with high yield of certified seed in relation to the weather conditions of the vegetation period (hydrothermal coefficient). Methods. Methods of scientific research in agronomy, laboratory-field method – to determine the quantitative indicators of vegetative and generative parts of plants and the weight of 1000 seeds, quantitative-weight methods – to determine crop productivity and yield of certified seed; statistical processing of research results was performed by a dispersion analysis and variation statistics. Results. Varietal specimens ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’ formed the highest quantitative indicators of vegetative (height of plants, number of stems and leaves, length of flag leaf) and generative part of plants (panicle length and width, number of twigs of the first order, number of panicles and weight of seeds from panicle) independently from the cultivation conditions. Influence of biometric (quantitative) indicators of the generative part of plants, in close interaction with the weather conditions by HTC during the vegetation period, on the seed productivity, which affects the total crop yield, has been determined according to the research results. Seed yield of switchgrass varietal specimens by the determination coefficient (d) depends on: 53–59% – the number of twigs of the first order, 48–52% – the number of panicles, 12–21% – the seeds size, and 6–12% – the length and width of panicle. Conclusion. Variety ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’, which form weighty seeds, high seed yield (more than 250 kg/ha) of certified seed (about 65%) have been distinguished and can be used in further breeding work to create and expand switchgrass assortment. In future, this will allow to get seed material of high quality without any additional cost as well as to establish new energy plantations for the production of plant biomass for energy purposes and additional products for various industries.

Purpose. Determine the productivity of switchgrass, depending on the variants of herbicide protection of crops.Methods. Field, statistical. Results. The most optimal variant of herbicide protection of ground cereal crops in terms of the effectiveness of controlling weed stands and the formation of its productivity is the application in the plant cultivation phase of the preparation MaisTer Power, o. d. normally, the consumption is 1.5 l/ha. In particular, in the first year of vegetation, the yield of switchgrass biomass was 0.58 t/ha, the yield of solid biofuel – 0.31 t/ha, and energy – 4.98 GJ/ha; the second – 11.2 t/ha, 6.2 t/ha and 98.6 GJ/ha, respectively. It should be noted that the statistics of this variant of the experiment did not differ from the indicators of “clean” control, where during the vegetation were carried out five consecutive manual shoots – in both years, the deviation of all parameters were within the margin of error the smallest significant difference.Conclusions. According to all the parameters studied, the best option to protect the crops of switchgrass from the complex of cereals and dicotyledonous weeds is the application in the phase of planting of plants of the crop of the herbicide MaisTer Power, o. d. at a rate of 1.5 l/ha. MaisTer Power, o. d. Is the only herbicide in the study that successfully controls the shoots of both annual dicotyledonous and cereal weed species and does not adversely affect the plants of switchgrass., Мета. Визначити продуктивність проса прутоподібного залежно від варіантів гербіцидного захисту посівів. Методи. Польові, статистичні.Результати. Найоптимальнішим варіантом гербіцидного захисту посівів проса прутоподібного з погляду ефективності контролювання сходів бур’янів та формування його продуктивності є застосування у фазі кущіння рослин культури препарату МайсТер Пауер, о.д. у нормі витрати 1,5 л/га. Зокрема, у перший рік вегетації врожайність сирої біомаси проса становила 0,58 т/га, вихід твердого біопалива – 0,31 т/га, а енергії – 4,98 ГДж/га; на другий – 11,2 т/га, 6,2 т/га та 98,6 ГДж/га відповідно. При цьому варто зазначити, що статистично показники цього варіанту досліду не відрізнялися від показників «чистого» контролю, де впродовж вегетації проводили п’ять послідовних ручних прополювань, – в обидва роки відхилення всіх параметрів перебували в межах похибки найменшої істотної різниці.Висновки. За всіма досліджуваними параметрами оптимальним варіантом захисту посівів проса прутоподібного від комплексу злакових і дводольних видів бур’янів є застосування у фазі кущіння рослин культури гербіциду МайсТер Пауер, о.д. у нормі витрати 1,5 л/га. МайсТер Пауер, о.д. – єдиний гербіцид серед досліджуваних, який успішно контролює сходи як однорічних дводольних, так і злакових видів бур’янів та не чинить негативного впливу на рослини проса прутоподібного.

Purpose. To study the competitive relationship between the plants of switchgrass (Раnісum virgatum L.) and weeds as affected by the plant density under the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine.Methods. Field, laboratory.Results. The following species of weeds were found in switchgrass crops: Chenopodium album, Galinsoga parviflora, Persicaria lapathifola, Amaranthus retroflexus, Xanthium strumarium, Melandrium album, Thlaspi arvense, Sinapis arvensis, Echinichloa crus-galli and Setaria glauca. At the time of accounting, the highest weed density (plant/m2) was found in the variants with plant density (plants/m2) of 50 and 100. In particular, the number of annual cereal weeds in these variants was 57.9 and 35.8, Thlaspi arvense 23.6 and 10.4, Amaranthus retroflexus 22.4 and 10.7, Galinsoga parviflora 21.7 and 9.1, Sinapis arvensis 21.4 and 9.9, Chenopodium album 18.5 and 9.9, Persicaria lapathifola 9.8 and 5.3, respectively. The total number of weeds in the variant with a density of 50 was 188.2, which is 34% more compared to the variant where switchgrass density was 200. Under conditions of joint vegetation with weeds, switchgrass fomed rather insignificant vegetative mass. In particular, for the switchgrass density of 50, only 23.0 g of crop mass per m2 was recorded, whereas the weeds generally formed the maximum experimental values of 2288.8 g/m2. For the cultivation of switchgrass at a density of 100, its green mass was 34.0 g/m2, while that weeds was 1088.7 g/m2, which is 2.1 times less compared to the previous variant. For the density of 150, switchgrass green mass was 58.0 g/m2, and the maximum density (200) 73.0 g/m2. In these variants, biomass of weeds decreased to 780.1 and 569.8 g/m2, respectively.Conclusions. The intensity of weed dry mass accumulation in switchgrass stands drastically decreased with increasing the density of switchgrass in the experiment from 50 to 100 plants per m2. At the same time, full dominance of switchgrass in the stands in the first year of vegetation, even at the plant densities of 150 and 200 plants per m2, was not observed. In particular, the maximum weed density generally formed a dry mass of 254.8 g/m2, while the plants of switchgrass formed only 35.6 g/m2., Цель. Изучить конкурентные взаимоотношения между растениями проса прутьевидного (Раnісum virgatum L.) и сорняков в зависимости от густоты посевов культуры в условиях Правобережной Лесостепи Украины.Методы. Полевые, лабораторные.Результаты. В посевах проса прутьевидного присутствовали такие виды сорняков: марь белая, галинсога мелкоцветная, горчак шероховатый, щирица обыкновенная, дурнишник обыкновенный, дрема белая, ярутка полевая, горчица полевая, просо петушиное и щетинник сизый. На время проведения учетов наивысший уровень засоренности обнаружено в вариантах с густотой растений культуры 50 и 100 шт./м2. В частности, численность однолетних злаковых сорняков в этих вариантах составляла 57,9 и 35,8 шт./м2, ярутки полевой – 23,6 и 10,4, щирицы обыкновенной – 22,4 и 10,7, галинсоги мелкоцветной – 21,7 и 9,1, горчицы полевой – 21,4 и 9,9, мари белой – 18,5 и 9,9, горца шероховатого – 9,8 и 5,3 шт./м2 соответственно. Общее количество сорняков в варианте с густотой 50 шт./м2составляло 188,2 шт./м2, что на 34 % больше по сравнению с вариантом, где плотность растений проса прутьевидного была в пределах 200 шт./м2. При совместной вегетации с сорняками растения проса прутьевидного формировали весьма незначительную вегетативную массу. Так, при густоте растений культуры 50 шт./м2 образовалось всего 23,0 г/м2, тогда как сорняки в целом формировали максимальные по опыту показатели – 2288,8 г/м2. При выращивании растений проса прутьевидного с плотностью 100 шт./м2 они формировали 34,0 г/м2, тогда как сорняки – 1088,7 г/м2, что в 2,1 раза меньше по сравнению с предыдущим вариантом. При густоте растений проса 150 шт./м2 сформировалось 58,0 г/м2, а при максимальной в опыте густоте (200 шт./м2) – 73,0 г/м2 его вегетативной массы. На этих же вариантах опыта биомасса сорняков уменьшилась до уровня 780,1 и 569,8 г/м2 соответственно.Выводы. Интенсивность накопления сухой массы растениями сорняков в посевах резко уменьшалась при увеличении густоты растений проса прутьевидного в опыте с 50 до 100 шт./м2. В то же время, полного доминирования растений культуры в посевах в первый год вегетации, даже при их густоте 150 и 200 шт./м2, не наблюдалось. Так, при максимальной плотности сорняки в целом формировали сухой массы 254,8 г/м2, тогда как растения проса прутьевидного – лишь 35,6 г/м2., Мета. Вивчити конкурентні взаємовідносини між рослинами проса прутоподібного (Раnісum virgatum L.) та бур’янів залежно від густоти посівів культури в умовах Правобережного Лісостепу України.Методи. Польові, лабораторні.Результати. У посівах проса прутоподібного були присутні такі види бур’янів: лобода біла, незабутниця дрібноквіткова, гірчак шорсткий, щириця звичайна, нетреба звичайна, куколиця біла, талабан польовий, гірчиця польова, просо півняче та мишій сизий. На час проведення обліків найвищий рівень забур’янення виявлено у варіантах з густотою рослин культури 50 та 100 шт./м2. Зокрема, чисельність однорічних злакових бур’янів у цих варіантах становила 57,9 і 35,8 шт./м2, талабану польового – 23,6 і 10,4, щириці звичайної – 22,4 і 10,7, незбутниці дрібноквіткової – 21,7 і 9,1, гірчиці польової – 21,4 і 9,9, лободи білої – 18,5 і 9,9, гірчака шорсткого – 9,8 і 5,3 шт./м2 відповідно. Загальна кількість бур’янів у варіанті з густотою 50 шт./м2 становила 188,2 шт./м2, що на 34 % більше порівняно з варіантом, де густота рослин проса прутоподібного була в межах 200 шт./м2. За умови спільної вегетації з бур’янами рослини проса прутоподібного формували досить незначну вегетативну масу. Зокрема, за густоти рослин культури 50 шт./м2 утворювалося всього 23,0 г/м2, тоді як бур’яни загалом формували максимальні по досліду показники – 2288,8 г/м2. За вирощування рослин проса прутоподібного з густотою 100 шт./м2 вони формували 34,0 г/м2, тим часом як бур’яни – 1088,7 г/м2, що у 2,1 раза менше порівняно з попереднім варіантом. За густоти рослин проса 150 шт./м2 сформувалося 58,0 г/м2, а за максимальної по досліду густоти (200 шт./м2) – 73,0 г/м2 його вегетативної маси. На цих же варіантах досліду біомаса бур’янів зменшилась до рівня 780,1 та 569,8 г/м2 відповідно.Висновки. Інтенсивність накопичення сухої маси рослинами бур’янів у посівах різко зменшувалася за збільшення густоти рослин проса прутоподібного в досліді з 50 до 100 шт./м2. Водночас, повного домінування рослин культури в посівах у перший рік вегетації, навіть за їх густоти 150 та 200 шт./м2, не спостерігалось. Зокрема, за максимальної густоти бур’яни загалом формували сухої маси 254,8 г/м2, тоді як рослини проса прутоподібного – лише 35,6 г/м2.

Purpose. To found out the features of mineral nutrition of plants and application of microbial formulations for growing switchgrass and miscanthus under the soil and climatic conditions of Polissia.Methods. Field.Results. The effect of different fertilization systems on productivity, energy and economic efficiency in growing miscanthus and switchgrass is shown. The largest biomass of miscanthus (12.3 t/ha) and switchgrass (9.6 t/ha) was obtained in the treatment with alternative sources of organic fertilizers (green manure + straw) and with partial replacement of mineral fertilizer by complex liquid fertilizer Oasis. Analysis of the economic efficiency of growing bioenergy crops showed that the profitability of miscanthus biomass production for three years amounted to 53 % when introducing manure 40.0 t/ha + N40P15K60 and 95 % when replacing manure by green manure and straw N20P15K55 + Oasis (N20).Conclusions. For energy crops, it is appropriate to use alternative sources of organic fertilizers (straw, 10 t/ha + green manure Lupinus angustifolius) and reduce fertilizer rates by applying liquid multimineral fertilizer Oasis. The maximum estimated yield of solid fuel and energy was obtained from biomass of switchgrass (10.6 t/ha and (169.6 GJ), and miscanthus (13.4 t/ha and 214.4 GJ) in the treatment with green manure + straw, 10 t/ha + N20R15K55 + Oasis, which is 17–21 %, respectively, greater than against the background (manure 40.0 t/ha + N40R15K60)., Мета. Встановлення особливостей мінерального живлення рослин, застосування мікробних препаратів при вирощування проса лозовидного та міскантусу в ґрунтово-кліматичних умовах Полісся.Методи. Польовий.Результати. Показано вплив різних систем удобрення на продуктивність, енергетичну та економічну ефективність при вирощуванні міскантусу і проса лозовидного. Найбільшу біомасу 12,3 т/га міскантусу і 9,6 т/га проса прутоподібного було отримано на варіанті з використанням альтернативних джерел органічних добрив (солома + сидерат) та за часткової заміни мінерального добрива комплексним рідким добривом Оазис. Аналіз економічної ефективності вирощування біоенергетичних культур показав, що рівень рентабельності виробництва біомаси міскантусу за три роки становить 53 % при системі удобрення гній, 40,0 т/га + N40P15K60 та 95 % при заміні гною сидератом та соломою поєднано з N20P15K55 + Оазис (N20).Висновки. За вирощування енергетичних культур доцільним є використання альтернативних джерел органічних дорив (солома, 10 т/га + сидерат – люпин вузьколистий) та зменшення норми мінеральних добрив за рахунок внесення рідкого полімінерального добрива Оазис. Максимальний розрахунковий вихід твердого палива та енергії отримано з біомаси проса лозовидного – 10,6 т/га та 169,6 ГДж, міскантусу – 13,4 т/га та 214,4 ГДж на варіанті сидерат + солома, 10 т/га + N20Р15К55 + Оазис, що на 17–21 % відповідно більше, ніж на фоні (гній 40,0 т/га + N40Р15К60).