The West Azov iron district corresponds to the Korsak synclinorium or block in which iron deposits of the Kamyana Mohyla belt (Pavlivka, Novoukrainka, and Serhiivka areas), Kuksungur, and Korsak Mohyla are located. The iron– bearing units are confined to the metamorphosed volcanogenic–sedimentary rocks of the Satchky Formation of the Central Azov Group, while rocks of the Temryuk Formation form the base of the section. The group is intruded by numerous dykes of pink microcline granites and pegmatites up to 15 to 20 m in thickness. The basement for the group consists of Archean plagioclase granitoids hosting xenoliths of gneisses, crystalline schists, and amphibolites. The iron ores of the Korsak block are characterized by the same rock association and mineral assemblage as those in the Mangush and Orikhovo–Pavlohrad structures. We have conducted geochronological study of metaterrigenous rocks of the Temryuk Formation of the Novoukrainka (Kamyana Mohyla) iron deposit. The iron deposit extends along the western limb of the Korsak synclinorium for ca. 20 km. The prevailing strike of the iron deposit is NW 350°. Metamorphic rocks form separate bodies (lenses) that are continuous along the strike for 1200–1500 m with a maximum thickness of 120– 140 m. Ferruginous quartzites are represented by banded iron formation with interlayers of biotite and biotite–amphibole gneisses (Sachky Formation). Micaceous (biotite, garnet–biotite) quartzites occur in the lower part of the section, where they are interbedded with biotite, muscovite–biotite–sillimanite, biotite–amphibole, and, rarely, pyroxene–garnet–biotite gneisses and schists (Temryuk Formation). Fifty–eight grains of detrital zircon from micaceous quartzite of the Temryuk Formation were dated by LA–ICP–MS. Four crystals were dated at 3.2–3.23 Ga, three more grains have an age of 3.08– 3.11 Ga, thirty–two crystals yielded an age of 2.9–2.97 Ga, fifteen crystals had an age of 2.82–2.87 Ga, and, finally, four grains were dated at 2.76–2.78 Ga. According to the obtained data, metasedimentary rocks of the Central Azov Group, bearing iron–rich units in the Korsak synclinorium of the West Azov area were deposited on the basement with the Mesoarchean (2.9–3.1 Ga) Tonalites–Trondjemites–Granites (TTG). Archean granites with ages of 2.82–2.87 and 2.76– 2.78 Ga as well as the remnants of older TTGs provided a minor contribution from the provenance. The Central Azov Group was intruded by the 2.2 Ga Na–K–rich granites. On the Mesoarchean Azov craton, volcanogenic–sedimentary rocks of the Huliaipole Formation in the Huliaipole brachysyncline and the Vovchansk unit in the Orekhiv–Pavlohrad structure were formed during the same time interval. Deposition of this volcanogenic–sedimentary succession with thick Banded Iron Formations (BIFs) is possibly related to submarine volcanism and marine transgression., Западноприазовский железорудный район отождествляют с Корсакским синклинорием или блоком, в котором находятся железорудные месторождения Каменномогильной полосы (Павловский, Новоукраинский и Сергеевский участки), Куксунгур и Корсак Могила. Железорудные толщи приурочены к метаморфизованным вулканогенно-осадочным породам сачкинской свиты центральноприазовской серии, а в основании ее разреза находятся породы темрюкской свиты. Они прорываются многочисленными телами розовых микроклиновых гранитов и пегматитов мощностью до 15—20 м. Фундаментом для этих метаморфических пород являются архейские плагиогранитоиды с ксенолитами гнейсов, кристаллосланцев и амфиболитов. Железорудная формация Корсакского блока имеет такие же породные ассоциации и минеральные парагенезисы, что и железорудная формации в Мангушской и Орехово-Павлоградской структурах. Были выполнены геохронологические исследования метатерригенных пород темрюкской свиты Новоукраинского (Каменномогильного) железорудного месторождения. Эта структура протягивается на западном крыле Корсакского синклинория на расстояние около20 км. Преобладающий азимут простирания пород этой структуры СЗ 350°. Метаморфические породы прослеживаются в виде отдельных тел (линз) длиной 1200 -1500 мпри максимальной мощности 120 -140 м. Железистые кварциты представлены железисто-кремнистой формацией с пачками биотитовых и биотит-амфиболовых гнейсов (сачкинская свита). Ниже их по стратиграфическому разрезу развиты слюдистые (биотитовые, гранат-биотитовые) кварциты, переслаивающиеся с гнейсами и сланцами биотитовыми, мусковит-биотит-силлиманитовыми, биотит-амфиболовыми, реже пироксен-гранат-биотитовыми (темрюкская свита). Среди кластогенного циркона из слюдистых кварцитов темрюкской свиты (58 зерен) - 4 зерна имеют возраст в пределах 3,2-3,23 млрд лет; 3 зерна - 3,08-3,11 млрд лет; 32 кристалла - 2,9-2,97 млрд лет; 15 кристаллов – 2,82-2,87 млрд лет; 4 зерна – 2,76-2,78 млрд лет. Согласно полученным данным, метаосадочные породы железорудных толщ Корсакского синклинория Западного Приазовья формировались на породах мезоархейских ТТГ (2,9-3,1 млрд лет). В небольшом количестве в области сноса были, вероятно, архейские граниты с возрастом 2,85-2,87 и 2,76-2,78 млрд лет, а также останцы более древних ТТГ. Породы центральноприазовской серии прорываются калиево-натриевыми гранитами с возрастом 2,2 млрд лет. На Приазовском мезоархейском кратоне в близком геохронологически интервале времени формировались вулканогенно-осадочные породы гуляйпольской свиты (Гуляйпольская брахисинклиналь) и волчанской толщи Орехово-Павлоградской структуры. Образование этой вулканогенно-осадочной серии с мощной железисто-кремнистой формацией возможно было связано с подводным вулканизмом и трансгрессией океана., Західноприазовський залізорудний район ототожнюють з Корсацьким синклінорієм або блоком, в якому знаходяться залізорудні родовища Кам’яномогильської смуги (Павлівська, Новоукраїнська та Сергіївська ділянки), Куксунгур і Корсак-Могила. Залізорудні товщі приурочені до метаморфізованих вулканогенно-осадових порід сачкінської світи центральноприазовської серії, а в основі її розрізу знаходяться породи темрюцької світи. Вони прориваються численними тілами рожевих мікроклінових гранітів і пегматитів потужністю до 15—20 м. Фундаментом для цих метаморфічних порід є архейські плагіогранітоїди з ксенолітами гнейсів, кристалічних сланців і амфіболітів. Залізорудна формація Корсацького блоку має такі ж породні асоціації і мінеральні парагенезиси, що і в Мангуській та Оріхово-Павлоградській структурах. Були виконані геохронологічні дослідження метатеригенних порід темрюцької світи Новоукраїнського (Кам’яномогильського) залізорудного родовища. Ця структура простежується на західному крилі Корсацького синклінорія на відстань близько 20 км. Переважаючий азимут простягання порід цієї структури ПнЗ 350°. Метаморфічні породи залягають у вигляді окремих тіл (лінз) довжиною 1200—1500 м при максимальній потужності 120—140 м. Залізисті кварцити представлені ітабіритами з пачками біотитових і біотит-амфіболових гнейсів (сачкінська світа). Нижче за стратиграфічним розрізом розвинені слюдисті (біотитові, гранат-біотитові) кварцити, що перешаровуються з гнейсами і сланцями біотитовими, мусковіт-біотит-силіманітовими, біотит-амфіболовими, рідше піроксен-гранат-біотитовими (темрюцька світа). Серед кластогенного циркону з слюдистих кварцитів темрюцької світи (58 зерен) чотири зерна мають вік 3,2—3,23 млрд років; три зерна — 3,08—3,11 млрд років; 32 кристали — 2,9—2,97 млрд років; 15 кристалів — 2,82—2,87 млрд років; чотири зерна — 2,76—2,78 млрд років. Згідно з отриманими даними, метаосадові породи залізорудних товщ Корсацького синклінорія Західного Приазов’я формувалися на породах мезоархейських ТТГ (2,9—3,1 млрд років). У невеликій кількості в області зносу були, ймовірно, архейські граніти з віком 2,85—2,87 і 2,76—2,78 млрд років, а також останці більш древніх ТТГ. Породи центральноприазовської серії прориваються калієво-натрієвими гранітами з віком 2,2 млрд років. На Приазовському мезоархейському кратоні у близькому геохронологічному інтервалі формувалися вулканогенно-осадові породи гуляйпільської світи (Гуляйпільська брахісинкліналь) та вовчанська товща Оріхово-Павлоградської структури. З породами центральноприазовської серії близькі за складом і часом утворення вулканогенно-осадові породи із залізисто-кременистою формацією криворізької серії Середньопридніпровського блоку (2,8—2,0 млрд років) і курської серії Воронезького кристалічного масиву (2,62—2,1 млрд років). Утворення цих вулканогенно-осадових серій з потужною залізисто-кременистою формацією, вірогідно, пов’язано з підводним вулканізмом та трансгресією океану.