Search

Анотація. Зміна кліматичних умов зони Степу України, часте розміщення ячменю ярого після попередника соняшника та багато інших причин зумовили необхідність удосконалити систему основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий для її мінімізації із урахуванням технологій вирощування сільськогосподарських культур. Питання основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий після соняшнику, який наразі дуже часто є його попередником, практично не було досліджене. У зв’язку з цим на основі комплексних експериментальних досліджень вивчалася дія різних видів основного обробітку ґрунту та їх вплив на врожайність ячменю ярого в умовах Луганської області. Метою досліджень було визначення кращих способів основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий із загальнофоновим залишенням післяжнивних решток усіх польових культур, внесення мінеральних добрив і вплив даних факторів на врожайність ячменю ярого в умовах Луганської області. У досліді висівали ячмінь ярий – Адапт, Сталкер, Геліос, Вакула. У результаті проведених досліджень найкращі показники мали при безполицевому обробітку ґрунту з використанням сучасних агрегатів та з сумісним застосування Аміачної селітри та Діамонію фосфату, по всіх біометричних показниках культури, що вивчалася, оскільки такий обробіток ґрунту не тільки добре розпушив його, але й краще забезпечив накопичення та збереження вологи, що в подальшому вплинуло на врожайність рослин ячменю ярого в зоні недостатнього зволоження. Найвищі показники мали сорти Сталкер і Геліос при сумісному застосуванні Аміачної селітри, Діамонію фосфату та безполицевій обробці ґрунту на рівні 47,5 ц/га та 58,8 ц/га відповідно. Полицевий обробіток ґрунту дав менший результат за такої системи удобрення. Найменші показники мали на варіанті дискування у всіх зразках, що вивчалися., Аннотация. Изменение климатических условий зоны Степи Украины, частое размещение ячменя ярового после предшественника подсолнечника и многие другие причины обусловили необходимость усовершенствовать систему основной обработки почвы под ячмень для ее минимизации с учетом технологий выращивания сельскохозяйственных культур. Вопрос основной обработки почвы под ячмень яровой после подсолнечника, который сейчас очень часто является его предшественником, практически не было исследовано. В связи с этим на основе комплексных экспериментальных исследований изучалось воздействие различных видов основной обработки почвы и их влияние на урожайность ячменя ярового в условиях Луганской области. Целью исследований было определение лучших способов основной обработки почвы под ячмень с загальнофоновим оставлением пожнивных остатков всех полевых культур, внесение минеральных удобрений и влияние данных факторов на урожайность ячменя ярового в условиях Луганской области. В опыте высевали ячмень – Адапт, Сталкер, Гелиос, Вакула. В результате проведенных исследований лучшие показатели имели при безотвальной обработки почвы с использованием современных агрегатов и совместимыми применениями аммиачной селитры и диаммония фосфата, по всех биометрических показателях культуры, что изучалась, поскольку такой обработкой почвы не только хорошо разрыхлили, но и лучше обеспечили накопление и сохранение влаги, что в дальнейшем повлияло на урожайность растений ячменя ярового в зоне недостаточного увлажнения. Самые высокие показатели имели сорта Сталкер и Гелиос при совместном применении аммиачной селитры, диаммония фосфата и безотвальной обработке почвы на уровне 47,5 ц / га и 58,8 ц / га соответственно. Полицевая обработка почвы дала меньший результат при такой системе удобрения. Наименьшие показатели имели на варианте дискование во всех образцах, что изучались., Changes in the climate conditions of the steppe zone of Ukraine, frequent placement of spring barley after the sunflower predecessor and many other reasons, cause the necessity to improve the system of basic tillage for spring barley in the direction of its minimization taking into account the technologies of growing crops. The issue of basic tillage for spring barley after sunflower, which is fairly common predecessor today, has not been studied yet. In this case, based on the complex experimental studies the effect of different types of basic tillage and their impact on the yield of spring barley in the Luhansk region has been studied. The aim of the research was to determine the best methods of basic tillage for spring barley with general background post-harvest residues of all field crops, application of mineral fertilizers and the influence of these factors on the yield of spring barley in Luhansk region. The following types of spring barley were sown during the experiment – Adapt, Stalker, Helios, Vakula. As a result of the conducted researches the best indicators were obtained at non-shelf tillage with the usage of modern aggregates and with joint application of Ammonium nitrate and Diammonium phosphate, at all biometric indicators of the studied culture. Since such tillage has not only loosened it well, but also ensured better accumulation and retention of moisture, which further affected the yield of spring barley plants in the area of insufficient moisture. Such strains as Stalker and Helios had the highest rates with the combined use of Ammonium Nitrate and Diammonium Phosphate in shelfless tillage at the level of 47,5 c/ha and 58,8 c/ha accordingly. Shelf tillage gave less results with such a fertilizer system. The lowest indicators were in the variant of disking in all studied samples.

Purpose. The goal of the study was to substantiate the relationships between soil fertility, fertilization system (using mineral and organic fertilizers and postharvest residues) and tillage in short crop rotations in the area of insufficient soil moisture in the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine.Methods. Field, laboratory, and statistical.Results. The results of the study showed that under the organo-mineral fertilization system, i.e. application of 6.5 t/ha of manure + N33.7P33.7K33.7, humus content in the arable soil layer in the crop rotatory system and grain – hoed crops rotation was 4.74 and 4.55 %, respectively, which exceeds its content in the not fertilized background by 0.88 and 1.01 %, respectively. The combined tillage system maintains the humus content level at 4.51 %. The content of alkaline hydrolyzed nitrogen under application of N46,P33.7K33.7 + postharvest residues reached 158 mg/kg of soil, In the treatment with application of N46.2P33.7K33.7 + postharvest residues, the content of mineral nitrogen was 23.0 mg/kg under ploughing and 22.1 mg/kg under combined tillage, which was 58.7 % and 62.9 %, respectively, higher than in the beginning of crop rotation. In comparison with the control treatment (no fertilization), the content of mineral nitrogen was by 6.8 and 7.8 mg/kg higher. The content of mobile phosphorus compounds at the end of 10 rotations when applying N46.2P33.7K33.7 + postharvest residues under the combined soil tillage was 49 and 43 mg/kg for ploughing; the content of exchange potassium under application of N46.2P33.7K33.7 + 6.5 t/ha manure + post-harvest residues increased to 135 mg/kg under combined tillage and to 140 mg/kg under ploughing.Conclusions. Accordingly, the use of organo-mineral system of fertilization in crop rotation allows to maintain the content of humus in short crop rotations at the level of 4.74 %, alkaline hydrolyzed nitrogen within 155 mg/kg, mineral nitrogen 23 mg/kg, mobile phosphorus 45 mg/kg and exchange potassium 135 mg/kg, which indicates the positive effect of the organo-mineral fertilization system in preserving the fertility of slightly saline chernozem under crop rotatory system and grain-hoed crops short rotations., Цель. Определить и обосновать зависимость плодородия чернозёма слабосолонцеватого от системы удобрения и обработки почвы в короткоротационных севооборотах в зоне недостаточного увлажнения Левобережной Лесостепи Украины.Метод. Полевой, лабораторный, статистический.Результаты. Исследования показали, что при использовании органоминеральной системы удобрения 6,5 т/га навоза + N33,7P33,7K33.7 содержание гумуса в плодосменном и зернопаропропашном севооборотах составляет в пахотном слое 4,74 и 4,55 %, что превышает неудобренный фон на 0,88 и 1,01 %, использование комбинированной обработки поддерживает количество гумуса на уровне 4,51 %. Содержание щелочногидролизированого азота при внесении на 1 га площади севооборота N33,7P33,7K33,7 + пожнивные остатки при вспашке достигало 158 мг/кг, а в варианте севооборота, где применяли запахивания пожнивных остатков + N46,2P33,7K33,7, количество минерального азота составляла на фоне вспашки 23,0 мг/кг, комбинированной обработки – 22,1 мг/кг, что было больше на 58,7 % и 62,9 % соответственно до начала введения севооборота, а по сравнению с неудобренным фоном – на 6,8 и 7,8 мг/кг. Содержание соединений подвижного фосфора на конец 10‑й ротации при внесении пожнивных остатков + N46,2P33,7K33,7 при комбинированной обработке было на уровне 49 мг/кг и 43 мг/кг при вспашке, содержание обменного калия при внесении за ротацию севооборота N33,7P33,7K33,7 + 6,5 т/га навоза + пожнивные остатки увеличилось при комбинированной обработке до 135 мг/кг и до 140 мг/кг при использовании вспашки.Выводы. Использование органоминеральной системы удобрения позволяет поддерживать содержание гумуса в короткоротационных севооборотах на уровне 4,74 %, щелочногидролизированого азота в пределах 155 мг/кг, минерального – 23 мг/кг, подвижного фосфора – 45 мг/кг, а обменного калия – 135 мг/кг, что указывает на положительный эффект применения органоминеральной системы удобрения для сохранения плодородия чернозема слабосолонцеватого в плодосменном и зернопаропропашном короткоротационных севооборотах., Мета. Встановити та обґрунтувати залежність родючості чорнозему слабосолонцюватого від системи удобрення та обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах в зоні недостатнього зволоження Лівобережного Лісостепу України.Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.Результати. Дослідження показали, що за використання органо-мінеральної системи удобрення 6,5 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 вміст гумусу у плодозмінній та зернопаропросапній сівозміні становить в орному шарі 4,74 і 4,55 %, що перевищує неудобрений фон на 0,88 та 1,01 %, використання комбінованого обробітку ґрунту підтримує кількість гумусу на рівні 4,51 %. Вміст лужногідролізованого азоту за внесення на 1 га сівозмінної площі N46,2P33,7K33,7 + післяжнивні рештки досягав 149 мг/кг ґрунту, у плодозмінній сівозміні та 158 мг/кг за оранки та 153 мг/кг за комбінованого обробітку. У варіанті сівозміни, де застосовували заорювання післяжнивних решток + N46,2P33,7K33,7 кількість мінерального азоту складала на фоні оранки 23,0 мг/кг, комбінованого обробітку – 22,1 мг/кг ґрунту, що було більше на 58,7 % та 62,9 % відповідно до початку входження у сівозміну, а порівняно з неудобреним фоном – на 6,8 і 7,8 мг/кг ґрунту. Вміст сполук рухомого фосфору на кінець 10-ї ротації при внесенні післяжнивних решток + N46,2P33,7K33,7 у зернопаропросапній сівозміні за комбінованого обробітку був на рівні 49 мг/кг та 43 мг/кг за оранки, вміст обмінного калію при внесенні за ротацію зернопаропросапної сівозміни N33,7P33,7K33,7 + 6,5 т/га гною + післяжнивні рештки збільшився при комбінованому обробітку до 135 мг/кг та до 140 мг/кг ґрунту за використання оранки.Висновки. Відповідно, використання органо-мінеральної системи удобрення сівозміни дає змогу підтримувати вміст гумусу у короткоротаційних сівозмінах на рівні 4,74 %, лужногідролізованого азоту в межах 155 мг/кг, мінерального 23 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору 45 мг/кг, а обмінного калію 135 мг/кг, що вказує на позитивний ефект застосування органо-мінеральної системи удобрення в збереженні родючості чорнозему слабосолонцюватого у плодозмінній та зернопаропросапній короткоротаційних сівозмінах.