Search

The study of the effectiveness of EM-technologies for the bioconversion of vegetable waste, namely, beetroot, carrot and potato was carried out. Проведено дослiдження ефективностi ЕМ-технологiй на предмет бiоконверсiї овочевих вiдходiв — бурякових, морквяних та картопляних. &nbsp

Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки попит на сільськогосподарську продукцію постійно зростає, в першу чергу внаслідок збільшення чисельності населення. Важливою галуззю агропромислового комплексу є тваринництво, що забезпечує людину необхідними продуктами харчування, а промисловість – сировиною. Проте у зоні тваринницьких комплексів основними екологічними проблемами є забруднення атмосферного повітря сірководнем, аміаком та іншими сполуками, нагромадження патогенних мікроорганізмів тощо., Сельское хозяйство является одной из основных отраслей народного хозяйства, поскольку спрос на сельскохозяйственную продукцию постоянно растет, в первую очередь вследствие увеличения численности населения. Важной отраслью агропромышленного комплекса является животноводство, которое обеспечивает человека необходимыми продуктами питания, а промышленность – сырьем. Однако в зоне животноводческих комплексов основными экологическими проблемами являются загрязнение атмосферного воздуха сероводородом, аммиаком и другими соединениями, скопление патогенных микроорганизмов и т.д., Agriculture is one of the main sectors of the economy, as the demand for agricultural products is constantly growing, primarily due to population growth. An important branch of the agro-industrial complex is animal husbandry, which provides people with the necessary food, and industry – raw materials. However, in the area of livestock complexes the main environmental problems are air pollution by hydrogen sulfide, ammonia and other compounds, accumulation of pathogenic microorganisms and so on.

Вioconversion is considered in the article as one of the modern approaches utilization of organic and vegetable wastes. It is ecologically friendly trend of processing aimed at the production of ecologically clean biogas. Raw materials for biogas production are: manure, beet husks, faecal sediments, grass, household waste, dairy waste; potato waste recycling. Biogas is produced in different ways: in methane tanks of special construction and in landfills. In addition to methane production, biogas installations serve as waste treatment facilities, reducing chemical and bacterial contamination of water, air, soil, and recycling waste into neutral mineral products. The aim of this article is a problem solving of domestic wastes and sunflower husk utilization by the development of modern technology of its bioconversion in order to improvement the ecological state of environment and production of biogas with high methane content, the use which will reduce the amount of consumed natural gas. The main areas of research are the definition of raw materials that should be used in the further production of biogas; theoretically substantiate and experimentally demonstrate the choice of food waste that can be used to produce biogas; to statistically process experimental data and to determine the dependence of the biogas output on the degree of preparation of raw materials. The main objectives of this study are: the creation of technology for the production of biogas based on food waste and sunflower seeds; expansion of the raw material base, safe disposal of domestic waste; determination of factors influencing the quality of methane fermentation process (kinetics and rate of biogas output), based on the obtained results., В статье рассматривается один из современных подходов к утилизации органических и растительных отходов – биоконверсия. Это экологически безопасное направление переработки с целью получения экологически чистого биогаза. Сырьем для получения биогаза являются: навоз, свекольная выжимка, фекальный осадок, трава, бытовые отходы, отходы молокозаводов, отходы переработки картофеля. Биогаз получают разными путями: в метантенках специальной конструкции и на мусорных свалках. Кроме производства метана биогазовые установки выполняют роль очистных сооружений, уменьшая химическое и бактериальное загрязнение води, воздуха, почвы, и перерабатывают отходы в нейтральные минерализированые продукты. Целью этой статьи является решение проблемы утилизации бытовых отходов и шелухи подсолнечника путем разработки современной технологии его биоконверсии, что будет способствовать улучшению экологического состояния окружающей среды и получению биогаза с высоким содержанием метана, использование которого позволит снизить количество потребляемого природного газа. Основными направлениями исследования являются определение сырья, которое необходимо использовать в дальнейшем производстве биогаза; теоретическое обоснование и экспериментальный выбор пищевых отходов, которые могут использоваться для получения биогаза; статистическая обработка экспериментальных данных и определение зависимости выхода биогаза от степени подготовки сырья. Основными задачами этого исследования являются: создание технологии получения биогаза на основе пищевых отходов и шелухи подсолнечника; расширение сырьевой базы, безопасная утилизация бытовых отходов; определение факторов, которые влияют на качество процесса метанового брожения (кинетику и скорость выхода биогаза), по полученным результатам., У статті розглядається один із сучасних підходів до утилізації органічних та рослинних відходів – біоконверсія. Це екологічно безпечний напрямок переробки з метою отримання екологічно чистого біогазу. Сировиною для отримання біогазу є: гній, буряковий гніт, фекальні осади, трава, побутові відходи, відходи молокозаводів, відходи переробки картоплі. Біогаз отримують різними шляхами: в метантенках спеціальної конструкції та на сміттєзвалищах. Окрім виробництва метану біогазові установки виконують роль очисних споруд, зменшуючи хімічне і бактеріальне забруднення води, повітря, ґрунту, і переробляють відходи в нейтральні мінералізовані продукти. Метою цієї статті є вирішення проблеми утилізації побутових відходів та соняшникового лушпиння шляхом розробки сучасної технології його біоконверсії, що сприятиме поліпшенню екологічного стану довкілля та отриманню біогазу з високим вмістом метану, використання якого дозволить знизити кількість спожитого природного газу. Основними напрямками дослідження є визначення сировини, яку необхідно використовувати у подальшому виробництві біогазу; теоретичне обґрунтування та експериментальний вибір харчових відходів, які можуть використовуватися для отримання біогазу; статистична обробка експериментальних даних та визначення залежності виходу біогазу від ступеня підготовки сировини. Основними задачами цього дослідження є: створення технології отримання біогазу на основі харчових відходів та соняшникового лушпиння; розширення сировинної бази, безпечна утилізація побутових відходів; визначення чинників, що впливають на якість процесу метанового зброджування (кінетику і швидкість виходу біогазу), за отриманими результатами.

Проблематика. Існує низка взаємопов’язаних проблем: глобальний голод і недоїдання, виснаження природних ресурсів, значні втрати продовольства й істотне збільшення агропромислових відходів (сільського господарства і харчової промисловості). Використання відходів агропромислового комплексу як субстрату для культивування базидієвих грибів є одним зі шляхів вирішення цих проблем. До трійки світових лідерів за обсягами вирощування входить популярний їстівний гриб шіїтаке (Lentinula edodes), тому розробка технології його вирощування з використанням сировинної бази і відходів рослинництва є актуальною для вирішення як екологічних проблем, так і проблем харчування. Мета. Встановлення можливості біотехнологічного використання лігновмісних відходів переробки яблук і винограду за рахунок біоконверсії міцелієм L. еdodes. Методика реалізації. Досліджували принципову можливість росту L. еdodes на відходах переробки яблук і винограду. Інокуляцію посівною культурою та визначення швидкості обростання здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик. Для оптимізації підготовки живильного середовища було вибрано метод латинських ортогональних прямокутників. Результати. Штам L. edodes 22 продемонстрував найкращий результат за швидкістю росту на вино­градних вичавках, штам L. edodes 29 краще ріс на відходах переробки яблук, штам L. edodes 24 показав серед­ній результат на всіх досліджуваних середовищах, тому для подальших досліджень було вибрано штами L. edodes 22 і 24. З використанням методу латинських ортогональних прямокутників було встановлено, що для штаму L. edodes 22 оптимальним середовищем для підготовки посівного матеріалу і для основного культивування є виноградні неекстраговані вичавки; для штаму L. edodes 24 найоптимальнішим середовищем для підготовки посівного матеріалу і для культивування міцелію є виноградні екстраговані вичавки. Висновки. Натуральні живильні середовища забезпечують високу швидкість росту культур роду L. edodes на різних агаризованих середовищах. За швидкістю росту на відходах переробки яблук і винограду для подальших досліджень було відібрано два штами – 22 і 24. Використання запропонованих алгоритмів підготовки посівного матеріалу та основного субстрату дає змогу на 20 % зменшити час обростання субстрату, що не лише скорочує весь цикл підготовки до культивування на 10 %, а й знижує ризик контамінації субстрату за рахунок підвищення конкурентоспроможності Lentinus edodes. Background. There are a number of interrelated problems: global hunger and malnutrition, depletion of natural resources, significant food losses and a significant increase in agro-industrial waste (agriculture and food processing). The use of agro-industrial waste as a substrate for the cultivation of basidium fungi is one of the ways to solve these problems. Popular edible mushroom shiitake (Lentinula edodes) is one of top three world leaders in terms of cultivation, so the development of technology for its cultivation using raw materials and crop waste is relevant for solving both environmental and nutrition problems. Objective. The purpose of the paper is establishing the possibility of biotechnological use of waste from the processing of apples and grapes by bioconversion with fungi of the species L. edodes. Methods. The principal growth potential at processing waste from apple and grape was investigated. Inoculation of sowing culture and determination of aphid speed were carried out according to standard methods. The method of Latin orthogonal rectangles was chosen to optimize the selection of a method for preparing a nutrient medium. Results. L. edodes strain 22 showed the best result in growth rate on grape pomace, L. edodes strain 29 grew better on apple processing waste, L. edodes strain 24 showed an average result on all studied media, therefore, for further studies L. edodes strains 22 and 24 were selected. Using the method of Latin orthogonal rectangles, the following results were obtained: for L. edodes strain 22, grape non-extracted pomace are the most optimal medium for the preparation of the sowing material and for the main cultivation; for L. edodes strain 24, grape extracted pomace are the most optimal medium for the preparation of sowing material and for the main cultivation. Conclusions. Natural nutrient mediums provide a high growth rate of L. edodes cultures on various agar medium. Taking into account the growth rate at processing waste from apple and grape, two strains were selected for further research – 22 and 24. Using the proposed algorithms for the preparation of the seed material and the main substrate allows to reduce the substrate growth time by 20%, which not only reduces the entire cultivation preparation cycle by 10%, but also reduces the risk of contamination of the substrate by increasing the competitiveness of the Lentinula edodes. Проблематика. Существует ряд взаимосвязанных проблем: глобальный голод и недоедание, истощение природных ресурсов, значительные потери продовольствия и значительное увеличение агропромышленных отходов (сельского хозяйства и пищевой промышленности). Использование отходов агропромышленного комплекса как субстрата для культивирования базидиевых грибов является одним из путей решения этих проблем. В тройку мировых лидеров по объемам выращивания входит популярный съедобный гриб шиитаке (Lentinula edodes), поэтому разработка технологии его выращивания с использованием сырьевой базы и отходов растениеводства является актуальной для решения как экологических проблем, так и проблем питания. Цель. Установление возможности биотехнологического использования отходов переработки яблок и винограда путем био­конверсии мицелием L. еdodes. Методика реализации. Исследовали принципиальную возможность роста L. еdodes на отходах переработки яблок и винограда. Инокуляцию посевной культурой и определение скорости обрастания осуществляли согласно общепринятым методикам. Для оптимизации подготовки питательной среды был выбран метод ортогональных латинских прямоугольников. Результаты. Штамм L. edodes 22 продемонстрировал лучший результат по скорости роста на виноградных выжимках, штамм L. edodes 29 лучше рос на отходах переработки яблок, штамм L. edodes 24 показал средний результат на всех исследуемых средах, поэтому для дальнейших исследований были выбраны штаммы L. edodes 22 и 24. С использованием метода ортогональных латинских прямоугольников было установлено, что для штамма L. edodes 22 оптимальной средой для подготовки посевного материала и для основного культивирования являются виноградные неэкстрагированные выжимки; для штамма L. edodes 24 самой оптимальной средой для подготовки посевного материала и для культивирования мицелия являются виноградные экстрагированные выжимки. Выводы. Натуральные питательные среды обеспечивают высокую скорость роста культур рода L. edodes на разных агаризованных средах. По скорости роста на отходах переработки яблок и винограда для дальнейших исследований были отобраны два штамма – 22 и 24. Использование предложенных алгоритмов подготовки посевного материала и основного субстрата позволяет на 20 % уменьшить время обрастания субстрата, что не только сокращает весь цикл подготовки к культивированию на 10 %, но и снижает риск контаминации субстрата за счет повышения конкурентоспособности Lentinus edodes.

Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) надзвичайно важливі для здоров’я людини. Організм людини не в змозі самостійно виробляти ці кислоти. Вони потрапляють до організму з їжею. Однак не завжди можна відкоригувати нестачу ПНЖК в організмі людини збалансованими харчовими продуктами. В статті здійснено аналіз науково-технічної інформації, щодо технологій одержання індивідуальних ПНЖК, зокрема арахідонової (АК), ейкозапентаєнової, -ліноленової, лінолевої та інших з доступної вітчизняної сировини з метою подальшого їх використання у харчовій, косметичній, фармацевтичній та хімічній галузях. Polyunsaturated fatty acids (PUFA) are extremely important for human health. They have influence on growth forming and functioning of blood vessels, nervous system, development of glands, hydration of skin and general physical condition. Main PUFA are linoleic (w-6) linolenic (w-3) and derived from linoleic – arachidonic (w-6). Human body cannot produce these acids by itself. They are ingested to the body with food for instance with blended oils balanced according to fatty acid composition. However, lack of PUFA in human body not always can with be corrected with balanced nutrition. Scientific and technic information concerned technologies of individual fatty acids obtaining in particular arachidonic (AA) eicosapentaenoic, g- linolenic, linoleic and other acids for further utilization in food, cosmetic, pharmaceutical and chemical industry are presented in the article.