Search

The article analyzes the political and legal aspects of the functioning of the Institute of Ukrainian presidency in the system of the higher bodies of state authority. It is determined that the quality of the head of state depends on the constitutionally established powers, normative vested rights and responsibilities as well as the individuality of a person occupying the president's position. The methodological basis of the study was the use of the historical method which allowed to identify the factors that influenced on the changes of Ukrainian polity in the period of independence, comparative method to determine the level of confidence changes of the presidents of Ukraine at the beginning of their cadence, a year later and in the year of re-election, and the system method helped determine the prospects for the development of the Institute of Presidency in Ukraine, taking into account the chosen model of the parliamentary republic.It is proved that the socio-political perception of the Ukrainians, excessive individualization and paternalism in relation to the position of the President of Ukraine directly affect the distribution of authority in the country, concentrating it in the hands of a single person. As a result of the analysis, it was possible to determine the mechanisms that can help Ukraine to avoid the processes related to the processes associated with usurpation of power, accumulation of powers in one decision-making centre at the present stage of democratization: a definitive constitutional distribution of powers, reducing the political dependence of the law enforcement system from the commander-in-chief, eliminating “immunity to corruptions” of the Ukrainians, preservation the Independence of the media and creation a nationwide state development strategy.The future of the Institute of Presidency in Ukraine for the Parliamentary Republic will be a symbolic one, limited powers and low political interest of citizens, which will positively affect the ability of the Ukrainians to a conscious and rational choices of representatives, the development of ideological multiparty system, the formation of a stable and consistent collegial cabinet of ministers and the responsible prime minister who will implement the parliamentary program and will bear responsibility in front of it., В статье анализируются политико-правовые аспекты функционирования института президентства Украины в системе высших органов государственной власти. Определено, что качество деятельности Главы государства зависит от конституционно установленных полномочий, нормативно закрепленных прав и обязанностей, а также особенности лица, занимающего должность Президента. Методологической основой исследования стало использование исторического метода, что позволило выявить факторы, которые повлияли на изменения формы правления Украины в период независимости, сравнительного метода для определения изменения уровня доверия к Президентам Украины в начале их каденции, через год и в год переизбрания, а системный метод помог определить перспективы развития института президентства в Украине, учитывая выбранную модель парламентской республики.Доказано, что социально-политическое восприятие украинцев, чрезмерная индивидуализация и патернализм по отношению к должности Президента Украины напрямую влияют на распределение власти в стране, концентрируя ее в одних руках. В результате анализа удалось определить механизмы, которые могут помочь Украине избежать процессов, связанных с узурпацией власти, аккумулированием полномочий в одном центре принятия решений на современном этапе демократизации: четкое конституционное распределение полномочий, снижение политической зависимости правоохранительной системы от Главнокомандующего, искоренение «иммунитета к коррупции»украинцев, сохранение независимости СМИ и выработка общенациональной стратегии развития государства.Будущее института президентства в Украине при парламентарной республике будет иметь символический характер, ограниченные полномочия и низкий политический интерес граждан, положительно повлияет на способность украинцев к сознательному и рациональному выбору своих представителей, развитию идеологической многопартийности, формированию стабильного и последовательного коллегиального Кабинета Министров и ответственного Премьер-министра, реализующего программу парламента, будучи ответственным перед ним., У статті аналізуються політико-правові аспекти функціонування інституту президенства України в системі вищих органів державної влади. Визначено, що якість діяльності Глави держави залежить від конституційно встановлених повноважень, нормативно закріплених прав та обов’язків, а також індивідуальності особи, що займає посаду Президента. Методологічною основою дослідження стало використання історичного методу, що дозволило виявити чинники, які вплинули на зміни форми правління України в період незалежності, порівняльного методу для визначення зміни рівня довіри до Президентів України на початку їхньої каденції, через рік та в рік переобрання, а системний метод допоміг визначити перспективи розвитку інституту президентства в Україні, враховуючи обрану модель парламентарної республіки.Доведено, що соціально-політичне сприйняття українців, надмірна індивідуалізація та патерналізм по відношенню до посади Президента України прямо впливають на розподіл влади в країні, концентруючи її в одних руках. У результаті аналізу вдалося визначити механізми, які можуть Україні допомогти уникнути процесів, пов’язаних з узурпацією влади, акумулюванням повноважень в одному центрі прийняття рішень на сучасному етапі демократизації: чіткий конституційний розподіл повноважень, зниження політичної залежності правоохоронної системи від Головнокомандувача, викорінення «імунітету до корупції» українців, збереження незалежності ЗМІ й вироблення загальнонаціональної стратегії розвитку держави.Майбутнє Інституту президенства в Україні за парламентарної республіки буде мати символічний характер, обмежені повноваження та низьку політичну цікавість громадян, що позитивно вплине на здатність українців до свідомого й раціонального вибору представників, розвитку ідеологічної багатопартійності, формуванню стабільного та послідовного колегіального Кабінету Міністрів та відповідального Прем’єр-міністра, що реалізовуватиме програму Парламенту та нестиме відповідальність перед ним.

The article analyzes the political and legal aspects of the functioning of the Institute of Ukrainian presidency in the system of the higher bodies of state authority. It is determined that the quality of the head of state depends on the constitutionally established powers, normative vested rights and responsibilities as well as the individuality of a person occupying the president's position. The methodological basis of the study was the use of the historical method which allowed to identify the factors that influenced on the changes of Ukrainian polity in the period of independence, comparative method to determine the level of confidence changes of the presidents of Ukraine at the beginning of their cadence, a year later and in the year of re-election, and the system method helped determine the prospects for the development of the Institute of Presidency in Ukraine, taking into account the chosen model of the parliamentary republic. It is proved that the socio-political perception of the Ukrainians, excessive individualization and paternalism in relation to the position of the President of Ukraine directly affect the distribution of authority in the country, concentrating it in the hands of a single person. As a result of the analysis, it was possible to determine the mechanisms that can help Ukraine to avoid the processes related to the processes associated with usurpation of power, accumulation of powers in one decision-making centre at the present stage of democratization: a definitive constitutional distribution of powers, reducing the political dependence of the law enforcement system from the commander-in-chief, eliminating “immunity to corruptions” of the Ukrainians, preservation the Independence of the media and creation a nationwide state development strategy. The future of the Institute of Presidency in Ukraine for the Parliamentary Republic will be a symbolic one, limited powers and low political interest of citizens, which will positively affect the ability of the Ukrainians to a conscious and rational choices of representatives, the development of ideological multiparty system, the formation of a stable and consistent collegial cabinet of ministers and the responsible prime minister who will implement the parliamentary program and will bear responsibility in front of it.

The scope of this paper concentrates on the possibility of optimizing the system of state power in Ukraine in order to overcome power dualism. It is proved that the existing parliamentary-presidential model is the cause of competition and conflicts between the presidential and parliamentary-government centers of power. The contradictions between them can be eliminated if the president, prime minister and parliamentary majority belong to the same political force. However, a reliable guarantee of the stability of power can only be the removal of the objective premises of rivalry. Such prerequisites are, first of all, the conflict of legitimacy (both parliament and the president are elected in general elections) and the possibility of double influence on the executive vertical. At the same time, the political culture of Ukrainian society, public opinion is relevant and the crisis situation in the state necessitates not only a strong and consolidated, but also a highly personified power. Consequently, the Chancellor's Republic is the most acceptable for Ukraine of democratic parliamentary forms of government. It is characterized primarily by the special constitutional status of the head of government and the executive branch (prime minister) as the leader of the political force that won the parliamentary elections. When the general election of the head of state is canceled, the prime minister actually combines presidential and parliamentary legitimacy. By single-handedly leading the executive branch of the government, such a “strong” prime minister will make impossible the situation of power dualism. However, the transition to chancellor rule, in addition to the relevant constitutional amendments, will also require reform of the electoral law and the party system. In any case, the main goal of transforming the system of power in Ukraine should be the elimination of managerial dualism while ensuring a clear system of checks and balances in the spirit of European standards of democracy., У статті висвітлюються можливості оптимізації системи державної влади в Україні з метою подолання владного дуалізму. Доведено, що наявна парламентсько-президентська модель є причиною конкуренції та конфліктів між президентським і парламентсько-урядовим центрами влади. Протиріччя між ними можуть нівелюватися в разі належності президента, прем’єр-міністра й парламентської більшості до однієї політичної сили. Однак надійною запорукою стабільності влади може бути лише усунення об’єктивних передумов суперництва. Такими передумовами є насамперед конфлікт легітимностей (і парламент, і президент обираються на загальних виборах) і можливість подвійного впливу на виконавчу вертикаль. Водночас політична культура українського суспільства, актуальна громадська думка та кризова ситуація в державі зумовлюють необхідність не лише сильної та консолідованої, а й високоперсоніфікованої влади. Отже, найбільш прийнятною для України серед демократичних парламентських форм правління є канцлерська республіка. Вона характеризується передусім особливим конституційним статусом глави уряду та виконавчої влади (прем’єр-міністра) як лідера політичної сили, що виграла парламентські вибори. За умови скасування загальних виборів глави держави прем’єр-міністр фактично поєднуватиме президентську й парламентську легітимності. Одноосібно очолюючи виконавчу гілку влади, такий «сильний» прем’єр унеможливлюватиме ситуацію владного дуалізму. Проте перехід до канцлерського правління, крім відповідних конституційних змін, вимагатиме також реформування виборчого законодавства та партійної системи. У кожнім разі головною метою трансформації системи влади в Україні має бути усунення управлінського дуалізму з одночасним забезпеченням чіткої системи стримувань і противаг у дусі європейських стандартів демократії.

У статті висвітлюються можливості оптимізації системи державної влади в Україні з метою подолання владного дуалізму. Доведено, що наявна парламентсько-президентська модель є причиною конкуренції та конфліктів між президентським і парламентсько-урядовим центрами влади. Протиріччя між ними можуть нівелюватися в разі належності президента, прем’єр-міністра й парламентської більшості до однієї політичної сили. Однак надійною запорукою стабільності влади може бути лише усунення об’єктивних передумов суперництва. Такими передумовами є насамперед конфлікт легітимностей (і парламент, і президент обираються на загальних виборах) і можливість подвійного впливу на виконавчу вертикаль. Водночас політична культура українського суспільства, актуальна громадська думка та кризова ситуація в державі зумовлюють необхідність не лише сильної та консолідованої, а й високоперсоніфікованої влади. Отже, найбільш прийнятною для України серед демократичних парламентських форм правління є канцлерська республіка. Вона характеризується передусім особливим конституційним статусом глави уряду та виконавчої влади (прем’єр-міністра) як лідера політичної сили, що виграла парламентські вибори. За умови скасування загальних виборів глави держави прем’єр-міністр фактично поєднуватиме президентську й парламентську легітимності. Одноосібно очолюючи виконавчу гілку влади, такий «сильний» прем’єр унеможливлюватиме ситуацію владного дуалізму. Проте перехід до канцлерського правління, крім відповідних конституційних змін, вимагатиме також реформування виборчого законодавства та партійної системи. У кожнім разі головною метою трансформації системи влади в Україні має бути усунення управлінського дуалізму з одночасним забезпеченням чіткої системи стримувань і противаг у дусі європейських стандартів демократії. The scope of this paper concentrates on the possibility of optimizing the system of state power in Ukraine in order to overcome power dualism. It is proved that the existing parliamentary-presidential model is the cause of competition and conflicts between the presidential and parliamentary-government centers of power. The contradictions between them can be eliminated if the president, prime minister and parliamentary majority belong to the same political force. However, a reliable guarantee of the stability of power can only be the removal of the objective premises of rivalry. Such prerequisites are, first of all, the conflict of legitimacy (both parliament and the president are elected in general elections) and the possibility of double influence on the executive vertical. At the same time, the political culture of Ukrainian society, public opinion is relevant and the crisis situation in the state necessitates not only a strong and consolidated, but also a highly personified power. Consequently, the Chancellor's Republic is the most acceptable for Ukraine of democratic parliamentary forms of government. It is characterized primarily by the special constitutional status of the head of government and the executive branch (prime minister) as the leader of the political force that won the parliamentary elections. When the general election of the head of state is canceled, the prime minister actually combines presidential and parliamentary legitimacy. By single-handedly leading the executive branch of the government, such a “strong” prime minister will make impossible the situation of power dualism. However, the transition to chancellor rule, in addition to the relevant constitutional amendments, will also require reform of the electoral law and the party system. In any case, the main goal of transforming the system of power in Ukraine should be the elimination of managerial dualism while ensuring a clear system of checks and balances in the spirit of European standards of democracy.

Розділ присвячено главі держави в умовах демократичної, ліберальної, авторитарної і тоталітарної моделі взаємодії держави із громадянським суспільством. Питома увага приділяється статусу лідера в умовах анархії. Детально проаналізовано статус глави держави та голови уряду Раздел посвящен главе государства в условиях демократической, либеральной, авторитарной и тоталитарной модели взаимодействия государства с гражданским обществом. Большое внимание уделяется статусу лидера в условиях анархии. Детально проанализированы статус главы государства и главы правительства The section is devoted to the head of state in a democratic, liberal, authoritarian and totalitarian model of interaction between the state and civil society. Much attention is paid to the status of a leader in anarchy. The status of the head of state and head of government has been analysed in detail

У статті розкривається специфіка формування ментальних чинників виникнення Української Народної Республіки на початку ХХ ст. Найбільш важливі фактори та етапи тогочасного українського державотворення відтворюються за допомогою методу історичної ретроспективи. Метою даної статті є виявлення політикоментальних особливостей українського народу на підставі аналізу історичної форми державності – УНР. Проект Конституції УНР запроваджував Українську державу, головними принципами функціонування якої були: традиційний демократизм (який свідчить про збереження народоправчої домінанти в політичній ментальності українства), принцип розподілу влади, усіляке гарантування прав національних меншин (що вказує на безумовну толерантність українства у ставленні до громадян інших національностей) та ін. Проект Конституції УНР передбачав створення парламентської республіки, адже Всенародні Збори (парламент) виступали головним органом державної політики., В статье раскрывается специфика формирования ментальных факторов возникновения Украинской Народной Республики в начале ХХ в. Наиболее важные факторы и этапы формирования тогдашнего Украинского государства воспроизводятся с помощью метода исторической ретроспективы. Целью данной статьи является выявление политико-ментальных особенностей украинского народа на основании анализа исторической формы государственности – УНР. Проект Конституции УНР учреждал Украинское государство, главными принципами функционирования которого были: традиционный демократизм (который свидетельствует о сохранении демократической доминанты в политической ментальности украинцев), принцип разделения властей, обеспечение прав национальных меньшинств (что указывает на безусловную толерантность украинцев в отношении граждан других национальностей) и др. Проект Конституции УНР предусматривал создание парламентской республики, ведь Всенародное Собрание (парламент) выступало главным органом государственной политики., The article reveals the specifics of the formation of mental factors of the emergence of the Ukrainian People’s Republic in the early twentieth century. The most important factors and stages in the formation of the then Ukrainian state are reproduced with the help of the historical retrospective method. The purpose of this article is to reveal the political and mental features of the Ukrainian people on the basis of an analysis of the historical form of statehood – the UPR. The draft Constitution of the UPR established the Ukrainian state, the main principles of its functioning were: traditional democracy (which indicates the preservation of the dominant in the political mentality of Ukrainians), the principle of separation of powers, ensuring the rights of national minorities (which indicates the unconditional tolerance of Ukrainians against citizens of other nationalities) and The draft Constitution of the UPR provided for the creation of a parliamentary republic, since the National Assembly (parliament) public policy. Analysis of Ukrainian statehood at the beginning. The withdrawal of the ZUNR from the United Republic was explained “firstly, by the fact that the authorities of the Directorate and its governing bodies were further restricted to the east of Zbruch, and secondly, gradually in the foreground in the relations of the UPR with the ZUNR, with all the evident appearance deep ideological, cultural, psychological and political differences that have accumulated between the East and Galician Ukrainians for centuries. Religious factor played important role. Ukrainian Orthodoxy is under the influence of certain elements of Byzantium, such as the mysticism of aesthetics, cesaropapism, the democratic nature of church bases, and on the other hand, Ukrainian Catholicism, that is, Greek Catholicism, is based on the principles and traditions of the strict preservation of ecclesial independence before secular authorities , democratic selection of personnel, but the preservation of the hierarchical principle in the process of resolving church issues and Western-style rationalism.Church divisions coincide at the beginning of this century with two separate political experiences – authoritarian royal reality and a limited parliamentary monarchy with elections and an underdeveloped party system in Austria-Hungary. Consequently, Ukrainians reached the liberation struggles of 1917–1921 with two separate experiences.Twentieth century allows us to determine some of the main features of the political mentality of Ukrainian: democracy, constitutionalism, egalitarianism, existential individualism, regionalism, and others. The diverse political experience of Western and Eastern Ukrainians, which was formed at the beginning of the 20th century, has a certain echo at the end of the same century, when in the conditions of independent Ukraine we observe noticeable differences in the methods of political action, geopolitical and party-ideological orientation of the Galician and Dnipro.

Конституція України закріплює головні ознаки України як держави – її суверенітет та незалежність. При цьому суверенітет містить у собі чотири ознаки: верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади. Саме суверенітет як головна ознака будь-якої держави, є тим чинником, котрий дозволяє нам здійснити диференціацію основних елементів форми держави. Загалом під формою держави розуміється сукупність способів організації, устрою та реалізації державної влади, що виражають зміст держави, яка, в свою чергу, містить у собі три елементи: форму правління, форму державно-територіального устрою та форму політичного режиму. При цьому, під формою правління ми розуміємо спосіб організації державної влади, який засвідчує особливості відповідальності глави держави. За формою правління усі держави поділяються на монархії (глава держави не притягується до юридичної відповідальності) і республіки (главу держави можна притягти до юридичної відповідальності в результаті процедури імпічменту). Constitution of Ukraine establishes the main features of Ukraine as state: its sovereignty and independence. This sovereignty includes four components: independence, completeness, indivisibility and the rule of power. Sovereignty as the main feature of any state is the factor that allows us to make the main elements of differentiation of state forms. In general, under the form of the state means a series of methods, structure and implementation of the government, expressing the meaning of the state, which, in turn, contains three elements: form of government, form of state and territorial structure and form of political regime. Thus, under the form of government we understand the way of government certifying features of responsibility of the head of the state. Forms of all the states are divided into monarchy (head of the state cannot be brought to legal liability) and republic (head of the state can be brought to legal liability as a result of impeachment).

Ukraine is characterized by long and historically belated formation of the territory, the people and the state from the ancient origin in the local Cossack cell along the Dnieper since sixteenth to the eighteenth centuries, the UNR in the Russian Empire, the EUNR on the ruins of the Austro-Hungarian Empire, the Ukrainian SSR in the USSR, and eventually the modern independent state since 1991. During the long historical process the Ukraine's territory was extended by the imperial efforts of Russian tsars and communist leadership of the USSR. Ukrainian people formed under external influence on multiethnic basis with significant regional differences in language, culture, traditions, mentality and religion.The historical peculiarities of the territory and people of Ukraine objectively conditioned federal form of state structure, as reflected in the constitutional projects in XIX and in the beginning of the XX century ( by H. Andruzsky, M. Dragomanov, M. Mikhnovsky, M.Grushevskyi ), and the late XX - early XXI century (by V. Chornovil and others). But this form of government needed democratic state regime. However, the political cadres of Ukraine formed as a part of the anti-democratic empires that needed the unitary structure. Therefore unitarian political cadres of independent Ukraine from since 1991 - the heirs of the totalitarian Soviet regime - could not imagine not centralized management and become a subjective factor of the unitarian form of government of the modern Ukraine contrary to the objective conditions to the federation.However historically belated exit of Ukraine as a sovereign state in the world coincided in time with the so-called globalization. The geopolitical position of Ukraine put it between two regional political unions again - European Union and the Customs Union. The Authorities in Ukraine heading towards European integration.Concomitant to globalization has become a trend of bureaucracy in the world. In particular, the European Union, which seeks to integrate Ukrainian state, dominated by bureaucratic state model of France. Bureaucracy united Ukrainian state, which was not a democracy, a bureaucratically by the globalized world. This analogy with the Western democracies became the basis for justifying reputable scientists in Ukraine - V. Kremen and V. Tkachenko the transformation of post-Soviet Ukraine in the state " bureaucratic corporativism ". The economical party in past nomenklatura performed by "stabilizing function " and used his position in the state apparatus for the rapid formation of its own "shadow" capital using "rent power", fixed with foreign bureaucratic capital. It was led to a crisis of democracy, but on the model of Western democracies, where the same thing, the modern Ukrainian state adheres to and deepens on the tradition of bureaucratic corporatism and demobilize those destructive forces that are a threat to globalization.The trend of globalization generates significantly reversed her trend of regionalization. On the one hand, the globalists see in the regionalization means disintegration of the national government, which has become a secondary link of global governance exercised by overnational governance structures. This strengthens the position of a overnational bureaucracy, particularly in the European Union. On the other hand, the federal system of regionalization and the EU Liberal Democrats see the guarantee of democracy, as opposed to bureaucratic tendencie . Thus, according to L. Zidentop, the main attraction of the federal government - the protection of local and regional autonomy from the bureaucracy of the national state, and can be transferred to overnational bureaucracy. But it is necessary to build such a federalism in which the individuals regardless of their territorial affiliation were linked different levels of association , the structure of EP should be created the Senate as the highest chamber, ½ places which will take representatives of the regions to ½ places representatives of the national bureaucracy, the competence of the Senate should be given legislative initiative veto right to control the European Commission, the conflicts in Europe have settled a federal lawyers, judicial control.In the EU as a regional incarnation of globalization is anti-democratic forces fighting the bureaucracy of the defenders of democracy, which are the second and see no alternatives to the federal structure of the new "superpower" in connection with the accompanying globalization trend of regionalization. In the case of accession to the European Union in historical perspective Ukraine is inevitable reform of its unitary state structure as the federal due to its anti-democratic nature of the piece against his own objective conditions to federalism so in view of the imminent regionalization in the European context., Рассматривается проблемный характер сохранения унитарной формы государственного устройства Украины в контексте перспектив еѐ евроинтеграции., Розглядається проблемний характер збереження унітарної форми державного устрою України в контексті перспектив її євроінтеграції.

The article analyzes the main typological features of the absolute monarchy as a form of government, its relationship with other forms of government. In this article from the standpoint of general theoretical analysis highlights the structural features of construction, formation and functioning of the state apparatus of the absolute monarchy. The features of the implementation of this form of government in modern conditions, factors affecting its conservation and subsequent development, В статье анализируются основные типологические признаки абсолютной монархии как формы правления, ее соотношение с другими формами правления. В статье с позиций общетеоретического анализа освещены особенности формирования и функционирования государственного аппарата в абсолютных монархиях. Рассмотрены особенности реализации этой формы государственного правления в современных условиях, факторы, влияющие на ее сохранение и последующее развитие., Проаналізовано основні типологічні ознаки абсолютної монархії як форми правління, її співвідношення з іншими формами правління. З позицій загальнотеоретичного аналізу висвітлено особливості формування і функціонування державного апарату в абсолютних монархіях. Розглянуто особливості реалізації цієї форми державного правління в сучасних умовах, фактори, які впливають на її збереження і наступний розвиток.

У монографії досліджуються процеси еволюції монархічної та республіканської форм правління. В монографии исследуются процессы эволюции монархической и республиканской форм правления. The book explores the processes of evolution of the monarchical and republican forms of government.

Висвітлено актуальну тему трансформації форми правління. Зокрема, на прикладі Франції, розглянуто процеси, які відбуваються під час зміни існуючої форми та системи правління. Освящена актуальная тема трансформации формы правления. В частности, на примере Франции рассмотрены процессы, которые происходят во время изменения существующей формы и системы правления. The article is devoted to the theme of the form of government transformation. In particular, the example of French shows the processes that occur during the changes in the existing forms and systems of government.

The monograph investigates the processes of evolution of monarchical and republican forms of government. In particular, attention is paid to the following types of monarchy as an archaic, classical and constitutional, and emphasizes the existence of two types of republican government - the archaic and constitutional. У монографії досліджуються процеси еволюції монархічної та республіканської форм правління. Зокрема, приділяється увага таким типам монархічного правління, як архаїчний, класичний та конституційний, а також наголошується на існуванні двох типів республіканського правління – архаїчного та конституційного.

Досліджується конституційний тип правління. Зокрема доводиться, що, поряд з конституційною монархією, існує конституційна республіка. Наголошується на існуванні конституційної абсолютної монархії. Исследуется конституционный тип правления. В частности, обосновывается, что, наряду с конституционной монархией, существует конституционная республика. При этом, акцент делается на возможности существования конституционной абсолютной монархии We study the constitutional type of government. In particular, it is proved that, along with a constitutional monarchy, there is a constitutional republic. In this case, the focus is on the possible existence of a constitutional absolute monarchy

Стаття присвячена інституту українського гетьмана. Зокрема, розглядається його історія протягом Першого і Другого Гетьманатів, а також дається теоретичне обґрунтування запровадження гетьманської влади в Україні в рамках Третього Гетьманату. Статья посвящена институту украинского гетмана. В частности, рассматривается его история на протяжении Первого и Второго Гетманата, а также теоретически обосновывается внедрение гетманской власти в Украине в рамках Третьего Гетманата. The article is devoted to the institution of the Ukrainian hetman. In particular, the history of it during the First and Second Hetmanates, and the implementation of Hetman’s power in Ukraine in the framework of the Third Hetmanate is theoretically grounded.

Робота присвячена компаративному дослідженню конституційно-правового статусу глави держави. Розкрито зміст інституту глави держави і запропоновано визначення поняття глави держави як предмета дослідження сучасної науки конституційного права, а також розкрито основні теоретико-методологічні підходи до його аналізу та вивчення специфіки конституційно-правового регулювання відносин з організації та функціонування інституту глави держави в Україні. Здійснено фундаментальне дослідження глави держави як статусної характеристики президентів та монархів різних країн, історії його становлення і розвитку у світі. Конституційно-правовий статус глави держави аналізується крізь призму єдності його структурної, функціональної та організаційної складової. Значна увага приділяється впливу на статус глави держави форми держави та її елементів. Продемонстровано основні тенденції розвитку інституту глави держави в Україні як до появи президентства, так і після його впровадження в державний апарат України. Особлива увага приділяється перспективам трансформації інституту глави держави як у зв’язку із зміною системи правління та форми державного устрою, так і без неї. Работа посвящена компаративному исследованию конституционно-правового статус главы государства. Раскрыто содержание института главы государства и предложено определение понятия главы государства как предмета исследования современной науки конституционного права, а также раскрыты основные теоретико-методологические подходы к его анализу и изучению специфики конституционно-правового регулирования отношений по организации и функционированию института главы государства в Украине. Проведено фундаментальное исследование главы государства как статусной характеристики президентов и монархов различных стран, истории его становления и развития в мире. Конституционно-правовой статус главы государства анализируется сквозь призму единства его структурной, функциональной и организационной составляющей. Значительное внимание уделяется влиянию на статус главы государства формы государства и ее элементов. Продемонстрированы основные тенденции развития института главы государства в Украине, как до появления президентуры, так и после ее внедрения в государственный аппарат Украины. Особое внимание уделяется перспективам трансформации института главы государства как в связи с изменением системы правления и формы государственного устройства, так и без таковой. The work is devoted to comparative study of constitutional and legal status of head of state. Reveals the essence institute of head of state and a definition of head of state as a subject of research of modern science of constitutional law is introduced the basic theoretical and methodological approaches to its analysis and study of specific constitutional and legal regulation of relations with the organization and functioning of the head of state in Ukraine are shown. The fundamental research of head of state as the status characteristics of presidents and kings of various countries, is carried out the history of its development in the world. Constitutional and legal status of head of state is analyzed through the prism of the unity of its structural, functional and organizational component. Considerable attention is paid to influence of the form the state and its elements on the status of head of state. The basic trends of the institute of the head of state in Ukraine are demonstrated as the appearance of the presidency, and after its introduction into the state apparatus of Ukraine. Particular attention is paid to the prospects for transforming the institution as president due to the change of government and forms of government, and without it.

Розглянуто сучасні підходи до визначення суті поняття «державний устрій» в науковому доробку зарубіжних та вітчизняних дослідників. Проаналізовано конституційні положення ряду держав на предмет наявності норм щодо визначення державного устрою та розкрито суть, закладену у ці норми конституцій. Modern approaches to the concept of essence polity in scientific heritage of foreign and local researchers. Analyzed a number of constitutional provisions for the presence of rules to determine the state government, and reveals the essence inherent in these rules constitutions

У монографії досліджується інститут глави держави, зокрема, історія його становлення і розвитку в світі і в Україні. В монографии исследуется институт главы государства, в частности, история его становления и развития в мире и Украине. The book explores Institute head of state, in particular, the history of its formation and development in the world and in Ukraine.

У монографії досліджується інститут глави держави, зокрема, історія становлення і розвитку цього інституту у світі і в Україні. Статус глави держави аналізується крізь призму єдності його структурної, функціональної та організаційної складової. Значна увага приділяється впливу на інститут глави держави форми держави та її елементів. The monograph is investigated Institute of head of state in particular, the history of formation and development this institution in the world and in Ukraine. The status of head of state is analyzed in the light of the unity of its structural, functional and organizational component. Much attention is paid to the impact the Institute of head of state form of state and its elements.

В монографії досліджується як історичний розвиток монархії, так і її сучасний конституційний стан та перспектива подальшого розвитку. В монографии исследуется как историческое развитие монархии, так и ее современное конституционное состояние, а также перспектива дальнейшего развития. The book explores both the historical development of the monarchy, and its modern constitutional state, as well as the prospect of further development.