Search

Aim: to investigate the efficacy of treatment for pregnant women with chronic II–III stage kidney disease due to glomerulonephritis.Patients and methods. The study involved pregnant women who received treatment at 16–28 weeks of gestation during the first hospitalization to the unit. Women with chronic kidney disease were divided into two groups. The first group included 11 pregnant women who received traditional therapy (corticosteroids, potassium-retaining diuretics and cytostatics, if necessary, antihypertensives, antibiotics, drugs that improve renal microcirculation, etc.). The second group included 16 pregnant women who received traditional treatment along with maintenance therapy with the drug Atoxil, 1 vial (10 g of the formulation in the form of aqueous suspension) during the day in intervals between meals distributed evenly for 3 times. The duration of the sorbent course was 14–16 days.Results and conclusions. The increase in the number of people with kidney disease accompanied by nitrogen metabolism disorders, as well as significant economic cost of treatment, leads to the search for additional available effective therapies. Among such methods is enteral enterosorption. Reducing endotoxin burden on organs and systems in combination with etiopathogenetic therapy can significantly improve condition of pregnant women, reduce manifestations of intoxication and improve the quality of life of women. Therefore, chronic kidney disease in the stage of azotemia is an indication for efferent therapy in the form of enteral enterosorption with the drug Atoxil (produced by Orisil-Pharm). Non-invasive nature of detoxification and proven efficacy make it possible to recommend Atoxil for the treatment of pregnant women., Цель — исследовать эффективность лечения беременных с хронической болезнью почек II–III степени, обусловленной гломерулонефритом.Пациенты и методы. В исследовании приняли участие беременные, получавшие лечение в сроке 16–28 недель гестации при первой госпитализации в отделение. Женщины с хронической болезнью почек разделены на две группы. В первую группу вошли 11 беременных, получавших традиционную терапию (кортикостероиды, калий-сохраняющие мочегонные и цитостатики при необходимости, гипотензивные, антибиотики, препараты, улучшающие почечную микроциркуляцию, и т.д.). Во вторую группу — 16 беременных, получавших традиционное лечение и терапию сопровождения препаратом Атоксил, 1 флакон (10 г препарата в форме водной суспензии), в течение суток, в промежутках между едой, распределяя равномерно на 3 раза. Продолжительность курса сорбента составляла 14–16 суток.Результаты и выводы. Увеличение числа беременных с хронической болезнью почек в стадии уремии, а также значительные экономические расходы на лечение таких пациентов побуждают к поиску дополнительных методов лечения. К таким методам лечения относится энтеросорбция. Снижение эндотоксиновой нагрузки на органы и системы в комплексе с этиопатогенетической терапией позволяет существенно улучшить состояние беременных, уменьшить проявления интоксикации и повысить качество жизни женщины. Хроническая болезнь почек в стадии азотемии является показанием для эфферентной терапии в виде энтеральной детоксикации препаратом Атоксил (производства «Орисил-Фарм»). Неинвазивный характер детоксикации и доказанная эффективность позволяют рекомендовать Атоксил для лечения беременных., Мета — дослідити ефективність лікування вагітних із хронічною хворобою нирок ІІ–ІІІ ступеня, зумовленою гломерулонефритом.Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь вагітні, які отримували лікування в терміні 16–28 тижнів гестації під час першої госпіталізації до відділення. Жінки із хронічною хворобою нирок розподілені на дві групи. До першої групи увійшли 11 вагітних, які отримували традиційну терапію (кортикостероїди, калій-зберігаючі сечогінні та цитостатики за необхідністю, гіпотензивні, антибіотики, препарати, що поліпшують ниркову мікроциркуляцію, тощо). До другої групи — 16 вагітних, які отримували традиційне лікування і терапію супроводу препаратом Атоксіл, 1 флакон (10 г препарату у формі водної суспензії), протягом доби, у проміжках між вживанням їжі, розподіляючи рівномірно на 3 рази. Тривалість курсу сорбенту становила 14–16 діб.Результати та висновки. Зростання числа осіб із захворюваннями нирок, що супроводжуються порушенням азотистого обміну, а також значні економічні витрати на лікування спонукають до пошуку додаткових доступних ефективних методів терапії. До таких методів належить ентеросорбція. Зменшення ендотоксинового навантаження на органи і системи в комплексі з етіопатогенетичною терапією дає змогу суттєво поліпшити стан вагітних, зменшити прояви інтоксикації та підвищити якість життя жінки. Отже, хронічна хвороба нирок у стадії азотемії є показанням для еферентної терапії у вигляді ентеральної детоксикації препаратом Атоксіл (виробництва «Орісіл-Фарм»). Неінвазивний характер детоксикації та доведена ефективність дають змогу рекомендувати Атоксіл для лікування вагітних.

У статті висвітлені актуальні проблеми лікування залізодефіцитної анемії (ЗДА). Наведені основні механізми і етапи розвитку захворювання. На підставі даних літератури виконано порівняльний аналіз ефективності та безпеки феротерапії препаратами іонного і неіонного заліза, до яких належать препарати гідроксид-полімальтозного комплексу тривалентного заліза. Визначено основні особливості лікування ЗДА.Гепсидин є основним регуляторним пептидом, який забезпечує гомеостаз заліза в організмі. Наукові пошуки тривають, і невдовзі ми ще більше наблизимось до розуміння механізмів його забезпечення.При лікуванні ЗДА у вагітних і породіль повинні бути дотримані принципи індивідуалізованого підходу з призначенням високодозових засобів заліза, що дають виражений клінічний ефект при малій вірогідності побічної дії. Добру перспективу для застосування при лікуванні ЗДА в жінок мають засоби, що створені на основі гідроксид-полімальтозного комплексу. Лікування ЗДА повинно тривати не тільки до нормалізації показників периферійної крові, а й до відновлення заліза в тканинах (депо).За можливості, паралельно призначенню засобів заліза усувають причину виникнення ЗДА.Застосування гідроксид-полімальтозних комплексів заліза супроводжується мінімальними побічними ефектами, що значно підвищує комплаєнтність лікування: неухильне дотримання пацієнтами призначених програм терапії залізодефіцитних станів, виконання повного обсягу призначень і термінів лікування ЗДА покращує якість життя хворих і прискорює їхнє одужання.Перший етап лікування пероральними засобами заліза має тривати до повного відновлення рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, показника гематокриту і складає в середньому 1,5–2 міс.Наступний етап – насичення депо заліза, що триває 2–3 міс. Після насичення депо заліза дозу препаратів зменшують до 30–60 мг/доба.Критерієм ефективності лікування препаратами заліза при ЗДА є поява ретикулоцитозу в периферійній крові на 5–7-й день від початку терапії. Непрямим свідченням ефективного лікування препаратами заліза є підвищення концентрації гемоглобіну щодоби на 1 г/л., В статье освещены актуальные проблемы лечения железодефицитной анемии (ЖДА). Приведены основные механизмы и этапы развития заболевания. На основании данных литературы выполнен сравнительный анализ эффективности и безопасности ферротерапии препаратами ионного и неионного железа, к которым относятся препараты гидроксид-полимальтозного комплекса трехвалентного железа. Определены основные особенности лечения ЖДА.Гепсидин является основным регуляторным пептидом, который обеспечивает гомеостаз железа в организме. Научные поиски продолжаются, и вскоре мы еще больше приблизимся к пониманию механизмов его обеспечения.При лечении ЖДА у беременных и рожениц должны быть соблюдены принципы индивидуализированного подхода с назначением высокодозовых препаратов железа, дающих выраженный клинический эффект при малой вероятности побочных эффектов. Хорошую перспективу для применения при лечении ЖДА у женщин имеют средства, созданные на основе гидроксид-полимальтозного комплекса. Лечение ЖДА должно продолжаться не только до нормализации показателей периферической крови, но и до восстановления железа в тканях (депо).По возможности, параллельно назначению средств железа устраняют причину возникновения ЖДА.Применение гидроксид-полимальтозных комплексов железа сопровождается минимальными побочными эффектами, что значительно повышает комплаентность лечения: неукоснительное соблюдение пациентами назначенных программ терапии железодефицитных состояний, выполнение полного объема назначений и сроков лечения ЖДА улучшает качество жизни больных и ускоряет их выздоровление.Первый этап лечения оральными средствами железа должен продолжаться до полного восстановления уровня гемоглобина, количества эритроцитов, показателя гематокрита и составляет в среднем 1,5–2 мес. Следующий этап – насыщение депо железа, который длится 2–3 мес. После насыщения депо железа дозу препаратов уменьшают до 30–60 мг/сут.Критерием эффективности лечения препаратами железа при ЖДА является появление ретикулоцитоза в периферической крови на 5–7-й день от начала терапии. Косвенным свидетельством эффективного лечения препаратами железа является повышение концентрации гемоглобина ежесуточно на 1 г/л., The article devoted to current problems of the iron deficiency anemia (IDA) treatment. Basic mechanisms and stages of this disease development are described. Based on the literature data a comparative analysis of the efficacy and safety of ferrotherapy with ionic and non-ionic iron drugs is perfumed, which include hydroxide polymaltose complex of ferric iron drugs. The main features of the treatment of iron deficiency anemia are showed.Hepcidin is a major regulatory peptide which charges the homeostasis of the iron in the body. Scientific search continues, and soon we have a deeper understanding of his approach the frameworks.In the treatment of iron deficiency anemia in pregnant and mothers should be observed principles of individualized approach for the high-iron drug use, giving a pronounced clinical effect with low probability of side effects. Good prospects for treatment of iron deficiency anemia in women have drugs that are based on the hydroxide polymaltose complex. IDA treatment should last not only to normalize the peripheral blood, but also to the reduction of iron in the tissues (depot).Where possible, concomitant of iron It should be carried out after eliminate the cause of IDA.Hydroxide polymaltose iron complexes is accompanied by minimal side effects, which greatly improves treatment compliance: strict observance of patients intended therapy of iron deficiency program, the implementation of the full scope of assignments and deadlines IDA treatment improves the quality of patients life and accelerate their recovery.The first stage of treatment with oral iron agents should continue until the full restoration of hemoglobin level, red blood cell count, hematocrit and lasts 1.5-2 months. The next stage is the saturation of the iron depots, lasts 2-3 months. After saturation of depot iron dose need to reduce to 30-60 mg/day.Criterion of treatment effectiveness with iron drugs is the reticulocytosis appearance in the peripheral blood after 5-7 day from the beginning of the first treatment. Indirect evidence for the effective treatment of iron supplementation is increase hemoglobin concentrations every day for 1 g/l.

The article presents the results of changes of immunological status of the pregnant with placental form of fetoplacental insufficiency. The increase of level of anti-inflammatory Il-2 and diminishing of level of anti-inflammatory Il-4 is indicated, which leads to the disorders of functions of the endothelial cages of the vascular wall, vascular spasm and ischemia of the placenta., В статье приведены результаты изменений иммунологического статуса беременных при плацентной форме фетоплацентарной недостаточности. Показано увеличение уровня противовоспалительных Il-2 и уменьшение уровня противовоспалительных Il-4, который ведет к нарушениям функции эндотелиальных клеток сосудистой стенки, к сосудистому спазму и ишемии плаценты., У статті наведено результати змін імунологічного статусу вагітних при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності. Показано збільшення рівня прозапальних IL-2 та зменшення рівня протизапальних IL-4, що веде до порушень функції ендотеліальних клітин судинної стінки, до судинного спазму та ішемії плаценти.

Вивчено показники біофізичного профілю плода, кардіотокограми, стан кровотоку в артеріях пуповини, маткових артеріях у вагітних із екстрасистоліями, пароксизмальною тахікардією. У жінок із пароксизмальною тахікардією виявлені помірні порушення кровотоку в маткових артеріях, невеликі відхилення окремих показників біофізичного профілю плода. Изучены показатели биофизического профиля плода, кардитокограммы, состояние кровотока в артериях пуповины, маточных артериях у беременных с экстрасистолиями, пароксизмальной тахикардией. У женщин с пароксизмальной тахикардией обнаружены умеренные нарушения кровотока в маточных артериях, небольшие отклонения отдельных показателей биофизического профиля плода. The aim of this study was to investigate the hemodynamic features in the "mother-placenta-fetus", the functional state of the fetus in pregnant women with ekstrosistoly and paroxysmal tachycardia. In order to clarify the diagnosis to all pregnant women during their stay in the maternity hospital performed tests: ECG, echocardiography, consultation of a cardiologist. In the study used the following methods: cardiotocography fetal echographic study of the fetus, placenta, doplerometrii fetoplacental complex. The survey showed that in pregnant women with heart rhythm disorders as ekstrosistoly hemodynamics in the "mother-placenta-fetus", fetal biophysical profile parameters were not significantly different from healthy pregnant.U women with paroxysmal tachycardia have been certain circulatory disorders in the uterine arteries, umbilical artery ., which do not significantly affect the performance of fetal biophysical profile. Results of the study confirmed: the state of the fetus in pregnant women with these cardiac arrhythmias is not distress. Based on the findings it can be concluded that the alleged tactics of birth in pregnant women with ekstrosistoly and paroxysmal tachycardia is defined obstetric situation. Recommendations made as a result of the study were implemented in obstetric clinic. Requires further study of the fetus in the latent and active phase of labor.

Статья посвящена вопросу безопасности использования лекарственных средств во время беременности. Описаны наиболее значимые шаги развития представлений о влиянии медикаментов на плод, дана краткая история создания их классификаций и перечень лекарственных препаратов различных фармакологических групп в зависимости от степени риска и уровня неблагоприятного влияния на плод. Приведены современные данные о результатах изучения некоторых механизмов медикаментозного тератогенеза., An article about the safe use of drugs during pregnancy. Describes the most signifi cant steps of development of ideas about the impact of drugs on the fetus, the brief history of their classifi cation and the list of drugs of diff erent pharmacological groups, depending on the degree of risk and the level of adverse eff ects on the fetus. Presents current data on the results of a study of some mechanisms of medication teratogenesis.

В акушерській практиці кровотечі продовжують залишатися найбільш серйозною проблемою, так як серед причин материнської смертності вони становлять 20–25 %. Частота пологів, ускладнених матковими кровотечами, в Україні становить від 8 до 11 % і не має тенденції до зниження. У структурі материнської смертності за останні 20 років кровотечі вийшли на перше місце. Частота кровотеч другої половини вагітності складає в 2–5 % всіх вагітностей. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36534

Гострий апендицит (ГА) – найчастіше гостре хірургічне захворювання у вагітних. Діагностика ГА у них ускладнена, що може бути причиною можливих діагностичних помилок і незадовільних результатів лікування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36369

We have made analysis of international medical literature data about peculiarities of etiology, clinical course, differential diagnostics and ways of treatment of pneumonia of different etiology at pregnant. We convert our attention on functional changes in respiratory and immune organs at the time of pregnancy, peculiarities of antibiotics’ pharmacokinetics and pharmаcodynamics. Проведено аналіз даних світової медичної літератури стосовно особливостей етіології, клінічного перебігу, диференціальної діагностики та підходів до лікування пневмоній різної етіології у вагітних. Належна увага приділяється функціональним змінам з боку органів дихання та імунної системи під час вагітності, особливостям фармакокінетики та фармакодинаміки антибактеріальних препаратів у вагітних. // Русск. версия: Проведен анализ данных мировой медицинской литературы относительно особенностей этиологии, диагностики и подходов к лечению пневмоний разной этиологии у беременных. Большое внимание уделено функциональным изменениям органов дыхания и иммунной системы во время беременности, особенностям фармакокинетики и фармакодинамики антибактериальных препаратов у беременных. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1415