Search

Проведений клінічний аналіз багатоплідних вагітностей. Вивчено особливості процесу неонатальної адаптації у 94 близнюків залежно від типу зиготності. Доведено, що адаптація новонароджених при багатоплідності залежить від типу плацентації. Встановлено, що монозиготність близнюків є фактором ризику розвитку дизадаптаційних синдромів. Діти з монозиготних двійнят порівняно з дизиготними характеризуються більш високою частотою розвитку синдрому дихальних розладів і більшою схильністю до жовтяниці, геморагічного синдрому, порушення гемоліквородинаміки 2-го і 3-го ступенів тяжкості. Фізичний розвиток близнюків також визначається типом зиготності. У групі монозиготних двійнят частіше трапляються більш тяжкі варіанти затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлена висока частота асфіксій на фоні незрілості, що зумовлює розвиток дизадаптаційних синдромів у цих дітей, найбільш частими з яких є гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС, порушення терморегуляції та гастроінтестинальні реакції. Виявлення порушень згортальної системи крові та обміну глюкози безумовно відіграють негативну роль у становленні адаптації цих новонароджених. Тип зиготності повинен визначатися під час вагітності для вироблення лікарської тактики і визначення прогнозу. Проведен клинический анализ многоплодных беременностей. Изучены особенности процесса неонатальной адаптации у 94 близнецов в зависимости от типа зиготности. Доказано, что адаптация новорожденных при многоплодии зависит от типа плацентации. Установлено, что монозиготность близнецов является фактором риска развития дизадаптационных синдромов. Дети из монозиготных близнецов по сравнению с дизиготными характеризуются более высокой частотой развития синдрома дыхательных расстройств и большей склонностью к желтухе, геморрагическому синдрому, нарушению гемоликвородинамики 2-й и 3-й степеней тяжести. Физическое развитие близнецов также определяется типом зиготности. В группе монозиготных близнецов чаще встречаются более тяжелые варианты задержки внутриутробного развития: гипопластический и диспластический. Установлена высокая частота асфиксий на фоне незрелости, что обусловливает развитие дизадаптационных синдромов у этих детей, наиболее частыми из которых являются гипоксически-ишемические нарушения ЦНС, нарушения терморегуляции, желтуха и гастроинтестинальные реакции. Выявление нарушений свертывающей системы крови и обмена глюкозы безусловно играют негативную роль в становлении адаптации этих новорожденных. Тип зиготности должен определяться во время беременности для выработки врачебной тактики и определения прогноза. Data collected in the obstetric hospital. The aim of the present study was to assess the peculiarities of adaptation of the newborn twins, depending on the type of zygosity. The peculiarities of neonatal adaptation 94 twins were studied. We studied obstetric history, course of pregnancy, delivery, the fetuses and during neonatal adaptation of the newborn. The state of the fetoplacental complex was carried out in 10–13, 16–22, 28–34 weeks of pregnancy. It is proved that the adaptation of newborns with multiple pregnancy depends on the type of placentation. It is established that monozygotic twins is a risk factor disadaptation syndromes. Children with monozygotic with twins in comparison with dizygotic have a higher incidence of respiratory distress syndrome and a greater tendency to jaundice, hemorrhagic syndrome, impaired hemolymphodrainage second and third degrees of severity. Physical development of twins also is determined by the type of zygosity. In the group monozygotic twins often have more severe variants of intrauterine growth retardation. The high frequency of asphyxia on a background of immaturity that leads to the development disadaptation syndromes in these children, the most frequent of which are hypoxic-ischemic lesion of the Central nervous system, disorders of thermoregulation and gastrointestinal reactions. The results of these studies allow us to recommend the type definition zygosity during pregnancy to develop medical tactics and prognosis. Further research and prevention of complications in multiple pregnancies allows developing a system of preventive measures to reduce perinatal morbidity and mortality. Recommendations made as a result of this study can be implemented in obstetric clinic. Further research is needed to determine further development of newborns.