Search

In the first half of the 3rd millennium BC in the steppe Ukraine, stone tombs with an entrance appeared which are similar in design to the burial structures of the Globular Amphora culture. Two were investigated in the Molochnaya River basin near the Kamyana Mohyla monumental site. These unique structures differ from the stone cists of the Yamnaya culture as well as the burial constructions of the preceding Eneolithic period. Probably, the distribution of stone tombs with an entrance in the North Pontic area is connected with the influence of the Globular Amphora culture.

Quiver sets and and their associated grave goods are extremely important for studying different aspects of the Early Scythian culture, and, in particular, for determining the chronology of the Early Scythian period. This article is devoted to an analysis of quiver sets found in the south of Eastern Europe together with imported Greek amphorae of the first half of the 6th century BC. Сагайдачні набори та інші категорії поховального інвентарю, що корелюються з ними, надзвичайно важливі для вивчення багатьох аспектів ранньоскіфської культури, і зокрема, визначення хронології її різних етапів. Cтаття присвячена розгляду сагайдачних наборів, виявлених на півдні Східної Європи разом з імпортними грецькими амфорами першої половини VI ст. до н. е. виробництва Мілета, Клазомен або Теоса (Лебеді V, курган 11 поховання 8; Новоолександрівка, курган 7 поховання 8; Бушуйка, курган 2 поховання 10; Хапри, курган 1 поховання 25; Китайгород; Реп’яхувата Могила, поховання 2). Поховальні комплекси, що включають ці предмети, локалізуються на території від Прикубання на сході до Дніпровського лісостепового Правобережжя на заході. Важливість згаданих вище комплексів, полягає не тільки в присутності в них надійних хроноіндікторов (амфори і деякі інші предмети), але і інформативності самих сагайдачних наборів, що робить їх надійним джерелом для вивчення особливостей розвитку скіфської стрілецької зброї VI ст. до н. е. Наконечники стріл, представлені, головним чином, бронзовими втульчатими виробами, що характеризуються значною різноманітністю. Кількість наконечників в сагайдаках в більшості випадків варіює від 42 до 155 екземплярів. Серед дволопатевих і трилопатевих наконечників стріл виділяються типологічні групи, поширення яких пов’язується безпосередньо з першою половиною VI ст. до н. е. Серед дволопатевих наконечників, це екземпляри з овальною голівкою і довгою виступаючою втулкою без шипів, а також шипасті наконечники зі склепінчастою формою пера, найбільша ширина якого знаходиться в його основі, а закінчення лопатей були косо зрізані. Серед трилопатевих, це наконечники без шипів з башнеподібною голівкою, а також вироби з голівками листоподібних обрисів, що мають максимальне розширення у нижній частині, а також високу втулку з шипом, яка становить близько половини довжини наконечника.

High mobility among Scythian populations is often cited as the driving force behind pan-regional interactions and the spread of new material culture c.700–200 bce, when burgeoning socioeconomic interactions between the Greeks, Scythian steppe pastoralists and the agro-pastoral tribes of the forest-steppe played out across the region. While interregional mobility central to warrior lifestyles is assumed to have been a defining feature of Scythian populations, strikingly few studies have investigated human mobility among communities located along the steppe and forest-steppe boundary zone. Here, we document movement and dietary intake of individuals interred at Bel'sk, a large urban settlement in Ukraine, through strontium, oxygen and carbon isotope analyses of human tooth enamel. The results provide direct evidence for limited mobility among populations from Bel'sk, demonstrating the movement into, and out of, urban complexes. Strontium and oxygen isotope analyses reveal that groups at Bel'sk remained local to the urban complex. Dietary intake, reflected in carbon isotopes, was based on domesticated crops and livestock herding. The combination of low mobility alongside dietary evidence suggests local groups engaged in sedentary agro-pastoral subsistence strategies that contrast sharply with the picture of highly mobile Scythian herders dependent on livestock portrayed in historical sources. Introduction Materials and methods - Establishing a local 87Sr/86Sr composition for Bel’sk - The Bel’sk archaeological complex: Settlements and cemeteries Results - Archaeological human 87Sr/86Sr values - Human δ18O - Human δ13C Discussion - Low Sr isotope variation indicates localized mobility - Difficulties of estimating mobility using O isotope variation - Millet consumption among pastoral populations based on C isotope values - Mobility and diet of urban populations Conclusions

Central Anatolia is one of the regions of Western Asia, where the most significant concentration of archaeological materials connected with the Eurasian nomads of the early Scythian time is recorded. The flat plains of Central Anatolia had good pastures and served as a space where different cultures communicated with each other since ancient times. In the 7th–6th centuries BC this territory was located between Western Anatolia with Lydia and the eastern Greek centers and Eastern Anatolia, which was the zone of interest of the Urartu and Assyria. Small local "principalities" were localized here. These principalities were probably controlled by well-armed and mobile nomads, who used this territory as a base for raids on neighboring as well as more distant regions. An important and most numerous category of nomad inventory coming from the region is constituted by bronze socketed arrowheads found in burials in the province of Amasya, Imirler, Gordion and on the local settlements (Boğazköy, Kaman-Kalehöyük, Kerkenez Dağ). The article introduces their typology and provides analogies coming from the Eurasian monuments of the 7th–6th centuries BC. The study of early nomadic complexes from Anatolia shows theirsyncretic nature, which is influenced by artifacts of the Cimmerian, Scythian, and Сentral Asian origin as well as the local Near Eastern items. It highlights the complex ethnic composition of the nomadic groups located here in the 7th–6th centuries BC that does not allow attributing all these materials to a single group, for example, the Cimmerians.

The northern Pontic steppe in the southern part of Eastern Europe has reacted to climate changes. It is characterized by a historically constant moisture deficiency, and is an advantageous area for study of diverse types of human adaptation to climate changes. Two main types of such adaptations, which occurred during the 6th–1st millennium BC, have been distinguished. The first is connected with the early historical migrations, and the second with changes in the economy of local steppe populations.