Search

Ce mémoire propose une analyse conceptuelle de la vie privée et des enjeux éthiques qui s’y rapportent à l’ère des données massives et de l’essor de l’intelligence artificielle. Alors que la définition du concept de vie privée est encore disputée, les défis liés à son maintien dans le monde numérique d'aujourd'hui sont indéniables. L’analyse de ces enjeux requiert de faire appel à des éléments conceptuels provenant de la philosophie de l’information, mais également aux notions de structures de pouvoir tirées de la philosophie politique et de la sociologie. À travers ce prisme, ce travail offre un survol des éléments essentiels au traitement des enjeux de vie privée dans le contexte actuel d’utilisation des données massives, et défend qu’en l’absence de processus adéquats pour protéger et préserver la vie privée d'une personne en ligne, la capacité à maintenir une vie privée numérique devient illusoire. En définitive, un argument moral en faveur d’une meilleure protection de la vie privée en ligne est présenté, démontrant que la vie privée est notamment garante de l’autonomie des personnes., This essay provides a conceptual analysis of privacy and the ethical issues that surround it in the age of big data and artificial intelligence. While the definition of privacy is still disputed, the challenges of maintaining it in today’s digital world are undeniable. In order to analyze these challenges, one can combine conceptual elements taken from the philosophy of information with notions of power found in political philosophy and sociology. Through this lens, this paper offers an overview of how one can address privacy-related ethical concerns in the current context of massive data collection, analysis and use. It is argued that, without adequate processes in place to protect and preserve one’s privacy online, the ability to maintain digital privacy becomes illusory. This paper concludes by providing a moral argument to demonstrate how privacy can be better preserved online, demonstrating that privacy is notably a condition of personal autonomy.

Purpose. The research is aimed at finding out the grounds, forms and essence of the correlation between the projects of information philosophy and transhumanism from the point of view of the problematics of philosophical anthropology. Attention is focused on the status of the knowing subject and the transformations of the forms of its activity within the specified correlation. Theoretical basis. Insufficient thinking on the issue of the functioning of traditional cognitive models, in particular Kant’s transcendental questioning, which formed the basis of modern rationality and classical science, in the new sociocultural reality led the authors to problematize the forms and essence of interaction and operating with knowledge and communication in the information sphere of human existence and communication. A comparative consideration of the worldviews in the information philosophy and transhumanism projects, made on the basis of a study of current scientific literature, provided an opportunity to assume the probability of implicit elimination of the problems of philosophical anthropology from the horizon of meanings of modern science through the blurring of essentially anthropological analytics. Originality. The article proves the ambivalent nature of the correlation between the projects of philosophy and transhumanism information that are externally close on the subject and problematics, and for the first time in the domestic literature, they have been compared. The content of the powerful potential of information philosophy for the development of philosophical anthropology approaches to the phenomena of the human world determined by the technological nature of civilization and the powerful sociocultural issues of modernity have been clarified. The threats of the dehumanization of the problem field in the modern science and spheres of applied digital technologies associated with transhumanism, interpreted as an ideology, are underlined. Conclusions. The analysis of theoretical positions relevant for the philosophy of information and transhumanism resulted in a number of conclusions, central among which is the statement of the "blurring" situation, the hidden elimination in the content of problematics of philosophical anthropology and its humanistic pathos within the limits of modern forms of correlation and existence in the scientific discourse of the philosophemes and ideologemes in the information philosophy and transhumanism. Epistemological phenomena of "cognitive closure" and a man as a "blind spot" in the thinking on the science and technology development, primarily communication, indicate the relevance of a full comprehensive consideration of the problems of philosophical anthropology in projects of the information philosophy and transhumanism., Цель. Исследование направлено на выяснение оснований, форм и сущности корреляции между проектами философии информации и трансгуманизма с точки зрения проблематики философской антропологии. Внимание акцентировано на статусе познающего субъекта и трансформациях форм его активности в пределах указанной корреляции. Теоретический базис. Недостаточное осмысление вопроса о функционировании традиционных познавательных моделей, в частности кантовского трансцендентального вопрошания, положенного в основу нововременной рациональности и классической науки, в новой социокультурной реальности побудило авторов проблематизировать формы и сущность взаимодействия и оперирования со знанием и сообщением в информационной сфере человеческого существования и коммуникации. Компаративное рассмотрение мировоззренческих установок проектов философии информации и трансгуманизма, совершенное на основе изучения актуальной научной литературы, предоставило возможность предположить вероятность имплицитной элиминации проблематики философской антропологии с горизонта смыслов новейшей науки через размывание сущностно антропологической аналитики. Научная новизна. В статье доказан амбивалентный характер корреляции между внешне близкими по тематике и проблематике проектами философии информации и трансгуманизма, и впервые в отечественной литературе проведено их сопоставление. Выяснено содержание мощного потенциала философии информации для развития подходов философской антропологии к феноменам человеческого мира, детерминированных техногенным характером цивилизации и мощной социокультурной проблематикой современности. Подчеркнуты угрозы дегуманизации проблемного поля современной науки и сферы прикладного применения цифровых технологий, связанные с трансгуманизмом, интерпретированным как идеология. Выводы. В результате проведенного анализа релевантных для философии информации и трансгуманизма теоретических положений был сформулирован ряд выводов, центральным среди которых является констатация ситуации "размывания", скрытой элиминации содержания проблематики философской антропологии и ее гуманистического пафоса в пределах форм современных корреляции и бытования в научном дискурсе философем и идеологем философии информации и трансгуманизма. Эпистемологические феномены "когнитивного закрытия" и человека как "слепого пятна" в осмыслении развития науки и технологий, прежде всего коммуникационных, свидетельствуют об актуальности полноценного всестороннего рассмотрения проблематики философской антропологии в проектах философии информации и трансгуманизма., Мета. Дослідження скеровано на з’ясування підстав, форм та сутності кореляції між проектами філософії інформації та трансгуманізму під кутом зору проблематики філософської антропології. Увагу акцентовано на статусі пізнаючого суб’єкта і трансформаціях форм його активності в межах зазначеної кореляції. Теоретичний базис. Недостатнє осмислення питання про функціонування традиційних пізнавальних моделей, зокрема кантівського трансцендентального запитування, що лягло в основу новоєвропейської раціональності та класичної науки, в новітній соціокультурній реальності спонукало авторів до проблематизації форм і сутності взаємодії оперування зі знанням та повідомленням у інформаційній сфері людського існування та комунікації. Компаративний розгляд світоглядних настанов проектів філософії інформації і трансгуманізму, здійснений на основі вивчення актуальної наукової літератури, надав можливість припустити імовірність імпліцитної елімінації проблематики філософської антропології з горизонту смислів новітньої науки через розмивання сутнісно антропологічної аналітики. Наукова новизна. У статті доведений амбівалентний характер кореляції між позірно близькими за тематикою та проблематикою проектами філософії інформації та трансгуманізму, і вперше у вітчизняній літературі проведено їх співставлення. З’ясовано зміст потужного потенціалу філософії інформації для розвитку підходів філософської антропології до феноменів людського світу, детермінованих техногенним характером цивілізації та потужною соціокультурною проблематикою сьогодення. Підкреслено загрози дегуманізації проблемного поля сучасної науки та сфери прикладного застосування цифрових технологій, пов’язані з трансгуманізмом, інтерпретованим як ідеологія. Висновки. В результаті здійсненого аналізу релевантних для філософії інформації та трансгуманізму теоретичних положень було сформульовано ряд висновків, центральним серед яких є констатація ситуації "розмивання", прихованої елімінації змісту проблематики філософської антропології та її гуманістичного пафосу в межах форм сучасних кореляції й побутування в науковому дискурсі філософем та ідеологем філософії інформації і трансгуманізму. Епістемологічні феномени "когнітивного закриття" та людини як "сліпої плями" в осмисленні розвитку науки і технологій, насамперед комунікаційних, свідчать про актуальність повноцінного всебічного розгляду проблематики філософської антропології в проектах філософії інформації і трансгуманізму.

Purpose.The research is aimed at finding out the grounds, forms and essence of the correlation between the projects of information philosophy and transhumanism from the point of view of the problematics of philosophical anthropology. Attention is focused on the status of the knowing subject and the transformations of the forms of its activity within the specified correlation.Theoretical basis.Insufficient thinking on the issue of the functioning of traditional cognitive models, in particular Kant’s transcendental questioning, which formed the basis of modern rationality and classical science, in the new sociocultural reality led the authors to problematize the forms and essence of interaction and operating with knowledge and communication in the information sphere of human existence and communication. A comparative consideration of the worldviews in the information philosophy and transhumanism projects, made on the basis of a study of current scientific literature, provided an opportunity to assume the probability of implicit elimination of the problems of philosophical anthropology from the horizon of meanings of modern science through the blurring of essentially anthropological analytics.Originality.The article proves the ambivalent nature of the correlation between the projects of philosophy and transhumanism information that are externally close on the subject and problematics, and for the first time in the domestic literature, they have been compared. The content of the powerful potential of information philosophy for the development of philosophical anthropology approaches to the phenomena of the human world determined by the technological nature of civilization and the powerful sociocultural issues of modernity have been clarified. The threats of the dehumanization of the problem field in the modern science and spheres of applied digital technologies associated with transhumanism, interpreted as an ideology, are underlined.Conclusions.The analysis of theoretical positions relevant for the philosophy of information and transhumanism resulted in a number of conclusions, central among which is the statement of the "blurring" situation, the hidden elimination in the content of problematics of philosophical anthropology and its humanistic pathos within the limits of modern forms of correlation and existence in the scientific discourse of the philosophemes and ideologemes in the information philosophy and transhumanism. Epistemological phenomena of "cognitive closure" and a man as a "blind spot" in the thinking on the science and technology development, primarily communication, indicate the relevance of a full comprehensive consideration of the problems of philosophical anthropology in projects of the information philosophy and transhumanism.

Inspired by the 2016 case of the encrypted Apple iPhone used by alleged terrorists in the San Bernardino, Calif. attack, this paper explores the question of whether the use of completely unbreakable encryption online or off-line would be considered ethical by the political philosopher John Rawls. Rawls is widely acknowledged as having played an important role in how we perceive freedom and liberty in Western democracies today, and his work on justice, fairness and liberty appears to be a great source of knowledge for politicians, policy-makers and activists. Several recent events and threats to national security of a technological nature have raised ethical questions about the relationship between state and citizen and how technological power should be divided between these two parties, particularly when it comes to the right to privacy. However, in contrast with a wide-spread perception of Rawls’ work, this article shows that there are cases in which Rawls’ principles actually place a limitation on liberty in these matters. This paper presents a thought experiment in which it becomes clear that Rawls’ advocacy for liberty did not extend to cases in which social cooperation in a well-ordered society would be obstructed. Based on a study of Rawls’ work, the author concludes that whereas Rawls would consider strong encryption both necessary and ethical, completely unbreakable encryption would be considered a violation of social cooperation and thus indefensible for Rawls.