Search

Актуальность. Головная боль напряжения (ГБН) — наиболее распространенный в популяции тип головной боли (ГБ). Некоторые исследования показали, что мышечное напряжение значительно возрастает с увеличением частоты ГБН, болезненность мышц может расти во время приступов ГБ. Высказано предположение, что непрерывный ноцицептивный вклад периферических миофасциальных структур может вызвать центральную сенсибилизации и, возможно, хронизацию ГБ. Целью исследования было изучение особенностей болевого синдрома у пациентов с эпизодической и хронической головной болью напряжения. Материалы и методы. Было обследовано 108 пациентов (55 мужчин, 53 женщины) с диагнозами «частая эпизодическая головная боль напряжения» (ЭГБН) (группа I, n = 64) и «хроническая головная боль напряжения» (ХГБН) (группа II, n = 44). Проводилось клинико­неврологическое обследование, пальпация перикраниальных и шейных мышц с обеих сторон с подсчетом числа болезненности перикраниальных мышц (ЧБПМ) и числа болезненности мышц шеи (ЧБМШ) для каждого пациента и их среднее значение в группе. Для оценки субъективной выраженности боли использовался метод визуальной аналоговой шкалы (ВАШ), для качественной характеристики боли — болевой опросник Мак­Гилла. Результаты. Пациенты обследованных групп по интенсивности ГБ по ВАШ существенно не отличались, показатель был в пределах умеренного с тенденцией к более выраженному в группе II. В обеих группах при пальпации перикраниальных и шейных мышц с обеих сторон болезненность при пальпации в основном была в пределах от слабой до умеренной, кроме трапециевидной и ременной мышц головы, где болезненность носила характер от умеренной до выраженной. В группе I по сравнению с группой II выявлено достоверное превышение показателя ЧБПМ и ЧБМШ слева, ЧБПМ справа и не отмечено различий между ЧБМШ групп I и II справа. У пациентов с ЭГБН выраженность мышечной болезненности снижалась с возрастом, были выше показатели, описывающие сенсорные и психоэмоциональные характеристики боли, выявлена положительная корреляционная связь между болезненностью перикраниальных мышц и интенсивностью и частотой ГБ в месяц. У пациентов с ХГБН обнаружены корреляционные связи между интенсивностью, средней продолжительностью ГБ в месяц и сенсорными и психоэмоциональными характеристиками боли, что может свидетельствовать о вовлечении центральных и периферических ноцицептивных механизмов в патогенез хронической ГБН. Выводы. Наличие мышечной болезненности, сенсорные и психоэмоциональные характеристики ГБ необходимо учитывать при планировании лечебных и реабилитационных стратегий, что будет препятствовать прогрессированию и хронизации ГБ и способствовать повышению качества жизни пациентов., Актуальність. Головний біль напруження (ГБН) — найбільш поширений у популяції тип головного болю (ГБ). Деякі дослідження показали, що м’язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН, болючість м’язів може зростати під час нападів ГБ, м’язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН. Висловлено припущення, що безперервний ноцицептивний внесок периферичних міофасціальних структур може викликати центральну сенсибілізацію і, можливо, хронізацію головного болю. Метою дослідження було вивчення особливостей больового синдрому в пацієнтів з епізодичним і хронічним головним болем напруження. Матеріали та методи. Було обстежено 108 пацієнтів (55 чоловіків, 53 жінки) з діагнозами «частий епізодичний головний біль напруження» (ЕГБН) (група I, n = 64) та «хронічний головний біль напруження» (ХГБН) (група II, n = 44). Проводилося клініко­неврологічне обстеження, пальпація перикраніальних і шийних м’язів з обох боків з вирахуванням числа болючості перикраніальних м’язів (ЧБПМ) і числа болючості м’язів шиї (ЧБМШ) для кожного пацієнта та їх середнє значення в групі. Для оцінки суб’єктивної вираженості болю використовувався метод візуальної аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики болю — больовий опитувальник Мак­Гілла. Результати. Пацієнти обстежених груп за інтенсивністю ГБ за ВАШ суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного з тенденцією до більш вираженого в групі II. В обох групах при пальпації перикраніальних і шийних м’язів з обох боків болючість при пальпації переважно була в межах від слабкої до помірної, крім трапецієподібного та ремінного м’язів голови, де болючість мала характер від помірної до вираженої. У групі I порівняно з групою II виявлено вірогідне перевищення показників ЧБПМ та ЧБМШ зліва, ЧБПМ справа і не відзначено відмінностей між ЧБМШ групи I і II справа. У пацієнтів з ЕГБН вираженість м’язової болючості знижувалася з віком, були вищими показники, що описують сенсорні та психоемоційні характеристики болю, виявлено позитивний кореляційний зв’язок між болючістю перикраніальних м’язів та інтенсивністю й частотою ГБ на місяць. У пацієнтів із ХГБН виявлено кореляційні зв’язки між інтенсивністю, середньою тривалістю ГБ за місяць і сенсорними та психоемоційними характеристиками болю, що може свідчити про залучення центральних і периферичних ноцицептивних механізмів у патогенез хронічного ГБН. Висновки. Наявність м’язової болючості, сенсорні та психоемоційні характеристики болю необхідно враховувати при плануванні лікувальних і реабілітаційних стратегій, що буде перешкоджати прогресуванню та хронізації ГБ і сприяти підвищенню якості життя пацієнтів., Background. Tension-type headache (TTH) is the most common type of headache. Some studies have shown that muscle tension increases significantly with an increase in the frequency of TTH, muscle tenderness may increase during attacks of headache. It has been suggested that the continuous nociceptive contribution of peripheral myofascial structures can cause central sensitization and, possibly, chronic headache. The aim of this work was to study the peculiarities of pain syndrome in patients with episodic and chronic TTH. Materials and methods. A total of 108 patients (55 men, 53 women) diagnosed with frequent episodic tension-type headache (group I, n = 64) and chronic tension-type headache (group II, n = 44) were examined. Clinical neurological examination, palpation of the pericranial and neck muscles on both sides were carried out, with counting the number of tender pericranial muscles (NTPM) and tender neck muscles (NTNM) for each patient and their average number in the group. The subjective severity of pain was determined using visual analogue scale, McGill pain questionnaire was used to characterize the headache. Results. Data of visual analogue scale in both groups did not differ significantly, pain was moderate with a tendency to be more severe in group II. In both groups, the palpation tenderness of the pericranial and neck muscles on both sides was mainly in the range from mild to moderate, except for the trapezoid and splenius muscle of the head, where the pain was moderate to severe. In group I compared with group II, there was a significant increase in the number of NTPM and NTNM on the left side, NTPM on the right side, and no differences between NTNM in groups I and II were noted. In patients with episodic TTH, the severity of muscle tenderness decreased with age; indicators describing sensory and psycho-emotional characteristics of pain were higher, a positive correlation was found between the pericranial muscle tenderness and the severity and frequency of headaches per month. In patients with chronic TTH, a correlation was found between the severity, the average duration of headache per month, the sensory and psycho-emotional characteristics of pain, which may indicate the involvement of central and peripheral nociceptive mechanisms in the pathogenesis of chronic TTH. Conclusions. The presence of muscle tenderness, sensory and psychoemotional characteristics of pain must be taken into account when planning treatment and rehabilitation strategies that will prevent the progression and chronicity of headache, and contribute to improvement in the quality of life of patients.