Search

Статтю присвячено науково-практичному аналізу положень проекту Закону України № 9223 від 19.04.2023, яким пропонується впровадження кримінальної відповідальності за дії, передбачені ст. 114-3 КК України, а саме, - створення, придбання, використання або збут облікових записів, що містять завідомо неправдиві відомості щодо користувача, в інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мережах, за допомогою яких поширюється недостовірна інформація (у тому числі від імені інших осіб, причетність яких до оприлюднення інформації не підтверджена) або здійснюється втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб, якщо такі дії вчинені на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, національній, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, та ін. Автором проаналізовано диспозицію вказаної статті та виявлено низку недоліків, які не можуть бути усунені застосуванням засобів законодавчої техніки та конструювання. Найбільш принциповими зауваженнями є такі: невідповідність назви статті її змісту та переліку видів діянь, які утворюють відповідні форми об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення; акцент уваги авторів законопроекту перенесено зі злочинних дій, які полягають в поширенні (розміщенні) за допомогою фейкового акаунту завідомо неправдивої інформації, на дії, які у вузькому сенсі передують такому поширенню, наприклад, створення фейкового акаунта; невідповідність Розділу Особливої частини КК України, в яку пропонується помістити ст. 114-3 КК України, фактичному родовому об’єкту складу цього кримінального правопорушення; наявність в диспозиції статті конструктивних категорій, які не відповідають змісту вчинюваних дій. З урахуванням виявлених недоліків автором запропоновано концептуально змінити підходи до визначення дій, які необхідно криміналізувати, визначивши їх як «умисне поширення завідомо для суб’єкта неправдивої соціально значущої інформації». Додатково висловлено низку пропозицій щодо обов’язкових елементів, що доцільно передбачити в новій нормі, яку запропоновано помістити до Розділу IX Особливої частини КК України (Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки).

У статті проведено науково-практичний аналіз термінів, використаних законодавцем в диспозиції статті 436-2 КК України, і які, по-суті, є новацією в науці кримінального права України. Зокрема надано авторське тлумачення таких форм об’єктивної сторони вказаного вище кримінального правопорушення, як «виправдовування», «визнання правомірною», «заперечення», «глорифікація». Додатково авторами здійснено: обґрунтування з точки зору вітчизняного законодавства та міжнародного права фактів збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України; осмислення загальних причин криміналізації діянь, що утворюють об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-2 КК України; розгляд вказаних вище термінів в їх загальному значенні та в значенні, обумовленому контекстом кримінальної відповідальності. Неприйняття очевидного факту розв’язування військово-політичним керівництвом рф агресивної війни проти нашої країни та окупації частини територій, коли цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою, в умовах воєнного стану є передумовою з одного боку до колабораційної діяльності всередині держави, а з іншого боку – до підтримки злочину агресії представниками інших держав. Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників є частиною інформаційної війни рф проти України, спрямованої на нівелювання зовнішніх підстав для відбиття збройної агресії країни-терориста, а також недопущення гуртування суспільства навколо національної стратегії єднання задля відсічі загрозам національній державності, територіальній цілісності і недоторканності України. Незважаючи на те, що з часу запровадження кримінальної відповідальності за вказані вище діяння минув час, достатній для формування судово-слідчої практики притягнення осіб до кримінальної відповідальності, теоретичне підґрунтя тлумачення окремих термінів ще не створено. В цілому наукові висновки, отримані в статті, можуть бути початком формування такого підґрунтя.