Search

The objective:to establish the peculiarities of the psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus. Materials and methods.The psychological status of 120 pregnant women, who were divided into two groups, was assessed. I group included 80 patients after in vitro fertilization (IVF) programs with the formation of an allogeneic fetus, II group (control one) included 40 pregnant women after IVF with the woman’s own oocytes. The psychological state of pregnant women was assessed using the Spielberger-Hanin questionnaire, the Holmes and Rahe stress event scale, the assessment of well-being, activity and mood, the Edinburgh Postnatal Depression Scale, and the SF-36 quality of life questionnaire. Results.A high level of reactive anxiety was significantly more often determined in pregnant women with an allogeneic fetus compared to the pregnant women in the control group (32.50 % and 12.50 %, respectively), as well as uncertain indicators according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale (72.50 % and 52.50 %, respectively). During the evaluation of the quality of life in patients of the I group, significantly lower indicators of role-emotional functioning (41.13±5.29 points), social functioning (72.76±4.88 points), as well as role-physical functioning (35.12±7.22 points) and vitality (38±7.11 points) than in the examined women of the II group (62.43±5.45, 84.4±5.02, 46.89±6.51 and 59.56±9.78 points, respectively) were established. The indicators of well-being and mood were also significantly lower in the I group (3.88±1.40 and 4.21±1.27 points, respectively) compared to the II group (4.83±1.55 and 5.13±1.49 points, respectively). Conclusions.The psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus is characterized by the presence of statistically significant deviations not only compared to the control group, but also to the normative indicators provided by standardized survey methods. This indicates the necessity for further study of the relationship between these factors and the frequency of complications during pregnancy, childbirth and the postpartum period, as well as the condition of newborns in these women and possible ways of correcting the psychological status to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications.

The objective: to establish the peculiarities of the psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus.Materials and methods. The psychological status of 120 pregnant women, who were divided into two groups, was assessed. I group included 80 patients after in vitro fertilization (IVF) programs with the formation of an allogeneic fetus, II group (control one) included 40 pregnant women after IVF with the woman’s own oocytes.The psychological state of pregnant women was assessed using the Spielberger-Hanin questionnaire, the Holmes and Rahe stress event scale, the assessment of well-being, activity and mood, the Edinburgh Postnatal Depression Scale, and the SF-36 quality of life questionnaire.Results. A high level of reactive anxiety was significantly more often determined in pregnant women with an allogeneic fetus compared to the pregnant women in the control group (32.50 % and 12.50 %, respectively), as well as uncertain indicators according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale (72.50 % and 52.50 %, respectively).During the evaluation of the quality of life in patients of the I group, significantly lower indicators of role-emotional functioning (41.13±5.29 points), social functioning (72.76±4.88 points), as well as role-physical functioning (35.12±7.22 points) and vitality (38±7.11 points) than in the examined women of the II group (62.43±5.45, 84.4±5.02, 46.89±6.51 and 59.56±9.78 points, respectively) were established. The indicators of well-being and mood were also significantly lower in the I group (3.88±1.40 and 4.21±1.27 points, respectively) compared to the II group (4.83±1.55 and 5.13±1.49 points, respectively).Conclusions. The psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus is characterized by the presence of statistically significant deviations not only compared to the control group, but also to the normative indicators provided by standardized survey methods. This indicates the necessity for further study of the relationship between these factors and the frequency of complications during pregnancy, childbirth and the postpartum period, as well as the condition of newborns in these women and possible ways of correcting the psychological status to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications., Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом.Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36.Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно).Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.

The objective: to establish the peculiarities of the psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus.Materials and methods. The psychological status of 120 pregnant women, who were divided into two groups, was assessed. I group included 80 patients after in vitro fertilization (IVF) programs with the formation of an allogeneic fetus, II group (control one) included 40 pregnant women after IVF with the woman’s own oocytes.The psychological state of pregnant women was assessed using the Spielberger-Hanin questionnaire, the Holmes and Rahe stress event scale, the assessment of well-being, activity and mood, the Edinburgh Postnatal Depression Scale, and the SF-36 quality of life questionnaire.Results. A high level of reactive anxiety was significantly more often determined in pregnant women with an allogeneic fetus compared to the pregnant women in the control group (32.50 % and 12.50 %, respectively), as well as uncertain indicators according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale (72.50 % and 52.50 %, respectively).During the evaluation of the quality of life in patients of the I group, significantly lower indicators of role-emotional functioning (41.13±5.29 points), social functioning (72.76±4.88 points), as well as role-physical functioning (35.12±7.22 points) and vitality (38±7.11 points) than in the examined women of the II group (62.43±5.45, 84.4±5.02, 46.89±6.51 and 59.56±9.78 points, respectively) were established. The indicators of well-being and mood were also significantly lower in the I group (3.88±1.40 and 4.21±1.27 points, respectively) compared to the II group (4.83±1.55 and 5.13±1.49 points, respectively).Conclusions. The psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus is characterized by the presence of statistically significant deviations not only compared to the control group, but also to the normative indicators provided by standardized survey methods. This indicates the necessity for further study of the relationship between these factors and the frequency of complications during pregnancy, childbirth and the postpartum period, as well as the condition of newborns in these women and possible ways of correcting the psychological status to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications., Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом.Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36.Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно).Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.